вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"24" листопада 2025 р. Cправа №902/720/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:
представника позивача: Пилипця А.Ю. (ордер серії АІ №1904910 від 14.05.2025),
інші учасники справи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп", м.Київ
до Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія", м.Вінниця
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - фізична особа ОСОБА_1 , м.Вінниця, та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Місто", м.Вінниця
про стягнення 1771123,96 грн страхового відшкодування в порядку суброгації
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
До Господарського суду Вінницької області звернулось Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" здійсненого позивачем страхового відшкодування в розмірі 1771123,96 грн за завдані автомобілю марки "Lexus LX500D" д.н.з. НОМЕР_1 пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 05.09.2024 по вул.Пирогова у м.Вінниці.
Як відзначено позивачем 05.09.2024 по вул.Пирогова у м.Вінниці транспортним засобом відповідача (тролейбус "Богдан Т.70117") було здійснено виїзд на зустрічну смугу руху, внаслідок чого завдано шкоду автомобілю марки "Lexus LX500D" д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ "Амбар+".
У відповідності до укладеного між позивачем та ТОВ "Амбар+" договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №07/107-61-018701/24 від 24.05.2024 страховиком здійснено страхове відшкодування за завдану автомобілю марки "Lexus LX500D" д.н.з. НОМЕР_1 шкоду в сумі 1835220,00 грн.
У зв'язку зі зверненням позивача до страховика відповідача (ПрАТ "СК "Місто"), останнім здійснено страхове відшкодування в сумі 64096,04 грн в межах ліміту страхової суми за договором комплексного добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №318-000067 від 30.08.2024.
Оскільки виплачена страховиком відповідача сума не в повній мірі відшкодувала фактичний розмір шкоди, завданий автомобілю марки "Lexus LX500D" д.н.з. НОМЕР_1 , позивач звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 04.06.2025 відкрито провадження в справі №902/720/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 04.08.2025.
04.08.2025 судом прийнята ухвала про перерву в судовому засіданні до 26.08.2025.
За наслідками слухання справи, 26.08.2025, постановлена ухвала суду, якою залучено до участі у справі №902/720/25 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Місто", в зв'язку з чим відкладено підготовче судове засідання до 24.09.2025.
22.09.2025 до суду надійшли пояснення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Місто" б/н від 22.09.2025 (а.с.158-159), в яких третя особа суду пояснила, що застрахованим транспортним засобом відповідача (тролейбус "Богдан Т.70117") відповідно до договору комплексного добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами №318-000067 від 30.08.2024 було здійснено виїзд на зустрічну смугу руху, внаслідок чого завдано шкоду транспортним засобам, зокрема автомобілю марки "Lexus LX500D" д.н.з. НОМЕР_1 .
За результатами звернення до третьої особи внаслідок настання вищевказаного страхового випадку, страховою компанією, згідно комплексного добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №318-000067 від 30.08.2024 було здійснено страхове відшкодування потерпілим в межах ліміту страхової суми пропорційно питомій вазі заподіяних збитків у загальному обсязі фактично завданих збитків, зокрема позивачу було відшкодовано 64096,04 грн, а разом усім потерпілим було виплачено 99000,00 грн.
Ухвалою суду від 24.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/720/25 до судового розгляду по суті на 13.11.2025.
На визначену судом дату, 13.11.2025, з'явився представник позивача.
Інші учасники правом участі в судовому засіданні не скористались; хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення ухвали від 24.09.2025 на адреси електронної пошти відповідача та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Місто" (а.с.173), а також до їх електронних кабінетів в підсистемі ЄСІТС; підписом фізичної особи ОСОБА_1 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (листа з ухвалою суду від 24.09.2025 (а.с.174).
Під час слухання справи, 13.11.2025, представник позивача підтримав позов у справі №902/720/25, а також заявив усне клопотання про призначення окремого судового засідання для вирішення питання щодо розподілу понесених ним судових витрат.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
10.12.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області винесено постанову у справі №127/38408/24 (а.с.46-47) за наслідками розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як встановлено Вінницьким міським судом Вінницької області: "...Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №709119 від 20.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , 05.09.2024 року о 19 год. 46 хв., в м.Вінниці на перехресті вулиць Пирогова - М.Литвиненко-Вольгемут, керуючи тролейбусом "Богдан Т70117", бортовий номер 014, здійснила виїзд на зустрічну смугу для руху, де допустила дотичне зіткнення із задньою лівою частиною автомобіля "Hyundai IONIQ", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який в момент початку виїзду тролейбуса на зустрічну смугу руху, розпочав рух для уникнення зіткнення. В подальшому, водійка тролейбуса допустила зіткнення з автомобілями: "Lexus LX500", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , "Kia Sportage", д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , "Skoda Octavia", д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 та "Opel Calibra", д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_6 , які стояли в межах належної їм смуги для повороту ліворуч до вул.Блока в м.Вінниці. Внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками..."
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області в справі №127/38408/24 ОСОБА_1 визнана винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
З огляду на наявну в справі картку ДТП №03024250455209316 (а.с.38-42): на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 була водієм тролейбусу "Богдан Т70117", власником якого є Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія".
Зі змісту картки ДТП №03024250455209316 також слідує, що учасниками дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 05.09.2024 по вул.Пирогова у м.Вінниці, є шість транспортних засобів, зокрема автомобіль марки "Lexus LX500D" д.н.з. НОМЕР_1 .
В матеріалах справи міститься заява ТОВ "Амбар+" про настання страхової події та виплату страхового відшкодування від 06.09.2024 (а.с.21), яку складено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 05.09.2024 по вул.Пирогова у м.Вінниці, відносно автомобіля марки "Lexus LX500D" д.н.з. НОМЕР_1 , застрахованого відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №07/107-61-018701/24 від 24.05.2024.
З огляду на розділ 4 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №07/107-61-018701/24 від 24.05.2024 (а.с.49-56), укладеного між позивачем та ТОВ "Амбар+", його предметом є майнові інтереси страхувальника (ТОВ "Амбар+"), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та застрахованим додатковим обладнанням, що визначені в розділі 5 договору.
Розділом 5 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №07/107-61-018701/24 від 24.05.2024 визначено, що об'єктом страхування є автомобіль марки "Lexus LX500D" д.н.з. НОМЕР_1 .
Страховими ризиками у відповідності до розділу 6 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №07/107-61-018701/24 від 24.05.2024 є: дорожньо-транспортна пригода, протиправні дії третіх осіб, стихійне явище, пожежа, вибух, незаконне заволодіння.
Згідно з розділом 8 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №07/107-61-018701/24 від 24.05.2024 загальна страхова сума становить 4150200,00 грн.
У розділі 11 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №07/107-61-018701/24 від 24.05.2024 визначено періоди страхування - з 27.05.2024 по 26.05.2025.
У відповідності до наявного в матеріалах справи звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №24-460 від 30.09.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП Васіковським С.О., (а.с.57-59) вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Lexus LX500D" д.н.з. НОМЕР_1 становить 2484483,43 грн.
04.10.2024 позивачем складено страховий акт №240001111796 (а.с.70), за змістом якого визначено суму страхового відшкодування у відповідності до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №07/107-61-018701/24 від 24.05.2024 в розмірі 1835220,00 грн.
Платіжною інструкцією №ЗР111894 від 04.10.2024 (а.с.72) стверджується сплата позивачем на користь ТОВ "Амбар+" 1835220,00 грн страхового відшкодування.
Надалі позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Місто" із заявою (претензією) №240001111796 від 07.10.2024 (а.с.73) про сплату 1835220,00 грн страхового відшкодування.
У відповідь на заяву (претензію) №240001111796 від 07.10.2024 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Місто" у листі №01/151024 від 15.10.2024 (а.с.75-76) повідомило, що майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної відповідачем життю, здоров'ю, працездатності, майну третіх осіб, під час експлуатації тролейбусу "Богдан Т70117" застраховано відповідно до договору комплексного добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №318-000067 від 30.08.2024.
У відповідності до п.1.1 договору комплексного добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №318-000067 від 30.08.2024 (а.с.78-82), предметом означеного є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної відповідачем життю, здоров'ю, працездатності, майну третіх осіб, під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Дія договору страхування розповсюджується на осіб, які перебувають в трудових відносинах з відповідачем, знаходяться на посаді водія згідно з штатним розписом відповідача та керують забезпеченим транспортним засобом (п.1.3 договору комплексного добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №318-000067 від 30.08.2024).
Перелік забезпечених транспортних засобів вказаний в додатку №1 до договору комплексного добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №318-000067 від 30.08.2024 (а.с.83-87). Згідно із п.14 зазначеного додатку №1 до переліку забезпечених транспортних засобів належить, зокрема тролейбус "Богдан Т.70117", інв. №014.
За правилами п.3.1 договору комплексного добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №318-000067 від 30.08.2024 страхова сума (загальний ліміт відповідальності) встановлена по кожному окремому забезпеченому транспортному засобу в розмірі 100000,00 грн, що зазначений в додатку №1 до цього договору.
За цим договором встановлена безумовна франшиза (частина збитків страхувальника, що не підлягає відшкодування страховиком) у розмірі 1000,00 грн за кожним страховим випадком (п.4.1 договору комплексного добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №318-000067 від 30.08.2024).
Відповідно до п.10.9 договору комплексного добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №318-000067 від 30.08.2024 у разі, коли внаслідок страхового випадку шкода заподіяна кільком третім особам і загальний розмір збитків перевищує ліміт відповідальності встановлений за договором, виплати здійснюються в межах ліміту відповідальності, а розмір відшкодування кожній потерпілій особі розраховується пропорційно питомій вазі заподіяних їй збитків у загальному обсязі фактично заподіяних збитків.
02.04.2025 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Місто" перераховано на користь позивача 64096,04 грн страхового відшкодування за шкоду, завдану автомобілю марки "Lexus LX500D" д.н.з. НОМЕР_1 .
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Об'єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
За правилами ст.993 ЦК України: до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч.1 ст.108 Закону України "Про страхування" №1909-IX від 18.11.2021 страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного суду від 02.06.2021 у справі №755/518/19: "Згідно зі статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією."
Суд враховує, що наявними у справі доказами підтверджується сплата позивачем 1835220,00 грн страхового відшкодування потерпілому - ТОВ "Амбар+", за шкоду завдану автомобілю марки "Lexus LX500D" д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 05.09.2024 по вул.Пирогова у м.Вінниці.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що сплативши суму страхового відшкодування позивач набув права вимоги, що належало потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Як встановлено судом: у зв'язку зі зверненням позивача до страховика відповідача (Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Місто"), останнім здійснено виплату 64096,04 грн страхового відшкодування за шкоду, завдану автомобілю марки "Lexus LX500D" д.н.з. НОМЕР_1 .
Зміст наявних у справі доказів та пояснень третьої особи свідчить, що сума названого страхового відшкодування розрахована страховиком відповідача у відповідності до приписів п.3.1, 4.1, 10.9 договору комплексного добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №318-000067 від 30.08.2024 пропорційно питомій вазі заподіяних збитків ТОВ "Амбар+" у загальному обсязі фактично заподіяних збитків усім учасникам дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
У відповідності до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.12.2021 у справі №757/22936/19-ц: "Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика."
З урахуванням вказаних норм, судом встановлено, що зазначений позивачем розрахунок шкоди є правильним, а саме: 1835220,00 грн (виплачене позивачем відшкодування) - 64096,04 грн (сума виплати страховика відповідача) = 1771123,96 грн. Суд також бере до уваги, що учасниками справи правильність розрахунку страхових виплат позивача та страховика відповідача під сумнів не ставиться.
За приписами п.3 ч.2 ст.11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (такі висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №910/8002/20).
Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).
Так, відповідачем у цій справі, а відтак й особою, відповідальною за заподіяння шкоди, Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" визначено Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія".
Суд враховує, що за правилами ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків) (такі висновки щодо застосування норм права викладено в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №149/1125/20).
Як встановлено судом: з огляду на наявну у справі картку ДТП №03024250455209316 (а.с.38-42) ОСОБА_1 визначена водієм тролейбусу "Богдан Т70117", власником якого є Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія".
Судом враховується, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця (такі висновки містяться у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №686/20281/21).
У відповідності до ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц: "Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм."
Оскільки під час розгляду цієї справи судом встановлено, що:
- протиправна поведінка ОСОБА_1 підтверджується постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.12.2024 у справі №127/38408/24;
- ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем і керувала транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки) в зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків;
- матеріалами справи підтверджується, що внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_1 була завдана шкода застрахованому позивачем транспортному засобу, а між шкодою і протиправною поведінкою існує прямий причинний зв'язок;
- позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи в сумі 1835220,00 грн;
- сума виплати (64096,04 грн) страховика відповідача (Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Місто") у повній мірі не відшкодувала фактичний розмір шкоди,
суд доходить висновку, що відповідач як володілець транспортного засобу, водія якого визнано винним у ДТП, в силу положень ст.1166, 1172, 1187, 1194 ЦК України, зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а тому позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається 26566,86 грн судового збору.
В судовому засіданні, 13.11.2025, до закінчення судових дебатів представник позивача заявив усне клопотання про призначення окремого судового засідання для вирішення питання про понесені судові витрати.
Так, відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Таким чином, суд вважає за доцільне задовольнити усне клопотання представника позивача та призначити окреме судове засідання для вирішення питання щодо розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 226, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов у справі №902/720/25 задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" (Хмельницьке шосе, буд.29, м.Вінниця, Вінницька обл., 21036; ідентифікаційний код: 03327925) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" (вул.Глибочицька, буд.44, м.Київ, 04050; ідентифікаційний код: 24175269) 1771123,96 грн страхового відшкодування та 26566,86 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені позивачем судові витрати у справі №902/720/25 на 13 січня 2025 року на 11 год. 30 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, буд.29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2).
5. Повне рішення надіслати сторонам.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
7. Повне рішення складено 04 грудня 2025 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2, 3 - Приватному акціонерному товариству "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (reception@kniazha.com.ua);
4 - представнику Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" адвокату Пилипцю А.Ю. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
5, 6 - Комунальному підприємству "Вінницька транспортна компанія" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (KPVTK@outlook.com);
7 - фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення;
8, 9 - Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Місто" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (info@ic-misto.com.ua)