04 грудня 2025 року місто Київ
справа № 367/2882/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/16629/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Шкоріної О.І.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Ковалевської Л.М., присяжних Бабкіна О.А., Піддубної О.М., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оголошення фізичної особи померлою,-
В червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою.
В обґрунтування заяви зазначила, що вона є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.02.2022 її чоловік, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був призваний до Збройних Сил України за мобілізацією на посаду кулеметника ІІ стрілецького відділення ІІІ стрілецького взводу І стрілецької роти, військове звання солдат.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.01.2023 №154 повідомлено заявника, що гранатометник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісті 02.11.2023 року під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі міста Бахмут Бахмутського району Донецької області. Приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Згідно з Актом службового розслідування від 14.11.2023, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.11.2023 №795 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісті старшого солдата ОСОБА_3 », під час повномасштабної збройної агресії з боку російської федерації в ході ведення бойових дій з метою захисту Батьківщини близько 13 години 10 хвилин 02.11.2023 року поблизу околиці населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області, під час ротації на позиції «КАМІНЬ» потратив під скид з дрона старший солдат ОСОБА_3 , гранатометник 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 . Отримав поранення несумісні з життям, евакуювати не було можливим із-за високої щільності вогню противника.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 14.11.2023 №822, за результатами службового розслідування, старший солдат ОСОБА_3 визнаний зниклим безвісти 02.11.2023 за особливих обставин, а саме: під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримувань збройної агресії російської федерації на території України.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №312 (по стройовій частині) від 03.11.2023, старшого солдата ОСОБА_3 знято з котлового забезпечення з сніданку з 03.11.2023.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, №20240124-1239 від 24 січня 2024 року, сформованого Міністерством внутрішніх справ, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин 24 січня 2024 року. Відомості про розшук ОСОБА_3 внесено до обліку інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
Листом від 15.04.2025 за вих.№ 1039/30-2025 Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин повідомив, що в розпорядженні Уповноваженого наявна інформація про факт зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте станом на сьогодні інформація про його фактичне місцезнаходження, перебування в полоні відсутня.
За інформацією Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями офіційні відомості про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об'єднаним центром не утримувались.
Отже, на даний час факту потрапляння в полон старшого солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.
21.11.2023 за заявою ОСОБА_1 відкрите кримінальне провадження № 12023111310003355 за ознаками ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України за фактом зникнення старшого солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник зазначає, що забрати тіло чоловіка з бойових позицій не має можливості, у зв'язку з чим не може отримати документи, визначені Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, які є підставою для державної реєстрації смерті чоловіка та видачі свідоцтва про його смерть.
Юридична невизначеність щодо смерті чоловіка не дозволяє його дружині ОСОБА_1 отримати свідоцтво про смерть чоловіка ОСОБА_4 та оформити спадщину після його смерті, отримати державну допомогу членам сім'ї загиблого захисника України.
Ураховуючи викладене, заявник просила оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Фастів, Київська область, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим, датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцем смерті вважати населений пункт місто Бахмут Бахмутського району Донецької області; причиною смерті вважати загибель під час виконання службових (бойових) завдань із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, - задоволено.
Оголошено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Фастів, Київська область, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим, датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцем смерті вважати населений пункт місто Бахмут Бахмутського району Донецької області; причиною смерті вважати загибель під час виконання службових (бойових) завдань із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Міністерство оборони України звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи немає жодного доказу, який би міг підтвердити факт смерті військовослужбовця.
Крім того, зазначає, що у зв'язку з тим, що воєнні дії на території України тривають, відлік встановленого дворічного строку чи шестимісячного строку відповідно ще не розпочався, тому звернення заявника до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним і виключає можливість визнання особи померлою в порядку ч. 2 ст. 46 ЦК України.
Суд не врахував, що зникла безвісти особа є військовослужбовцем, який вважається зниклим безвісти під час проходження військової служби, а не цивільною особою, яка зникла безвісти, про яку відсутні будь-які відомості в місці останнього проживання, в час, коли в країні оголошено військовий стан.
Судом не враховано постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22, в якій суд дійшов висновку, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Судом не встановлено, чи відноситься населений пункт Бахмут Бахмутського району Донецької області до територій на якій ведуться бойові дії та чи являється дана територія окупованою на теперішній час.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Кононенко О.В. просить апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що відлік визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України строку для оголошення ОСОБА_3 померлим слід здійснювати саме з ІНФОРМАЦІЯ_5, з дати закінчення активних бойових дій на території вказаного населеного пункту, тому на дату звернення заявниці до суду з цією заявою шестимісячний строк вже сплинув. Наявні у справі докази дають достатні підстави для ствердження, що військовослужбовець ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового завдання у населеному пункті Бахмут Бахмутського району Донецької області.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кононенко О.В. проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення заявниці та її представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Задовольняючи заяву про оголошення особи померлою, суд першої інстанції виходив з того, що докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_4 поблизу околиці населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області.
З моменту вказаної події 02.11.2023 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців (1 рік 07 місяців). Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація спадкових прав, а також особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Відповідно до Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно до затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 населений пункт- Бахмут Бахмутського району Донецької області, на час ймовірної загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 був територією активний бойових дій з 24.02.2022 по 12.12.2023.
При цьому судом взято до уваги, що як було встановлено службовим розслідуванням по факту зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_3 , останній потратив під скид з дрона поблизу околиці населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області під час ротації на позиції «КАМІНЬ» та отримав поранення несумісні з життям, евакуювати не було можливим із-за високої щільності вогню противника.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 24.02.2022 чоловік заявника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був призваний до Збройних Сил України за мобілізацією на посаду кулеметника ІІ стрілецького відділення ІІІ стрілецького взводу І стрілецької роти, військове звання солдат (а.с.19).
Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.01.2023 №154 повідомлено заявника, що гранатометник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісті 02.11.2023 року під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі міста Бахмут Бахмутського району Донецької області. Приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.20).
Згідно з Актом службового розслідування від 14.11.2023, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.11.2023 №795 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісті старшого солдата ОСОБА_3 », під час повномасштабної збройної агресії з боку російської федерації в ході ведення бойових дій з метою захисту Батьківщини близько 13 години 10 хвилин 02.11.2023 року поблизу околиці населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області, під час ротації на позиції «КАМІНЬ» потратив під скид з дрона старший солдат ОСОБА_3 , гранатометник 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 . Отримав поранення несумісні з життям, евакуювати не було можливим із-за високої щільності вогню противника (а.с.25-27).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 14.11.2023 №822, за результатами службового розслідування, старший солдат ОСОБА_3 визнаний зниклим безвісти 02.11.2023 за особливих обставин, а саме: під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримувань збройної агресії російської федерації на території України.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №312 (по стройовій частині) від 03.11.2023, старшого солдата ОСОБА_3 знято з котлового забезпечення з сніданку з 03.11.2023.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, №20240124-1239 від 24 січня 2024 року, сформованого Міністерством внутрішніх справ. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин 24 січня 2024 року. Відомості про розшук ОСОБА_3 внесено до обліку інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (а.с.30).
Листом від 15.04.2025 за вих.№ 1039/30-2025 Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин повідомив, що в розпорядженні Уповноваженого наявна інформація про факт зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте станом на сьогодні інформація про його фактичне місцезнаходження, перебування в полоні відсутня (а.с.34-35).
За інформацією Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями офіційні відомості про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об'єднаним центром не утримувались.На даний час факту потрапляння в полон старшого солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.
У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_6 , суду пояснив, що 02.11.2023 він, на власні очі бачив як його побратим ОСОБА_3 був поранений на бойовій позиції, та втрачав багато крові, проте наступного дня, він вимушений був повернутись на позицію за штурмовим рюкзаком, якого він забув, а тому на тому ж місці побачив ОСОБА_7 , який вже лежав без ознак життя. При цьому, він двічі пересвідчився у цьому, пульсу не було, дихання теж не було.
Крім цього, як вбачається з письмових пояснень солдата ОСОБА_6 від 05.11.2023, що долучені до матеріалів справи, перебуваючи на позиції «Камінь» 01.11.2023 у складі чотирьох військовослужбовців, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 утримували у другому ешелоні оборони позицію « ОСОБА_11 ». 02 листопада 2023 року о 13:00 на позицію прилетів БПЛА зі скидом та провів скид вибухових пристроїв на наші позиції. Першим вибухом отримав поранення ОСОБА_12 , в нього з бронежилета текла кров. Потім пролунав наступний вибух, ОСОБА_13 знаходився в норі і не вставав. Просунувшись вперед до ОСОБА_14 , намагався надати йому першу допомогу, але той уже не дихав. Висунувшись з нори ОСОБА_15 помітив ОСОБА_16 , який був весь в крові та намагався відтягти ОСОБА_17 з окопу в нору. ОСОБА_18 не подавав ознак життя. Коли закінчився обстріл ми вирішили переміститися на позицію « ОСОБА_19 », залишивши загиблих на місці, тому як позицію постійно обстрілювали з міномета. Оскільки ОСОБА_20 був поранений, він вирішив провести вихід з позиції на точку евакуації самостійно, а я залишився на позиції « ОСОБА_19 ». Де перебував ще дві доби та вийшов 04.11.2023 разом з групою на евакуацію (а.с.28).
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Частиною першою статті 46 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанову Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22 (провадження № 61-14338св23)).
Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з Актом службового розслідування від 14.11.2023, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.11.2023 №795 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісті старшого солдата ОСОБА_3 », під час повномасштабної збройної агресії з боку російської федерації в ході ведення бойових дій з метою захисту Батьківщини близько 13 години 10 хвилин 02.11.2023 року поблизу околиці населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області, під час ротації на позиції «КАМІНЬ» потратив під скид з дрона старший солдат ОСОБА_3 , гранатометник 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 . Отримав поранення несумісні з життям, евакуювати не було можливим із-за високої щільності вогню противника (а.с.25-27).
У судовому засіданні в суді першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_6 , який суду пояснив, що 02.11.2023 він, на власні очі бачив як його побратим ОСОБА_3 був поранений на бойовій позиції, та втрачав багато крові, проте наступного дня, він вимушений був повернутись на позицію за штурмовим рюкзаком, якого він забув, а тому на тому ж місці побачив ОСОБА_7 , який вже лежав без ознак життя. При цьому, він двічі пересвідчився у цьому, пульсу не було, дихання теж не було.
Крім цього, як вбачається з письмових пояснень солдата ОСОБА_6 від 05.11.2023, що долучені до матеріалів справи, перебуваючи на позиції «Камінь» 01.11.2023 у складі чотирьох військовослужбовців, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 утримували у другому ешелоні оборони позицію « ОСОБА_11 ». 02 листопада 2023 року о 13:00 на позицію прилетів БПЛА зі скидом та провів скид вибухових пристроїв на наші позиції. Першим вибухом отримав поранення ОСОБА_12 , в нього з бронежилета текла кров. Потім пролунав наступний вибух, ОСОБА_13 знаходився в норі і не вставав. Просунувшись вперед до ОСОБА_14 , намагався надати йому першу допомогу, але той уже не дихав. Висунувшись з нори ОСОБА_15 помітив ОСОБА_16 , який був весь в крові та намагався відтягти ОСОБА_17 з окопу в нору. ОСОБА_18 не подавав ознак життя. Коли закінчився обстріл ми вирішили переміститися на позицію « ОСОБА_19 », залишивши загиблих на місці, тому як позицію постійно обстрілювали з міномета. Оскільки ОСОБА_20 був поранений, він вирішив провести вихід з позиції на точку евакуації самостійно, а я залишився на позиції « ОСОБА_19 ». Де перебував ще дві доби та вийшов 04.11.2023 разом з групою на евакуацію (а.с.28).
Таким чином, вказані акт, пояснення свідка містять викладення обставин, які б вказували на вірогідну смерть ОСОБА_3 . Докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_4 поблизу околиці населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що обставини справи дають підстав припускати смерть ОСОБА_3 в певний час і за певних обставин, тому наявні підстави для оголошення його померлим.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи немає жодного доказу, який би міг підтвердити факт смерті військовослужбовця, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявний акт службового розслідування від 14.11.2023 та пояснення свідка, згідно яких старший солдат ОСОБА_3 , потратив під скид з дрона поблизу околиці населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області під час ротації на позиції «КАМІНЬ» та отримав поранення несумісні з життям, евакуювати не було можливим із-за високої щільності вогню противника, що дають підстави з високою вірогідністю стверджувати, що військовослужбовець ОСОБА_3 загинув.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що звернення заявника до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним і виключає можливість визнання особи померлою в порядку ч. 2 ст. 46 ЦК України, колегія суддів зазначає.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики.
Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).
Використавши дані з Наказу № 376 для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України (м. Бахмут Бахмутського району Донецької області) вбачається, що бойові дії у цьому населеному пункті закінчились 12.12.2023.
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності (п.п. 81, 85).
Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки, в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, в яких опинилися люди. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан.
Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Отже, відлік визначеного ч.2 ст.46 ЦК України строку для оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим слід здійснювати саме з ІНФОРМАЦІЯ_5, як з дати закінчення активних бойових дій на території вказаного населеного пункту. Водночас, на дату звернення заявниці до суду з цією заявою шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, вже сплинув.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України -залишити без задоволення.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 05 грудня 2025 року.
Головуючий:
Судді: