04 грудня 2025 року м. Рівне №460/15812/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ;
зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби період роботи з 04.07.2001 по 01.05.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ;
зобов'язання відповідача здійснити позивачу переведення та перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, починаючи з 21.06.2024 та здійснити відповідну виплату пенсію.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що з 18.05.2017 перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У червні 2024 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу". Проте, відповідач відмовив позивачу в переведені на такий вид пенсії з тих підстав, що до стажу на посадах державної служби не зараховано період перебування на посадах в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001. Позивач вважає відмову пенсійного органу протиправною та такою, що порушує її права і законні інтереси. Зазначає, що відповідно до положень пункту 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" державні службовці зберігають право на призначення пенсії відповідно до законодавства чинного на час виникнення такого права. Станом на 01.05.2016 (набрання чинності Законом України "Про державну службу") позивачка мала достатній трудовий стаж, що дає право на призначення пенсії державного службовця, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
16.01.2025 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що станом на 01.05.2016 позивач був посадовою особою місцевого самоврядування. Відповідний стаж зараховується до стажу державної служби включно по 06.07.2001, а посади позивача відносяться до посад місцевого самоврядування, які в силу вимог статті 37 Закону України "Про державну службу" з 05.07.2021 не враховуються до стажу державної служби. З огляду на вказане, позивач не має 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач стверджує, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 31.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
З 18.05.2017 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) призначено пенсію за віком, розмір якої обчислено за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 21.06.2024, у якій просив перевести його на інший вид пенсії - пенсії за віком на умовах Закону України "Про державну службу". Вказана заява отримана відповідачем 25.06.2024 та зареєстрована за вхідним номером 7398/Л-1700-24.
Листом від 24.07.2024 за № 8700-7398/Л-02/8-1700/24 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для переведення позивача на пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу". Таке рішення, як слідує із змісту листа, відповідач мотивував тим, що позивачем не набуто необхідного стажу роботи на посадах, прирівняних до посад державної служби, оскільки у період з 04.07.2001 - дня набрання чинності Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 04.07.2001 №2493-ІІІ, позивач працювала на посадах в органах місцевого самоврядування.
Позивач, не погоджуючись з таким діями відповідача та вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Згідно з Преамбулою, цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
У статті 9 Закону № 1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) передбачено, що Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723ХІІ і розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі № 466/6057/17, від 16.12.2021 у справі № 538/804/17, від 22.06.2021 у справі № 308/67/17, від 29.09.2022 у справі № 234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі № 431/991/17.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (діяв до набрання чинності Законом № 889-VIII), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.
Згідно із пунктом 4 цього Порядку, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 (дата заповнення 29.06.1981) стверджуються наступні обставини проходження позивачем служби на посадах державної служби/органах місцевого самоврядування:
25.01.1993 прийнята на роботу спеціалістом вищої категорії Березнівської селищної Ради народних депутатів;
24.03.1994 прийняла присягу державного службовця;
25.04.1994 присвоєно тринадцятий ранг державного службовця;
30.01.2001 Березнівській селищній раді надано статус міської ради;
16.02.2001 звільнена з посади спеціаліста першої категорії Березнівської селищної ради по переводу за згодою в Березнівську міську раду;
16.02.2001 прийнята по переводу в Березнівську міську раду на посаду спеціаліста першої категорії;
07.03.2001 переведена на конкурсній основі на посаду завідувача організаційним відділом Березнівської міської ради;
07.03.2001 присвоєно дванадцятий ранг державного службовця;
29.12.2001 присвоєно дванадцятий ранг посадової особи місцевого самоврядування;
29.12.2001 прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування;
06.03.2003 присвоєно одинадцятий ранг державного службовця;
22.03.2006 переведена за згодою на посаду начальника організаційного відділу Березнівської міської ради;
12.01.2012 затверджена на посаду керуючого справами виконавчого комітету міської ради;
17.11.2015 затверджена на посаду керуючою справами (секретарем) виконавчого комітету на термін дії повноважень Березнівської міської ради сьомого скликання;
20.11.2020 звільнена у зв'язку із закінченням строку повноважень виконавчого комітету ради, пункт 1 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
З огляду на вказане, судом встановлено, що посади, які обіймала позивач за час роботи в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад, визначених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Стаж роботи позивачки на різних посадах органів місцевого самоврядування за період з 25.01.1993 по 01.05.2016 становить 23 роки 03 місяці 07 днів.
Вищевикладеним спростовуються в цілому доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування зараховувався до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця лише до 04.07.2001.
Враховуючи, що на момент звернення до пенсійного органу ОСОБА_1 досягла віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, на день набрання чинності Законом № 889-VIІІ мала більш як 20 років стажу на посадах державної служби, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що вона має право на отримання пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону № 3723-ХІІ, відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIll.
За наведених обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Більше того, вказане зумовлює необхідність задоволення і решти позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби періоду роботи з 04.07.2001 по 01.05.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , а також зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Щодо дня, з якого відповідача належить зобов'язати перевести позивача на інший вид пенсії, то суд звертає увагу на таке.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що 3. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Матеріалами судової справи стверджується, що заява позивача про переведення на інший вид пенсії була отримана відповідачем 25.06.2024, а тому саме з цієї дати відповідача необхідно зобов'язати вчинити відповідні дії, а не з 21.06.2024, як про це просить позивач у позовній заяві.
Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак позовну заяву належить задовольнити частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Так, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 04.07.2001 по 01.05.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 (дата заповнення 29.06.1981).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській перевести та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, починаючи з 25.06.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять грн, 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04.12.2025.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076).
Суддя Ольга ПОЛІЩУК