05 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15076/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/15076/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
04.11.2025 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо виплати йому пенсії з 01.03.2025 із застосуванням обмеження її максимального розміру, зобов'язавши ГУПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром, за вирахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги мотивує посиланням на обставини порушення свого права на належний рівень пенсійного забезпечення внаслідок протиправних дій відповідача внаслідок обмеження з 01.03.2025 розміру пенсії максимальним розміром.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити. З посиланням на статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вказує, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на пенсійному обліку у відповідача, де отримує пенсію по інвалідності відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач зазначає, що за відомостями пенсійної справи станом на 01.09.2025 йому до виплати призначена пенсія у розмірі 25 759,70 грн, проте фактично відповідач виплачує лише 23 610,00 грн.
На звернення позивача щодо проведення індексації пенсії з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром відповідач листом від 27.08.2025 повідомив, що з 01.03.2025 позивачу проведено перерахунок з урахуванням Постанови №209, пенсія становить 25 759,70 грн, але до виплати обмежується розміром, визначеним статтею 43 Закону №2262-ХІІ, в межах суми 23 610,00 грн.
Вважаючи протиправними дії ГУПФ щодо виплати пенсії із застосуванням величини максимального розміру з 01.03.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Аналізуючи обставини правомірності обмеження пенсії з 01.03.2025, суд виходить з наступного.
Обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду зазначено, що положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Тож з урахуванням висновків, сформульованих у рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, суд у контексті спірних правовідносин формулює висновок про те, що з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром (10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб), є нечинною, а тому не підлягала застосуванню відповідачем.
У постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії особи, право на пенсійне забезпечення якої встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали би бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача після перерахунку з 01.03.2025, однак цього зроблено не було.
Зважаючи на факт визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, суд зазначає, що пенсійний орган, обмежуючи позивачу виплату пенсії максимальним розміром, діяв всупереч чинному нормативно-правовому регулюванню.
За таких обставин суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025, а також зобов'язати ГУПФ здійснити виплату пенсії позивача з 01.03.2025 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, за вирахуванням фактично виплачених позивачу сум пенсії.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для задоволення позову у спосіб, визначений судом.
Позивач звільнений від сплати судового збору в силу закону як особа з інвалідністю 2 групи, інших судових витрат не поніс, тому підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/15076/25 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо обмеження з 01.03.2025 пенсії ОСОБА_1 величиною максимального її розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, за вирахуванням фактично виплачених позивачу сум пенсії.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя 34, м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун