Справа №295/10569/25
Категорія 43
2/295/3806/25
24.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупка І.Г. при секретарі Конончук Ю.О., за участю представника відповідача Калюжного С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Богунського районного суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі АТ «Ощадбанк») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог вказав, що 06.06.2025 р. близько 15.00 год. вона, ОСОБА_1 здійснювала операцію зі зняттям готівки в банкоматі АТ «Ощадбанк», який розташований за адресою, м. Житомир. вул. Покровська, 127. У зв'язку з тим, що сходи які вели до банкомату АТ «Ощадбанк» були зношені та під час руху ними ОСОБА_1 , сходи зламались, у зв'язку з чим ОСОБА_1 впала та отримала тілесні ушкодження у виді закритого перелому латеральної кісточки правої гомілки без зміщення та закритий перелом основ 2 і 4 плеснових кісток лівої стопи без зміщення. В подальшому, ОСОБА_1 була госпіталізована до медичного закладу.
У період з 06.06.2025 р. вона, ОСОБА_1 проходила та проходить довготривале лікування і реабілітацію, тобто останній заподіяно матеріальну та моральну шкоду, внаслідок неналежного утримання майна.
Просить стягнути з АТ «Ощадбанк» (01001 м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, ЄДРПОУ 00032129) на її ОСОБА_1 , 1978 р.н., РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 матеріальну шкоду в розмірі 6 895,13 грн. та моральну школу в розмірі 500 000 грн., а всього 506 895,13 грн.
Також просить стягнути з АТ «Ощадбанк» на її, ОСОБА_1 користь витрати на правничу допомогу.
До судового засідання позивачка та її представник не з'явилися не з'явилися. Представник позивача просив слухання справи проводити без участі позивача та його представника. Наполягав на задоволені позовних вимог. (а. с. 98-99).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Направив до суду відзив. (а. с. 65-73).
Дослідивши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено.
06.06.2025 р. близько 15.00 год ОСОБА_1 здійснювала операції зі зняття готівки в банкоматі АТ «Ощадбанк», який розташований за адресою: м. Житомир, вул. Покровська. 127.Позивач звернула увагу, що у зв'язку з тим, що сходи які вели до банкомату АТ «Ощадбанк» були зношені та під час руху ними, ОСОБА_1 такі сходи зламались, у зв'язку з чим остання впала та отримала тілесні ушкодження. (а. с. 20-21, 34-35)
У судовому засіданні представник відповідача звернув увагу, що АТ «Ощадбанк» не є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі договору оренди нерухомого майна, що перебуває у комунальній власності, АТ «Ощадбанк» є користувачем нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , для розміщення територіально відокремленого безбалансового відділення №10005/014 філії-Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк», та черезстінного банкомату, встановленого за вищевказаною адресою нежитлових приміщень, з метою здійснення банківської діяльності. Також, представник зазначив, що відповідно до договору оренди, АТ «Ощадбанк» не є балансоутримувачем нежитлових приміщень за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, б. 127, в орендному користуванні Банку перебувають нежитлові приміщення без прилеглої території та договір оренди не містить обов'язку Банку по її обслуговуванню та/або утриманню.
Суд вважає, що відповідачем не вчинено, а позивачем не надано доказів вчинення жодного неправомірного діяння, яке б порушувало законні права та інтереси Позивача та завдали йому шкоди, відсутня вина Банку, а також відсутній причинно - наслідковий зв'язок між діями Відповідача та шкодою завданою Позивачу, встановлення яких необхідне для відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.2 постанови від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правшіа поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Щодо понесених Позивачем витрат на лікування судом встановлено, що ОСОБА_1 до позовної заяви додані копії чеків на загальну суму 6 895,13 грн., однак суд звертає увагу, що додані до позовної заяви копії виписки та консультаційних висновків спеціаліста не містять рекомендацій лікарів по понесенню витрат. (а. с. 24-34).
Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» у межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов'язаних з наданням: 1) екстреної медичної допомоги; 2) первинної медичної допомоги; 3) спеціалізованої медичної допомоги; 4) паліативної медичної допомоги; 5) реабілітації у сфері охорони здоров'я; 6) медичної допомоги дітям до 16 років; 7) медичної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; 8) послуги з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що медичні заклади до яких позивач зверталась відмовили надавати безкоштовну медичну
Вирішуючи питання щодо задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі та гідності людини. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною та достатньою аби компенсувати людські страждання, тому її розмір може мати суто умовний вираз.
За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р., розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Згідно з ч. 1-3 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, за правилами ст.1166 ЦК обов'язок відшкодувати шкоду покладається на особу, яка її завдала.
Відповідальність за заподіяння шкоди настає за загальним правилом за наявності таких умов: шкода; протиправність поведінки заподіювана; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вина заподіювана шкоди.
Виключно сукупність цих умов і є підставою для покладання на особу цивільно- правової відповідальності за заподіяння шкоди. Ці умови є загальними для виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди, оскільки їх сукупність вимагається в усіх випадках, крім тих, які спеціально передбачені в законі.
До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься: з'ясування обставин події; встановлення ступеня та наявності вини кожного з учасників події; наявність шкоди; протиправність поведінки заподіювана; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Суд вважає, що ОСОБА_1 не надано жодного належного та допустимого доказу, що шкода їй була завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю АТ «Ощадбанк», не надано доказів отримання ушкоджень саме за адресою: АДРЕСА_2 , та в зазначений Позивачем час. Факт того, що АТ «Ощадбанк» є користувачем приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , не може бути доказом, що позивачем отримано травми саме з вини АТ «Ощадбанк».
З урахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає, що ОСОБА_1 не доведено причино-наслідкового зв'язку між фактом отримання позивачкою тілесних ушкоджень, протиправними діями АТ «Ощадбанку» і як наслідок, лікування та заподіяння матеріальної, моральної шкоди, у зв'язку з чим позовні вимоги, щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст.259, 263-265, 141 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р., -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюєтьс - з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2025 р.
Суддя Богунського районного
суду м. Житомира І. Перекупка