Провадження № 11-сс/824/7943/2025
ЄУН: 757/60312/24-к Суддя у І інстанції: ОСОБА_1
24 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю
секретаря ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 вересня 2025року у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 12 листопада 2024 року відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Державного бюро розслідувань, що полягає у невнесенні відомостей, зазначених у заяві про скоєння кримінального правопорушення працівниками СБУ, в порядку ст. ст. 214, 216 КПК України, передбаченого ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язати службових осіб, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення Державного бюро розслідувань, внести відомості зазначені у заяві.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, а тому підлягає до скасування. Зокрема, адвокат зазначає, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний внести відомості, вказані у заяві про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України. Заява ОСОБА_7 є заявою про кримінальне правопорушення, яка відповідає вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України і містить достатньо відомостей про виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а відтак уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення особа зобов'язана була внести по вказаній заві відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочати проведення перевірки в рамках кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 214 КПК України.
Однак, як зазначає апелянт, уповноваженою особою ДБР після отримання зазначеної заяви, в порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_7 до ЄРДР внесені не були, у зв'язку з чим була допущена бездіяльність.
Таким чином, як вважає адвокат, слідчим суддею під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 були допущені істотні порушення вимог КПК України, оскільки слідчим суддею не було надано належної оцінки доводам і фактам викладеним у скарзі, а також наявним у справі доказам, на які є посилання.
Уповноважена особа ДБР до суду апеляційної інстанції не з'явилась. Згідно з листом заступника керівника Управління керівник відділу Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_8 , заява ОСОБА_7 від 12 листопада 2024 року для організації розгляду направлялась до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, листом Державного бюро розслідувань від 20 листопада 2024 року № 3872зкп/10-2-04-01-14921/24,а також на адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, направлений лист апеляційного суду про день, час та місце апеляційного розгляду.
Зважаючи на позицію захисника ОСОБА_6 , положення ч. 4 ст. 405 КК України, колегія суддів вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаної особи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить такого висновку.
З наявних матеріалів судового провадження встановлено, що ОСОБА_7 за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022101110000238 від 6 липня 2022 року, яке здійснювало Слідче управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області з залученням оперативних спецпідрозділів 1 сектору 3 відділу ГВ «Д» УЗНД СБУ у м. Києві та Київській області, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, і обвинувальний акт у кримінальному провадженні направлений для розгляду до суду.
12 листопада 2024 року ОСОБА_7 звернулась до ДБР з заявою про вчинення оперуповноваженим ОСОБА_9 за попередньою змовою зі свідком у справі ОСОБА_10 та слідчим ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, а саме, службове підроблення, та штучне створення доказів обвинувачення або інша фальсифікація. Зокрема ОСОБА_12 , будучи службовою особою, який ще до порушення кримінального провадження, як стало відомо з матеріалів провадження, після виконання вимог ст. 290 КПК України, звернувся з рапортом на безпосереднього керівника полковника ОСОБА_13 з проханням доцільності направлення повідомлення про початок досудового розслідування по ч. 2 ст. 305 та ч. 2 ст. 311 КК України. Це стало підставою внесення даних в ЄРДР та початок проведення слідчих дій. Не дивлячись на те, що рапорт містив дуже детальну інформацію щодо персональних даних причетних осіб, номери телефонів, ІМЕІ, адреси проживання, спосіб за характер вчинюваних дій, та дата рапорту зазначена від руки датою реєстрації в ЄРДР, говорить про фальсифікацію рапорту. Окрім того, як стало відомо, інформацію, нібито про скоєння злочину оперуповноважений ОСОБА_14 отримав від ОСОБА_10 , який має рідного брата - діючого співробітника (поліцейського) Броварського ВП ГУ НП в Київській області, про що не міг не знати слідчий ОСОБА_11 , який і влаштували їй ( ОСОБА_7 ) пастку, сфальсифікувавши докази у справі та внісши неправдиві дані у службові документи.
Оскільки відомості про зазначені кримінальні правопорушення до ЄРДР не внесені, адвокат звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ДБР, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 12 листопада 2024 року.
В обґрунтування скарги адвокат зазначив про викладені вище обставини, зазначивши про те, що наведені обставини свідчать про бездіяльність посадових осіб органу досудового розслідування, у зв'язку з чим просив зобов'язати уповноважених осіб ДБР внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення відповідно до заяви та розпочати розслідування.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя обґрунтував прийняте рішення тим, що, враховуючи зміст заяви ОСОБА_7 , а також наявність на розгляді у суді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, слід дійти висновку про відсутність підстав стверджувати, що заява від 12 листопада 2024 року містить відомості, які б могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Ураховуючи той факт, що заява ОСОБА_7 від 12 листопада 2024 року не містить жодних фактів, які б вказували на вчинення кримінальних протиправних дій, а містить лише думку та твердження заявника про вчинення кримінального правопорушення, така заява не може вважатись заявою про вчинення кримінального правопорушення, а тому відсутні підстави для внесення вказаних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, і доводи апеляційної скарги правильність такого висновку не спростовують.
Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 1 статті 214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК).
Зазначена процедура свідчить про наявність певних критеріїв для віднесення викладеної у повідомленні про кримінальне правопорушення інформації та обставин, які можуть свідчити або не свідчити про вчинення кримінальних правопорушення, внаслідок чого вирішується питання внесення чи невнесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підстави та порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298. Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела ; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені у ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також зі змісту наявних у судовому провадженні даних беззаперечно встановлено, що обставини, на які посилається сторона захисту у заяві про вчинення працівниками правоохоронних органів та свідка кримінального правопорушення, є предметом дослідження в рамках іншого кримінального провадження, у межах якого ОСОБА_7 висунуто обвинувачення, і нове кримінальне провадження, на порушенні якого наполягає заявник, за своїм змістом має віддзеркалювати обставини кримінального провадження, в якому ОСОБА_7 повідомлено про підозру, а потім і висунуто обвинувачення.
Окрім того, колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 , звертаючись до ДБР з заявою про вчинення кримінального правопорушення, ініціювала порушення нового кримінального провадження відносно працівників правоохоронних органів та свідка з метою з'ясування обставин, які підлягають доказуванню та перевірці саме у межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 в сукупності з іншими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Встановлені під час апеляційного розгляду обставини спростовують доводи апеляційної скарги адвоката.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, у тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, а тому оскаржувана ухвала слідчого судді, яка є законною та обґрунтованою, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 12 листопада 2024 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ _______________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4