Справа № 304/2747/25 Провадження № 3/304/1361/2025
05 грудня 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ВАД №767579 від 20.11.2025 року), що надійшов з відділення поліції ВП №1 (м.Перечин) Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Порошково Перечинського району Закарпатської області, заміжньої, має на утриманні малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює асистентом стоматолога у приватній фірмі, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , моб.тел: НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
28 жовтня 2025 року о 13-00 год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній у вищевказану дату та час здійснив виклик на спецлінію «103» та повідомив про факт пожежі, якої насправді не було, та своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнала повністю, проти фактичних обставин, викладених у складеному протоколі про адміністративне правопорушення, не заперечує. Зазначає, що близько о 12-30 год. 28.10.2025 року її малолітній син ОСОБА_3 грався на вулиці зі своїм троюрідним братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та після того як почав падати дощ, діти зайшли у будинок за адресою АДРЕСА_1 та гралися в окремій кімнаті, вона знаходилася у будівлі поруч. Через деякий час їй зателефонували працівники поліції та повідомили, що її син здійснив виклик пожежної охорони. Після чого вона відразу пішла до сина, подивилася його мобільний телефон та у ОСОБА_3 з"ясувала, що ініціатором дзвінка був брат ОСОБА_5 , який наказав йому набрати номер екстремальної служби та повідомити про пожежу, якої не було, на що той погодився. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо її не карати та запевнила суд, що відповідні висновки для себе вона зробила та вказує, що належна виховна робота із малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 нею проведена та вважає, що відповідні висновки її сином були зроблені та подібного більше останнім не повториться.
Вивчивши надані матеріали справи, вислухавши в судовому засіданні детальні пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що в діях останньої вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 767579 від 20.11.2025 року (а.с.1); рапортом інспектора чергового ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП України в Закарпатській області Копин І. від 28.10.2025 (а.с.2); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.11.2025 року (а.с.3); свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , виданим 23.01.2019 (а.с.4); копією паспорта на ім'я ОСОБА_1 (а.с.5-6).
Дослідивши у повному обсязі матеріали даної справи, суд приходить до наступних висновків.
Диспозиція частини першої статті 184 КУпАП, що описує об'єктиву сторону складу адміністративного правопорушення, є бланкетною нормою, та відсилає до положень законодавства, якими визначені обов'язки батьків щодо виховання дітей, забезпечення необхідних умов життя, навчання.
Такими нормами є норми Сімейного Кодексу України, зокрема норми Глав 13-15 СК України.
Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Приймаючи до уваги характер та обставини скоєного адміністративного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність, суд враховує особу правопорушника, її молодий вік, матеріальний та сімейний стан, а також приймає до уваги ті обставини, що на теперішній час ОСОБА_1 працює, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, займається суспільно-корисною працею, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст.184 КУпАП вперше, раніше до адміністративної відповідальності остання не притягувалася, у вчиненому щиро розкаялася, вину визнала повністю та запевнила суд, що відповідні висновки для себе вона та її малолітній син зробили та подібного не повториться, тому суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у його мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.184 ч.1, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що відповідає сумі - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106).
Адміністративний штраф сплачувати за наступними банківськими реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача - казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA398999980313080106000007379, призначення платежу: «адміністративний штраф та інші санкції», код 21081100.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Перечинського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО