Справа 362/3299/25
Провадження 3/362/1440/25
17.11.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП),
27 квітня 2025 року о 01 год. 46 хв. в селі Ковалівка Білоцерківського району Київської області по вулиці Незалежності, 12 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу в установленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARLM 0372, тест № 1324, результат огляду 1,83 проміле, з яким водій ОСОБА_1 погодився, від проходження огляду в найближчому медичному закладі відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху - заборону керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, його дії кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
У призначене судове засідання ОСОБА_1 з'явився, свою провину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не визнав. Повідомив, що він не керував транспортним засобом, поліцейські склали протокол не на ту особу.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення особи, прихожу до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Підпунктом "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння) регулюється статтею 266 КУпАП.
Процедура огляду встановлюється підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті, а саме: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктами 7, 10 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом було досліджено відеозаписи події, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи, де зафіксовано факти: у файлі "clip-2" - руху транспортного засобу та його зупинки (01:31); з автомобіля зі сторони пасажира вийшло троє людей: дівчина (01:36), чоловік (01:38), ОСОБА_1 (clip-1 01:47); у файлі "clip-1" - на запитання поліцейського: "Хто саме керував транспортним засобом?", чоловік, який вийшов з машини другим, тричі повторив, що він не водій (01:46:53) та не був за кермом (01:47:42; 01:48:03; 01:49:32); після того як працівник поліції зауважив, що всі будуть доставлені до відділу поліції для встановлення їх осіб, гр. ОСОБА_1 повідомив, що керував автомобілем (01:49); повідомлення поліцейським про виявлені у водія ознаки алкогольного сп'яніння, пропозиція водієві пройти огляд на місці зупинки, на яку він погоджується (01:50). На звернення поліцейського: "Йдіть до мене, пане водій!", підходить ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп'яніння. При проведенні проби за допомогою спеціального засобу Alcotest 7510 ARLM 0372 зафіксовано факт вмісту алкоголю 1,83 проміле (01:52), з цим результатом водій ОСОБА_1 погоджується. Після чого повідомлено ОСОБА_1 як водію транспортного засобу про оформлення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та додатків до нього. При цьому жодного зауваження чи заперечення, що він не водій, ОСОБА_1 ні під час процедури огляду, ні під час оформлення адміністративних матеріалів та ознайомлення з ними не висловлював.
Враховуючи застосування поліцейським у відповідності до вимог статті 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у цій справі.
Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
фактичними відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 312921 від 27.04.2025, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам статті 256 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомлено під особистий підпис;
даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме Drager Alcotest 7510 ARLM 0372, яким зафіксовано результат огляду 1.83 проміле, з додаванням роздруківки з Alcotest 7510 ARLM 0372, тест № 1324, з підписом ОСОБА_1 як на роздруківці, так і в акті огляду про те, що він з результатом огляду на стан сп'яніння згоден;
даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 27.04.2025, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 направлявся для проходження медичного огляду до КНП "Білоцерківська міська лікарня № 4", однак огляд в лікарні не проводився, водій в лікарню не доставлявся;
розпискою ОСОБА_1 від 27.04.2025 про зобов'язання не керувати транспортним засобом до повного витверезіння;
довідкою щодо відсутності посвідчення водія у ОСОБА_1 ;
рапортом інспектора поліції від 27.04.2025.
При цьому суд звертає увагу, що власноручний підпис ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього підтверджує їх зміст, дійсність документів, а також результати проведення огляду на стан сп'яніння.
Також факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом марки Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується наявною в матеріалах справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 27.04.2025 серії ЕНА № 4592022. Вказаною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 3400 гривень за частиною другою статті 126 КУпАП, тобто за керування 27.04.2025 о 01 год. 46 хв. в селі Ковалівка Білоцерківського району Київської області по вулиці Незалежності, 12 транспортним засобом Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом та ніколи його не отримувавши. В постанові ОСОБА_1 поставив свій підпис, чим підтвердив зміст та дійсність фактів, викладених в постанові, відомостей щодо оскарження дій поліцейського чи незгоди з даною постановою суду не надано. У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що сплатив штраф за вказаною постановою.
Отже, заперечення ОСОБА_1 в судовому засіданні факту керування ним транспортним засобом спростовуються наведеними вище доказами.
З матеріалів справи вбачається, що поліцейським було дотримано норми Інструкції № 1452/735, у нього були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу керує ним з ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, доведена повністю та підтверджується зібраними у справі доказами.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особи порушника та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Суд бере до уваги, що норми КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у т.ч. зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Так, об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.09.2023 по справі № 702/301/20 дійшла правового висновку, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної статті і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
За статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому ставка судового збору відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 27, 33, 38, 40-1, 130, 221, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: Київська обл./м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку надсилається правопорушником до органу (посадової особи), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан