Справа № 420/22886/25
05 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними і скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби, поновлення на посаді,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі по тексту - відповідач, ГУНП в Одеській області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними і скасувати накази №1439 ГУНП в Одеській області від 12.06.2025 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УОАЗОР ГУНП в Одеській області» та № 739 о/с від 21.06.2025 року ГУНП в Одеській області в частині звільнення інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до Закону України від 2 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію» за п.6 ч.1 ст.77 ( у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), поновивши його на вказаній посаді.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу в ГУНП в Одеській області та відносно нього начальником ГУНП в Одеській області було видано накази №1439 від 12.06.2025 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УОАЗОР ГУНП в Одеській області» та № 739 о/с від 21.06.2025 року в частині звільнення інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до Закону України від 2 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію» за п.6 ч.1 ст.77 ( у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Позивач вважає вказані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.
У своїх доводах позивач посилається на те, що обшук за місцем його проживання було проведено 03.03.2025 року в рамках розслідування кримінального провадження внесеному до ЄРДР ще 18.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.332, ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.366 КК України. Ніякої його причетності до даних кримінальних правопорушень в ході проведеного обшуку здобуто не було, підозра за вказаними статтями КК України йому не оголошувалася, що свідчить про його не причетність до розслідуваного з 18.11.2023 року кримінального правопорушення. Натомість, в ході проведеного обшуку, в житловому приміщенні, була віднайдена закрита сумка зеленого кольору, що не належить нікому із членів його сім'ї, де було віднайдено набої, при цьому, чи є вказані набої боєприпасами, обіг яких заборонений, чи ні, до проведення балістичної експертизи нікому відомо не було. 09.04.2025 року відомості про вилучення за місцем його проживання набоїв внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 та ч.1 ст.263 КК України та лише 15.05.2025 року за висновком балістичної експертизи було встановлено, що вилучені з закритої сумки 1 398 патронів відносяться до категорії боєприпасів. Позивач вказує, що про наявність такого висновку йому не було відомо аж до 23.05.2025 року, коли йому і була оголошена підозра. Окрім факту вилучення в ході проведено обшуку з закритої сумки боєприпасів, ніяких відомостей про його обізнаність про вміст закритої сумки в матеріалах кримінального провадження не мається, тобто його причетність до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України ніяким чином не доведена. Зазначена в наказі №1439 від 12.06.2025 року інформація «матеріали кримінального провадження із обвинувальним актом… надіслано до Біляївського районного суду Одеської області для ухвалення рішення згідно з чинним законодавством України» не відповідає дійсності, так як до суду надіслано лише обвинувальний акт, а за наявних доказів його причетності до вчинення зазначеного кримінального правопорушення можливий лише один вирок - виправдувальний. Відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається не винуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Позивач уважає, що суб'єкт владних повноважень, всупереч вимогам Конституції України, фактично вже визнав його винуватість. в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, що і виклав в описовій частині наказу №1439 від 12.06.2025 року. Окрім того, його вина не доведена, так як твердження, що він є особою з низькими морально-діловими якостями не співпадає з присвоєнням йому звання майора поліції, наявністю заохочень , а також відсутністю будь-яких дисциплінарних стягнень за всі роки служби в правоохоронних органах. Твердження в наказі про скоєння злочину як доведеного факту не відповідає вимогам законодавства, так як винність в скоєнні інкримінованого йому злочину не доведена вироком суду та посилання на цю обставину є неприпустимим.
Щодо посилання в наказі про «неповідомлення про кримінальне правопорушення на спецлінію « 102» про учинення протиправного діяння» позивач вказує, що ні йому, ні комусь іншому про скоєння кримінального правопорушення - до отримання висновку балістичної експертизи до 15.05.2025 року, не було відомо про те, що вилучені 03.03.2025 року є саме боєприпасами; 03.03.2025 року про сам факт проведення в його житловому приміщенні обшуку та вилученні для проведення експертизи набоїв, про існування яких йому не було відомо, із закритої сумки, усно доповів своєму безпосередньому керівництву - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; фізично він не міг телефонувати на лінію « 102», так як у нього під час обшуку було вилучено телефон, та повернуто лише після його усного рапорту керівництву про факт проведення обшуку.
Ухвалою від 15.07.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду: заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій; ордера адвоката.
23.07.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду
Ухвалою від 28.07.2025 року суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, відкрив провадження в адміністративній справі та ухвалив розгляд справи № 420/22886/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 02.09.2025 року.
14.08.2025 року до суду від ГУНП в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач з позовними вимогами не погоджується та заперечує щодо їх задоволення.
Заперечуючи проти позову, відповідач послалася на те, що 23.05.2025 року за № 36288-2025 до управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - УГІ ГУНП) з УОАЗОР ГУНП в Одеській області надійшла інформація про повідомлення про підозру у вчинення кримінального проавопорушення передбаченого за частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України за кваліфікуючими ознаками: зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб, інспектору ВДС УОАЗОР ГУНП в Одеській області майору поліції Алекєєнку Андрію Андрійовичу (позивачу) з якою останній ознайомлений під підпис. 24.05.2025 року начальником УГІ ГУНП сформована доповідна записка № 36511- 2025, щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами у тому числі неналежного виконання службових обов'язків інспектором відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в області майором поліції Алєксєєнко Андрієм Андрійовичем. 26.05.2025 року керівник ГУНП в Одеській області сформував резолюцію до даної доповідної записки за № 36511-2025/1-142113, згідно якої надано вказівку призначити та провести службове розслідування. 27.05.2025 року наказом ГУНП № 1310 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію. (з цим наказом позивач ознайомлений під підпис). 27.05.2025 року наказом ГУНП № 624 о/с відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування. (з цим наказом позивач ознайомлений під підпис).
Як було встановлено службовим розслідуванням відбулась надзвичайна подія, за місцем мешкання позивача проведено обшук на виконання ухвали суду. УСБУ в Одеській області та іншими уповноваженими особами було виявлено та вилучено 1398 патронів, які в подальшому було направлено на судову експертизу. 23.05.2025 року поліцейському ОСОБА_4 , органом досудового розслідування було повідомлено про підозру у скоєнні злочину в рамках кримінального провадження № 12025163470000341 за ознаками злочину передбаченого частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 263 КК України. Надалі, за результатами судової експертизи від 15.05.2025 № СЕ-19/116-25/11365-БЛ було встановлено, що 1398 патронів - є військовими проміжними патронами калібру 5,56х45 мм NATO іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HK416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та ін., які є бойовими припасами. Під час проведення службового розслідування, з дотриманням вимог частини 1 статті 18 Закону України № 2337-VIII позивачу було забезпечено право на захист, шляхом надання пояснень. Отримано пояснення від 30.05.2025 року. З дотриманням процесуальних вимог Законів України № 580-VIІI та № 2337-VIII, порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018 року дисциплінарною комісією проведено службове розслідування встановлено наступне: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативноправових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Керівником ГУНП в Одеській області 09.06.2025 року було затверджено висновок службового розслідування. 12.06.2025 року наказом ГУНП було реалізовано висновок службового розслідування та видано наказ № 1439. Зазначений дисциплінарний наказ ГУНП реалізовано наказом № 739 о/с від 21.06.2025 року.
Щодо посилань стороною позивача на положення статей 62 Конституції України, відповідач зазначає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, як до окремого виду юридичної відповідальності. ГУНП в Одеській області процесуально не уповноважено висувати (оголошувати) підозри позивачу в рамках кримінального провадження. Досудове розслідування по вказаним провадженням проводиться у відповідності до вимог статей 214-216 Кримінально-процесуального кодексу України відповідним органом. Більш того відповідачем в оскаржуваних наказах Головного управління не інкриміновано позивачу порушення вимог Кримінального кодексу України, тому наголос сторони позивача на презумпцію невинуватості є безпідставним та необґрунтованими. Крім того, відповідач уважає, що посилання сторони позивача на положення статей 62 Конституції України та в контексті презумпції невинуватості є недоречними та безпідставним, оскільки як було наголошено вище, позивача оскаржуваними наказами притягнуто до дисциплінарної відповідальності, жодних інкримінацій позивачу порушень норм кримінального кодексу України Головним управлінням здійснено не було. А скоєння дисциплінарного проступку підтверджено у повному обсязі матеріалами службового розслідування, які містять достатні, достовірні, допустимі та належні докази. Відповідач наголожує, що притягнув позивача до окремого виду юридичної відповідальності - дисциплінарна. І навіть, якщо позивача буде виправдано районним судом за скоєння кримінального правопорушення, зазначений факт, не буде мати жодного значення до спірних правовідносин, адже районний суд розглядає справу про притягнення чи не притягнення позивача до окремого виду юридичної відповідальності - кримінальна, Головне управління не є стороною у даному процесі, надати докази та правові обґрунтування не може, оскаржувати таке рішення теж не надається за можливе, враховуючи положення діючого КПК України. Більш того районний суд, процесуально обмежений в досліджені матеріалів кримінального провадження (обвинувального акту) відносно позивача, під кутом службової дисципліни.
