Дата документу 08.12.2025
Справа № 334/9933/25
Провадження № 1-кп/334/842/25
08.12.2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження №12024087050000467 від 25.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернігівського району Запорізької області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
14.04.2005 Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 70 КК України, до позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців, 29.08.2005 ухвала Апеляційного суду Запорізькій області: вирок Василівського районного суду Запорізької області від 14.04.2005 змінити, визначити 3 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК звільнити від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки;
27.06.2006 Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70, 71 КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяця. Звільнився 07.04.2010 по відбуттю строку покарання;
24.02.2011 Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70 КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. Звільнився 01.08.2014 по відбуттю строку покарання;
11.12.2017 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 357, 70 КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки. Звільнився 14.09.2018 з Оріхівської ВК № 88 по відбуттю строку покарання;
07.02.2025 Ленінським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 190 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК звільнити від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки;
обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України,
ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів, знову вчинив кримінальні правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, 24.10.2024 у денний час доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у Дніпровському районі міста Запоріжжя, на сторінці соціальної мережі «телеграм» знайшов оголошення, опубліковане потерпілим ОСОБА_6 , про викрадення документів, банківських карток, талонів на пальне з проханням повернути їх за грошову винагороду, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, не володіючи інформацією про місцезнаходження викрадених у ОСОБА_6 речей та документів й, відповідно, не маючи реального наміру на повернення документів, використовуючи мобільний телефон з встановленим месенджером «Телеграм», зателефонував на зазначений у оголошенні мобільний номер ОСОБА_6 , та повідомив останньому неправдиву інформацію про наявність у нього речей та документів потерпілого й про намір повернути їх за винагороду у сумі 4600 гривень. Потерпілий ОСОБА_6 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 та впевненим у поверненні викрадених речей та документів, за вказівкою останнього перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану у АТ «ПУМБ», грошові кошти у сумі 4600 гривень.
Отримавши у своє розпорядження грошові кошти, що були переведені на банківську картку ОСОБА_7 , який не був обізнаним про шахрайські дії ОСОБА_4 , за його вказівкою здійснив обготівкування грошових коштів та передав їх останньому. Після чого ОСОБА_4 спілкування з потерпілим ОСОБА_6 , припинив та грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у сумі 4600 гривень.
Крім того, 27.10.2024 у денний час доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у Дніпровському районі міста Запоріжжя, на сторінці соціальної мережі «Фейсбук» знайшов оголошення, опубліковане потерпілим ОСОБА_8 , про втрату гаманця з документами його дружини та проханням повернути вказану річ за грошову винагороду, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, не володіючи інформацією про місцезнаходження втраченого дружиною ОСОБА_8 гаманця з документами й, відповідно, не маючи реального наміру на повернення документів, використовуючи мобільний телефон з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_2 , зателефонував на зазначений у оголошенні мобільний номер ОСОБА_8 , та повідомив останньому неправдиву інформацію про наявність у нього гаманця дружини потерпілого та намір повернути його за грошову винагороду. Потерпілий ОСОБА_8 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 та впевненим у поверненні втраченого гаманця, за вказівкою останнього перерахував на банківську картку № НОМЕР_3 , емітовану у АТ «ПУПБ», грошові кошти у сумі 18000 гривень.
Отримавши у своє розпорядження грошові кошти, що були переведені на банківську картку ОСОБА_7 , який не був обізнаним про шахрайські дії ОСОБА_4 , за його вказівкою здійснив обготівкування грошових коштів та передав їх останньому. Після цього ОСОБА_4 спілкування з потерпілим ОСОБА_8 припинив та грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду у сумі 18000 гривень.
Крім того, 16.11.2024 у денний час доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у Дніпровському районі міста Запоріжжя, на сторінці соціальної мережі «Фейсбук» знайшов оголошення, опубліковане потерпілою ОСОБА_9 , про втрату собаки з проханням повернути її за грошову винагороду, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, не володіючи інформацією про місцезнаходження втраченої ОСОБА_9 собаки та, відповідно, не маючи реального наміру повернення собаки, використовуючи мобільний телефон з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_4 , зателефонував на зазначений у оголошенні мобільний номер ОСОБА_9 , та повідомив останній неправдиву інформацію про наявність у нього собаки потерпілої та намір повернути її за грошову винагороду.
Потерпіла ОСОБА_9 , будучи введеною в оману ОСОБА_4 та впевненою у поверненні втраченої собаки, за вказівкою останнього перерахувала на банківську картку № НОМЕР_1 емітовану у АТ «ПУМБ» грошові кошти у сумі 18000 гривень.
Отримавши у своє розпорядження грошові кошти, що були переведені на банківську картку ОСОБА_7 , який не був обізнаним про шахрайські дії ОСОБА_4 , за його вказівкою здійснив обготівкування грошових коштів та передав їх останньому. Після чого ОСОБА_4 спілкування із ОСОБА_9 припинив та грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду у сумі 18000 гривень.
Крім того, 24.11.2024 у денний час доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у Дніпровському районі міста Запоріжжя, на сторінці соціальної мережі «Фейсбук» знайшов оголошення, опубліковане потерпілим ОСОБА_10 , про втрату банківських карток та документів з проханням повернути сумку за грошову винагороду, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, не володіючи інформацією про місцезнаходження втрачених ОСОБА_10 документів та банківських карток й, відповідно, не маючи реального наміру на повернення документів, використовуючи мобільний телефон з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_5 , зателефонував на мобільний номер, зазначений у оголошенні, та повідомив неправдиву інформацію про наявність у нього документів та банківських карток потерпілого, а також про намір їх повернути за грошову винагороду.
Потерпілий ОСОБА_10 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 та впевненим у поверненні втраченої сумки з документами, за вказівкою останнього перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану у АТ «ПУМБ», грошові кошти у сумі 8100 гривень.
Отримавши у своє розпорядження грошові кошти, що були переведені на банківську картку ОСОБА_7 , останній за вказівкою ОСОБА_4 перерахував їх на картку ОСОБА_11 , який не був обізнаним про шахрайські дії ОСОБА_4 і здійснив обготівкування грошових коштів. В подальшому передав вказані грошові кошти ОСОБА_4 , який отримавши їх, спілкування з потерпілим ОСОБА_10 припинив та грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду у сумі 8100 гривень.
Крім того, 29.11.2024 у денний час доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у Дніпровському районі міста Запоріжжя, на сторінці соціальної мережі «Фейсбук» знайшов оголошення, опубліковане потерпілою ОСОБА_12 , про втрату сумки її матір'ю з проханням повернути сумку з документами за грошову винагороду, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, не володіючи інформацією про місцезнаходження втраченої матір'ю ОСОБА_12 сумки з документами та, відповідно, не маючи реального наміру на їх повернення, використовуючи мобільний телефон з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ТОВ «ВФ Україна» НОМЕР_5 , зателефонував на зазначений у оголошенні мобільний номер ОСОБА_12 та повідомив останній неправдиву інформацію про наявність у нього сумки матері потерпілої та про намір її повернути за винагороду у сумі 5000 гривень.
Потерпіла ОСОБА_12 , будучи введеною в оману ОСОБА_4 та впевненою у поверненні втраченої сумки з документами, за його вказівкою перерахувала на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану у АТ «ПУМБ», що належить ОСОБА_7 , грошові кошти у сумі 5000 гривень, які останній, не будучи обізнаним про шахрайські дії ОСОБА_4 , повинен був обготівкувати за вказівкою ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду у сумі 5000 гривень.
Крім того, 17.12.2024 у денний час доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у Дніпровському районі міста Запоріжжя, на сторінці соціальної мережі «Фейсбук» знайшов оголошення, опубліковане потерпілим ОСОБА_13 , про втрату гаманця з документами та з проханням повернути їх за грошову винагороду, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, не володіючи інформацією про місцезнаходження втраченого ОСОБА_13 гаманця з документами та, відповідно, не маючи реального наміру на повернення гаманця з документами, використовуючи мобільний телефон з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_6 , зателефонував на зазначений у оголошенні мобільний номер ОСОБА_13 , та повідомив останньому неправдиву інформацію про наявність у нього гаманця з документами та намір повернути його за грошову винагороду.
Потерпілий ОСОБА_13 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 та впевненим у поверненні втраченого гаманця з документами, за його вказівкою перерахував грошові кошти у сумі 9000 гривень на банківську картку № НОМЕР_7 , до якої мав доступ ОСОБА_7 , емітовану в АТ «СЕНС БАНК» на ім'я ОСОБА_14 .
Отримавши у своє розпорядження грошові кошти, ОСОБА_7 , який не був обізнаним про шахрайські дії ОСОБА_4 , перерахував кошти потерпілого на банківську карту № НОМЕР_8 , до якої він мав доступ, емітовану в КБ АТ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_15 , за вказівкою ОСОБА_4 здійснив обготівкування грошових коштів та передав їх останньому. Після чого, ОСОБА_4 спілкування із потерпілим ОСОБА_13 припинив та грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду у сумі 9000 гривень.
Крім того, 11.01.2025 у денний час доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у Дніпровському районі міста Запоріжжя, на сторінці соціальної мережі «Фейсбук» знайшов оголошення, опубліковане потерпілим ОСОБА_16 , про втрату речей та документів з проханням повернути їх за грошову винагороду, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, не володіючи інформацією про місцезнаходження втрачених ОСОБА_16 речей та документів й, відповідно, не маючи реального наміру на повернення речей та документів, використовуючи мобільний телефон з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_9 , зателефонував на мобільний номер ОСОБА_16 , та повідомив останньому неправдиву інформацію про наявність у нього речей та документів потерпілого, а також про намір повернути їх за грошову винагороду.
Потерпілий ОСОБА_16 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 та впевненим у поверненні втрачених речей і документів, за його вказівкою перерахував грошові кошти: у сумі 7000 гривень на банківську картку № НОМЕР_7 , емітовану в АТ «СЕНС БАНК» на ім'я ОСОБА_14 ; у сумі 7000 гривень на банківську карту № НОМЕР_10 , емітовану у ТОВ «Восток банк» на ім'я ОСОБА_17 ; у сумі 14000 гривень на банківську картку № НОМЕР_11 емітовану у АТ «Державний ощадний банк України» на ім'я ОСОБА_18 , які не були обізнаними про шахрайські дії ОСОБА_4 .
Отримавши у своє розпорядження грошові кошти, ОСОБА_19 спілкування із потерпілим ОСОБА_13 припинив та грошовими коштами розпорядився на власний розсуд шляхом надання вказівок особам, які отримали н рахунку грошові кошти, про вчинення подальших дій з такими коштами.
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду у сумі 28000 гривень.
Крім того, 03.02.2025 у денний час доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у Дніпровському районі міста Запоріжжя, на сторінці соціальної мережі «Телеграм» знайшов оголошення, опубліковане потерпілою ОСОБА_20 , про втрату собаки з проханням повернути її за грошову винагороду, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, не володіючи інформацією про місцезнаходження втраченої ОСОБА_20 собаки та, відповідно, не маючи реального наміру на повернення собаки, використовуючи мобільний телефон з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_12 , зателефонував на мобільний номер ОСОБА_20 , зазначений у оголошенні та повідомив останній неправдиву інформацію про наявність у нього собаки потерпілої та намір повернути її за грошову винагороду.
Потерпіла ОСОБА_20 , будучи введеною в оману ОСОБА_4 та впевненою у поверненні втраченої собаки, за вказівкою останнього перерахувала на банківську картку № НОМЕР_13 , емітовану в АТ «Державний ощадний банк України», грошові кошти у сумі 8360 гривень.
Отримавши у своє розпорядження грошові кошти, що були перераховані на банківську картку ОСОБА_7 , який не був обізнаним про шахрайські дії ОСОБА_4 , за його вказівкою здійснив обготівкування грошових коштів та передав їх останньому. Після чого ОСОБА_4 спілкування із потерпілою ОСОБА_20 припинив та грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_20 матеріальну шкоду у сумі 8360 гривень.
Крім того, 17.03.2025 у денний час доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у Дніпровському районі міста Запоріжжя, у месенджері «Телеграм» знайшов оголошення, опубліковане потерпілим ОСОБА_21 , про втрату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з проханням повернути його за грошову винагороду, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, не володіючи інформацією про місцезнаходження втраченого ОСОБА_21 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та, відповідно, не маючи реального наміру на повернення документів, використовуючи мобільний телефон з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_14 , зателефонував на зазначений у оголошенні мобільний номер ОСОБА_21 , та повідомив останньому неправдиву інформацію про наявність у нього свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу потерпілого та намір його повернути за грошову винагороду.
Потерпілий ОСОБА_21 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 та впевненим у поверненні втраченого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, за вказівкою останнього перерахував на банківську картку № НОМЕР_13 , емітовану в АТ «Державний ощадний банк України», грошові кошти у сумі 28900 гривень.
Отримавши у своє розпорядження грошові кошти, що були переведені на банківську картку ОСОБА_7 , який не був обізнаним про шахрайські дії ОСОБА_4 , за його вказівкою здійснив обготівкування грошових коштів, та передав їх останньому. Після чого ОСОБА_4 спілкування з ОСОБА_21 припинив та грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_21 матеріальну шкоду у сумі 28900 гривень.
Крім того, 10.05.2025 у денний час доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у Дніпровському районі міста Запоріжжя, на сторінці соціальної мережі «Фейсбук» знайшов оголошення, опубліковане потерпілим ОСОБА_22 , про втрату документів з проханням повернути їх за грошову винагороду, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, не володіючи інформацією про місцезнаходження втрачених ОСОБА_22 документів та, відповідно, не маючи реального наміру на повернення документів, використовуючи мобільний телефон з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 , зателефонував на зазначений у оголошенні мобільний номер ОСОБА_22 , та повідомив останньому неправдиву інформацію про наявність у нього документів потерпілого та намір повернути їх за винагороду у сумі 4000 гривень.
Потерпілий ОСОБА_22 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 та впевненим у поверненні втрачених документів, за вказівкою останнього перерахував на банківську картку № НОМЕР_16 , емітовану в АТ КБ «Приватбанк», грошові кошти у сумі 4000 гривень.
Отримавши у своє розпорядження грошові кошти, що були перераховані на банківську картку ОСОБА_11 , який не був обізнаним про шахрайські дії ОСОБА_4 , за його вказівкою здійснив обготівкування грошових коштів, та передав їх останньому. Після чого ОСОБА_4 спілкування із ОСОБА_22 припинив та грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_22 матеріальну шкоду у сумі 4000 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що зазначені у обвинувальному акті кримінальні правопорушення, скоєні ним, щиро кається. Цивільні позови потерпілих визнав у повному обсязі.
Показання обвинуваченого підтверджуються фактичними обставинами справи, які ніким не оспорюються.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши докази по справі у сукупності при встановлених обставинах, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях в судовому засіданні доведена повністю.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
ОСОБА_4 раніше судимий, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах, свою вину в вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях визнав у повному обсязі, в скоєному щиросердно розкаявся.
Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд врахував, що обвинуваченим скоєно не тяжкий злочин, той факт, що він раніше судимий, не працевлаштований, враховує обставини, що пом'ягчують і обтяжують покарання, та виходить з того, що призначене покарання, має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням предмета посягання, характеру діяння, способу, місця та часу скоєння злочину, форми, виду і ступеня провини, мотивів і мети злочину, обставин, що характеризують поведінку винного до скоєння злочину, обставин, безпосередньо пов'язаних із вчиненням злочину, що характеризують поведінку винного після вчинення злочину, а також індивідуальних особливостей особистостей: стать, вік, стан здоров'я, сімейний стан, спосіб життя, - суд приходить до висновку про можливість призначення покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі.
Оскільки ОСОБА_4 07.02.2025 року був засуджений Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.190 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки, остаточне покарання підлягає призначенню на підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком за правилами, встановленими ч.1 ст. 72 КК України.
У кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , заявлені цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_4 , в яких потерпілі просять стягнути з обвинуваченого на їх користь компенсацію матеріальної шкоди, завданої злочином, ОСОБА_6 в розмірі 4600 гривень, ОСОБА_9 в розмірі 18000 гривень, ОСОБА_12 в розмірі 5000 гривень, ОСОБА_20 в розмірі 8360 гривень, ОСОБА_21 в розмірі 28900 гривень, ОСОБА_8 в розмірі 18000 гривень, ОСОБА_16 в розмірі 28000 гривень, ОСОБА_10 в розмірі 8100 гривень, ОСОБА_13 в розмірі 9000 гривень.
Згідно з частиною другою статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: (1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); (2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Обвинувачений ОСОБА_4 позови потерпілих визнав.
Суд встановив, що потерпілим злочинами були завдані збитки. Тому необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілих, матеріальну шкоду, а саме на користь: ОСОБА_6 в розмірі 4600 гривень, ОСОБА_9 в розмірі 18000 гривень, ОСОБА_12 в розмірі 5000 гривень, ОСОБА_20 в розмірі 8360 гривень, ОСОБА_21 в розмірі 28900 гривень, ОСОБА_8 в розмірі 18000 гривень, ОСОБА_16 в розмірі 28000 гривень, ОСОБА_10 в розмірі 8100 гривень, ОСОБА_13 в розмірі 9000 гривень.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст..349, 368-371, 373-376, 615 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71, ч.1 ст.72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 07.02.2025 року, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 - 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задовольнити - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 - 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 задовольнити - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 - 5000 (п'ять тисяч шістсот) гривень відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_23 задовольнити - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_23 - 8360 (вісім тисяч триста шістдесят) гривень відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_21 задовольнити - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_21 - 28900 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот) гривень відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 - 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_16 задовольнити - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_16 - 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задовольнити - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 - 8100 (вісім тисяч сто) гривень відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 задовольнити - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_13 - 9000 (дев'ять тисяч) гривень відшкодування матеріальної шкоди.
Речові докази:
мобільний телефон Мобільні телефони: Realme 6 ІМЕІ 1: НОМЕР_17 , ІМЕІ 2: НОМЕР_18 ; Iphone 11 ІМЕІ 1: НОМЕР_19 , ІМЕІ 2: НОМЕР_20 ; Ксяомі редмі нот 4Х ІМЕІ 1: НОМЕР_21 , ІМЕІ 2: НОМЕР_22 ; Nokia С6 ІМЕІ: НОМЕР_23 ; Samsung А-047 ІМЕІ: НОМЕР_24 ; Nokia в корпусі синього кольору без батареї; iPhone 11 в корпусі чорного кольору - повернути ОСОБА_4
мобільний телефон Редмі ІМЕІ 1: НОМЕР_25 , ІМЕІ 2 НОМЕР_26 повернути ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1