П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 523/9074/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Західного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 1 вересня 2025 року (суддя Боков О.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 01.09.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
16.05.2025 до Пересипського районного суду міста Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Західного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому позивач просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення №3Х/ЛВ/12027/023621/ПТ/ПС від 28.04.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-6 КУпАП; провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Рішенням Пересипського районного суду міста Одеси від 1 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №3Х/ЛВ/12027/023621/ПТ/ПС від 28.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 грн; справу надіслано на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування поданої скарги апелянтом зазначається, що Міжрегіональним управлінням до відзиву на позовну заяву долучено трекінг відстежень поштового відправлення №7900600039870, який підтверджує факт отримання позивачем виклику на складення протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 188-6 КУпАП та розгляд справи про адміністративне правопорушення, що спростовує висновок суду першої інстанції про те, що розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справи.
На обґрунтування порушення судом норм процесуального права апелянтом зазначається, що 07.08.2025 Міжрегіональним управлінням через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Статус вказаної заяви зазначено "Приєднано до справи". Однак, ухвали про розгляд заяви Міжрегіонального управління про участь представника в судовому засіданні в режимі відео конференції суд не виносив. Таким чином апелянт вважає, що судом І інстанції порушено норми статті 195 КАС України, яка передбачає право учасника справи, його представника брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження з повідомленням учасників справи відповідно до частини п'ятої статті 286 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою по справі про адміністративне правопорушення №3X/ЛВ/12027/023621/ПТ/ПС від 28.04.2025 ОСОБА_1 , як директора ТОВ "КАРГО СЕРВІС ЛІМІТЕД", притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення статті 188-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн.
Згідно постанови, відповідно до направлення від 11.04.2025 року №3X/1/6391-25 посадовими особами Західного Міжрегіонального управління 14.04.2025 та 15.04.2025 відвідано ТОВ "КАРГО СЕРВІС ЛІМІТЕД" за адресою 81554, Львівська обл., Львівський р-н, с. Черляни, вул. Польова, буд. 9 та 14.04.2025 року засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом) на вказану адpecy надіслано Вимогу про надання документів від 14.04.2025 №3X/ЛВ/12027/023621/НД, необхідних для проведення позапланової перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю з питань оформлення трудового договору, особливостей обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця, ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці, робочого часу та часу відпочинку, відпусток, оплати праці, виплати грошової компенсації відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки", законності припинення трудових договорів. Додатково, інспекторами вжито заходів щодо інформування директора ТОВ "КАРГО СЕРВІС ЛІМІТЕД" ОСОБА_1 про здійснення перевірки, її підстав, строку, предмету тощо, на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та мобільний номер НОМЕР_1, які зазначено в інформації для здійснення зв'язку з ТОВ "КАРГО СЕРВІС ЛІМІТЕД" у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме, за даним номером телефону через мобільний додаток "Viber" 14.04.2025 року о 14:21 год надіслана вимога від 14.04.2025 року №3X/ЛВ/12027/023621/НД про надання документів. При цьому, керівник ТОВ "КАРГО СЕРВІС ЛІМІТЕД" не сприяв уповноваженим особам Західного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, як контролюючого органу, в реалізації їхніх повноважень, уникав зустрічі з інспекторами управління, намагався дистанціюватись від проведеного заходу. У встановлений строк у вимозі від 14.04.2025 року №3X/ЛВ/12027/023621/ПТ/ПС про надання документів, а саме до 14:00 год. 15.04.2025 року ОСОБА_1 не надано жодних документів, перелічених у пунктах 1-6 вказаної вимоги, що унеможливило проведення заходу державного контролю на предмет додержання законодавства про працю з незалежних від Західного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці причин.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про її скасування.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності позивача, якого при цьому не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП, виключало можливість розгляду справи. Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.
Так, за приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма Основного Закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому вжите законодавцем формулювання "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Порядок і підстави притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень визначено в КУпАП.
Так, у статті 7 КУпАП закріплено принцип законності адміністративної відповідальності за яким, зокрема: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Тобто, до адміністративної відповідальності особа притягається тільки за передбачені законом діяння, а адміністративні стягнення накладають тільки передбачені законом особи, в межах законної компетенції та на підставі встановленого порядку.
Частиною першою статті 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до вимог частини другої статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною першою статті 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За сталою судовою практикою Верховного Суду щодо тлумачення змісту наведених норм права КУпАП, притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (постанови ВС від 27 травня 2024 року у справі №260/5462/21, від 18 січня 2024 року у справі №522/12566/18, від 10 січня 2024 року у справі №260/4624/21, від 28 червня 2023 року у справі №1.380.2019.004573).
Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2025 о 15.30 посадовою особою Західного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №3Х/ЛВ/12027/023621/ПТ, згідно до якого ОСОБА_1 , як директор ТОВ "КАРГО СЕРВІС ЛІМІТЕД" порушив ст. 259 КЗпП України, відповідальність за що передбачена статтею 188-6 КУпАП.
При цьому, незважаючи на те, що ОСОБА_1 був відсутній під час складання згаданого протоколу, у ньому міститься запис про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу та надання пояснень, що є недостовірними відомостями.
Відповідачем також визнається, що після складання протоколу, його копію ОСОБА_1 направлено не було, а одразу прийнято спірну постанову, якою визнано винним його у вчинення адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Між тим, за правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив наступні висновки:
"…закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення."
Колегія суддів відхиляє як неаргументовані доводи апеляційної спраги про те, що ОСОБА_1 викликом від 16.04.2025 було повідомлено про дату, час і місце складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 188-6 КУпАП та розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки, по-перше, суду не було надано доказів на підтвердження надсилання згаданого виклику позивачу, адже відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, належним доказом направлення поштового відправлення є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції, поштової накладної з інформацією про поштове відправлення чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
По-друге, як зазначалося вище, притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу. З цього часу позивач набув статусу особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у нього виникла права, передбачені статтею 268 КУпАП, зокрема бути обізнаним про факт складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, про дату і місце розгляду справи, за результатом чого знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви, користуватися юридичною допомогою.
Ураховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача складено за його відсутністю та його копію направлено після прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, що унеможливило особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, надати пояснення з приводу зазначеного в протоколі правопорушення та призвело до порушення вимог статей 254, 256, 268 КУпАП, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваної постанови та вважає обґрунтованими рішення суду першої інстанції про її скасування.
Резюмуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Суд правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта на порушення судом першої інстанції права відповідача на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду також не заслуговують на увагу, оскільки зазначене, у відповідності до частини третьої статті 317 КАС України, не є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів при прийнятті даного судового рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява №303-A, п. 29).
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 272, 286, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну Західного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 1 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя К.В.Кравченко
Суддя Ю.В.Осіпов