Справа № 947/43716/25
Провадження № 1-кс/947/17859/25
24.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025162480001418 від 22.11.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Салгани, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , на посаді кулеметника-сапера 1 інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу 5 інженерно-саперної роти 2 інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.08.2023 громадянина ОСОБА_4 на підставі підписання контракту було прийнято на військову службу у Збройні Сили України.
ОСОБА_4 , було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду кулеметника-сапера 1 інженерно-саперного відділення 2інженерно-саперного взводу 5 інженерно-саперної роти 2 інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 , присвоєно звання - «солдат».
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з 31.08.2023, тобто з моменту зарахування ОСОБА_4 , до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. ст. 3, 21, 68 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно із ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бездоганно і неухильно додержуватись порядку правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших віл, негідних вчинків, поважати честь і гідність кожної людини.
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, умисно, вчинив протиправні дії, спрямовані на умисне заподіяння працівникам правоохоронного органу тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконання цими працівниками службових обов'язків.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 22 листопада 2025 року, приблизно о 13:53 год., інспектор взводу №1 роти №5 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , службовий жетон (№ 0007443), разом з інспектором взводу №1 роти №5 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_9 ,службовий жетон (№ 0004742), виконували свої посадові обов'язки, перебуваючи на службі у складі автопатруля «Океан 102», під час патрулювання біля адреси: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 22, вони виявили двох чоловіків, які здійснювали перехід проїзної частини у невстановленому місці.
У подальшому, відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», під час перевірки документів у вищевказаних чоловіків, було встановлено, що один з них - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдат військової частини НОМЕР_1 , кулеметник-сапер 1 інженерно-саперного відділення 2інженерно-саперного взводу 5 інженерно-саперної роти 2 інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 , перебуває у розшуку, як особа, яка самовільно залишила військову частину, про що було повідомлено ОСОБА_4 та запропоновано йому проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 для уточнення цих даних. ОСОБА_4 , відмовився виконувати законну вимогу патрульних поліцейських, які повідомили останнього, що у разі якщо він буде здійснювати опір, то згідно ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» до нього буде застосовано фізичну силу. ОСОБА_4 , почав тікати, а ОСОБА_8 , схопив останнього за одяг, який почав намагатися вирватися та здійснював опір поліцейському. Коли ОСОБА_4 , затримували ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 , то на місці події з'явилася співмешканка затриманого - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, почала хаотично наносити удари своїми обома руками в область голови ОСОБА_8 , а також кусати поліцейського за праву руку. ОСОБА_4 , якого затримували поліцейські, почав ОСОБА_12 за пальці лівої руки, на зауваження цього не робити не реагував, у зв'язку із чим ОСОБА_8 , застосував до нього фізичну силу, ОСОБА_13 у відповідь наніс декілька ударів однією зі своїх рук в область ОСОБА_14 .Коли ОСОБА_4 , лежав на землі, ОСОБА_11 , нанесла ОСОБА_8 удар однією зі своїх ніг в область лобної ділянки зліва. ОСОБА_9 , який допомагав затримувати ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , нанесла удари в область лівого ока та носу, а ОСОБА_4 вкусив ОСОБА_9 за ліву ногу в області стегна, коли патрульний, під час затримання, поклав його на землю та знаходився зверху нього. ОСОБА_11 , продовжуючи свої протиправні дії, зняла ОСОБА_9 з ОСОБА_4 та почала його душити, а саме схопила за шию та не відпускала, у зв'язку із чим останній скинувши з себе ОСОБА_11 , пішов допомагати напарнику. В подальшому, діючи у відповідності до обстановки та дотримуючись вимог законодавства, у відповідності ст. ст. 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», для особистого захисту та забезпечення безпеки інших осіб, працівниками поліції була застосована фізична сила та вчинені дії, направлені на застосування до ОСОБА_4 спеціального засобу - «кайданки», з метою припинення його протиправних дій та попередженню можливих негативних наслідків для оточуючих та самого ОСОБА_4 , а також викликано на допомогу інший екіпаж патрульної поліції, який затримав ОСОБА_11 , застосувавши до неї спеціальний засіб - «кайданки», діючи у відповідності до обстановки та дотримуючись вимог законодавства, у відповідності ст. ст. 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», для особистого захисту та забезпечення безпеки інших осіб, з метою припинення її протиправних дій та попередження можливих негативних наслідків для оточуючих та самої ОСОБА_11 .
У подальшому потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , звернулись до КНП «МКЛ №10», де їм було надано медичну допомогу.
За вищевикладених обставин, 22.11.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 23.11.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків.
Посилаючись на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а також беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого суді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні:
-прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала у повному обсязі. Крім того, повідомила, що на даний час підозрюваний самовільно залишив військову частину, де проходив військову службу. При цьому, на запитання слідчого судді повідомила, що за даним фактом ОСОБА_4 у розшуку не перебуває.
-захисник заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на те, що відповідно до чинного КПК України за інкримінованою підзахисному статтею неможливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
-підозрюваний надав пояснення щодо обставин кримінального правопорушення, а також пояснив, що з 14.11.2025 самовільно залишив військову частину, проте наразі планує відновлюватися для проходження військової служби. Щодо запобіжного заходу - просив застосувати у вигляді домашнього арешту
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали, надані сторонами в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 23.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 від 22.11.2025; показання потерпілого ОСОБА_8 від 22.11.2025; довідки ОСОБА_8 з КНП «МКЛ №10» ОМР від 22.11.2025; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_9 від 22.11.2025; показання потерпілого ОСОБА_9 від 22.11.2025; довідки ОСОБА_9 з КНП «МКЛ №10» ОМР від 22.11.2025; показання свідка ОСОБА_15 від 22.11.2025; показання свідка ОСОБА_16 від 22.11.2025; повідомлення про підозру про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 .
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
В цьому ж розрізі, слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний з 14.11.2025 самовільно залишив військову частину, де проходив військову службу, що додатково підтверджує наявність вищевказаного ризику.
Слідчий суддя враховує, що на теперішній час в рамках даного кримінального провадження обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри в тому числі ґрунтується на показаннях свідків та потерпілих, та з огляду на те, що анкетні дані таких осіб відомі підозрюваному, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків та потерпілих в рамках кримінального провадження.
Що стосується посилання сторони обвинувачення на наявність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що вказані доводи сторони обвинувачення не знайшли свого підтвердження. Будь-які відомості, які б могли свідчити про наявність схильності підозрюваного до можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, а також спроб перешкоджання кримінальному провадженню у слідчого судді на теперішній час відсутні. За таких обставин, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не доведено існування в рамках даного кримінального провадження означених ризиків, а відповідні посилання сторони обвинувачення є безпідставними.
Слідчий суддя звертає увагу, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином. Санкція ч. 2 ст. 345 КК України передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
В судовому засіданні прокурором не було надано відомостей щодо того, що підозрюваний ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або наявні дані щодо його причетності до іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, з огляду на положення ст. 183 КПК України, у даному випадку відносно ОСОБА_4 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не передбачено, оскільки відсутні визначені законом підстави та категорія кримінального правопорушення, у вчиненні якого останньому повідомлено про підозру (ч. 2 ст. 345 КК України) не відноситься до переліку, за яким можливе застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Слідчий суддя надає належну правову оцінку обставинам ймовірного вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також дані про особу ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання. Так, слідчий суддя вважає, що застосування цілодобового домашнього арешту здатне запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Зокрема, зобов'язання підозрюваного цілодобово не залишати приміщення власного домоволодіння, унеможливить вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування/суду та незаконного впливу підозрюваним на свідків та потерпілих.
В свою чергу покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 184 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 22.01.2026, в межах строку досудового розслідування, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрюваного строком до 22.01.2026, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування зі свідками - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та потерпілими - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні (щодо обставин даного кримінального провадження);
5. здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6. носити електронний засіб контролю.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1