П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7925/25
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук'янчук О.В., суддів Бітова А.І., Ступакової І. Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні за його участю у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 р. про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 року по справі № 420/7925/25 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у прийнятті звіту.
На зазначену ухвалу суду ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження на 14.10.2025 року.
03.12.2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про вирішення питання про розгляд справи за його участю.
Задля повного та всебічного встановлення обставин справи та необхідності з'ясування всіх обставин у справі через змагальність сторін та для надання усних пояснень, апелянт просить апеляційний розгляд справи здійснювати за його участі.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання з повідомленням учасників справи є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання у разі наявності про це клопотання сторони.
Такий спосіб участі має винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні.
Суд зауважує, що в заяві про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін позивач не вказує на наявність обставин та/або доказів у справі, які потребують надання сторонами усних пояснень з метою її правильного вирішення.
В даному випадку, колегія суддів наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін жодним чином не порушує основні засадами (принципи) адміністративного судочинства та не обмежує сторін в реалізації ними своїх процесуальних прав.
Колегія суддів зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої доводи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 755/12623/19.
Також, слід зазначити й про те, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Вирішуючи заявлене клопотання учасника справи про його бажання брати участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань.
Зокрема, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах, в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі “Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. “Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За наведених обставин, на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про розгляд справи в судовому засіданні за його участю.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 262, 306, 307, 311, 312, 321 КАС України, колегія суддів,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні за його участю відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Лук'янчук
Судді А.І. Бітов І.Г. Ступакова