05 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 640/12590/19
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Дитинство" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Дитинство" (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у місті Києві від 27.03.2019 р. № 03892615140103, згідно з яким Головним управлінням ДФС України у місті Києві збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Медичний центр "Добробут-Дитинство" за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 1182092,00 грн, з яких: 788 061,00 грн основного платежу та 394031,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.
- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у місті Києві від 27.03.2019 р. № 03882615140103, згідно з яким Головним управлінням ДФС України у місті Києві збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Медичний центр "Добробут- Дитинство" за платежем: податок на прибуток підприємств на загальну суму 965670,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 27.03.2019 № 03892615140103 та від 27.03.2019 № 03882615140103, згідно з якими позивачу збільшено суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1182092,00 грн (788 061,00 грн - основний платіж та 394031,00 грн - штрафні (фінансові) санкції) та податку на прибуток підприємств на загальну суму 965670,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення від 27.03.2019 № 03892615140103 та від 27.03.2019 № 03882615140103 були прийняті на підставі акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Дитинство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 - 31.12.2017» від 26.02.2019 №124/26-15-14-01-03/38895554, згідно якого за результатами проведеної перевірки встановлено порушення товариством вимог податкового законодавства, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість.
Позивач не погоджується із виявленими порушеннями податкового органу під час перевірки, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та недоведеними, а проведення перевірки, на його думку, здійснено з численними порушеннями вимог законодавства України.
Відповідачем подано відзив на позов, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позову. Вказував, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Дитинство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 - 31.12.2017 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві були встановлені порушення вимог податкового законодавства у господарській діяльності товариства, що слугувало правомірною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 27.03.2019 № 03892615140103 та від 27.03.2019 № 03882615140103. За таких обставин, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував обставини, викладені відповідачем у поданому відзиві, а також вкотре наголошував на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27.03.2019 № 03892615140103 та від 27.03.2019 № 03882615140103.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2019 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-ІХ та відповідно Порядку передачі судових справ нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва, затвердженого наказом ДСА України від 16.09.2024 №399, до Чернівецького окружного адміністративного суду скерована дана адміністративна справа.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.03.2025, дану адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Мареничу І.В.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийняти адміністративну справу до свого провадження та вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 10:00 год. 07.04.2025 року.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
В підготовчому засіданні представником позивача заявлено клопотання про заміну відповідача на правонаступника, а саме: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 допущено заміну відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Крім того, у судовому засіданні 07.04.2025 було оголошено перерву до 30.04.2025 на 10:00 год.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Судове засідання 30.04.2025 не відбулося у зв'язку із поданням представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання було призначено на 21.05.2025 на 09:30 год.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Судове засідання 21.05.2025 не відбулося, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, місце і час розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 16.06.2025 об 11:00 год.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.06.2025 задоволено клопотання представників позивача та відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
16.06.2025 у підготовчому судовому засіданні усною ухвалою суду було закрито підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті. Наступне судове засідання призначено на 02.07.2025 на 11:30 год.
02.07.2025 у судовому засіданні сторони виклали свої правові позиції по суті спору та виявили намір продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
04.07.2025 до суду від учасників справи надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження, а тому суд на підставі частини 3 статті 194 КАС України вбачає за можливе здійснити подальший судовий розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Наказом ДФС України від 31.01.2019 №75 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство» на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із проведенням службового розслідування стосовно посадової особи, яка здійснювала перевірку, наказано провести документальну позапланову перевірку ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 - 31.12.2017, терміном 10 робочих днів з 06.02.2019.
Наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 04.02.2019 №1365 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство» на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу ДФС від 31.09.2019 №75 наказано провести документальну позапланову перевірку ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 - 31.12.2017, з 06.02.2019 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів.
Згідно направлень Головного управління ДФС у м. Києві на перевірку від 06.02.2019 №114/26-15-14-01-03 та від 06.02.2019 №115/26-15-14-01-03 визначено посадових осіб, уповноважених на проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 - 31.12.2017.
Матеріалами справи підтверджується, що копію наказу від 04.02.2019 №1365 Головним управлінням ДФС у м. Києві було надіслано поштовим відправленням на адресу ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство», а 06.02.2019 та 07.02.2019 посадові особи Головного управління ДФС у м. Києві здійснювали вихід за місцезнаходженням ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство» з метою пред'явлення направлень на перевірку, однак у зв'язку із відсутністю керівника (його заступника або уповноваженої особи) пред'явити направлення не виявилось можливим, про що складено акти від 06.02.2019 №158/26-15-14-01-03 та від 07.02.2019 №161/26-15-14-01-03 «Про неможливість вручення наказу від 04.02.2019 №1365, пред'явлення направлень та розпочати проведення перевірки у терміни, вказані у наказі».
08.02.2019 посадові особи Головного управління ДФС у м. Києві ознайомили з направленнями на проведення перевірки від 06.02.2019 №114/26-15-14-01-03 та від 06.02.2019 №115/26-15-14-01-03 головного бухгалтера ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство».
У період з 08.02.2019 - 19.02.2019 посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 - 31.12.2017, за результатами чого складено акт від 26.02.2019 №124/26-15-14-01-03/38895554, в якому зазначено про порушення товариством вимог податкового законодавства, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств на загальну суму 965 670 грн та заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 110 206 грн.
На підставі акту перевірки від 26.02.2019 №124/26-15-14-01-03/38895554 Головним управлінням ДФС у м. Києві відносно ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство» прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2019 №03882615140103 на суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 965 670,00 грн.
На підставі акту перевірки від 26.02.2019 №124/26-15-14-01-03/38895554 Головним управлінням ДФС у м. Києві відносно ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство» прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2019 №03892615140103 за платежем по податку на додану вартість та штрафними санкціями на загальну суму 1 182 092,00 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 27.03.2019 №03882615140103 та №03892615140103, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції виникнення спірних правовідносин).
Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом (п. 3.1 статті 3 ПК України).
Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (п. 6.1 статті 6 ПК України).
Згідно приписів статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належать податок на прибуток та податок на додану вартість.
Пунктом 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
У відповідності до пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка
Підпунктом 78.1.12 п. 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 статті 78 ПК України)
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно п. 78.5. статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Як зазначено судом вище, на підставі наказу ДФС України від 31.01.2019 №75 та наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 04.02.2019 №1365 посадовими особами податкового органу у період з 08.02.2019 - 19.02.2019 було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 - 31.12.2017, за результатами чого складено акт від 26.02.2019 №124/26-15-14-01-03/38895554, в якому зазначено про порушення товариством вимог податкового законодавства, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств на загальну суму 965 670 грн та заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 110 206 грн.
На підставі акту перевірки від 26.02.2019 №124/26-15-14-01-03/38895554 Головним управлінням ДФС у м. Києві відносно ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство» прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2019 №03882615140103 на суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 965 670,00 грн та податкове повідомлення-рішення від 27.03.2019 №03892615140103 за платежем по податку на додану вартість та штрафними санкціями на загальну суму 1 182 092,00 грн.
Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.03.2019 року № 03882615140103 на загальну суму 965 670,00 грн, суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки, в ході її проведення посадові особи відповідача перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) за період з 01.01.2015 - 31.12.2017 встановлено їх заниження всього у сумі 965670,00 грн.
Наведений висновок податковий орган обґрунтував тим, що згідно даних бухгалтерського обліку станом на 31.12.2017 за товариством значиться кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 у сумі 765000,00 грн та ТОВ «Антека» у сумі 200670,00 грн, яка не підлягає поверненню, тобто є безнадійною, а тому вказана сума у загальному розмірі 965670,00 грн мала бути віднесена позивачем до складу доходу відповідного звітного періоду.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Статтею 257 Цивільного кодексу України врегульовано, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно приписів статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що безнадійною є така заборгованість, стосовно якої минув трирічний строк її погашення.
Водночас, не може вважатися безнадійною заборгованість у випадку вчинення особою дій, що свідчить про визнання боргу. В такому випадку перебіг позовної давності переривається, а час, що минув, до нового строку давності не зараховується.
Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір №6 від 24.09.2014 щодо виконання робіт з виготовлення та розповсюдження поліграфічної та сувенірної продукції, згідно якого оплата вартості робіт проводиться не пізніше трьох робочих днів з дати отримання рахунку-фактури передоплати у розмірі 100% вартості робіт відповідно до затвердженого сторонами замовлення шляхом перерахування відповідної суми у національній валюті України.
Під час проведення перевірки позивачем надавалися податковому органу банківські виписки на підтвердження оплати у сумі 60000,00 грн (від 27.01.2015), у сумі 100000,00 грн (від 30.01.2015), у сумі 200000,00 грн (від 10.02.2015), у сумі 50000,00 грн (від 03.06.2015), в яких зазначено, що сплата здійснювалась за послуги по договору №06 від 29.04.2014 згідно рахунку-фактури №0004 від 29.04.2019.
У акті перевірки посадовими особами відповідача зазначено про незмінність заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 згідно актів ДД-0000638 від 31.10.2014 на суму 165000,00 грн (дата виникнення 31.10.2014), ДД-0000639 від 31.10.2014 на суму 450000,00 грн (дата виникнення 30.11.2014), ДД-0000640 від 31.12.2014 на суму 150000,00 грн (дата виникнення 31.12.2014).
При цьому, документів щодо зв'язку чи відношення відповідних актів до перевірки не надано. Також до перевірки не надано документів, які б встановлювали строк оплати або обумовлювали б порядок погашення заборгованості по вказаних вище актах.
Разом з тим, позивачем зазначено, що під час перевірки у них не було змоги надати будь -які інші документи щодо господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 , оскільки вони датовані 2013-2014 роками та були передані на архівне зберігання, а тому вказана документація не відносилася до періоду, що підлягав перевірці.
Проте, на запит податкового органу від 08.02.2019 №1 товариство листом від 18.02.2019 №18/02/2019-1 надало контролюючому органу вищевказану інформацію та копії відповідних первинних документів, що стосувалися договірних зобов'язань з ФОП ОСОБА_1 , в тому числі журнал-ордер і відомість по рахунку 631 із вказаним контрагентом за період з 01.01.2025 - 31.12.2017.
Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що надані позивачем банківські виписки на підтвердження оплати у сумі 60000,00 грн (від 27.01.2015), у сумі 100000,00 грн (від 30.01.2015), у сумі 200000,00 грн (від 10.02.2015), у сумі 50000,00 грн (від 03.06.2015) належним чином підтверджують виконання позивачем зобов'язань по договору №06 від 29.04.2014, що в розумінні статті 264 Цивільного кодексу України безумовно вказує на визнання позивачем боргу та вжиття активних дій з метою його погашення.
Таким чином, станом на 31.12.2017 (останній день періоду, що підлягав перевірці) заборгованість позивача перед ФОП ОСОБА_1 у розмірі 765000,00 грн не може вважатися безнадійною згідно приписів підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки оплата позивачем у 2015 році сум коштів по договору №06 від 29.04.2014 переривало трирічний строк позовної давності за відповідними зобов'язаннями, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
При цьому, посадові особи відповідача безпідставно не врахували вказані обставини та дійшли помилкових висновків щодо безнадійності кредиторської заборгованості позивача за зобов'язаннями перед ФОП ОСОБА_1 .
Отже, відповідачем не підтверджено правомірність віднесення кредиторської заборгованості за зобов'язаннями перед ФОП ОСОБА_1 у сумі 765000,00 грн до безнадійної, а тому у позивача не було обов'язку станом на 31.12.2017 відносити вказану суму коштів до складу доходу відповідного звітного періоду.
З аналогічних обставин спростовуються висновки контролюючого органу щодо наявності у позивача безнадійної кредиторської заборгованості перед ТОВ «Антека» у сумі 200670,00 грн, оскільки судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Медичний центр "Добробут-Дитинство" дійсно отримувало послуги з розміщення реклами від ТОВ «Антека» на підставі договорів №17-1201 від 01.12.2014, №16-1201 від 01.12.2014, №12-1201 від 01.12.2014, №10-1201 від 01.12.2014.
Разом з тим, під час перевірки позивачем надавалися банківські виписки про сплату ТОВ «Антека» коштів на загальну суму 489330,00 грн по вказаних вище договорах.
Також позивач на запит контролюючого органу надав копії банківських виписок та журнал-ордер і відомість по рахунку 631 із вказаним контрагентом за період з 01.01.2025 - 31.12.2017.
Однак, посадові особи відповідача також безпідставно не врахували вказані обставини та дійшли помилкових висновків щодо безнадійності кредиторської заборгованості позивача за зобов'язаннями перед ТОВ «Антека.
Отже, станом на 31.12.2017 (останній день періоду, що підлягав перевірці) заборгованість позивача перед ТОВ «Антека» у розмірі 200670,00 грн не може вважатися безнадійною згідно приписів підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки оплата позивачем у 2015 році сум коштів по вказаних договорах переривало трирічний строк позовної давності за відповідними зобов'язаннями.
Відтак, відповідачем не підтверджено правомірність віднесення кредиторської заборгованості за зобов'язаннями перед ТОВ «Антека у сумі 200670,00,00 грн до безнадійної, а тому у позивача не було обов'язку станом на 31.12.2017 відносити вказану суму коштів до складу доходу відповідного звітного періоду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2019 №03882615140103 на суму 965 670,00 грн, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.03.2019 № 03892615140103 на загальну суму 1182092,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно акту перевірки, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено їх заниження позивачем всього у сумі 1 110 206 грн.
Наведений висновок податковий орган обґрунтовує тим, що підприємство здійснювало операції із реалізації медичних послуг, адреса здійснення медичної діяльності м. Київ, вул. Татарська 2-Е. Також підприємство орендувало у ТОВ «Ластівка ЛТД» приміщення за адресою м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, а саме:
1) Згідно договору оренди №68 від 15.09.2015 було орендовано у ТОВ «Ластівка ЛТД» (код ЄДРПОУ 32252797) нежитлове приміщення площею 233,8 кв. м., яке є частиною будівлі Торговельно-ділового центру, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, та яке розташоване на 5 поверсі блоків 6 та 9 цієї будівлі.
Згідно додаткової угоди №б.н. від 25.05.2017 було внесені такі зміни до договору №68 від 15.09.2015: Сторони погодили замінити сторону орендаря у договорі, а саме передати ТОВ «Медичний Центр «Добробут Поліклініка» (новому орендарю) усі права та обов'язки ТОВ «Медичний Центр «Добробут - Дитинство» (орендаря) за договором оренди…
2) Згідно договору оренди №31 від 16.04.2015 було орендовано у ТОВ «Ластівка ЛТД» нежитлове приміщення площею 532.57 кв. м., яке є частиною будівлі Торговельно-ділового центру, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, та яке розташоване на 5 поверсі блоку 4 цієї будівлі.
Згідно додаткової угоди №б.н. від 25.05.2017 було внесено такі зміни до договору №31 від 16.04.15: Сторони погодили замінити сторону орендаря у договорі, а саме передати ТОВ «Медичний Центр «Добробут Поліклініка» (новому орендарю) усі права та обов'язки ТОВ «Медичний Центр «Добробут Дитинство» (орендаря) за договором оренди…
У акті перевірки контролюючим органом також зазначено, що в результаті аналізу наданих до перевірки первинних документів (в т.ч. штатних розкладів, відомостей нарахування заробітної плати), відомостей наявних в інформаційно- аналітичних ресурсах ДФС та відомостей із загальнодоступних джерел було встановлено, що у приміщенні за адресою: м. Київ. вул. Іллінська, буд. 8, знаходився контакт-центр.
Після укладання додаткових угод від 25.05.2017 до договорів оренди №68 від 15.09.15 та №31 від 16.04.15 про зміну сторони орендаря на ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ДОБРОБУТ - ПОЛІКЛІНІКА», фактично разом з приміщеннями до Товариства були переведені співробітники контакт-центру.
Наведеним контролюючий орган обґрунтовує факт передачі ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ДОБРОБУТ - ПОЛІКЛІНІКА» не лише приміщення за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, а в цілому структурного підрозділу «Контакт-центр», з метою організації його належного функціонування та, відповідно, забезпеченню інформування клієнтів медичної мережі «Добробут».
Також у акті зазначено, що всі групи компанії займаються наданням медичних послуг, при цьому здійснюють свою виробничу діяльність як складові одного цілого медичної мережі, про що свідчать факти: - офіційний телефон у всіх СГД один - 044-495-28-88, який є телефоном контакт-центру медичної мережі «Добробут»; на Інтернет сайті (www.dobrobut.com) містяться відомості про діяльність медичної мережі «Добробут» та всі медичні центри групи без деталізацію юридичних осіб, всі рекламні послуги та рекламні матеріали містять відомості про тел. 495-2-888 та торговий знак «Добробут, медична мережа», який належить засновнику всіх компаній групи - САТУМКО ЛІМІТЕД, Кіпр; - головним бухгалтером всіх СГД групи є Орлюк Ольга Олександрівна.
Водночас, у акті перевірки податковий орган зауважив, що на балансі товариства відсутні нематеріальні активи, зокрема: Інтернет сайт (www.dobrobut.com); телефонний номер 044-495-2-888; торговий (і) знак (и).
Крім того, згідно наданих до перевірки документів та регістрів бухгалтерського обліку, у періоді, що підлягає перевірці, податковий орган встановив, що товариство не сплачувало та не нараховувало зобов'язання за користування вищезазначеними нематеріальними активами.
Поряд з цим, у акті перевірки контролюючим органом встановлено, що в момент дзвінка за телефоном 044-495-28-38 включається автовідповідач та повідомляє: «Ви зателефонували до інформаційного центру мережі «Добробут», якщо вам необхідно викликати невідкладну допомогу натисніть 1, для виклику лікаря додому або запису на прийом у клініку - натисніть 2, для зв'язку з оператором контакт центру залишайтесь на лінії». В результаті спілкування з координатором центру посадові особи контролюючого органу встановили, що одні і ті ж лікарі здійснюють прийом хворих в різних центрах мережі і при необхідності можна зробити запис хворого до лікуючого лікаря незалежно від місця здійснення прийому.
Вищенаведене, на думку податкового органу, свідчить про факт обслуговування контакт-центром всієї медичної мережі «Добробут» в цілому.
Крім того, з акту перевірки вбачається, що у результаті аналізу наданих до перевірки первинних документів, рекламної продукції, відомостей розміщених на інтернет-сайті (www.dobrobut com) було встановлено, що контакт-центр медичної мережі «Добробут» знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Іллінська буд 8. В той же час товариство самостійно орендувало у ТОВ «ЛАСТІВКА ЛТД» офіс за адресою: м. Київ, вул. Іллінська буд 8, інші СГД групи не мали взаємовідносин з ТОВ «ЛАСТІВКА ЛТД» одночасно з Товариством та не сплачували ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «Добробут-Дитинство» ніяких компенсацій.
У акті вказано, що станом на дату складення акту не надано документального підтвердження щодо функціональних обов'язків керівника та працівників контакт-центру, спільного користування результатами роботи контакт-центру групою компаній медичної мережі «Добробут» та порядку компенсації понесених ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ДОБРОБУТ-ДИТИНСТВО» витрат на функціонування контакт-центру.
З огляду на викладене вище, посадові особи контролюючого органу дійшли висновків, що в результаті одночасного спільного використання результатів роботи контакт-центру всіма учасники медичної мережі «Добробут» в рівній мірі кожний з учасників мережі спожив рівну частину результати роботи контакт-центру 1/5 та, відповідно, зобов'язаний був компенсувати 1/5 витрат на його утримання. У зв'язку з відсутністю будь-якої компенсації, ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ДОБРОБУТ-ДИТИНСТВО» безоплатно передано учасникам медичної мережі «Добробут» 4/5 вартості утримання контакт-центру, та, відповідно, і вартості оренди та експлуатації приміщення під контакт-центр. Відтак, як результат, товариством було безоплатно передано робіт (послуг) на загальну суму 5 551 038,56 грн. В результаті аналізу відомостей наявних в інформаційно-аналітичних системах ДФС, наданих до перевірки первинних документів та регістрів аналітичного та синтетичного обліку було встановлено, що ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ДОБРОБУТ- ДИТИНСТВО» не класифікувало операції з безоплатної передачі результатів роботи контакт-центру об'єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, не визначало дані податкові зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, актом перевірки встановлено, що в порушення п. 185.1. ст. 185.. 188.1. ст. 188. Податкового кодексу України ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ДОБРОБУТ-ДИТИНСТВО» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціям безоплатної передачі результатів роботи контакт-центру на загальну суму 1 110 206,00 грн.
Надаючи оцінку зазначеним висновкам контролюючого органу, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.03.2019 №03892615140103Ю, суд звертає увагу на наступне.
На підтвердження висновку щодо спільного використання результатів роботи контакт-центру всіма учасники медичної мережі «Добробут» в рівній мірі, контролюючий орган посилався на дзвінок у контакт-центр, за результатами якого зроблено висновок, що у 2015 - 2016 роках контакт-центр обслуговував 5 підприємств групи.
Суд зазначає, що перевірка позивача проводилася у період 08.02.2019 - 19.02.2019, а тому посилання відповідача на зроблений у період перевірки посадовими особами дзвінок до контакт-центру жодним чином не може підтверджувати обставин щодо спільного використання суб'єктами діяльності контакт-центру у 2015-216 роках, а тому суд критично оцінює відповідні доводи відповідача.
Також суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні взагалі будь-які докази на підтвердження здійснення посадовими особами відповідача такого дзвінка і його результатів.
Крім того, заслуговують на увагу суду доводи позовної заяви щодо відсутності нормативного регулювання «спільного використання результатів роботи».
Так, згідно наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» від 26.04.2000 № 91, спільна діяльність господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.
Відповідно до пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПК України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п. 64.6 ст. 64 ПК України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абз. 2 пп. 5 п. 180.1 ст.180 ПК України) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.
Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Договори про спільну діяльність, договори управління майном та угоди про розподіл продукції знімаються з обліку у контролюючих органах після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку (п. 67.4 ст. 67 ПК України).
Таким чином, суд погоджується із доводами позивача, що договір спільної діяльності передбачає необхідність реєстрації його у контролюючих органах, ведення оператором окремого обліку доходів та витрат і подання відповідної звітності, тобто, має зумовлювати виникнення ряду додаткових обов'язків, визначених законодавством.
Водночас, як зазначає позивач, Товариство не є ні учасником, ні оператором спільної діяльності, угода про спільну діяльність за участю Товариства не перебувала на обліку в контролюючих органах протягом періодів, які підлягати податковій перевірці, жодні документи, щодо передачі активів у спільну діяльність Товариством не оформлювалися та, відповідно, не підлягали податковій перевірці.
Слід зазначити, що ані в акті перевірки, ані у поданому відзиві відповідачем не зазначено жодних обґрунтованих аргументів на спростування вказаних обставин, а тому, на переконання суду, у податкового органу не було підстав для висновку про спільне використання результатів роботи в діяльності суб'єктів господарської діяльності.
Поряд з цим, відповідач, підтверджуючи правомірність висновків перевірки, зазначав, що в результаті одночасного спільного використання результатів роботи контакт-центру всіма учасники медичної мережі «Добробут» в рівній мірі кожний з учасників мережі спожив рівну частину результатів роботи контакт-центру в розмірі 1/5 та, відповідно, зобов'язаний був компенсувати 1/5 витрат на його утримання.
Проте, вказані висновки податкового органу суд вважає безпідставними, оскільки у акті перевірки, а також у поданому відзиві, не наведено ані калькуляцій, ані розрахунків, ані будь-яких інших доказів, які б підтверджували використання роботи контакт-центру всіма учасники медичної мережі «Добробут» в рівній мірі.
Також заслуговують на увагу суду доводи позивача на спростування висновків відповідача щодо відсутності на балансі товариства нематеріальних активів, зокрема: інтернет сайт; телефонний номер 044-495-2-888: - торговий (і) знак (и), оскільки на запит податкового органу був наданий лист від 18.02.2019 №18/02/2019-2, якими повідомлялося про використання торгової марки «Добробут» згідно відповідного ліцензійного договору, а також повідомлялося про послуги зв'язку, які були придбані у ПРАТ «Київстар».
При цьому, щодо використання інтернет-сайту, позивач наголошував, що відсутність його на балансі не свідчить про використання у період, що підлягав перевірці, а тому не може вказувати на порушення правил податкового обліку.
Крім того, як вбачається із оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.03.2019 №03892615140103, відповідачем відносно позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 50% від суми визначеного податкового зобов'язання.
Разом з тим, згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідач, застосовуючи вказану штрафну санкцію, посилався на попередню документальна планова виїзну перевірку платника податків, за результатами якої було складено акт від 29.05.2018 №363/26-15-14-01-03/3889554, в якому йшлося про порушення вимог податкового законодавства, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.10.2018 № 0012971401 за платежем - податок на додану вартість, що слугувало підставою для застосування положень статті 123 ПК України в частині, що передбачає штраф у розмірі 50%.
Водночас, суд звертає увагу, що питання законності та правомірності прийняття податкового-повідомлення рішення від 02.10.2018 №0012971401 на момент проведення перевірки розглядалося Окружним адміністративним судом міста Києва у адміністративній справі № 826/17775/18.
При цьому, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2021 у адміністративній справі №826/17775/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022 (ухвалою Верховного Суду від 18.08.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження), визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 02 жовтня 2018 року №0012971401, на яке відповідач посилався як на підставу застосування штрафний санкцій у розмірі 50% від сум визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Отже, суд погоджується з доводами позивача, що ознака повторності, як необхідна підстава для застосування норми абз. 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України, у даному випадку була відсутня, оскільки податкове зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.10.2018 №0012971401 на момент проведення перевірки являлось неузгодженим, оскільки перебувало у стадії судового оскарження, за результатами якого взагалі було визнано протиправним і скасоване, що, в свою чергу, не може бути розцінено як перша подія в розумінні абз. 1 п. 123.1 ст. 123 України.
З огляду на викладене в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2019 №03892615140103 на загальну суму 1182092,00 грн, а тому позов у цій частині також підлягає задоволенню.
Окрім викладеного, суд зазначає, що відповідно до п. 78.6. ст. 78 ПК України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Згідно п. 82.2. ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб-підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому восьмому цього пункту, 3 робочі дні, інших платників податків 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків не більш як на 5 робочих днів.
Зважаючи на те, що позивач належить до суб'єктів малого підприємництва, суд погоджується із доводами позову, що тривалість перевірки в даному випадку не повинна перевищувати 5 (п'ять) робочих днів, однак у наказі ДФС України від 31.01.2019 №75, та у наказі ГУ ДФС у м. Києві від 04.02.2019 №1365 визначена тривалість перевірки 10 (десять) робочих днів, що безумовно перевищує визначений законодавством строк та є грубим порушенням вимог податкового законодавства і додаткового підтверджує висновки суду щодо протиправності результатів перевірки.
При вирішенні даного спору суд також звертає увагу і на те, що у період з 27.04.2018 - 21.05.2018 посадові особи контролюючого органу проводили документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Медичний центр «Добробут-Дитинство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 - 31.12.2017, за результатами якої було складено акт від 29.05.2018 №363/26-15-14-01-03/3889554, в якому зазначалося про виявлені порушення вимог податкового законодавства, які фактично є ідентичними порушенням, викладеним у акті перевірки від 26.02.2019 №124/26-15-14-01-03/38895554, який стосується даної справи.
На підставі акту перевірки від 29.05.2018 №363/26-15-14-01-03/3889554 були винесені податкові повідомлення рішення від 06.07.2018 №0009531401 з податку на додану вартість та від 06.07.2018 №0009521401 з податку на прибуток (у зв'язку із наявністю безнадійної кредиторської заборгованості на суму 965000,00 грн перед ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Антека», яка мала бути визнана доходом).
Водночас, за результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, ДФС України рішенням від 27.09.2018 №31504/6/99-99-11-01-01-25 скасувало податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0009521401 (підставою прийняття якого слугували висновки акту перевірки щодо наявності безнадійної кредиторської заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Антека», яка мала бути визнана доходом), а також скасувало податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0009531401 з податку на додану вартість в частині зобов'язань з податку на додану вартість по операціях з безоплатної передачі результатів роботи контакт-центру.
Суд зазначає, що скасування рішенням ДФС України податкових повідомлень-рішень від 27.09.2018 №31504/6/99-99-11-01-01-25 та від 06.07.2018 №0009521401, зважаючи на аналогічні мотиви та підстави їх прийняття відповідачем, додаткового підтверджує помилковість висновків податкового органу в акті перевірки від 26.02.2019 №124/26-15-14-01-03/38895554 щодо виявлених порушень, та, відповідно, вказує на протиправність податкових повідомлень-рішень від 27.03.2019 №03892615140103 та від 27.03.2019 №03882615140103.
Решта доводів учасників справи зазначених вище висновків суду по суті спору не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення у повному обсязі з підстав, наведених у мотивувальній частині цього рішення.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За звернення до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 19210,00 грн, який підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у місті Києві від 27.03.2019 №03892615140103, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Медичний центр "Добробут-Дитинство" за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 1182092,00 грн, з яких: 788 061,00 грн основного платежу та 394031,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у місті Києві від 27.03.2019 №03882615140103, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Медичний центр "Добробут - Дитинство" за платежем: податок на прибуток підприємств на загальну суму 965670,00 грн.
4. Стягнути на користь ТОВ "Медичний центр "Добробут - Дитинство" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у місті Києві судові витрати (судовий збір) у сумі 19210,00 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Дитинство" (вул.Драгоманова 21-А, м. Киів, 02068, Код ЄДРПОУ 38895554);
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, Код ЄДРПОУ 44116011).
Суддя І.В. Маренич