25 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/18671/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 ( суддя Кальник В.В.) в адміністративній справі №160/18671/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Техімпорт Маркет» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2025/000227/2 від 17.06.2025 р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA209190015094U3.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що спірне Рішення прийнято митним органом всупереч чинному законодавству в сфері митної справи, а саме, відповідачем не взято до уваги докази, які, на думку позивача, підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При цьому, митний орган неправомірно акцентував увагу на другорядних документах (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України), які можуть застосовуватися лише після обґрунтування недостатності першорядних документів (ч.2 cт.53 Митного кодексу України), чого митним органом зроблено не було.
Позивач також посилався на приписи частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України та зауважував, що оскільки подані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували числові значення митної вартості товару, підстав для витребування додаткових документів у відповідача не існувало.
Також зазначає, що витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, належні обставини якими ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, всі наведені обставини є надуманими та не логічними, що свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості. Крім того, відповідач в оскаржуваних рішеннях не навів достатніх та логічних аргументів для здійснення коригування заявленої митної вартості товару.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Аргументи, наведені митницею в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Апеляційним переглядом справи встановлено, відповідно до контракту №TRI-2612 від 26.12.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка) та Специфікацій №3, інвойсу №12252001637-1 від 14.04.2025року на суму 176 433,70 доларів США та специфікації №3-4 до інвойсу №12252001637-1 від 14.04.2025року на митну територію України завезений товар шини загальною кількістю 234 шт. на загальну суму 33 015,70 доларів США.
16.06.2025 позивач надав відповідачу декларацію 25UA209190015094U3, в якій самостійно, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, визначив митну вартість товарів 1 529 702,34 грн.
16.06.2025 декларантом отримано повідомлення митниці, відповідно до якого позивачу слід було надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. А в разі їх відсутності: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на дане повідомлення позивачем надано відповідь за вих. №17- 06/2025-2 від 17.06.2025 без надання додаткових документів.
Позивач звернув увагу митниці на те, що запитувані митним органом документи та відомості вже були надані декларантом, про що свідчить графа 44 МД 25UA209190015094U3:
- прямий контракт №TRI-2612 від 26.12.2024 р., укладений між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка)
- укладені до нього Специфікації №3 від 03.04.2025року,
- відповідний інвойс №12252001637-1 від 14.04.2025року на суму 176 433,70 доларів США
- Специфікації 3-4 до інвойсу №12252001637-1 від 14.04.2025року на суму 33 015,70 доларів США (шини загальною кількістю 234 шт.),
-пакувальний лист №12252001637-1 від 14.04.2025 року,
-комерційна пропозиція 12252001637-1 від 14.04.2025 року,
-платіжні інструкції в іноземній валюті №31 від 07.04.2025 року на суму 200 000,00 доларів США, яка підтверджує оплату товару,
-рахунок №636 від 09.06.2025 року на оплату морського фрахту
- оплату транспортних послуг на суму 236 251,08 грн., в тому числі за межами України на суму 162 003,86 грн.,
- лист від ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» №09.06/25-24 від 09.06.2025 року про вартість послуг з доставки вантажу,
- Договір №К191124-28 від 19.11.2024 року,
- митна декларація країни відправлення №420420250000113591,
- коносамент ZH250400183 від 20.04.2025 року,
- CMR №6231 від 11.06.2025 року,
-Сертифікат відповідності №UA.014.16783-25 від 15.04.2025 року.
Позивачем отримано Рішення №UA209000/2025/000227/2 від 17.06.2025 року Львівської митниці про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA209190015094U3, в якому зазначено, що за результатами проведеного опрацювання виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості.
Також, відповідно до змісту оскаржуваного рішення, повідомлено про наступне: «Поставка товару здійснювалась на підставі Контракту №TRI 2612 від 26.12.2024, що укладений між Triangle Tyre Co.Ltd (Продавець) та ТОВ «ТІМ» (Покупець) (надалі Контракт ЗЕД).
Відповідно до п.1. Контракту ЗЕД, Продавець продасть, а Покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Подана до митного оформлення Специфікація №3 від 03.04.2025, видана на суму 463 337,10 дол. США, передбачає 100% передоплату. Специфікація №3-4 MSKU9036231 від 14.04.2025, видана на суму 33 015,70 дол.США, також передбачає 100% передоплату (сума даної поставки).
Відповідно до п.3 Контракту ЗЕД, орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 дол.США.
При цьому, платіжна інструкція в іноземній валюті №31 від 07.04.2025 видана на суму 200 000,00 дол.США, а в графі 70 «Призначення платежу» міститься посилання на Специфікацію №3 від 03.04.2025.
Відтак, вказане не дозволяє встановити приналежність платіжного документу до конкретної поставки партії товару.
Відповідно до п. 14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити, серед інших, такий обов'язковий реквізит як підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.
На платіжній інструкції в іноземній валюті №31 від 07.04.2025, поданій до митного оформлення, такі реквізити відсутні, що не дозволяє їх розглядати як належний документ для підтвердження митної вартості.
Зазначене вище не дає можливості ідентифікувати оплату за оцінювані товари, а отже, - декларантом документально не підтверджено відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за оцінюваний товар.
Подана Специфікація №3-4 MSKU9036231 від 14.04.2025 підписана тільки стороною продавця, при цьому прізвище та ім'я підписанта не зазначені.
Отже, відповідно до п.1.2 Контракту ЗЕД наявна в Специфікації цінова інформація про товар не може розглядатись як дійсна.
Відповідно до напису на Специфікації №3 від 03.04.2025, з боку продавця її підписав директор Boyka Hu.
Проте, відповідно до відомостей, внесених до преамбули Контракту, директором Triangle Tyre Co., LTD є Boyka Xu, а підписи на Контракті та Специфікації №3 зі всією очевидністю належать різним особам.
Таким чином, Специфікація №3 від 03.04.2025 з боку Продавця містить підпис особи, що не є директором Triangle Tyre Co., LTD Boyka Xu, та, відповідно до вимог п. 11 Контракту, не є чинною. Відповідно до наданих документів продавець поставляє товар на умовах «FOB QINGDAO».
Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.
Як вбачається із інформаційної системи «searates», товар вибув з порту QINGDAO 20.04.2025. При цьому, єдиними документами, що стосуються морського перевезення відповідної партії є рахунок на оплату №636 від 09.06.2025 та довідка про транспортні витрати №09.06/25-24 від 09.06.2025.
При цьому, апелянт звертає увагу, що незрозумілим є той факт, який документ конкретизував умови надання транспортно-експедиторських послуг в проміжку двох місяців, оскільки зазначені вище документи видані постфактум надання відповідних послуг. Договір ТЕО не конкретизував такі послуги. Натомість, в такому зазначено лише базові умови, що притаманні для такого роду документів.
Відповідно до ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956), вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складені вантажна накладна.
При цьому, в наданій до митного оформлення CMR №6231 від 11.06.2025, в графі 22 «підпис та штамп відправника» не проставлено жодних відміток відправника товару, тобто, відсутні підпис та печатка такої особи.
Щодо митної декларації країни відправлення №420420250000113601 від 12.04.2025, то відповідна декларація країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення.
При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації.
Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Відповідно до ст. 53 МКУ декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ (банківські платіжні документи, специфікація до контракту, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, виписка з бухгалтерської документації), Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
За результатами консультації встановлено відсутність у митниці та декларанта відомостей щодо ідентичних та подібних товарів. Метод 2а та 2б не було використано оскільки в митниці та декларанта відсутні необхідні відомості щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів; методи 2в і 2г не були застосовані у зв'язку з відсутністю необхідних документально підтверджених відомостей для розрахунку.
Застосовано метод 2ґ.Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №25UA100110520870U4 від 28.01.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів торгової марки Triangle) становить 3,015680 дол. США/кг. Коригування у зв'язку з відмінністю умов поставки не здійснювалося, оскільки митна вартість в джерелі визначена з урахуванням витрат до кордону України. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.».
17.06.2025року на виконання рішення митного органу позивачем подано митну декларацію 25UA209190015180U0 з відкоригованою (збільшеною) митною вартістю товару, в результаті чого позивач сплатив збільшений розмір ввізного мита - на 24 117,89 грн. та відповідно ПДВ на 73 731,85 грн. всього на 97 849,74 грн. (графа 47 митної декларації).
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам МК України.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно із ст. 53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно із ст. 54 МК України, Контроль правильності визначення митної вартості товарів.
1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ст. 55 МК України, коригування митної вартості товарів.
1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.
10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
11. У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.
Таким чином, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом. Документи, які можуть чи підтверджують митну вартість товарів, встановлені законом. У разі якщо такі документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у декларанта або уповноваженої ним особи виникають зобов'язані надати (за наявності) відповідні додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в законі.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, з підстав встановлених законом, в тому числі з підстав відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів, таке рішення крім іншого має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.
Щодо застосування резервного методу 2ґ
Митний орган вправі застосувати резервний метод 2ґ, якщо на пропозицію митниці позивач додаткових документів не надав, а надані документи не давали можливості для застосування першого методу, відповідно до приписів Митного кодексу України була проведена процедура консультацій, під час якої встановлена неможливість застосування другорядних 2а, 2б, 2в, 2г методів визначення митної вартості з наведенням належного обґрунтування неможливості їх застосування.
З урахуванням того, що відповідно до п.3 Контракту ЗЕД, орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 дол.США, при цьому, платіжна інструкція в іноземній валюті №31 від 07.04.2025 видана на суму 200 000,00 дол.США, а в графі 70 «Призначення платежу» міститься посилання на Специфікацію №3 від 03.04.2025 року.
З урахуванням того, що відповідно до п. 14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити, серед інших, такий обов'язковий реквізит як підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації, а в наданих документах підпис Специфікації проставлено продавцем, без зазначення прізвища та імя підписанта. Специфікація №3-4 MSKU9036231 від 14.04.2025 підписана тільки стороною продавця, при цьому прізвище та ім'я підписанта не зазначені. Специфікація №3 від 03.04.2025 з боку Продавця містить підпис особи, що не є директором Triangle Tyre Co., LTD Boyka Xu, та, відповідно до вимог п. 11 Контракту, не є чинною.
З урахуванням того, що відповідно до наданих документів продавець поставляє товар на умовах «FOB QINGDAO». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.
В даному випадку, товар вибув з порту QINGDAO 20.04.2025 року. При цьому, єдиними документами, що стосуються морського перевезення відповідної партії є рахунок на оплату №636 від 09.06.2025 року та довідка про транспортні витрати №09.06/25-24 від 09.06.2025 року.
При цьому, відсутній документ щодо надання транспортно-експедиторських послуг в проміжку двох місяців, оскільки надані документи видані після надання відповідних послуг.
Крім того, в наданій до митного оформлення CMR №6231 від 11.06.2025, в графі 22 «підпис та штамп відправника» не проставлено жодних відміток відправника товару, тобто, відсутні підпис та печатка такої особи.
Щодо митної декларації країни відправлення №420420250000113601 від 12.04.2025, то відповідна декларація країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення.
Тому, відповідач не мав достатніх підстав для визнання митної вартості товару за основним методом (ціною договору) винятково на підставі ціни договору, який укладений не з позивачем, що, відповідно, зумовлює можливість понесення позивачем додаткових витрат, які б могли вплинути на складові митної вартості.
Митна вартість буде коригуватися на основі Специфікації, а не платіжної інструкції, оскільки митний орган використовує комерційний рахунок або Специфікацію як основний документ для визначення вартості товару, а не суму, зазначену у платіжних інструкціях.
Якщо специфікація згадується або додається як невід'ємна частина до основного договору (рамкового контракту), який вже підписаний обома сторонами, то умови специфікації можуть вважатися обов'язковими для обох сторін, навіть якщо вона не була підписана окремо, але ж у спірному випадку надані документи містять підпис Специфікації який проставлено продавцем, без зазначення прізвища та ім'я підписанта, а також Специфікація №3 від 03.04.2025 з боку Продавця містить підпис особи, що не є директором Triangle Tyre Co., LTD Boyka Xu.
Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, зокрема Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, підпис є обов'язковим реквізитом платіжної інструкції.
Відповідальність за правильність заповнення всіх реквізитів платіжної інструкції несе особа (особи), яка (які) підписала(и) цей документ.
У разі подання платіжної інструкції в електронній формі, відповідальні особи клієнта, які мають право розпоряджатися рахунком, накладають відповідний електронний(і) підпис(и) згідно з вимогами законодавства України про електронні довірчі послуги та нормативно-правових актів НБУ.
Вартість транспортних послуг має бути підтверджена належним чином (актом, рахунком-фактурою, платіжними документами).
Вартість транспортних послуг має бути підтверджена належним чином (актом, рахунком-фактурою, платіжними документами).
Підпис уповноваженої особи відправника є обов'язковим реквізитом для первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції (відвантаження товару).
Відповідно до чинного законодавства України, використання печаток суб'єктами господарювання не є обов'язковим. Відсутність відбитка печатки на документі не створює юридичних наслідків (якщо інше не передбачено договором).
Таким чином, відсутність печатки на інвойсі не є підставою для відмови в митному оформленні, але відсутність підпису або даних, що ідентифікують особу не допустимо.
Якщо митні органи країни, звідки було відправлено товар, не проставили необхідні штампи або позначки на митній декларації, це могло виникнути з кількох причин: помилка відправника, відправник або його митний брокер могли припуститися помилки під час оформлення документів або відсутність митного контролю, товар відправлений з країни, де для даного типу відправлень не вимагається проходження формального митного контролю (наприклад, в рамках митного союзу або для дуже дешевих товарів).
З встановлених обставин справи вбачається, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості.
Таким чином, колегія суддів вважає, що митницею правомірно витребувано додаткові документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
При цьому, ці документи визначені частиною другою статті 53 МК України, як такі, що підтверджують митну вартість товарів, тобто які є основними при митному оформленні товару, і у цій справі при встановлених обставинах придбання автомобіля іншою особою, мають суттєве значення. Також відповідачем витребувано копію митної декларації країни відправлення, яка визначена частиною третьою статті 53 МК України як додатковий документ.
Враховуючи, що на пропозицію митниці додаткових документів позивачем не було надано, а надані не давали можливості для застосування першого методу, відповідно до приписів Митного кодексу України було проведено процедуру консультацій, під час якої встановлена неможливість застосування другорядних 2а, 2б, 2в, 2г методів визначення митної вартості з наведенням належного обґрунтування неможливості їх застосування. Відповідно митним органом правомірно застосовано резервний метод 2ґ.
Доводів про порушення митницею процедури проведення консультацій позивачем висловлено не було.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, прийнята без дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 в адміністративній справі №160/18671/25 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 листопада 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 01 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко