Справа 362/5842/25
Провадження 3/362/2321/25
25.11.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
21 липня 2025 року о 13 год. 51 хв. в селі Тростинська Новоселиця Білоцерківського району Київської області по вулиці Шевченка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Citroen Berlingo, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) та в порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager і у найближчому закладі охорони здоров'я відмовився, що зафіксовано за допомогою нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора.
Стосовно ОСОБА_1 поліцейським батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, капралом поліції Гудиком Б.В. складено протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у призначені судові засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
У судове засідання з'явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Процик Д.Г., який заперечив правомірність складення поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки працівники поліції не забезпечили проходження огляду водія у найближчому закладі охорони здоров'я, не роз'яснили йому це право та передчасно склали протокол. Крім того, вказав на недолік складеного протоколу, а саме на неточність зазначеного місця вчинення правопорушення - село Тростинська Новоселиця без зазначення району та області. Долучив до матеріалів справи письмові заперечення. Також зауважив, що в порушення вимог статті 266 КУпАП керування транспортним засобом не передавалось іншому тверезому водію та зобов'язання не керувати транспортним засобом ОСОБА_1 теж відмовився писати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту наведеної диспозиції статті вбачається, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, може проявлятися у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка утворює самостійний склад зазначеного правопорушення.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється статтею 266 КУпАП.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому встановлення конкретних ознак стану сп'яніння особи належить до виключної компетенції поліцейського, який з огляду на виявлені ним ознаки робить припущення про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, повідомляє про таке припущення водію та пропонує пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров'я.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом було досліджено відеозаписи події з нагрудної камери поліцейського, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи, на якому зафіксовано: у файлі "сlip 2" - факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 ; у іншому файлі "сlip 0" - факти зупинки транспортного засобу, повідомлення водію про причини такої зупинки та встановлення особи водія (13:52); опитування водія ОСОБА_1 щодо вживання ним алкогольних напоїв та перевірки наявності ознак алкогольного сп'яніння (13:53); повідомлення водієві про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager, на що водій повідомляє, що "вчорашнє пиво може показати" (13:55); роз'яснення водієві про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння (13:56); роз'яснення водієві про його обов'язок відповідно до Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння або на місці зупинки транспортного засобу або у лікаря-нарколога в лікарні (13:56:20), в разі відмови складатиметься протокол про адміністративне правопорушення, на що водій відповідає, що вчора вживав пиво, тому переживає, що покаже (13:57); роз'яснення поліцейським, що допустима норма алкоголю 0,2 проміле, відповідальність однакова, як за перебування в стані сп'яніння, так і за відмову (13:58); пропозиція водієві пройти огляд, на що водій роздумує та демонструє розуміння того, що відповідальність однакова як за перебування в стані алкогольного сп'яніння, так і за відмову від проходження огляду, та знову переживає за вчорашнє пиво, яке може показати (14:01); прохання поліцейських повідомити рішення водія щодо проходження огляду (14:02); водій просить вирішити питання іншим шляхом (14:03) та відмовляється від проходження огляду (14:05); в подальшому водія ознайомлено з протоколом та додатками до нього під особистий підпис, із оголошенням їх змісту, зокрема, акта огляду на стан алкогольного сп'яніння (14:41), направлення на огляд до лікарні (14:42), при цьому поліцейський пояснив, що якби водій погодився на огляд, вони б його відвезли до лікарні, ніяких заперечень чи зауважень щодо складених матеріалів від водія не надходило.
Враховуючи застосування поліцейським у відповідності до вимог статті 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у цій справі. Даний запис відображає всю подію від часу приїзду поліцейських до закінчення складання протоколу і додатків до нього та ознайомлення з ними водія, тож є доказом, який повно та об'єктивно відображає всі обставини вчинення адміністративного правопорушення.
За результатами перегляду відеофайлів суд прийшов до висновку, що водій ОСОБА_1 зробив свій усвідомлений вибір щодо непроходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки до цього поліцейські йому докладно роз'яснили, що його обов'язок як водія на вимогу поліцейського пройти такий огляд або на місці зупинки транспортного засобу, або в лікарні, що за відмову від проходження огляду аналогічна відповідальність, що й за перебування в стані алкогольного сп'яніння, протокол про адміністративне правопорушення складатиметься в обох випадках, повідомили, що допустима норма алкоголю 0,2 проміле. Тож володіючи усією цією інформацією, водій ОСОБА_1 все одно відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, при цьому питання вибору місця проходження огляду у водія не виникало. Як вбачається з відеофайлів, водій в принципі не бажав проходити такий огляд, оскільки хвилювався через вживання ним пива.
Отже, під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння суд розуміє свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формах.
При цьому суд бере до уваги, що у разі ухиляння водія від проходження огляду з тих чи інших підстав, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати стосовно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду.
Відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
- фактичними відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №398302 від 21.07.2025, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис, будь-яких заперечень чи зауважень щодо викладених обставин не зазначив, зауваживши, що пояснення надасть в суді, однак до суду не з'явився. Як вбачається з протоколу, місцем його складення в пункті 2 зазначено: Київська область, Білоцерківський район, село Тростинська Новоселиця, вул. Шевченка, що усуває будь-які сумніви щодо місця вчинення правопорушення, зазначеного у пункті 7 протоколу;
- даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зафіксовано виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 та його відмову від проходження зазначеного огляду, що засвідчено особистим підписом водія;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 21.07.2025, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 направлявся для проходження медичного огляду до КНП "Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", огляд не проводився через відмову водія, що підтверджено власноручним підписом водія ОСОБА_1 ;
- рапортом поліцейського від 21.07.2025, з якого вбачається, що водія було відсторонено від керування транспортним засобом, а транспортний засіб залишено на дорозі без порушення Правил дорожнього руху.
Факт відсторонення водія ОСОБА_1 поліцейським від подальшого керування транспортним засобом зафіксовано на відеозапис з нагрудної камери поліцейського (clip 0, 13:58:48; 14:48:40), де водію роз'яснено, що він відсторонюється від керування транспортним засобом до повного витверезіння, транспортний засіб лишається на місці зупинки без порушень Правил дорожнього руху.
Фіксація факту відсторонення водія від керування транспортним засобом за допомогою технічних засобів відеозапису повністю узгоджується з вимогами абзацу третього пункту 1 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.
При цьому стаття 266 КУпАП передбачає обов'язкове відсторонення водія від керування транспортним засобом у разі виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, водночас передача у такому випадку права керування транспортним засобом іншій уповноваженій водієм особі передбачається вказаною нормою як можливість (а не обов'язок),
у зв'язку з цим порушень статті 266 КУпАП в діях поліцейських суд не вбачає.
З матеріалів справи вбачається, що поліцейським було дотримано норми Інструкції № 1452/735, у нього були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу керує ним з ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager або у найближчому медичному закладі - КНП "Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", однак останній відмовився від такого огляду.
При цьому суд звертає увагу, що пункт 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов'язок, а не право водія пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків з цього (брак часу, небажання водія тощо) Правила дорожнього руху не містять. Водій зобов'язаний пройти відповідний огляд, навіть якщо він не погоджується з наявністю у себе ознак стану сп'яніння чи вважає себе таким, що не перебуває в стані сп'яніння.
Зазначений обов'язок направлений, передусім, на недопущення перебування водія під час керування транспортним засобом в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння та одночасно служить запобіжником від необґрунтованих звинувачень добросовісних водіїв, які мають змогу за результатами огляду на стан сп'яніння спростувати висловлені претензії щодо них.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, зокрема дотримуватись Правил дорожнього руху, адже діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази відповідно до статті 252 КУпАП, прихожу до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особу порушника та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
За статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 23, 27, 30, 33, 38, 40-1, 130, 221, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: Київська обл./м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку надсилається правопорушником до органу (посадової особи), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан