04 грудня 2025 року Справа № 480/5346/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5346/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом і з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
- визнати дії Головного управління пенсійного Фонду України в Рівненській області протиправними щодо відмови в призначенні пенсії за віком та в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу ОСОБА_1 та поставленні на облік в органах ПФУ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.04.2025 №183450034484 про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві "Батьківщина" Мар'їйського району Донецької області з 06.11.1985 по 24.02.1995 та період роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві імені Леніна Мар'їйського району Донецької області з 28.02.1995 по 17.02.2000 та повторно розглянути його заяву від 11.04.2025 про призначення пенсії, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області взяти на облік ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та здійснити нарахування та виплату пенсії з моменту фактичного звернення із заявою про призначення пенсії.
В обгрунтування позову посилається на те, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 11.04.2025 про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Проте рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 18.04.2025 №183450034484 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з недостатністю необхідного страхового стажу. При цьому до страхового стажу позивача не було зараховано період роботи з 06.11.1985 по 24.02.1995 та 28.02.1995 по 17.02.2000, згідно довідки від 30.10.2020 №07-06/103. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача щодо не зарахування до страхового стажу вказаного періоду роботи з та відмовою у призначенні пенсії, вважає його протиправним та таким, що порушує його права. На думку позивача, за наявності відповідних записів про періоди роботи у трудовій книжці, вона не може бути позбавлена права на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.
На виконання ухвали суду від 25.08.2025, відповідачем долучено необхідні докази.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 11.04.2025 про призначення пенсії за віком (а.с.37).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Рівненській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
За результатами розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Рівненській області прийняло рішення №183450034484 від 18.04.2025 про відмову у призначенні пенсії позивачу у зв'язку з відсутністю на час звернення достатнього страхового стажу. (а.с.18)
При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період за час роботи в колгоспі, оскільки довідка від 30.10.2020 №07-06/103 некоректно заповнена, а саме відомості про особу не збігаються з відомостями про особи за паспортом (відсутні дані по батькові) та відсутня інформація про встановлений мінімум та відпрацьовані вихододні.
Вважаючи вказане рішення, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, протиправним, останній звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 9 Закону № 1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 вказаної статті Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Приписами статті 26 Закону № 1058 встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Тобто, надання уточнюючих довідок та інших документів підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 № 159/4178/16-а.
У періоді, в якому позивачу оформлялася трудова книжка, діяв Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 (надалі - Інструкція №162).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
З приписів порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, що визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 та Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58 вбачається, що заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником.
Отже, відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе роботодавець.
Таким чином, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, згідно якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.11.1985, у період з 06.11.1985 по 24.02.1995 та 28.02.1995 по 17.02.2000 позивач працював у колективному сільськогосподарському підприємстві "Батьківщина" (а.с.15).
Так, згідно записів у трудовій книжці позивача № 1-4 відповідно (мовою оригіналу):
- "06.11.1985 принят в члени КСП "Батьківщина" Марьинського района Донецькой області;
- 24.02.1995 разрешен виход из членов КСП;
- 28.02.1995 принят в члени КСП ім.Ленина Марьинського района Донецькой області;
- 17.02.2000 дан виход із членов КСП им.Ленина Марьинського района Донецькой області в связи с реорганизацией хозайства.
На переконання суду, ГУ ПФУ в Рівненській області, отримавши документи про призначення пенсії належним чином не надали оцінку записам та відомостям трудової книжки, які в сукупності дають підстави для зарахування записів трудової книжки, зокрема щодо спірного періоду до страхового стажу позивача.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
За наведених обставин, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Рівненській області, відмовляючи зарахувати період роботи позивача з 06.11.1985 по 24.02.1995 в КСП "Батьківщина" Мар'їйського району Донецької області та період роботи в КСП імені Леніна Мар'їйського району Донецької області з 28.02.1995 по 17.02.2000 до страхового стажу, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 18.04.2025 №183450034484 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 , підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Щодо вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області взяти на облік позивача та здійснити нарахування та виплату пенсії з моменту фактичного звернення із заявою про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 11.04.2025 здійснювало ГУ ПФУ в Рівненській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1, а тому з урахуванням скасування вище зазначеного рішення, саме ГУ ПФУ в Рівненській області повинно повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків даного судового рішення.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий та спеціальний стаж позивача, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження органів Фонду, якими останні наділені як юридичні особи публічного права. Таким чином, вимоги позивача в цій частині не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.04.2025 №183450034484 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві "Батьківщина" Мар'їйського району Донецької області з 06.11.1985 по 24.02.1995 та період роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві імені Леніна Мар'їйського району Донецької області з 28.02.1995 по 17.02.2000.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 11.04.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко