Провадження № 11-кп/803/3169/25 Справа № 210/5427/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Металургійного районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 09 вересня 2025 року, якою задоволено подання ДУ «Криворізька виправна колонія № 80» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 ,-
Ухвалою Металургійного районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 09 вересня 2025 року задоволено подання ДУ «Криворізька виправна колонія № 80» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 ..
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_7 дійсно довів своє виправлення, соціально адаптований та контактний, має стабільні зв"язки з рідними та близькими, усвідомив наслідки вчинення дій, за які притягувався до кримінальної відповідальності, на свободі його очікують цивільна дружина та донька. На підставі об'єктивних даних адміністрації установи виконання покарань, вважає, що засуджений ОСОБА_7 своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, процес виправлення у сукупності із дослідженими даними, відбувався послідовно, та засуджений готовий до самокерованої правослухняної поведінки.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні подання ДУ «Криворізька ВК № 80» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 . Зазначає, що суд безпідставно задовольнив подання колонії. Вказує, що засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину в сфері обігу наркотичних засобів. Крім того, прокурор зазначає, що ОСОБА_8 під час відбування покарання, не працював на виробництві, а виконував роботи по самообслуговуванню та благоустрою території в порядку ст. 118 КВК України, що відповідно до ч. 3 ст. 107 КВК України є обов'язком кожного засудженого.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів доходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
З матеріалів справи вбачається, що вироком від 23.11.2020 року Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг ОСОБА_7 засуджений за ст. 309 ч.2, 307 ч.2, 70 ч.1, ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01.03.2021 року вирок від 23.11.2020 року змінено та засуджено ОСОБА_7 за ст. 309 ч.1, 307 ч.2, 70 ч.1, ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В іншій частині вирок залишено без змін.
Початок строку відбування покарання: 30.03.2020 року, кінець такого строку: 30.04.2026 року.
Станом на момент розгляду справи засуджений відбув, визначені п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України 2/3 призначеного судом строку покарання. Невідбута частина покарання складає 07 місяців та 21 день позбавлення волі.
З 02.04.2020 року, засуджений перебував в ДУ «Криворізька УВП №3» до дисциплінарної відповідальності притягувався один раз за порушення порядку дня, стягнення погашене.
З 02.04.2021 року, засуджений перебував в ДУ «Криворізька виправна колонія № 80» на дільниці ресоціалізації, з 07.09.2023 року переведений на підставі постанови ДУ «Криворізька ВК № 80» до дільниці соціальної реабілітації.
ОСОБА_7 за цей час був заохочений 5 разів в період з 2022-2025 роки за сумлінне ставлення до суспільно-корисної праці.
Крім того, згідно характеристики, засуджений відвідує регулярно заходи виховного характеру, зокрема зарахований до програми диференційованого виховного випливу «Правова просвіта» та «Підготовка до звільнення», реагує на такі заходи позитивно. Після переведення до дільниці соціальної реабілітації залучався до робіт з благоустрою та виконував обов'язки днювального адміністративної будівлі. За вироком суду цивільного позову не має, вину у скоєному злочині визнає повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України однією із основних підстав для застосування умовно - дострокового звільнення від відбування покарання є наявність даних, які свідчать про те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно - дострокове звільнення від відбування покарання є: фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведенням засудженим свого виправлення. Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових кримінальних правопорушень.
Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого ст. 81 КК України, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.
Колегія суддів, враховуючи позитивну характеристику засудженого, наявність у нього п'яти заохочень за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, які він отримував у вигляді подяк від начальника установи, погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені обставини вказують на цілеспрямоване та послідовне виправлення засудженого ОСОБА_7 ..
Крім того, до засудженого ОСОБА_7 раніше умовно-дострокове звільнення чи заміна покарання на більш м'яке жодного разу не застосовувалось.
В матеріалах справи мається висновок щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_7 згідно якого із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений набрав 79 балів з мінімально необхідних 65, тому може вважатися таким, що став на шлях виправлення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що засуджений своєю поведінкою і ставленням до праці справді довів своє виправлення та досяг такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів, його поведінка може свідчити про його виправлення та готовності до самокерованої правослухняної поведінки.
Доводи апеляційної скарги прокурора, що судом першої інстанції, нібито, не надано оцінки яким чином засуджений ОСОБА_7 бере участь та проявляє корисну активність в організації виховних заході в установі, ставлення до праці, є необґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено порушень КПК або КК України, які б тяглі за собою скасування ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404 - 407, 539 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу Металургійного районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 09 вересня 2025 року, якою задоволено подання ДУ «Криворізька виправна колонія № 80» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді