Справа № 522/21972/25-Е
Провадження № 2/522/3005/25
05 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів, встановлення та визнання факту зловживання правом, визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів, встановлення та визнання факту зловживання правом, визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що він є клієнтом АТ «Сенс Банк» (до зміни назви - АТ «Альфа-Банк») та власником картки №5355-7811 (rah UA853003460000026208908668692).
Між відповідачем та ним укладено кредитний договір № 631731037 від 21.07.2021, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 113 402,87 грн.
Указує, що оскільки у зв'язку з численними переїздами, спричиненими бойовими діями та агресією рф, він не зміг знайти свій екземпляр кредитного договору, він неодноразово по телефону та письмово 19.10.2023 засобами електронної пошти звертався до відповідача з питання надання йому копії договору, однак ці вимоги з боку відповідача були проігноровані.
16.12.2022 він отримав від ТОВ «Укрколект» лист - повідомлення про те, що у зв'язку з наявним боргом за кредитним договором № 631731037, його справа передана на обслуговування до ТОВ «Укрколект».
Для вирішення питання щодо сплати з його боку, у разі наявності у нього суми заборгованості за кредитом, пені та штрафних санкцій по картці № НОМЕР_1 (rah НОМЕР_2 ) або за кредитним договором № 631731037, до ТОВ «Укрколект» був спрямований адвокатський запит № 479 від 19.12.2023.
02.01.2023 він отримав відповідь від ТОВ «Укрколект», з якої слідує, що оскільки останнє не є кредитором відносно нього, запропоновано йому звернутися з цього питання безпосередньо до АТ «Сенс Банк».
Після цього представник відповідача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, на який отримано відповідь про те, що він не може надати запитану інформацію, оскільки представником не було додано до запиту належним чином засвідченого письмового дозволу клієнта банку на розкриття інформації, що містить банківську таємницю, а тому в АТ «Сенс Банк» відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації.
18.12.2023 він знову звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій вказав, що 16.12.2022 він отримав від ТОВ «Укрколект» смс-повідомлення про те, що у зв'язку з наявним боргом по кредитному договору №631731037 його справа була передана на обслуговування до даної компанії, проте, документального підтвердження цього з боку ТОВ «Укрколект» йому надано не було.
Крім того, вказав, що після звернення адвоката до ТОВ «Укрколект» з приводу отримання інформації щодо наявної заборгованості, він отримав відповідь, з якої вбачається, що ТОВ «Укрколект» не набувало право вимоги за вищезазначеним кредитним договором внаслідок факторингової операції банком та в жодному разі не виступає кредитором у вищезазначеному зобов'язанні. В даному випадку ТОВ «Укрколект» має таке доручення щодо обслуговування вищезазначеного кредитного договору, що оформлене окремим письмовим договором з АТ «Альфа-Банк», який було перейменовано в АТ «Сенс Банк».
Оскільки ТОВ «Укрколект» повідомило йому, що воно не є кредитором по відношенню до нього, тому з приводу розміру суми заборгованості та суми штрафних санкцій йому рекомендовано безпосередньо звернутися до АТ «Сенс Банк».
Також вказав, що адвокат 02.01.2023 та 21.01.2023 звертався до АТ «Сенс-Банк» з адвокатськими запитами на електронну адресу банку, однак відповіді по суті на них не отримав.
Наприкінці листопада 2023 року він отримав смс-повідомлення від відповідача, з якого вбачалось, що його договір знаходиться в досудовому відділі АТ «Сенс-Банк» та у нього знову змінився персональний менеджер, яка особисто займається його кредитом.
Він звернувся до менеджера на вказані засоби зв'язку з проханням надання йому інформації щодо суми заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором, але на його звернення отримав відповідь, що він може отримати таку інформацію з додатку АТ «Сенс-Банк».
Також у заяві він зазначив, що не має такого додатку та враховуючи численну кількість випадків шахрайства у банківський сфері, не бажає його встановлювати, а тому просив надати йому документальні підтвердження від АТ «Сенс-Банк» про те, що він є правонаступником всіх прав та обов'язків АТ «Альфа-Банк» за його кредитним договором та іншу необхідну інформацію стосовно кредитного договору для вирішення питання щодо погашення суми заборгованості, а саме: відповідний розрахунок суми заборгованості, пені та штрафних санкцій (у разі наявності) по картці №5355-7811 (rah НОМЕР_2 ) за кредитним договором №631731037 та за який період (помісячно) штрафні санкції виникли.
Проте відповіді на вказане звернення він не отримав.
24.12.2023 він звернувся на офіційну електрону адресу відповідача із письмовою заявою, в якій знову просив відповідача надати йому інформацію стосовно суми заборгованості, пені та штрафних санкцій (у разі наявності) по картці № НОМЕР_1 (rah НОМЕР_2 ) або за кредитним договором №631731037 та надати йому відповідний розрахунок сум заборгованості, пені та штрафних санкцій.
Однак відповіді по суті даного звернення від відповідача отримано не було.
Указує, що приблизно наприкінці березня 2023 він отримав від відповідача лист №1765/s/3234297 від 21.03.2023, в якому повідомлено, що АТ «Альфа Банк» змінив назву на АТ «Сенс Банк» та у зв'язку з неналежним виконанням умов договору ОСОБА_1 , кредитна справа відносно нього передана до ТОВ «Укрборг».
Однак, розрахунок сум заборгованості та штрафних санкцій за договором йому знову надано не було.
29.04.2024 він знову звернувся до відповідача із заявою щодо надання йому інформації у письмовому вигляді стосовно наявності заборгованості перед банком та її складових, а також вказав, що після тривалої переписки він 05.04.2024 отримав від АТ «Сенс Банк» лист №8609912 з якого слідує, що відповідно до кредитного договору №631731037 від 21.07.2021 ним отримано кредит у розмірі 113 402,87 гривень. За наданим кредитом виникла прострочення на 624 дні, загальна сума заборгованості складає 203 645,46 гривень, зокрема сума простроченої заборгованості 162 997,0 грн.
При цьому відповідачем розрахунок пені та штрафних санкцій знову надано не було, хоча така вимога з його боку була заявлена.
Також зазначив, що у зв'язку з повномасштабною агресією рф проти України та введенням воєнного стану його життя зазнало істотних змін, ці обставини також суттєво погіршили його фінансовий стан, що вплинуло на його фінансові можливості.
З метою досудового врегулювання ситуації із простроченою сумою по кредитному договору №631731037 від 21.07.2021, він запропонував відповідачу в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, внесення з його боку суми у розмірі 113 403 грн, яка буде вважатися остаточною сумою погашення його заборгованості перед АТ «Сенс Банк» у повному обсязі. Також у листі просив надати йому гарантійний лист із зазначенням суми внесення платежу у розмірі 113 403 грн, номера рахунку, на який слід здійснити оплату та повідомлення про остаточне списання простроченої суми по кредитному договору № 631731037 від 21.07.2021 в розмірі 203 645,46 грн після сплати вказаної суми.
Проте на даний лист він відповіді від відповідача не отримав.
Після цього 29.07.2024 на адресу відповідача з його боку знову було спрямовано письмове звернення, в якому він зазначив, що для врегулювання питання погашення заборгованості за кредитним договором № 631731037 від 21.07.2021 ним 19.06.2024 була надана довіреність на ім'я представника - Дейниченка В. І., яку було посвідчено нотаріально.
25.07.2024 адвокат звернувся до представника банку та надав копію свого паспорта і відповідну довіреність, однак представник банку повідомила Дейниченку В. І., що вона має проконсультуватись з юридичним відділом щодо можливості представництва його інтересів представником.
29.07.2024 спеціалістом банку по телефону повідомлено його представника, що юридичним відділом їй надана інформація про те, що така довіреність не підтверджує повноважень на представництво інтересів позивача ОСОБА_2 .
Однак, будь-якої письмової відповіді з цього приводу йому не надано.
У подальшому для отримання від відповідача вмотивованої відповіді щодо причин неприйняття до розгляду АТ «Сенс-Банк» нотаріально посвідченої довіреності та можливості реструктуризації заборгованості за кредитним договором він звернувся до відповідача та отримав на його звернення від відповідача лист від 09.08.2024, в якому відповіді по суті звернення надано не було.
Вважає, що з боку відповідача має місце зловживання правом щодо ненадання на його законні вимоги: копії кредитного № 631731037 від 21.07.2021, укладеного між ним та АТ «Альфа-Банк», відповідного розрахунку заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором № 631731037 від 21.07.2021 та непроведення фінансової реструктуризації його зобов'язань, а тому вважає, що така бездіяльність відповідача порушує його права як споживача кредитних послуг, продовження нарахування йому штрафних санкцій та процентів без надання відповідного розрахунку для ознайомлення з ним споживачу фінансових послуг. Вважає порушенням з боку відповідача ненадання йому до теперішнього часу на його звернення від 19.10.2023 копії кредитного договору.
Крім того зазначає, що протягом тривалого часу з боку відповідача питання реструктуризації заборгованості позивача не вирішено, ці обставини впивають на збільшення штрафних санкцій за несвоєчасне погашення його фінансового боргу, а тому вважає, що в даному випадку бездіяльність відповідача щодо непроведення реструктуризації його грошових зобов'язань є фактично зловживання правом, яке спрямоване на збільшення його боргових зобов'язань за кредитним договором.
Окрім того вважає зловживанням правом та порушенням його прав як споживача кредитних послуг ненадання відповідачем на неодноразові його вимоги розрахунку пені та штрафних санкцій за кредитним договором.
На підставі наведеного просив встановити та визнати факт зловживання правом з боку Акціонерного товариства «Сенс Банк» щодо ненадання йому розрахунку пені та штрафних санкцій та непроведення реструктуризації його зобов'язань за кредитним договором №631731037 від 21.07.2021; визнати бездіяльність Акціонерного товариства «Сенс Банк» в частині ненадання позивачу розрахунку пені та штрафних санкцій за кредитним договором №631731037 від 21.07.2021 неправомірною та зобов'язати Акціонерне товариство «Сенс Банк» припинити зловживання своїми правами та надати до суду розрахунок пені та штрафних санкцій щодо позивача за кредитним договором №631731037 від 21.07.2021 станом на час розгляду справи; визнати бездіяльність Акціонерного товариства «Сенс Банк» в частині непроведення фінансової реструктуризації зобов'язань позивача за кредитним договором №631731037 від 21.07.2021 та зобов'язати Акціонерне товариство «Сенс Банк» провести фінансову реструктуризацію зобов'язань позивача за кредитним договором №631731037 від 21.07.2021 станом на дату отримання пропозиції позивача від 29.04.2024.
Розгляд справи постановлено судом проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.
Відзив від відповідача до суду не надходив.
У заяві на виконання вимог ухвали суду від 25.12.2024 представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити. Посилався на те, що реструктуризація є лише правом банку, а не його обов'язком. При цьому реструктуризація є зміною істотних умов договору, що здійснюється кредитодавцем зі споживачем і впливає на умови та порядок повернення такого кредиту.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
21.07.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» (у 2022 році змінило назву на АТ «Сенс - Банк») укладено кредитний договір, за умовами якого останній надав позивачу кредит на умовах, визначених договором.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За загальним правилом, визначеним у статях 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відтак, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд повинен першочергово надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на час звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду 22 березня 2023 року у справі № 509/5080/18, провадження № 61-11707св22).
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У статті 1 Закону № 1023-ХІІ визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 цієї статті); продукція - це будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
Отже, Законом України «Про захист прав споживачів» врегульовані договірні відносини за участі споживача.
Підставою звернення позивача до суду є його прагнення, як споживача фінансових (банківських) послуг, одержати від АТ «Сенс - Банк» розрахунок пені та штрафних санкцій за кредитним договором станом на час розгляду справи та зобов'язати відповідача провести фінансову реструктуризацію його зобов'язань за кредитним договором станом на дату отримання пропозиції позивача від 29.04.2024.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 21 Закону № 1023-ХІІ, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги) (частина перша статті 15 Закону № 1023-ХІІ).
Положеннями статті 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов'язані на вимогу клієнта надати, зокрема інформацію, обов'язковість надання якої передбачена законом.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про інформацію» суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень. Об'єктом інформаційних відносин є інформація.
За змістом статті 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача, визначене у статті 21 зазначеного Закону, є порушеним.
Ураховуючи вимоги частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні, допустимі, достовірні та достатні докази відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач у позовній заяві, посилаючись на зловживання правом з боку відповідача та неправомірну бездіяльність, зазначає зокрема, що на його неодноразові звернення йому банком до теперішнього часу не надано розрахунку пені та штрафних санкцій за кредитним договором, що порушує його права.
Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Як слідує з матеріалів справи, 21.01.2023 за вих. № 487/2 адвокатом Дейниченком В. І. в інтересах ОСОБА_1 на ім'я голови правління АТ «Сенс Банк» направлено адвокатський запит (повторний) щодо надання інформації про наявність у ОСОБА_1 заборгованості, пені та штрафних санкцій (у разі наявності) по картці № 5355-7811 (rah НОМЕР_2 ) або за кредитним договором № 631731037 та за який період вони виникли, а також щодо надання відповідного розрахунку сум заборгованості, пені та штрафних санкцій. В запиті зазначено, що з аналогічним запитом він звертався до банку 02.01.2023, проте відповіді не отримав.
У відповідь на адвокатський запит від 21.01.2023 АТ «Сенс Банк» листом від 01.02.2023 за № 4633-17.5-б/б зазначив, з посиланням на положення законодавства про обов'язок банків забезпечити збереження банківської таємниці, про відсутність правових підстав для надання запитуваної адвокатом інформації, оскільки до адвокатського запиту не додано належним чином завіреного письмового дозволу клієнта банку на розкриття йому інформації, яка містить банківську таємницю. Додатково повідомлено, що листом від 09.01.2023 за вих. № 856-17.5-б/б банком було надано відповідь на адвокатський запит від 02.01.2023.
24.12.2023 ОСОБА_1 на електрону адресу АТ «Сенс Банк» направив звернення щодо надання відповідного розрахунку суми заборгованості, пені та штрафних санкцій (у разі наявності) по картці № НОМЕР_1 (rah НОМЕР_2 ), за кредитним договором №631731037 та за який період (помісячно) штрафні санкції виникли.
Листом вих. №8609912 від 05.04.2024 АТ «Сенс Банк» повідомило позивача про те, що станом на 05.04.2024 за кредитним договором № 631731037 від 21.07.2021 виникла прострочка на 624 дні, загальна сума заборгованості складає 203 645,46 грн, зокрема сума простроченої заборгованості 162 997 грн. Водночас банком запропоновано позивачу оформити реструктуризацію через мобільний додаток банку.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем надано позивачу запитувану ним інформацію щодо заборгованості та її складових.
Отримання такої інформації від банку 05.04.2023 підтвердив і сам позивач у листі, адресованому голові правління АТ «Сенс Банк» від 29.04.2024 та у тексті позовної заяви.
Щодо доводів позивача про ненадання йому розрахунку пені та штрафних санкцій, то листом від 21.03.2023 вих. № 1765/s/3234297 позивача повідомлено, що згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, боржник звільняється від нарахування пені, штрафів, інфляційного збільшення та % річних у зв'язку з простроченням сплати кредитних платежів, починаючи з 24.02.2022.
Отже, позивачем не доведено зловживання правом з боку відповідача та порушення відповідачем його прав, як споживача, ненаданням інформації про розмір заборгованість та її складові, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Стосовно доводів позивача про протиправну бездіяльність відповідача щодо непроведення фінансової реструктуризації зобов'язань позивача за кредитним договором та вимоги про зобов'язання відповідача провести таку реструктуризацію станом на дату отримання пропозиції позивача від 29.04.2024, суд зазначає таке.
У заяві від 29.04.2024, адресованій голові правління АТ «Сенс Банк», Мачаваріані М. Т. зазначив, що у зв'язку з повномасштабною агресією рф проти України та введенням воєнного стану його життя зазнало істотних змін, ці обставини також суттєво погіршили його фінансовий стан, що вплинуло на його фінансові можливості. З метою досудового врегулювання ситуації із простроченою сумою по кредитному договору №631731037 від 21.07.2021, він запропонував відповідачу в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі 203 645,46 грн, внесення ним суми у розмірі 113 403 грн, яка буде вважатися остаточною сумою погашення його заборгованості перед АТ «Сенс Банк» у повному обсязі. Також у листі просив надати йому гарантійний лист із зазначенням суми внесення платежу у розмірі 113 403 грн, номера рахунку, на який слід здійснити оплату та повідомлення про остаточне списання простроченої суми по кредитному договору № 631731037 від 21.07.2021 в розмірі 203 645,46 грн після сплати вказаної суми.
Відповідно до статті 2 Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII) метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.
Стаття 3 Закону № 1734-VIII визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв'язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 1734-VIII кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов'язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація зобов'язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.
13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ (далі - Закон № 1381-IX), який набрав чинності 23 квітня 2021 року. Цим Законом внесено зміни до Закону № 1734-VIII, а саме розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734-VIII обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника; відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов: предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об'єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).
Відповідно до абзацу 3, 7 підпункту 3 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734-VIII реструктуризація зобов'язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків: у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі.
У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.
Разом з тим, за обставинами даної справи, кредит позивачу надавався у гривні, позивачем не доведено та судом не встановлено, що зобов'язання позивача за кредитним договором підлягають обов'язковій реструктуризації відповідно до законодавства, а відтак відсутні підстави для зобов'язання віповідача провести реструктуризацію зобов'язань позивача за кредитним договором № 631731037 від 21.07.2021.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 18, 81-82, 141, 263, 265, 268, 272-273, 279 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів, встановлення та визнання факту зловживання правом, визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ: 23494714, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА
05.12.25