Справа № 420/39046/25
05 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 30.04.2024 року за №0219672-2407-1552- НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 11881,18 грн. за 2023 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 30.04.2024 року за №0219676-2407-1552- НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 21752,22 грн. за 2023 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 30.03.2023 року за №0077806-2407-1552 на суму штрафних санкцій 18246,08 грн. за 2022 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 30.04.2024 року за №0219679-2407-1552- НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 4682,50 грн. за 2023 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 30.04.2024 року за №0219677-2407-1552- НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 1398,56 грн. за 2023 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 30.03.2023 року за №0077808-2407-1552 на суму штрафних санкцій 1890,10 грн. за 2022 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 30.04.2024 року за №0219675-2407-1552- НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 3719,40 грн. за 2023 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 30.03.2023 року за №0077810-2407-1552 на суму штрафних санкцій 21366,35 грн. за 2022 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 30.03.2023 року за №0077811-2407-1552 на суму штрафних санкцій 18458,05 грн. за 2022 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 30.04.2024 року за №0219671-2407-1552- НОМЕР_2 на суму штрафних санкцій 142694,93 грн. за 2023 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 25.03.2025 року за №0042522-2407-1553- НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 3941,46 грн. за 2024 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 25.03.2025 року за №0042521-2407-1553- НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 1482,05 грн. за 2024 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 25.03.2025 року за №0042520-2407-1553- НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 38048,83 грн. за 2024 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 25.03.2025 року за №0042516-2407-1553- НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 24036,41 грн. за 2024 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 25.03.2025 року за №0042523-2407-1553- НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 23050,86 грн. за 2024 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 25.03.2025 року за №0042525-2407-1553- НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 4962,05 грн. за 2024 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 25.03.2025 року за №0042524-2407-1553- НОМЕР_2 на суму штрафних санкцій 151214,03 грн. за 2024 рік відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 30.04.2024 року за №0219678-2407-1552- НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 35905,23 грн. за 2023 рік відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 26.11.2025 адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
На виконання ухвали суду від 26.11.2025 представником позивача подано заяву про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору.
Таким чином, недоліки адміністративного позову усунено.
Поряд з адміністративним позовом, позивачем подано заяву про поновлення строків звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що строк звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 було пропущено з поважної причини. На адвокатський запит від 17.10.2025 року, з проханням надати підтвердження надсилання позивачу всіх дев'ятнадцяти оскаржуваних ППР відповідач у листі № 45120/6/15-32-24-07-06 від 23.10.2025 року зазначив, що ППР надіслані на податкову адресу ОСОБА_1 , повернуті за закінченням терміну зберігання. Однак, на підтвердження даного твердження надано лише два конверти, з яких вбачається, що 17.05.2024 року на адресу ОСОБА_1 було надіслане ППР № 44 від 17.05.2024 та 29.03.2025 ППР № 26 від 28.03.2025 року, які були повернуті за закінченням терміну зберігання, що свідчить про те, що відповідач намагався надіслати лише два ППР, які так і не були вручені позивачу, який у липні 2025 року дізнався про наявність боргу і для з'ясування її природи звернувся до адвоката Подорожнього А.С., якій двічі надсилав адвокатські запити і 23.10.2025 року отримав повну відповідь, з якої стало можливо встановити наявність всіх ППР, у зв'язку з чим строк на подання даного адміністративного позову пропущений з поважних причин.
Суддя зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені чіткі вимоги, зокрема, щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків.
Питання поновлення пропущених процесуальних строків вирішується судом в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами 1, 2 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі “Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи “Скордіно проти Італії», “Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України “Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за доцільне заяву про поновлення строку звернення до суду задовольнити та поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно правил ст.19 КАС України (предметна юрисдикція) та ст.25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Одеським окружним адміністративним судом.
Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170, ч.5 ст.171 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, для залишення позовної заяви без розгляду, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Частиною першою ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно приписів ст.ст.12, 257 КАС України, адміністративна справа підлягає розгляду у загальному позовному провадженні.
Керуючись ст.ст. 12, 19, 25-27, 159-161, 171, 257 КАС України суддя
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч.3 ст.162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Приписами ч.2, 5 ст.44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Приписами ч. 1 ст. 149 КАС України встановлено, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань (ст. ст. 166-167 КАС України).
Звернути увагу учасників справи, що надання доказів відбувається в порядку ст.79 КАС України, а витребування доказів - згідно ст.80 КАС України.
Витребувати у відповідача - Головного управління ДПС в Одеській області належним чином завірені копії матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зокрема, але не виключно: листи ДПС України та/або інших уповноважених органів, банківських установ, ППР з доказами направлення/вручення відповідачу.
Зобов'язати відповідача надати до суду витребувані документи у строк для подання відзиву.
Призначити підготовче засідання на 22.12.2025 року об 10:30 год, у приміщені Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №31.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин