Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/656/25
Провадження № 3/670/249/25
03 грудня 2025 року селище Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Голуб О.Є., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.09.2025 серії ЕПР1 № 460938, 21.09.2025 о 20 год 20 хв громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем RANGE ROVER EVOQUE д.н.з. НОМЕР_1 в смт Віньківці по вул. Заславська з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатора Алкотест Драгер 6810 ARAM 3576 та у лікувальному закладі громадянин ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В діянні ОСОБА_1 службові особи територіального органу поліції вбачають порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Діяння ОСОБА_1 особи територіального органу поліції кваліфікували за ч. 1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пояснення учасників справи.
У судовому засіданні 07.10.2025 ОСОБА_1 повідомив, що вину свою не визнає та пояснив, що того вечора він сидів в автомобілі. До нього підійшов працівник поліції та запитав, чи він своїм автомобілем нікому не заважає, сказав від'їхати. Після чого він перепаркував свій транспортний засіб. Інспектор підійшовши до нього сказав, що вони останнім часом часто зустрічаються та уточнив, що нещодавно два рази вже його зупиняв за порушення ПДР, зокрема через те, що не горіла підсвітка на даному автомобілі. У відповідь ОСОБА_1 повідомив, що інспектор помиляється, оскільки він не порушував ПДР та з цих підстав він не зустрічався з даним інспектором раніше. На що інспектор запитав чи є у нього брат, який схожий на нього, який можливо їздить на даному автомобілі. ОСОБА_1 відповів, що на даному автомобілі їздить лише він.
Зазначив, що під час перевірки документів інспектор запропонував йому подихати на нього та за другим видихом в бік поліцейського, останній запитав чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої. У відповідь ОСОБА_1 відповів йому, що не вживав. Після чого, з незрозумілих підстав, інспектор попросив подивитися на ліхтар, щоб він міг перевірити чи реагують зіниці очей на світло. В подальшому інспектор знову запитав його чи він щось вживав та чи пройде тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою драгера, оскільки нібито чути запах алкоголю. ОСОБА_1 сказав, чому він має проходити тест, він нічого не вживав, нікуди не їде, нічого не порушував і взагалі розмова з інспектором одразу розпочалася не правильно з нагадування про нібито попередні порушення. У зв'язку з чим він зрозумів, що метою інспектора є саме притягнення його до будь-якої адміністративної відповідальності.
На питання ОСОБА_1 , які на думку інспектора в нього є ознаки сп'яніння - інспектор відповів, що чути запах алкоголю з порожнини рота і пішов брати документи для складання адміністративних матеріалів. Оскільки розмова з інспектором, на думку ОСОБА_1 , розпочалася на підвищених тонах та інспектор повідомив йому, що буде складати адміністративні матеріали за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він зателефонував до адвоката щоб скористатися правничою допомогою та дізнатися свої права та обов'язки оскільки не розумів, що за документи почали оформлятися та на якій підставі. Під час його розмови по телефону інспектор розпочав оформлення документів, а після оформлення адміністративних матеріалів запропонував щось попідписувати, а після чого повідомив йому, що він протягом двох годин може самостійно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі до якого працівників поліції вже викличуть через лінію 102.
Також ОСОБА_1 зазначив, що оскільки він не був відсторонений від керування транспортним засобом та його транспортний засіб нікому не передавався він, розуміючи що були оформленні якісь документи, поїхав самостійно для проходження огляду в медичний заклад КНП «Віньковецька БЛ», щоб підтвердити, що ознаки сп'яніння у нього відсутні. До місця проведення огляду КНП «Віньковецька БЛ» була викликана поліція та в присутності того ж інспектора поліції проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння за результами якого ознак сп'яніння не виявлено.
На підтвердження відсутності стану алкогольного сп'яніння просив суд долучити до матеріалів справи копію Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.09.2025.
Враховуючи зазначене, просив суд закрити провадження у справі.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Потапов О.О. в судовому засіданні просив долучити до матеріалів справи клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначив, що з матеріалів справи № 670/656/25 порушеної за ст. 130 ч.1 КУпАП щодо ОСОБА_1 слідує, що він 21.09.2025 біля 20.20 год керував автомобілем RANGE ROVER EVOQUE д.н.з. НОМЕР_1 в смт. Віньківці по вул. Заславській з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у Віньковецькій лікарні відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв означене правопорушення.
Однак зміст вказаного протоколу не відповідає дійсності тому, що ОСОБА_1 21.09.2025 о 22:19:10 годині пройшов тест на вміст алкоголю у лікувальному закладі, що підтверджено також відеозаписом із нагрудної камери присутнього при цьому поліцейського, доданого до матеріалів справи.
Оскільки ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння та підтверджено відсутність ознак сп'яніння, то і відсутня об'єктивна сторона, а відповідно і склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказав, те що ознака сп'яніння не підтверджена доказами слідує з висновку медичного огляду лікаря-нарколога Віньковецької лікарні від 21.09.2025 в якому записано про відсутність ознак сп'яніння. Безпосередньо на відео, в лікарні на момент проходження тестів видно час його проходження. Тести пройдено ОСОБА_1 до спливу 2-х годин з моменту виникнення підстав для спростування обвинувачення висунутого поліцейським за ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
Зазначив, що підстава для проведення огляду у його підзахисного виникла безпосередньо після складання і ознайомлення його з протоколом серії ЕПР1 №460938 про адміністративне правопорушення. Адже поліцейський заборонив йому відлучатись від місця зупинки автомобіля (відео №1, 20:25:30 - 20:25:48). Проте, водій також і не вийшов за межі двохгодинного строку з моменту виникнення підстав у самого поліцейського для огляду ОСОБА_1 (перший файл, відео 20:22:07 год, запитання поліцейського: «Щось вживали?») і до моменту обстеження його в лікарні (6-й файл, відео 22:20:45 год, початок проходження тестів «Ромберга»).
Інструкція розширює цей проміжок часу у дві години, з моменту виявлення підстав - до моменту доставлення порушника в лікувальний заклад. В заклад ОСОБА_1 прибув о 22:10:00 год (5 файл відео), тобто через 1 год 03 хвилини з моменту вручення йому копії протоколу ЕПР №460938 (4 файл відео, 21:08:30 год, йому оголошено протокол).
Вказав, що із наведеного слідує, що ОСОБА_1 виконав вимоги п. 2.5 ПДР та пройшов огляд в медичному закладі визначеному законом протягом 2-х годин з часу виникнення у поліцейського підозри в тому, що в нього є ознаки алкогольного сп'яніння.
Також, просив суд звернути увагу на упереджене ставлення до водія, яке видно із розмови, коли поліцейський робить зауваження про нібито раніше вчинені правопорушення ОСОБА_1 , що жодним чином не відповідає дійсності, що на думку захисника могло і спровокувати таку реакцію в ОСОБА_1 щодо вчинення ним усіх наступних дій, оскільки виникла недовіра до інспектора поліції.
Крім того, на думку захисника, у зв'язку з ти, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому за приписами чинного законодавства, поліцейські не могли проводити його огляд як військовослужбовця на стан того чи іншого сп'яніння, у відповідності до вимог ст. 266-1 КУпАП. Оскільки згідно цієї норми огляд на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Також просив суд врахувати, що ОСОБА_1 бойовий офіцер, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (Указ Президента № 81/2024 від 18.02.2024) та іншими нагородами під час несення військової служби, що говорить про його високі моральні та духовні цінності не лише під час несення військової служби, а й в цивільному житті.
Застосоване судом законодавство.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З'ясовуючи ці обставини, суддя повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ст. 266 КУпАП водії, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (надалі Порядок).
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно з п. 6 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 6-8, 10, 11, 13 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням. Лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи). Відсутність документів не може бути причиною для відмови в проведенні огляду. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 06.11.2015 №1376, протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Оцінка та висновки судді щодо фактичних обставин справи.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.
Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас суддя звертає увагу, що право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Згідно з п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.
Як вбачається з п. 2, 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, з аналізу наведеної вище Інструкції вбачається, що саме у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є повноваження на місці зупинки приймати рішення про наявність або відсутність підстав вважати що водій транспортного засобу, перебуває у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота. Подальші дії поліцейського також врегульовано Інструкцією, зокрема, згідно з п. 6-8 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у лікувальному закладі відмовився.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 відмовився від підпису акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, протоколу про адміністративне правопорушення, розписки про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, розписки про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що зроблена відповідна відмітка поліцейським у цих документах.
При складанні протоколу ОСОБА_1 роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та 268 Кодексу про адміністративне правопорушення.
Щодо доводів сторони захисту на складання адміністративних матеріалів не уповноваженою особою, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, суддя вважає їх неспроможним з таких підстав.
Відповідно до ст. 266-1 КпАП України огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
З аналізу даної норми вбачається, що цією нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп'яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Зміст положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.
Таким чином, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом, застосовується загальний порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.
До того ж матеріали справи не містять даних про те, що у визначений в протоколі час водій ОСОБА_1 перебував під час виконання обов'язків військовослужбовця.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що автомобіль RANGE ROVER EVOQUE д.н.з. НОМЕР_1 не є службовим автомобілем, а належить ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.
Отже, військовослужбовці, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або відмовляються від проходження відповідного огляду відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП несуть відповідальність на загальних підставах. А покликання сторони захисту на те, що процесуальні документи при допущенні військовослужбовцями Збройних Сил України адміністративних проступків зазначеної категорії повинні складатися уповноваженою особою ВСП, як це передбачено ст.266-1 КУпАП, - є помилковим.
З огляду на наведене, оскільки ОСОБА_1 не перебував на території військової частини (установи, закладу), безпосередньо не виконував обов'язки військової служби, а був водієм неслужбового транспортниого засобу, суддя вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 відповідно до ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Щодо встановлення наявності складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя бере до уваги, що всі обставини, як від моменту перевірки документів, виникнення у інспектора підстав вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознакою такого стану у водія визначених Інструкцією, а саме запах з порожнини рота, так і дії водія ОСОБА_1 на місці оформлення адміністративних матеріалів зафіксовані шляхом безперервної відеофіксації.
Також варто зазначити, що на доданому до матеріалів справи відеозаписі з нагрудної камери інспектора поліції, який оформляв матеріали про адміністративне правопорушення зафіксовано проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 у лікувальному закладі протягом двох годин з моменту виявлення підстав у поліцейського для огляду ОСОБА_1 , як того вимагає чинне законодавство, однак вже після складання інспектором адміністративних матеріалів.
З даних відеозаписів, які містяться в матеріалах справи, можна повно та об'єктивно дослідити обставини події, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Такі відеозаписи, незважаючи на місцями низьку якість звуку та освітлення, все ж таки надають можливість, зокрема, конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а тому у даному випадку є належними та допустимими доказами і жодних сумнівів у своїй достовірності у судді не викликають.
Так, згідно з відеофайлами із відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції та із нагрудної камери поліцейського, які містяться на DVD-R-дисках в матеріалах справи та які були безпосередньо досліджені судом, зафіксовано, як авто білого кольору було припарковане на проїжджій частині неподалік пішохідного переходу. Коли працівник поліції підійшов до автомобіля, за кермом сидів ОСОБА_1 . На зауваження інспектора поліції він з'їхав з проїжджої частини дороги та перепаркував авто.
Надалі під час розмови інспектором поліції було зроблено зауваження водієві, що він часто порушує правила дорожнього руху. У відповідь ОСОБА_1 повідомив, що інспектор помиляється, оскільки він не порушував ПДР та не спілкувався з даним інспектором раніше. На що інспектор запитав чи у ОСОБА_1 є брат, схожий на нього, який міг їздити на даному автомобілі. ОСОБА_1 відповів, що на даному автомобілі їздить лише він.
Після зовнішнього огляду водія, зокрема подиху з порожнини рота та направлення світла на зіниці очей, інспектор поліції запропонував водієві пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкотест Драгер 6810, а також в лікувальному закладі, оскільки чути запах алкоголю. Від проходження тесту водій спочатку відмовився, та наполягав на тому, що він не вживав алкогольні напої та нікуди не їде, тому не розуміє підстав для такого проходження. На запитання ОСОБА_1 , які в нього, на думку інспектора, є ознаки сп'яніння інспектор відповів, що чути запах алкоголю з порожнини рота.
Після чого інспектор поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього на підставі п. 2.5 Правил дорожнього руху буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перед складанням протоколу водієві було роз'яснено його права та обов'язки, а також складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Згодом ОСОБА_1 сказав, що він не відмовлявся від проходження і не розуміє підстав для проходження, тому подумає, чи йому проходити тест на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи поїхати у лікувальний заклад, у відповідь на що інспектор поліції повідомив, що відносно водія вже складається протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення та інших документах водій транспортного засобу відмовився, оскільки не вживав алкогольних напоїв та не відмовлявся від проходження огляду.
Після завершення оформлення адміністративних матеріалів, інспектор поліції повідомив ОСОБА_1 , що він може протягом двох годин самостійно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі до якого працівників поліції можуть викликати з лікарні.
До матеріалів справи також долучено відео із нагрудної камери інспектора поліції, який оформляв адміністративні матеріали за ч.1 ст. 130 КУпАП, де зафіксована процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Час проведеного огляду 22 год 19 хв.
Як вбачається з дослідженого судом відеозапису, окрім поверхневого огляду водія на стан сп'яніння лікарем-наркологом шляхом проведення тесту з перевірки координації рухів, ОСОБА_1 пройшов тестування на стан сп'яніння за допомогою приладу «АЛКОФОР». Результат тестування показав 0 проміле алкоголю, після чого лікарем-наркологом було складено акт огляду на стан сп'яніння. Проходження даного огляду відбувалося в присутності інспектора поліції, який після завершення огляду підтвердив, що лікар-нарколог звернувся на лінію 102, проведений огляд був здійснений в його присутності та результат огляд 0 проміле. На запитання ОСОБА_1 « чи він відсторонений від керування транспортним засобом» - інспектор відповів, що ні, оскільки він скористався своїм правом на проходження огляду на стан сп'яніння протягом двох годин з моменту виникнення підстав для здійснення такого огляду та результат огляду зафіксовано на відеозаписі, ознак сп'яніння не виявлено.
З Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.09.2025 вбачається, що на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 11 21.09.2025 о 22 год 13 хв лікарем-наркологом ОСОБА_2 було проведено огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особу встановлено по посвідченню водія НОМЕР_2 . Згідно даного висновку ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу для медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. За результатами огляду у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
З огляду на наведене, огляд на стан алкогольного сп'яніння пройдено ОСОБА_1 протягом двох годин з моменту виявлення підстав у поліцейського для огляду водія, зокрема виявлення запаху алкоголю (час на відеозаписі 20:22:07 год) до моменту проходження ОСОБА_1 тестування на стан сп'яніння за допомогою приладу «АЛКОФОР» в медичному закладі (час на відеозаписі 22:19:10 год).
Отже, з моменту виявлення підстав у інспектора поліції для огляду ОСОБА_1 та проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння пройшла 1 год 57 хв, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, п. 7 Порядку та п. 9 розділу ІІ Інструкції.
Із наведеного слідує, що ОСОБА_1 виконав вимоги п. 2.5 ПДР та приписи ст.266 КУпАП в порядку передбаченому чинним законодавством і пройшов огляд в медичному закладі в порядку визначеному законодавством, а саме - протягом 2-х годин з моменту виявлення інспектором поліції підстав для його здійснення та його проведення було належним чином зафіксовано в присутності поліцейського із застосуванням технічних засобів відеозапису.
Отже, наданим висновком щодо результатів медичного огляду в закладі охорони здоров'я, який проведено протягом 2-х годин та проведення якого було належним чином зафіксовано в присутності поліцейського із застосуванням технічних засобів відеозапису, доведено, що в ОСОБА_1 відсутні ознаки алкогольного сп'яніння.
Суддя також зауважує, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про відсторонення ОСОБА_1 , як водія, від керування транспортним засобом, а також відсутні докази того, що транспортний засіб передавався іншій уповноваженій ним особі відповідно до ст. 266 КУпАП.
В свою чергу суддя позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених стороною захисту обставин чи впливати на сторону захисту при виборі моделі захисту, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності - придатність для використання за змістом.
Оцінюючи зазначені докази, суддя бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, проведеного аналізу доказів та обставин справи суддя зауважує, що об'єктивна сторона зазначеного правопорушення у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції полягає саме у відмові проходження огляду у визначеному законодавством порядку з метою ухилення від виявлення, зокрема алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Водночас вказана у протоколі про адміністративне правопорушення ознака алкогольного сп'яніння як «різкій запах алкоголю з порожнини рота», що стало підставою для пропонування інспектором поліції пройти відповідний огляд на стан сп'яніння не підтверджується дослідженими судом доказами.
Суддя звертає увагу на те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, підлягає доведенню не лише факт керування особою транспортним засобом, а й наявність ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, умови та можливість проходження такого огляду в медичному закладі. Крім того, має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз'яснення прав особи, належне виявлення та фіксація ознак сп'яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак, яке в подальшому спростовано належними та допустимими доказами.
За наведених обставин, у даній справі, суддя виснував, що зазначення працівником поліції у протоколі однієї ознаки алкогольного сп'яніння само по собі не свідчить про її наявність у особи, якщо дані ознаки не підтвердилися в порядку визначеному законодавством.
Таким чином, матеріалами справи не доведено факту наявності у ОСОБА_1 вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп'яніння, що було підставою для вимоги поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За конкретно встановлених судом обставин у даній справі, наявні у матеріалах справи докази не можуть бути визнані достатніми та належними доказами на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки свідчать лише про формальність зазначених у них обставин.
З огляду на наведене вище, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а отже адміністративна справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Водночас суддя звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, 10.02.2010, рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, від 18 липня 2006 року).
Судові витрати.
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 3 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, суддя не вбачає підстав для звернення судового збору із ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.7, 9, 130, п. 1 ст. 247, ст. 266, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.Є. Голуб