04 грудня 2025 року
м. Київ
справа №400/2275/24
адміністративне провадження №К/990/28240/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши клопотання адвоката Волкової Аліни Володимирівни про зупинення провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15 лютого 2024 року №238214290707.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2025 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
А ухвалою від 24 липня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
До Верховного Суду від адвоката Волкової Аліни Володимирівни надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване тим, що позивач у справі ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації. Разом з тим, його дружині 25 червня 2025 року видано сповіщення про те, що командир 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 , молодший лейтенант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 19 червня 2025 року, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, під час стрілецького бою у м. Вовчанськ, Чугуївського району Харківської області, внаслідок штурмових дій противника.
Також звернула увагу на те, що командуванням військової частини проводиться службове розслідування по факту загибелі військовослужбовця - Позивача, що загинув в бою за у Батьківщину під час безпосереднього зіткнення з противником. Очікується на складений акт службового розслідування, що буде свідчити про подію та умови загибелі військовослужбовця.
Ураховуючи це, на її думку, існують об'єктивні обставини, відповідно до пункту 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України), що унеможливлюють продовження розгляду справи, та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі. У зв'язку з чим просить зупинити провадження у цій справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України та наголосила на тому, що вирішення цього спору має для нього істотне значення.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у цій справі, Суд виходить з такого.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі неодноразово строк дії воєнного продовжувався і діє до теперішнього часу.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі статтею 16 Закону № 389-VIII за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
За приписами статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1934-XII "Про Збройні Сили України" (далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України- це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону № 1934-XII, відповідно до частини другої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону № 1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною третьою статті 2 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 КАС України, якою передбачені як підстави обов'язкового зупинення провадження у справі, так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 КАС України є вичерпним.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Верховний Суд звертає увагу на правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 9901/173/20, відповідно до якої зупинення провадження у справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження у справі: обов'язкове і факультативне. Обов'язкове зупинення провадження у справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов'язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов'язковими є підстави, передбачені нормами частини першої статті 236 КАС України.
Таким чином, за перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 сформувала висновок, відповідно до якого під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації від 2 липня 2025 року ОСОБА_1 в період з 18 січня 2025 року по 19 червня 2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації.
При цьому дружині ОСОБА_1 видано сповіщення про те, що командир 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 , молодший лейтенант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 19 червня 2025 року, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, під час стрілецького бою у м. Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області, внаслідок штурмових дій противника.
Враховуючи, що законом визначено обов'язок суду зупинити провадження у справі за обставин перебування сторони у складі Збройних Сил України, з огляду на те, що ОСОБА_1 набув статусу особи, зниклої безвісти, з метою забезпечення прав Позивача, колегія суддів перевіривши питання наявності підстав для зупинення провадження у цій справі дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до припинення перебування Позивача у складі Збройних сил України, що переведені на воєнний стан.
Аналогічний підхід щодо застосування норм права Верховний Суд продемонстрував у постанові від 25 червня 2025 року у справі №922/4460/21.
Керуючись статтями 236, 248, 256 КАС України, Суд
Клопотання адвоката Волкової Аліни Володимирівни про зупинення провадження у справі задовольнити.
Зупинити касаційне провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Зобов'язати адвоката Волкову Аліну Володимирівну повідомити про усунення обставин, які стали підставою для зупинення касаційних проваджень у справі з долученням копій підтверджуючих документів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх