05 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 523/22167/25
Перша інстанція: суддя Малиновський О.М.,
повний текст судового рішення
складено 27.10.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 27.10.2025 про передачу справи №523/22167/25 за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду
23.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Пересипського районного суду м. Одеси із позовною заявою, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області звернення для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 27.10.2025 у справі №523/22167/25 позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
Не погодившись із ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 27.10.2025 у справі №523/22167/25 ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуване судове рішення з направленням справи до Пересипського районного суду м. Одеси для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує про те, що районним судом неправильно застосовано норми ч. 1, 2 ст. 19 та п.1 ч.1 ст. 20 КАС України. Оскаржувані дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку, звернення до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення особи напряму стосуються реалізації відповідачем своїх повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. У свою чергу, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними судами.
В силу приписів частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створена система адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно положень пункту 3 частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення.
Стосовно терміну владні управлінські функції, то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої він може впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Згідно пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Таким чином, з огляду на положення пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, як орган військового управління, є суб'єктом владних повноважень.
Як встановлено положеннями пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За наслідком дослідження змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 колегією суддів установлено, що її доводи зводяться суто до того, що предметом даного позову є дії суб'єкта владних повноважень у справі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому ця справа не підсудна окружному адміністративному суду і має розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом даної справи є оскарження дій районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як суб'єкта владних повноважень, щодо внесення до державної інформаційної системи недостовірних, на думку позивача, відомостей при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, що порушують його права.
Жодних доказів на підтвердження притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.
Вказуючи про те, що дана справа предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному скаржником не враховано те, що місцевий суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті заявлених у цій справі позовних вимог, адже спори, які мають розглядатися у порядку статті 286 КАС України стосуються оскарження рішень, дій або бездіяльності у справах про адміністративні правопорушення.
Варто зазначити, що главою 11 КАС України визначено «Особливості позовного провадження в окремих категоріях справ». А параграфом 2 вищевказаної глави регламентований розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ.
Апеляційний адміністративний суд вказує, що за приписами частини 1 статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами, як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною 2 статті 286 КАС України позовна заява щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подана протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 3 статті 286 КАС України унормовано, що за наслідком розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, з наведеного правового регулювання випливає, що до місцевого загального суду, як адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Однак, за встановлених обставин справи, зважаючи на предмет позову, слід констатувати, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження наявності справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно позивача, або прийняття суб'єктом владних повноважень відносно нього рішення у справі про адміністративне правопорушення, правомірність якого може бути переглянута за особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначеними статтею 286 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам предметно підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною 1 цієї статті.
Отже, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, розглядаються окружними адміністративними судами.
З огляду на вказане колегія суддів уважає правильним висновок районного суду про те, що вказаний спір предметно підсудний Одеському окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному суду як адміністративному суду.
Установлені в межах даного апеляційного розгляду фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи позивача.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення спірного питання.
Отже, при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для її скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.19, 20, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 329, 378 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 27.10.2025 про передачу справи №523/22167/25 за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький