05 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 922/4302/25
Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова від 03.12.2025 про забезпечення позову по справі
за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області
до : Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Релігійної громади руської православної старообрядницької церкви
про визнання недійсним договору та повернення майна,
Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (далі - прокурор) надав Господарському суду Харківської області через систему "Електронний суд" позовну заяву до: Харківської міської ради (далі - відповідач-1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (відповідач-2), Релігійної громади руської православної старообрядницької церкви (відповідач-3), в якій просить суд:
1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.06.2013 №4994-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Релігійною громадою руської православної старообрядницької церкви (код ЄДРПОУ 26203427), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за №1159.
2. Зобов'язати Релігійну громаду руської православної старообрядницької церкви (код ЄДРПОУ 26203427), повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 80966863101 - нежитлову будівлю «А-2», загальною площею 269,1 кв м, яка розташована за адресою: м. Харків, провулок Сількорівський, 23, а Харківську міську раду - прийняти у власність зазначені приміщення.
3. Судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.
Крім того, разом з позовною заявою, прокурором було подано заяву про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 80966863101 - нежитлової будівлі «А-2», загальною площею 269,1 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, провулок Сількорівський, 23. А також судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету- 2800.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову у справі в порядку статті 136, 137 ГПК України, прокурор вказує про те, що матеріалами кримінального провадження, підтверджено порушення процедури приватизації комунального майна шляхом його викупу орендарем без проведення поліпшень, без проведення аукціону чи конкурсу.
Також, прокурором зазначається, що предметом спору є: визнання договору купівлі-продажу недійсним та зобов'язання повернути нерухоме майно. Разом із цим, у разі задоволення позовних вимог відповідач-3 у справі втрачає право власності на спірне майно та повинен буде повернути це майно. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи відповідач може розпорядитися спірним майном на власний розсуд в будь-який час.
Як стверджує прокурор, подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об'єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено.
Таким чином, на думку прокурора, наявність у відповідача-3 правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб. До того ж, відповідач-3, знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власник може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.
Враховуючи викладене, з метою запобігання зміни права власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, його можливого відчуження, передачі в оренду тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, прокурор вважає, що є підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Дослідивши матеріали заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову, суд дійшов висновку про повернення її заявнику без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
За умовами ч. 1 - 5 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 3028,00 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову в електронному вигляді підлягає сплаті судовий збір у сумі 1211,20 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8).
Проте, до заяви про забезпечення позову в підтвердження сплати судового збору не додано доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі.
Прокурор також і не обґрунтував підстав звільнення від сплати судового збору за зверненням із заявою про забезпечення позову, і не надав доказів його звільнення від сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.
З огляду на зазначене, заява Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова від 03.12.2025 про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 5 ст. 139 ГПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Встановлені судом обставини є підставою для застосування судом ч. 7 ст. 140 ГПК України у сукупності зі ст. 139 ГПК України шляхом постановлення ухвали суду про повернення заяви заявнику.
Керуючись статтями 136 - 140, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,
Повернути Новобаварській окружній прокуратурі міста Харкова заяву про забезпечення позову від 03.12.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 05.12.2025.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.