Також відповідач вказує, що наказом МВС України № 100 затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події. Так пунктом 6 Порядку, передбачено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події. Пунктом 7 порядку встановлено, що поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки. Тобто у позивача враховуючи вищенаведену норму права був прямий обов'язок задокументувати такі події у встановлений Законом спосіб, викликати на місце події слідчо-оперативну групу (102) для вилучення таких набоїв та відшукання слідів злочину, забезпечити охорону місця події. Своїми протиправними діями позивач, наражав на небезпеку членів своєї родини, оскільки вилучені набої відносяться до вибухонебезпечних.
Крім того, відповідач зазначає, що в ході проведення службового розслідування було встановлено, що дії позивача суперечать основним принципам, моральним нормам та правилам етичної поведінки поліцейських, якими повинен керуватися поліцейський під час виконання своїх службових обов'язків та поза службою. Допущення подібної поведінки підриває як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому. Сам по собі факт допущення поліцейським дисциплінарних проступків компрометує його, як поліцейського, і дискредитує поліцію в цілому. Відсутність доказів про негативний суспільний резонанс, не виключає його наявності. Позивач як учасник службового розслідування мав законну можливість подавати на розгляд комісії докази, матеріали, відповідні документи тощо ( розділ IV п. 2 порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції затверджених наказом МВС України № 893 від 07.11.2018), також позивач, мав законну можливість під час проведення службового розслідування подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи. Позивач у разі якщо вважав, що дії осіб, які проводять службове розслідування мають протиправний характер, мав право подавати скарги, та користуватися правничою допомогою. Будь-які клопотання під час проведення службового розслідування або докази на підтвердження певних подій або обставин по подіям, учасником яких був ОСОБА_4 , з боку позивача до дисциплінарної комісії не надходили, що говорить про пасивну участь позивача в захисті своїх прав, та в перешкоджанні проведенню повного та всебічного службового розслідування з установленням усіх фактів, більш того позивач мав закону можливість їх захищати ще під час проведення службового розслідування. Чому позивач не скористався своїм правом та не подав, жодного клопотання про витребування додаткових доказів, або опитування якихось осіб, свідків, очевидців, або додаткового опитування вже опитаних осіб, з метою об'єктивності з'ясування всіх обставин під час проведення службового розслідування, та встановлення істини.
18.08.2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник вказує, що саме відповідач має надати суду докази винуватості позивача в скоєнні дисциплінарного проступку, так як в оскаржуваних наказах мова йдеться лише про вилучення за місцем проживання позивача набоїв до вогнепальної зброї, які були залишені в нього особою К., оголошенні йому підозри б скоєнні кримінального правопорушення та скеруванні обвинувального акту відносно позивача на розгляд до Біляївського районного суду - і це все має відношення лише до кримінального правопорушення, яке інкриміноване позивачу органом до судового розслідування, однак, вина, відповідно до Закону, встановлюється лише вироком суду, що набрав законної сили.
Представник позивача зазначає, що відповідач вказує, що позивач порушив вимоги наказу МВС №100 «Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні події та інші правопорушення», однак органом досудового розслідування підтверджено, що особа К. є тим, що отримав в невстановленому місці та в невстановлений час, та транспортував до місця проживання позивача зазначені бойові припаси - тобто позивачу інкримінується лише зберігання бойових припасів на підставі факту вилучення в місці його помешкання зазначеких предметів. Зазначене було вилучене з закритої сумки, що належить особі К. - при тому, що в житловому приміщенні позивача мається металевий сейф для зберігання мисливської зброї та боєприпасів, так як позивач є мисливцем. При обізнаності позивача про вміст сумки, що належить особі К., дана сумка була б вилучена саме з металевого сейфу, однак вона знаходилась серед інших цивільних речей навіть не в тому приміщенні, де знаходиться металевий сейф для зберігання зброї та боєприпасів. Таким чином, позивач не був обізнаний про скоєння особою К. кримінального правопорушення, не міг його виявити візуально і , беззаперечно в його діях відсутні ознаки порушення вимог наказу МВС №100 «Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні події та інші правопорушення» та, як наслідок, відсутнє дисциплінарне правопорушення.
Також представник позивача вказує, що в оголошеній підозрі позивачу органом досудового розслідування зазначено, що «Особа 1 повідомила про те, що вказані предмети є бойовими припасами і потребують зберігання за вказаною адресою, на що він погодився.», однак, ніякого підтвердження даної обставини досудове слідство не надало. Таким чином, лише судом буде надано оцінку зібраним доказам при ідеальній сукупності кримінального правопорушення та дисциплінарного проступку.
Крім того, представник позивача зауважує, що позивач був впевнений, що службове розслідування буде проведено об'єктивно, так як ніяких наказів та службових інструкцій він за весь час служби і в міліції і в поліції не порушував - про що свідчить відсутність за 15 років служби будь яких стягнень та притягнень до дисциплінарної відповідальності (маються лише заохочення) тому і не подавав ніяких клопотань та заяв під час проведення службового розслідування.
25.08.2025 року до суду від ГУНП в Одеській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій відповідач наголошує, що за для виконаня покладених на позивача, зокрема, як на поліцейського повноважень та обов'язків визначених законом, цілком пропорційно, доречно і правомірно, з уахуванням того, що в Україні введено воєнний стан, було б встановити вміст сумки з метою запобігання правопорушенням з боку інших осіб і насамперед дотриманням службової дисципліни і норм чинного законодавства самим ОСОБА_1 . В умовах сьогодення, коли в Україні діє воєнний стан, відбувається повномаштабне вторгнення країни агресора, на території України відбуваються чисельні терористичні акти, в тому числі і відносно територіальних підрозділів поліції та інших формуваннь. У зв'язку із цим на поліцейських покладені додаткові завдання за для попередження правопорушень. Поліцейськими здійснюються заходи з перевірки документів та транспортних засобів, виявленні підозрілих осіб, що своїми діями можуть нести загрозу національній безпеці. Отримавши речі військового призначення, позивач, насамперед як поліцейський повинен був проявити розумну ініціативу або ж хоча б з'ясувати що саме військовослужбовець залишив йому на зберігання. Цілком можливо що своїми діями позивач фактично покривав правопорушення іншої особи, адже не було встановлено з якою метою і яким чином військовослужбовець мав намір залишити у ОСОБА_1 : «тряпична сумка темно зеленого кольору, військовий шолом, дві бронеплити для бронежилета, саперський шуп, 2 учбові гранати». Своїми протиправними діями позивач, наражав на небезпеку членів своєї родини, оскільки вилучені набої відносяться до вибухонебезпечних. Більш того враховуючи обсяг вилучених предметів цілком можливо, що своєю бездіяльністю позивач наражав на небезпеку не тільки свою родину, а і інших громадян. При цьому, відповідач зазначив, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання працівника поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Також відповідач вказує, що метою службового розслідування є з'ясування обставин порушення службової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку, а також виявлення причин та умов таких порушень, а висновки службового розслідування мають значення для дисциплінарної відповідальності, не можуть вважатися встановленням вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та не мають правового статусу судового рішення у кримінальному проваджені. Обов'язковою передумовою звільнення за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органута унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Службове розслідування стосовно ОСОБА_1 проведено об'єктивно, належно з'ясовані всі обставини, з боку позивача не було будь-яких клопотань під час проведення службового розслідування, проте якщо позивач вважав що дії осіб, які проводять службове розслідування мають протиправний характер, мав право подавати скарги, та користуватися правничою допомогою (розділ IV п. 2 п.п. 2, 4, 6 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженого наказом МВС України № 893 від. 07.11.2018 року. Дотримання вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського незалежно від того, перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції. Сам по собі факт допущення поліцейським дисциплінарних проступків компрометує його, як поліцейського, і дискредитує поліцію в цілому. Відсутність доказів про негативний суспільний резонанс, не виключає його наявності. Відтак, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби позивача, як крайнього заходу дисциплінарного впливу є співмірним вчиненому позивачем проступку. Матеріали справи не містять жодного доказу порушення процедури проведення службового розслідування відносно позивача. А відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Більш того, з послужного списку ОСОБА_1 убачається, що до останнього були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді догани, суворої догани та неодноразових зауважень, а остаточне звільнення зі служби. Зазначені дисциплінарні проступки позивача впливали на зміст прийнятого рішення дисциплінарною комісією. Тому зазначена у відповіді на відзив беззаперечна репутація позивача, на думку відповідача, є лише викривленням фактів. В умовах воєнного стану службова дисципліна, законність дій і особиста відповідальність поліцейського набувають максимального значення. Будь-яке зловживання повноваженнями або навпаки бездіяльність підриває авторитет поліції і може спричинити тяжкі наслідки для безпеки громадян і обороноздатності держави.
В підготовче засідання, призначене на 02.09.2025 року, з'явилися позивач та його представник, представники відповідача.
Ухвалою суду від 02.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 420/22886/25 до судового розгляду по суті на 30.09.2025 року.
В судове засідання, призначене на 30.09.2025 року, з'явилися позивач та його представник, представники відповідача.
Під час розгляду справи по суті сторони у вступному слові надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.
Позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених в позові.
У судовому засіданні 30.09.2025 року суд з'ясував думку учасників справи щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 30.09.2025 року, суд задовольнив клопотання учасників справи та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши сторін, розглянувши подані заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області, на посаді інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, в спеціальному званні майор поліції.
23.05.2025 року за вих. № 36288-2025 управлінням організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області направлено управлінню головної інспекції ГУНП в Одеській області інформацію про те, що 23.05.2025 при проведені досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025163470000341, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, інспектору відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області майору поліції ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Начальником УГІ ГУНП в Одеській області сформовано доповідну записку від 24.05.2025 № 36511-2025 (131988) на імя начальника ГУНП в Одеській області щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами ВнП № 3 ОРУП № 1 та УОАЗОР ГУНП в області, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків Інспектором відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в області майором поліції ОСОБА_1 (0064544), зокрема неповідомлення про кримінальне правопорушення на спецлінію « 102», учинення протиправного діяння, що призвело до здійснення 03.03.2025 працівниками ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області в межах кримінального провадження № 12023163470000778 від 18.11.2023 обшуку за місцем його мешкання, незаконному зберіганні ним набоїв, що стало підставою для внесення з цього приводу 09.04.2025 відомостей до ЄРДР за № 12025163470000341 за ознаками кримінального правопорушенні, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України, повідомлення йому про підозру у вчиненні вказаного кримінального пршопорушевня, несвоєчасного інформування УГІ ГУНП в області про надзвичайну подію.
Наказом ГУНП в Одеській області від 27.05.2025 року № 1310 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки відомостей, наведених у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 24.05.2025 № 36511-2025 (131988) щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами ВнП № 3 ОРУП № 1 та УОАЗОР ГУНП в області, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків Інспектором відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в області майором поліції ОСОБА_1 (0064544), зокрема неповідомлення про кримінальне правопорушення на спецлінію « 102», учинення протиправного діяння, що призвело до здійснення 03.03.2025 працівниками ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області в межах кримінального провадження № 12023163470000778 від 18.11.2023 обшуку за місцем його мешкання, незаконному зберіганні ним набоїв, що стало підставою для внесення з цього приводу 09.04.2025 відомостей до ЄРДР за № 12025163470000341 за ознаками кримінального правопорушенні, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України, повідомлення йому про підозру у вчиненні вказаного кримінального пршопорушевня, несвоєчасного інформування УГІ ГУНП в області про надзвичайну подію, а також для вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи керівниками щодо останнього, згідно зі статтями 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженими наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 та № 1356/32808 відповідно, призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Наказом ГУНП в Одеській області від 27.05.2025 року № 324 о/с «Про відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків на період проведення слубового розслідування», відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розліслідування майора поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в області.
09.06.2025 року т.в.о. начальника ГУНП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Одеській області майора поліції І. Прібилова від 24.05.2025 № 36511-2025 (131988).
Службовим розслідуванням було встановлено, що «18.11.2023 слідчим відділенням ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023163470000778 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною другою статті 28, частиною першою 114-1, частиною першою статті 366 КК України.
Відповідно до ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 12.02.2025 (справа № 521/16706/24) отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що старший слідчий слідчого відділення ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області капітан поліції Єремейчук Євгеній Дмитрович, під час досудового розслідування вищевказаного кримінального правопорушення, звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про проведення обшуку, в якому просив надати дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: Одеська область, с. Усатове, вул. Лесі України, 37. Даною ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.02.2025, клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області капітана поліції Є. Єремейчука задоволено та визначеним слідчим слідчого відділення ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області надано дозвіл про проведення обшуків за місцем мешкання ОСОБА_5 , з метою відшукання та вилучення: мобільних телефонів, сім карт, електронних носіїв інформації, комп'ютерної техніки на, якій могли зберегтись сліди вчинення кримінального правопорушення, медичної документації, що має відношення до кримінального провадження та/або має ознаки підробленого документу, грошових коштів здобутих злочинним шляхом, печаток, штампів, флеш носіїв інформації, зошитів, жорстких дисків, чорнових записів з інформацією, а також інших речей, предметів та документів, які зберегли в своїй середині, або на поверхні слідову інформацію, яка здатна відтворити слідову картину скоєння кримінального правопорушення та послужити доказами у вказаному кримінальному провадженні.
03.03.2025 посадовими особами ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області спільно з УСБУ в Одеській області в межах кримінального провадження розпочатого від 18.11.2023 за № 12023163470000778 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною першою статті 366 КК України, на підставі вищевказаної ухвали суду було проведене обшуки за місцем мешкання майора поліції ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з можливою причетністю до вказаного кримінального провадження.
Під час проведення обшуку за місцем мешкання майора поліції ОСОБА_5 посадовими особами ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області та УСБУ в Одеській області було виявлено та вилучено 1398 патронів, які в подальшому було направлено на судову експертизу.
Надалі 09.04.2025 слідчим слідчого відділення ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області було виділено окремі процесуальні документи з кримінального провадження від 18.11.2023 № 12023163470000778 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених частиною третьою статті 332, частиною другою статті 28, частиною першою 114-1, частиною першою статті 366 КК України, та внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025163470000341 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України.
30.04.2025 кримінальне провадження № 12025163470000341 від 09.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України за підслідністю було скеровано до ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві. Надалі, за результатами судової експертизи від 15.05.2025 № СЕ-19/116- 25/11365-БЛ було встановлено, що 1398 патронів - є військовими проміжними патронами калібру 5,56х45 мм NATO іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HK416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та ін., які є бойовими припасами.
У зв'язку з вищевикладеним 23.05.2025 прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси Ю. Садовською розглянувши матеріали досудового розслідування внесеного до ЄРДР за № 12025163470000341, майору поліції ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України.».
З висновок службового розслідування убачається, що 29.05.2025 дисциплінарною комісією ГУНП в області було надіслано запит до УОАЗОР ГУНП в області (вих. 40173-2025 (144810)) щодо надання копії повідомлення про підозру майору поліції ОСОБА_5 . На відповідний запит дисциплінарної комісії ГУНП в області 30.05.2025 надійшла відповідь з копією повідомлення про підозру 23.05.2025 майору поліції ОСОБА_5 , згідно якої встановлено, що « ОСОБА_5 будучи обізнаним в силу займаної посади та роду діяльності про передбачений законодавством України особливий порядок поводження зі зброєю та бойовими припасами, маючи умисел на зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, за попередньою змовою з Особою 1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, незаконно, у невстановлений час, але не пізніше 14.03.2024, почав зберігати 1398 військових проміжних патронів калібру 5,56х45 мм NATO іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HK416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та ін., за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Діючи всупереч статті 178 Цивільного кодексу України, пункту 1 Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощенної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, відповідно до яких обіг бойових припасів без спеціального передбаченого цим наказом дозволу заборонений, у невстановлений час, але не пізніше 14.03.2024, Особа 1 перенесла 1398 військових проміжних патронів калібру 5,56х45 мм NATO іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HK416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та ін., до місця проживання ОСОБА_5 , для подальшого їх незаконного зберігання. При цьому Особа 1 повідомила ОСОБА_5 про те, що вказані предмети є бойовими припасами і потребують зберігання за вказаною адресою, на що останній погодився. Після цього ОСОБА_5 , на виконання спільного з Особою 1 злочинного задуму, діючи умисно, усвідомлюючи, що 1398 військових проміжних патронів калібру 5,56х45 мм NATO іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HK416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та ін., є бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, почав їх зберігати за місцем проживання. У подальшому, 03.03.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , вказані 1398 військових проміжних патронів калібру 5,56х45 мм NATO іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HK416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та ін., виявлено та вилучено. Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.».
Також з висновку службового розслідування убачається, що в ході службового розслідування було опитано майора поліції ОСОБА_5 , який пояснив, що «не пам'ятає коли саме, можливо в кінці 2023 року або на початку 2024 року, він приїхав на СТО, яке розташоване в м. Одесі по вул. Вапняна, щоб забрати своє авто, яке залишав на ремонт. Знаходячись на СТО майор поліції ОСОБА_5 зустрів свого товариша ОСОБА_6 , який був військовослужбовцем та приїхав залишити свій автомобіль на ремонт. ОСОБА_7 запитав в майора поліції ОСОБА_5 чи є можливість підвести його на АЗС «ОККО», яке знаходиться біля автовокзалу, на що останній погодився, адже мав вільний час. Приїхавши на АЗС майор поліції ОСОБА_5 пішов придбав собі чай, та знаходився біля автомобіля, чекав на ОСОБА_8 , який пішов з кимось зустрітись на 5 хвилин. Надалі ОСОБА_7 повернувся, майор поліції ОСОБА_5 завіз його на СТО, та поїхав займатись своїми справами. Також, майор поліції ОСОБА_5 зауважив, що йому не відомо з ким та з якою ціллю зустрічався ОСОБА_7 . Водночас, майор поліції ОСОБА_5 зазначив, що коли ОСОБА_7 знаходився в м. Одесі, то вони часто спілкувались. Приблизно в кінці лютого 2024 року до майора поліції ОСОБА_5 приїхав в гості ОСОБА_7 , попросив залишити особисті речі, а саме тряпичну сумку темно зеленого кольору, військовий шолом, дві бронеплити для бронежилета, саперський щуп, 2 учбові гранати, зазначивши, що він їде до ОСОБА_9 на 2 тижні зібрати якісь необхідні документи щоб списатися зі служби в ЗСУ, коли повернеться забере свої речі. Вказані речі ОСОБА_7 залишив у кімнаті в якій на той час ніхто не мешкав, що знаходиться в сумці майор поліції ОСОБА_5 не цікавився та не дивився, адже це чужі речі. 14.03.2024 майору поліції ОСОБА_5 стало відомо, що ОСОБА_7 загинув під час несення служби в лавах ЗСУ в Херсонській області. Так, його речі продовжували знаходитись у майора поліції ОСОБА_5 в будинку, адже на похоронах було недоцільно звертатись до дружини загиблого, щоб вона забрала його речі. Через місяць в майора поліції ОСОБА_5 народилась донька, останній займався сімейними клопотами та забувся про речі ОСОБА_8 . Восени в майора поліції ОСОБА_5 погіршився стан самопочуття, та поліцейський знаходився на стаціонарному лікуванні в Одеській обласній клінічній лікарні тривалий час, тобто йому було геть не до цих речей. 03.03.2025 майор поліції ОСОБА_5 був вихідний, знаходився вдома за місцем мешкання за адресою АДРЕСА_1 . Тієї ж доби, приблизно о 07:00 до майора поліції ОСОБА_5 прийшли співробітники ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області (1 слідчий), УСБУ в Одеській області (2 оперативника) та 2 понятих, надали ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси щодо проведення обшуку за місцем мого мешкання в межах кримінального провадження розпочатого за частиною третьою статті 332, статтею 114-1, статтею 366 КК України, щодо його можливої причетності до цього кримінального провадження. Так, в ухвалі було вказано, що їх цікавлять комп'ютерна техніка, мобільні телефони, електронні носії, документи, печатки, штампи, які можуть бути доказами, щодо причетності майора поліції ОСОБА_5 до вказаного кримінального провадження. Перед початком обшуку майор поліції ОСОБА_5 повідомив, що працює в поліції та йому необхідно повідомити керівництво про вказані події, проте поліцейському сказали, що вони самі повідомлять керівництво. Також, під час обшуку майор поліції ОСОБА_5 надав своє службове посвідчення поліцейського. В свою чергу майор поліції ОСОБА_5 добровільно надав слідчому свій мобільний телефон, ноутбук, флешки, жорсткий диск, та документи, які мав вдома. Того дня в майора поліції ОСОБА_5 вилучили лише мобільний телефон. В ноутбуці та на флешці не знайшли нічого, що могло би їх зацікавити. Водночас під час вказаного обшуку, в кімнаті, де майор поліції ОСОБА_5 на теперішній час спить, в кутку знайшли сумку темно зеленого кольору, що належить ОСОБА_10 , яку винесли в зал, та відкрити, де знаходились набої. Про їх існування майор поліції не знав. Також, майор поліції ОСОБА_5 заначив, що також має зброю, а саме 2 гладкоствольні рушниці, 2 карабіна мисливських та пістолет травматичної дії, дозвола на цю зброю, та зберігає її в сейфі. Майор поліції ОСОБА_5 надав посадовим особам, які проводили обшук дозвільні документи на власну зброю, також цю зброю в ході обшуку було вилучено. Адже телефон у майора поліції ОСОБА_5 вилучили, останній попрямував до ГУНП в області до полковника поліції ОСОБА_11 , щоб повідомити його про обшуки, які проводились тієї доби дня за його місцем мешкання, у зв'язку з його можливою причетністю до кримінального провадження розпочатого за частиною третьою статті 332, статтею 114-1, статтею 366 КК України, також повідомив, що в нього вдома знайшли сумку темно зеленого кольору в якій знаходились набої у великій кількості, які вилучили разом із мобільним телефоном. Надалі майор поліції ОСОБА_5 спільно з полковником поліції ОСОБА_12 пішли до полковника поліції ОСОБА_13 , розповіли про обшуки та вилучені набої. Водночас, полковник поліції ОСОБА_13 запитав в майора поліції ОСОБА_5 чи залишили останньому копію протоколу обшуку, на що поліцейський повідомив, що нічого не залишали. Так, 23.05.2025 приблизно о 15:00 майор поліції ОСОБА_5 прибув до Малиновської прокуратури м. Одеси, де йому повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України та відпустили, жодних обмежень відносно поліцейського не застосовували. 27.05.2025 в Малиновській окружній прокуратурі м. Одеса майора поліції ОСОБА_5 ознайомили з матеріалами кримінального провадження та з обвинувальним актом, повідомивши, що матеріали скеровуються до Біляївського районного суду Одеської області. Також в ході опитування майора поліції ОСОБА_5 , останньому членом дисциплінарної комісією було задано уточнюючі запитання. Питання: Чи знаєте Ви нормативно-правові акти, які регламентують дотримання дисципліни та законності в підрозділах поліції? Назвіть їх. Відповідь: Так, накази МВС № 70, № 1179, ЗУ «Про Національну поліцію». Питання: Чи доповідали Ви керівництву про обшуки, які мали місце 03.03.2025 за місцем Вашого мешкання? Кому та у який спосіб? Відповідь: Так, 03.03.2025 під час обшуку у мене вилучили мобільний телефон, проте після слідчих дій я приїхав до ГУНП в Одеській області та довів полковникам поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_13 про обшуки за місцем мого мешкання та набої. Питання: Чому Ви не повідомили на спеціальну лінію « 102» про те, що у Вас вдома знаходяться набої у великій кількості? Відповідь: Тому що мені не було відомо, що саме знаходиться в тій сумці, адже це не мої речі. Також, хочу додати, що якщо б мені було відомо, що саме знаходиться в тій сумці, я би добровільно повідомив на спеціальну лінію « 102» про ці набої та задекларував їх, адже є Закон, який дозволяє це зробити правомірно. Питання: Які заходи вживаються Вашим керівництвом щодо недопущення порушення службової дисципліни підлеглим особовим складом? Відповідь: Перед заступанням на добове чергування полковник поліції ОСОБА_12 проводить інструктаж, на якому наголошує про дотримання дисципліни та законності, ввічливому спілкуванні з громадянами, дотримання вимог діючого законодавства. Питання: Чи відвідує Вас керівник за місцем мешкання? Як часто? Відповідь: Так, раз у півроку. Питання: Чи згодні Ви підтвердити своє пояснення за допомогою поліграфу? Відповідь: Ні, адже не бачу сенсу, все вже вирішили і без мене.».
Також відповідно до висновку службового розслідування, в ході службового розслідування було опитано:
- слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 (0155820), який пояснив, що « 03.03.2025 йому було доручено проведення обшуку за місцем мешкання гр. ОСОБА_1 , за оперативним супроводженням співробітників УСБУ в Одеській області та спецпідрозділу УСБУ «Альфа», у зв'язку з можливою причетність до кримінального провадження розпочатого за частиною третьою статті 332, статтею 114-1, статтею 366 КК України. Тієї ж доби, приблизно о 09:00 посадові особи прибули за адресою: АДРЕСА_1 , двері відчинив ОСОБА_5 , добровільно надав згоду на проведення слідчих дій. Крім того, ОСОБА_5 сказав, що йому необхідно зателефонувати адвокату, на що старший лейтенант поліції ОСОБА_16 надав таке право, та останній це зробив. Так, з метою недопущення повідомлення ОСОБА_5 сторонніх осіб про проведення обшуку, у останнього було вилучено особистий мобільний телефон. Водночас, в одній із кімнат у сумці ОСОБА_5 було виявлено посвідчення працівника поліції, старший лейтенант поліції ОСОБА_16 поцікавився чи це його службове посвідчення, на що останній відповів, що він є діючим працівником поліції, працює на посаді інспектора відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в області, та має спеціальне звання майор поліції. Також, майор поліції ОСОБА_5 сказав, що йому необхідно повідомити керівництво про обшуки, проте телефон вже було вилучено. Надалі, під час обшуку, майор поліції ОСОБА_5 показав, що в нього є сейф, в якому знаходиться зброя на яку є всі дозвільні документи. Також під час обшуку було виявлено сумку, в якій знаходилось багато пакетів із набоями військового призначення (бронебійні), приблизно 1500 патронів. Водночас старший лейтенант поліції ОСОБА_16 поцікавився у майора поліції ОСОБА_5 звідки в нього стільки набоїв, та чи є на них дозвільні документи, на що поліцейський відповів, що придбав їх разом із зброєю. Старший лейтенант поліції ОСОБА_16 зауважив, що ці набої придбати у збройних магазинах не можливо. Також, майор поліції ОСОБА_5 повідомив, що ці набої йому потрібні для відсічі збройного нападу рф, у разі бойових дій у м. Одесі. Таким чином, в ході обшуку у майора поліції ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон, зброю, та набої. Так, під час обшуку старший лейтенант поліції ОСОБА_16 зателефонував капітану поліції ОСОБА_17 , та повідомив, що ОСОБА_5 є діючим працівником поліції. Вказівок щодо припинення обшуку поліцейському не надходило. Водночас, майора поліції ОСОБА_5 не затримували, та поліцейський добровільно попрямував до ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області для надання пояснень по вищевказаній ситуації. В подальшому пояснення від майора поліції ОСОБА_5 приймав капітан поліції ОСОБА_18 . Після обшуку старший лейтенант поліції ОСОБА_16 доповів полковнику поліції ОСОБА_19 , що під час проведення обушку було встановлено, що ОСОБА_5 є діючим працівником поліції. Так, під час опитування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 членом дисциплінарної комісії було задано уточнюючі запитання. Питання: Перед проведенням слідчих дій за місцем мешкання майора поліції ОСОБА_5 , чи повідомляв останній, що є діючим працівником поліції та надав для ознайомлення службове посвідчення працівника поліції? Відповідь: Ні, службове посвідчення було знайдено в ході обшуку. Питання: Чи було відомо Вам перед початком обшуків, що майор поліції ОСОБА_5 є діючим працівником поліції ? Відповідь: Ні.»;
- старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_21 (0051950), який пояснив, що «в ході досудового розслідування було проведено ряд заходів, в результаті яких було встановлено осіб, які мали відношення до кримінального провадження розпочатого за частиною третьою статті 332, частиною першою статтею 114-1, частиною першою статтею 366 КК України. Було встановлено, що гр. ОСОБА_5 мав зв'язок із фігурантами по вищевказаному кримінальному провадженню, у зв'язку із чим, порядком визначеним КПК України було подано клопотання до Малиновського районного суду м. Одеси щодо надання дозволу про проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 . Слідчим суддею Малиновського районного суду м. Одеси було встановлено наявність достатніх підстав для винесення ухвали про надання дозволу для проведення обшуку, як безпосередньо цьому слідчому та і групі слідчих. Приблизно за одну добу до проведення санкціонованих обшуків в межах вказаного кримінального провадження було здійснено розподіл (розстановка) слідчих, які будуть проводити санкціоновані обшуки. Так, ухвали на дозвіл про проведення обшуків, з метою забезпечення конфіденційності та витоку інформації надавались слідчим в день проведення обшуку. 03.03.2025 за місцем мешкання ОСОБА_5 обшук здійснював старший лейтенант поліції ОСОБА_16 спільно з посадовими особами УСБУ в Одеській та співробітниками НОМЕР_1 прикордонного загону. Водночас, старший лейтенант поліції ОСОБА_16 повідомив капітану поліції ОСОБА_17 , що ОСОБА_5 є діючим співробітником поліції, та під час обшуку було знайдено зброю з наявними дозвільними документами та предмети ззовні схожі на набої (більше 1000), також у останнього було вилучено мобільний телефон. Крім того, після проведення огляду мобільного телефону, який було вилучено в ході обшуку у ОСОБА_22 , наступного дня останньому його було повернуто, адже інтересу для слідства він не мав, інформацію, яка була на мобільному телефону було оглянуто відповідно до норм КПК України. Водночас, після проведення обшуку та передачі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_23 протоколу обшуку та вилученого майна капітану поліції ОСОБА_17 , останнім було проінформовано підполковника поліції ОСОБА_24 про те, що обшук було проведено у ОСОБА_5 , який є діючим працівником поліції, та було виявлено зброю та предмети ззовні схожі на набої, для подальшого інформування ним полковника поліції ОСОБА_25 . Надалі, капітан поліції ОСОБА_18 направив предмети ззовні схожі на набої на експертизу. Також, Малиновська районна прокуратура м. Одеси направила запит до ГУНП в області з метою встановлення, чи дійсно ОСОБА_5 є діючим працівником поліції. Після підтвердження даного факту, капітану поліції ОСОБА_17 було надано вказівку направити матеріали до Малиновської районної прокуратури м. Одеси, для виділення матеріалів для окремого кримінального провадження, для направлення для досудового розслідування до ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві.».
- начальника відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області полковника поліції ОСОБА_26 , який пояснив, що «в ході досудового розслідування підлеглим особовим складом було проведено ряд заходів, в результаті яких було встановлено осіб, які мали відношення до кримінального провадження розпочатого за частиною третьою статті 332, частиною першою статтею 114-1, частиною першою статтею 366 КК України. Також за оперативною інформацією співробітників СБУ, які здійснювали оперативний супровід вказаних матеріалів кримінального провадження, було встановлено, що гр. ОСОБА_5 мав зв'язок із фігурантами по вищевказаному кримінальному провадженню, у зв'язку із чим, порядком визначеним КПК України слідчим капітаном поліції ОСОБА_17 було подано клопотання до Малиновського районного суду м. Одеси щодо надання дозволу про проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 . Одночасно полковник поліції ОСОБА_27 додав, що при ініціюванні перед районним судом проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_5 про те, що останній є діючим працівником поліції, відомо не було. Так, 03.03.2025 за місцем мешкання ОСОБА_5 обшук здійснював старший лейтенант поліції ОСОБА_16 спільно з посадовими особами УСБУ в Одеській та співробітниками НОМЕР_1 прикордонного загону. Старший лейтенант поліції ОСОБА_16 повідомив, що ОСОБА_5 є діючим співробітником поліції, наче працює в УОАЗОР ГУНП в області, також під час обшуку було знайдено зброю з наявними дозвільними документами та предмети ззовні схожі на набої (більше 1000), також у останнього було вилучено мобільний телефон. Так, полковник поліції ОСОБА_27 зателефонував полковнику поліції ОСОБА_13 та поцікавився чи дійсно у нього в управління працює працівник з прізвищем « ОСОБА_28 », на що полковник поліції ОСОБА_13 відповів, що є такий поліцейський, який призначений на посаду інспектора відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в області. Водночас, полковник поліції ОСОБА_27 повідомив полковнику поліції ОСОБА_13 , що слідчий ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області спільно з посадовими особами УСБУ в Одеській області проводять обшуки за місцем мешкання майора поліції ОСОБА_5 в межах кримінального провадження за статтею 332 КК України, при цьому зазначив, що на скільки відомо вказаний поліцейський проходить в цьому кримінальному провадженні в якості свідка. Також полковник поліції ОСОБА_27 повідомив, що під час обшуку у майора поліції ОСОБА_5 знайшли зброю з дозвільними документами, та сумку в якій знаходились набої у великій кількості. До того ж, майор поліції ОСОБА_5 під час обшуку повідомив слідчому, що придбав ці набої разом із зброєю. Так, слідчим було направлено набої на експертизу.».
Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що майор поліції ОСОБА_5 вчинив дисциплінарний проступок, порушивши вимоги пунктів 1, 2, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, абзацу другого пункту 12.23 глави 12 розділу II Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, пункту 1 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, підпунктів 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилося в особистій недисциплінованості, невиконанні норм чинного законодавства України, недотриманні законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, неповідомленні на спецлінію « 102» та не поданні рапорту керівництву про можливе вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_29 , що в подальшому призвело до внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України.
З висновку службового розслідування убачається, що дисциплінарною комісією не встановлено обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність майора поліції ОСОБА_5 .
Згідно резолютивної частини висновку службового розслідування від 09.06.2025 року, за результатами службового розслідування дисциплінарна комісія уважала, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, абзацу другого пункту 12.23 глави 12 розділу II Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС від 21.08.1998 № 622, підпунктів 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до майора поліції ОСОБА_1 (0064544), інспектора сектору диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Одеській області від 12.06.2025 року № 1439 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УОАЗОР ГУНП в Одеській області», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, абзацу другого пункту 12.23 глави 12 розділу II Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС від 21.08.1998 № 622, підпунктів 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до майора поліції ОСОБА_1 (0064544), інспектора сектору диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Одеській області від 21.06.2025 року № 739о/с «По особовому складу», на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 12.06.2025 року № 1439 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УОАЗОР ГУНП в Одеській області», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисціплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 (0064544), інспектора сектору диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, з 21.06.2025 року.
Позивач, не погоджуючись з наказами ГУНП в Одеській області від 12.06.2025 року № 1439 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УОАЗОР ГУНП в Одеській області» та від 21.06.2025 року № 739о/с «По особовому складу», вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»(далі - Закон № 580-VIII).
Згідно статті 1 Закону Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до положень статті 2 Закону, одним з основних завдань та обов'язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків.
У своїй діяльності, відповідно до статті 3 Закону, поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Крім того статтею 8 Закону передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Пунктами 1, 2, 3, 6 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин першої - третьої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.
Частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Пунктами 1, 2, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (із змінами та доповненнями від 14.03.2022 за № 133/2022) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб та який продовжено до 25.04.2022, па підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 7168; Міністерству внутрішніх справ України запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави; на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України. Наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні» № 64/2022, особовий склад на час дії правового режиму надзвичайного стану був переведений на посилений варіант службової діяльності.
За змістом пункту 7 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення.
Частиною 2 цієї статті Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частин першої, дев'ятої - п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Статтею 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до частини першої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
За приписами частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частина третя статті 18 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Приписи частин першої, другої статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За приписами пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
- обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди;
- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються (пункт 2 розділу ІV Порядку № 893).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу ІV Порядку № 893)
Відповідно до пункту 13 розділу V Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Пунктами 2-5 розділу VІ Порядку № 893 установлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
- підстава для проведення службового розслідування;
- форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
- посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
- обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Поряд з цим, підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджене наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Положення № 893) установлено, що член дисциплінарної комісії для з'ясування питань, пов'язаних зі службовим розслідуванням, із дотриманням чинного законодавства України відвідує органи, підрозділи, установи поліції або за погодженням з адміністрацією інші органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, отримує від їх працівників письмові або усні пояснення, документи та матеріали, що стосуються предмета службового розслідування.
У разі відмови поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, надати пояснення факт відмови фіксує шляхом складання акта, що підписують члени дисциплінарної комісії, присутні під час відмови, та особи, присутні під час відмови (підпункт 10 пункту 3 розділу ІІІ Положення № 893).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов до наступних висновків.
Виникнення цього спору обумовлено притягненням до дисциплінарної відповідальності та звільненням зі служби в поліції інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 , за вчинення дисциплінарного проступку, що є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції.
Згідно з висновком службового розслідування позивач вчинив проступок, який проявився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, абзацу другого пункту 12.23 глави 12 розділу II Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС від 21.08.1998 № 622, підпунктів 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції».
Тож, відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку позивача у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні останнім дій несумісних із вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону №580-VIII, Дисциплінарного статуту, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що на переконання відповідача, призвело до скоєння проступку проти інтересів служби, що виразилося в особистій недисциплінованості, невиконанні норм чинного законодавства України, недотриманні законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, неповідомленні на спецлінію « 102» та не поданні рапорту керівництву про можливе вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_29 , що в подальшому призвело до внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України.
У цьому аспекті варто зауважити, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції України, пов'язані, в першу чергу, із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Тобто, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні проступку, який підриває довіру та авторитет органів Національної поліції України та її працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Дисципліна базується на високій свідомості і зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників, з гідністю та честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що, зокрема, пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки та порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським зазначених вище вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Водночас, суд враховує той факт, що законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення поліцейським протиправних діянь, у тому числі, і в розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено КПК України. Втім, як чітко визначено у ч.2 ст.19 Закону №580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом, що затверджується законом.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, врегульованими різними нормативно-правовими актами.
Реалізація дисциплінарного стягнення у виді «звільнення зі служби» за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. Наявність же кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування щодо цієї особи наслідків, визначених п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №120/8381/20-а та від 14.03.2023р. у справі №320/1206/21.
Таким чином, суд акцентує увагу на тому, що позивача фактично було звільнено не за підозру у вчинення злочину, а саме за порушення службової дисципліни.
Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність або ж відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі КК України.
Предметом цього спору є саме порушення позивачем службової дисципліни.
У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв'язку зі звільненням позивача з посади за п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, тобто з підстав реалізації дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Як встановлено з матеріалів даної справи, 23.05.2025 року за вих. № 36288-2025 управлінням організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області направлено управлінню головної інспекції ГУНП в Одеській області інформацію про те, що 23.05.2025 при проведені досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025163470000341, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, інспектору відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області майору поліції ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Начальником УГІ ГУНП в Одеській області сформовано доповідну записку від 24.05.2025 № 36511-2025 (131988) на імя начальника ГУНП в Одеській області щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами ВнП № 3 ОРУП № 1 та УОАЗОР ГУНП в області, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків Інспектором відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в області майором поліції ОСОБА_1 (0064544), зокрема неповідомлення про кримінальне правопорушення на спецлінію « 102», учинення протиправного діяння, що призвело до здійснення 03.03.2025 працівниками ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області в межах кримінального провадження № 12023163470000778 від 18.11.2023 обшуку за місцем його мешкання, незаконному зберіганні ним набоїв, що стало підставою для внесення з цього приводу 09.04.2025 відомостей до ЄРДР за № 12025163470000341 за ознаками кримінального правопорушенні, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України, повідомлення йому про підозру у вчиненні вказаного кримінального пршопорушевня, несвоєчасного інформування УГІ ГУНП в області про надзвичайну подію.
Далі, як зазначалось вище, Наказом ГУНП в Одеській області від 27.05.2025 року № 1310 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки відомостей, наведених у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 24.05.2025 № 36511-2025 (131988) щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами ВнП № 3 ОРУП № 1 та УОАЗОР ГУНП в області, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків Інспектором відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в області майором поліції ОСОБА_1 (0064544), зокрема неповідомлення про кримінальне правопорушення на спецлінію « 102», учинення протиправного діяння, що призвело до здійснення 03.03.2025 працівниками ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області в межах кримінального провадження № 12023163470000778 від 18.11.2023 обшуку за місцем його мешкання, незаконному зберіганні ним набоїв, що стало підставою для внесення з цього приводу 09.04.2025 відомостей до ЄРДР за № 12025163470000341 за ознаками кримінального правопорушенні, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України, повідомлення йому про підозру у вчиненні вказаного кримінального пршопорушевня, несвоєчасного інформування УГІ ГУНП в області про надзвичайну подію, а також для вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи керівниками щодо останнього, згідно зі статтями 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженими наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 та № 1356/32808 відповідно, призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Отже, саме вказані вище підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідно проаналізувати крізь призму наявності у діях позивача саме дисциплінарного проступку, розмежовуючи види юридичної відповідальності.
У той же час, слід також зазначити й про те, що п.10 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII визначає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є «реалізація дисциплінарного стягнення» у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до вимог Дисциплінарного статуту. Іншою ж підставою звільнення є також «набрання законної сили рішенням суду стосовно притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного із корупцією, або кримінального правопорушення».
Верховний Суд у постанові від 02.10.2019р. у справі №804/4096/17 зазначав, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (п.10 ч.1 ст.77), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов'язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (п.6 ч.1 ст.77).
Акцентуючи увагу на тому, що Закон №580-VIII виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі №804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, у тому числі дисциплінарну, кримінальну або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Тобто, вказані підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не варто ототожнювати із підставами для притягненням його до дисциплінарної відповідальності.
Такої правової позиції дотримувався Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах, з-поміж іншого, у постановах від 07.02.2020р. у справі №260/1118/18, від 26.11.2020р. у справі №580/1415/19, від 22.02.2023р. у справі №200/11036/20-а, від 14.03.2023р. у справі №320/1206/21 та багатьох інших.
У цій справі суд також враховує те, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у ст.13 Дисциплінарного статуту.
Підставою для застосування таких стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Вказані обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності або ж відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання стосовно наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Адміністративний суд, у силу вимог ч.3 ст.2 КАС України, в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості певного рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати, насамперед, в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку і спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Слід враховувати той факт, що звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини не є порушенням ст.6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982р. у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987р. у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви №11882/85). Більше того, гарантована п.2 ст.6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003р. у справі «Ringvold v. Norway», заява №34964/97). Відтак, дана гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п.1 ст.6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника Національної поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає саме необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, такі ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Наведений підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності було застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.04.2018р. у справі №800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.02.2020р. у справі №260/1118/18, від 28.02.2020р. у справі №825/1398/17, від 06.03.2020р. у справі №804/1758/18 та від 20.10.2020р. у справі №340/1502/19.
Поряд із цим, Верховний Суд у постанові від 17.11.2022р. у справі №480/9492/20 звертав увагу, що в правозастосовчій практиці існує правова позиція, яка вказує на неможливість притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, що є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення (вказані висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема, в постанові від 28.02.2020р. у справі №818/1274/17).
В аспекті характеру спірних правовідносин Верховний Суд у справі №480/9492/20 зауважував, що з'ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування, а саме реєстрація кримінального провадження за ознаками скоєння певного кримінального правопорушення, не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування (письмовому повідомленні про підозру). Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 08.05.2019р. у справі №807/196/17, від 09.10.2019р. у справі №812/1706/15, від 28.11.2019р. у справі №802/1969/17-а, від 30.07.2020р. у справі №802/1767/17-а, від 30.09.2021р. у справі №814/334/17, тощо.
Повертаючись до матеріалів цієї справи, судом встановлено, що в ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 03.03.2025 посадовими особами ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області спільно з УСБУ в Одеській області в межах кримінального провадження розпочатого від 18.11.2023 за № 12023163470000778 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною першою статті 366 КК України, було проведене обшуки за місцем мешкання майора поліції ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з можливою причетністю до вказаного кримінального провадження.
Так під час проведення обшуку за місцем мешкання майора поліції ОСОБА_5 , посадовими особами ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області та УСБУ в Одеській області було виявлено та вилучено 1398 патронів, які в подальшому було направлено на судову експертизу.
За вказаним фактом 09.04.2025 слідчим відділенням ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163470000341 за ознаками кримінального. правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України.
За результатами судової експертизи від 15.05.2025 № СЕ-19/116-25/11365-БЛ було встановлено, що 1398 патронів - є військовими проміжними патронами калібру 5,56х45 мм NATO іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HK416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та ін., які є бойовими припасами.
В подальшому, 23.05.2025 прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси Ю. Садовською розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12025163470000341 майору поліції ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України.
29.05.2025 дисциплінарною комісією ГУНП в області було надіслано запит до УОАЗОР ГУНП в області (вих. 40173-2025 (144810)) щодо надання копії повідомлення про підозру майору поліції ОСОБА_5 .
Так, на відповідний запит дисциплінарної комісії ГУНП в області 30.05.2025 надійшла відповідь з копією повідомлення про підозру 23.05.2025 майору поліції ОСОБА_5 , згідно якої встановлено, що ОСОБА_5 будучи обізнаним в силу займаної посади та роду діяльності про передбачений законодавством України особливий порядок поводження зі зброєю та бойовими припасами, маючи умисел на зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, за попередньою змовою з Особою 1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, незаконно, у невстановлений час, але не пізніше 14.03.2024, почав зберігати 1398 військових проміжних патронів калібру 5,56х45 мм NATO іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HK416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та ін., за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Діючи всупереч статті 178 Цивільного кодексу України, пункту 1 Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощенної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, відповідно до яких обіг бойових припасів без спеціального передбаченого цим наказом дозволу заборонений, у невстановлений час, але не пізніше 14.03.2024, Особа 1 перенесла 1398 військових проміжних патронів калібру 5,56х45 мм NATO іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HK416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та ін., до місця проживання ОСОБА_5 , для подальшого їх незаконного зберігання. При цьому Особа 1 повідомила ОСОБА_5 про те, що вказані предмети є бойовими припасами і потребують зберігання за вказаною адресою, на що останній погодився. Після цього ОСОБА_5 , на виконання спільного з Особою 1 злочинного задуму, діючи умисно, усвідомлюючи, що 1398 військових проміжних патронів калібру 5,56х45 мм NATO іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HK416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та ін., є бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, почав їх зберігати за місцем проживання.
В ході службового розслідування встановлено, що майор поліції ОСОБА_5 не повідомив про те, що Особа 1 надала йому на зберігання 1398 військових проміжних патронів калібру 5,56х45 мм NATO іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HK416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та ін., на спецлінію « 102», про подію не проінформував та не склав відповідний письмовий рапорт на ім'я свого безпосереднього керівника, чим грубо порушив вимоги пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 (далі - Порядок).
Таким чином, дисциплінарною комісією встановлено, що окрім вищевикладених грубих порушень службової дисципліни, дії майора поліції ОСОБА_5 , у порушення вимог пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, призвели до негативних наслідків, що підривають авторитет Національної поліції України в суспільстві.
В ході службового розслідування було опитано майора поліції ОСОБА_5 , який пояснив, що «не пам'ятає коли саме, можливо в кінці 2023 року або на початку 2024 року, він приїхав на СТО, яке розташоване в м. Одесі по вул. Вапняна, щоб забрати своє авто, яке залишав на ремонт.
Знаходячись на СТО майор поліції ОСОБА_5 зустрів свого товариша ОСОБА_6 , який був військовослужбовцем та приїхав залишити свій автомобіль на ремонт.
ОСОБА_7 запитав в майора поліції ОСОБА_5 чи є можливість підвести його на АЗС «ОККО», яке знаходиться біля автовокзалу, на що останній погодився, адже мав вільний час.
Приїхавши на АЗС майор поліції ОСОБА_5 пішов придбав собі чай, та знаходився біля автомобіля, чекав на ОСОБА_8 , який пішов з кимось зустрітись на 5 хвилин. Надалі ОСОБА_7 повернувся, майор поліції ОСОБА_5 завіз його на СТО, та поїхав займатись своїми справами.
Також, майор поліції ОСОБА_5 зауважив, що йому не відомо з ким та з якою ціллю зустрічався ОСОБА_7 .
Водночас, майор поліції ОСОБА_5 зазначив, що коли ОСОБА_7 знаходився в м. Одесі, то вони часто спілкувались.
Приблизно в кінці лютого 2024 року до майора поліції ОСОБА_5 приїхав в гості ОСОБА_7 , попросив залишити особисті речі, а саме тряпичну сумку темно зеленого кольору, військовий шолом, дві бронеплити для бронежилета, саперський щуп, 2 учбові гранати, зазначивши, що він їде до ОСОБА_9 на 2 тижні зібрати якісь необхідні документи щоб списатися зі служби в ЗСУ, коли повернеться забере свої речі. Вказані речі ОСОБА_7 залишив у кімнаті в якій на той час ніхто не мешкав, що знаходиться в сумці майор поліції ОСОБА_5 не цікавився та не дивився, адже це чужі речі.
14.03.2024 майору поліції ОСОБА_5 стало відомо, що ОСОБА_7 загинув під час несення служби в лавах ЗСУ в Херсонській області.
Так, його речі продовжували знаходитись у майора поліції ОСОБА_5 в будинку, адже на похоронах було недоцільно звертатись до дружини загиблого, щоб вона забрала його речі.
Через місяць в майора поліції ОСОБА_5 народилась донька, останній займався сімейними клопотами та забувся про речі ОСОБА_8 .
Восени в майора поліції ОСОБА_5 погіршився стан самопочуття, та поліцейський знаходився на стаціонарному лікуванні в Одеській обласній клінічній лікарні тривалий час, тобто йому було геть не до цих речей.
03.03.2025 майор поліції ОСОБА_5 був вихідний, знаходився вдома за місцем мешкання за адресою АДРЕСА_1 .
Тієї ж доби, приблизно о 07:00 до майора поліції ОСОБА_5 прийшли співробітники ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області (1 слідчий), УСБУ в Одеській області (2 оперативника) та 2 понятих, надали ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси щодо проведення обшуку за місцем мого мешкання в межах кримінального провадження розпочатого за частиною третьою статті 332, статтею 114-1, статтею 366 КК України, щодо його можливої причетності до цього кримінального провадження.
Так, в ухвалі було вказано, що їх цікавлять комп'ютерна техніка, мобільні телефони, електронні носії, документи, печатки, штампи, які можуть бути доказами, щодо причетності майора поліції ОСОБА_5 до вказаного кримінального провадження.
Перед початком обшуку майор поліції ОСОБА_5 повідомив, що працює в поліції та йому необхідно повідомити керівництво про вказані події, проте поліцейському сказали, що вони самі повідомлять керівництво. Також, під час обшуку майор поліції ОСОБА_5 надав своє службове посвідчення поліцейського.
В свою чергу майор поліції ОСОБА_5 добровільно надав слідчому свій мобільний телефон, ноутбук, флешки, жорсткий диск, та документи, які мав вдома.
Того дня в майора поліції ОСОБА_5 вилучили лише мобільний телефон. В ноутбуці та на флешці не знайшли нічого, що могло би їх зацікавити.
Водночас під час вказаного обшуку, в кімнаті, де майор поліції ОСОБА_5 на теперішній час спить, в кутку знайшли сумку темно зеленого кольору, що належить ОСОБА_10 , яку винесли в зал, та відкрити, де знаходились набої. Про їх існування майор поліції не знав.
Також, майор поліції ОСОБА_5 заначив, що також має зброю, а саме 2 гладкоствольні рушниці, 2 карабіна мисливських та пістолет травматичної дії, дозвола на цю зброю, та зберігає її в сейфі. Майор поліції ОСОБА_5 надав посадовим особам, які проводили обшук дозвільні документи на власну зброю, також цю зброю в ході обшуку було вилучено.
Адже телефон у майора поліції ОСОБА_5 вилучили, останній попрямував до ГУНП в області до полковника поліції ОСОБА_11 , щоб повідомити його про обшуки, які проводились тієї доби дня за його місцем мешкання, у зв'язку з його можливою причетністю до кримінального провадження розпочатого за частиною третьою статті 332, статтею 114-1, статтею 366 КК України, також повідомив, що в нього вдома знайшли сумку темно зеленого кольору в якій знаходились набої у великій кількості, які вилучили разом із мобільним телефоном.
Надалі майор поліції ОСОБА_5 спільно з полковником поліції ОСОБА_12 пішли до полковника поліції ОСОБА_13 , розповіли про обшуки та вилучені набої.
Водночас, полковник поліції ОСОБА_13 запитав в майора поліції ОСОБА_5 чи залишили останньому копію протоколу обшуку, на що поліцейський повідомив, що нічого не залишали.
Так, 23.05.2025 приблизно о 15:00 майор поліції ОСОБА_5 прибув до Малиновської прокуратури м. Одеси, де йому повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 263 КК України та відпустили, жодних обмежень відносно поліцейського не застосовували.
27.05.2025 в Малиновській окружній прокуратурі м. Одеса майора поліції ОСОБА_5 ознайомили з матеріалами кримінального провадження та з обвинувальним актом, повідомивши, що матеріали скеровуються до Біляївського районного суду Одеської області.
Також в ході опитування майора поліції ОСОБА_5 , останньому членом дисциплінарної комісією було задано уточнюючі запитання.
Питання: Чи знаєте Ви нормативно-правові акти, які регламентують дотримання дисципліни та законності в підрозділах поліції? Назвіть їх.
Відповідь: Так, накази МВС № 70, № 1179, ЗУ «Про Національну поліцію».
Питання: Чи доповідали Ви керівництву про обшуки, які мали місце 03.03.2025 за місцем Вашого мешкання? Кому та у який спосіб?
Відповідь: Так, 03.03.2025 під час обшуку у мене вилучили мобільний телефон, проте після слідчих дій я приїхав до ГУНП в Одеській області та довів полковникам поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_13 про обшуки за місцем мого мешкання та набої.
Питання: Чому Ви не повідомили на спеціальну лінію « 102» про те, що у Вас вдома знаходяться набої у великій кількості?
Відповідь: Тому що мені не було відомо, що саме знаходиться в тій сумці, адже це не мої речі. Також, хочу додати, що якщо б мені було відомо, що саме знаходиться в тій сумці, я би добровільно повідомив на спеціальну лінію « 102» про ці набої та задекларував їх, адже є Закон, який дозволяє це зробити правомірно.
Питання: Які заходи вживаються Вашим керівництвом щодо недопущення порушення службової дисципліни підлеглим особовим складом?
Відповідь: Перед заступанням на добове чергування полковник поліції ОСОБА_12 проводить інструктаж, на якому наголошує про дотримання дисципліни та законності, ввічливому спілкуванні з громадянами, дотримання вимог діючого законодавства.
Питання: Чи відвідує Вас керівник за місцем мешкання? Як часто?
Відповідь: Так, раз у півроку.
Питання: Чи згодні Ви підтвердити своє пояснення за допомогою поліграфу?
Відповідь: Ні, адже не бачу сенсу, все вже вирішили і без мене.».
Відповідно до обліків ІКС ІПНП ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок ворожого обстрілу, під час виконання бойових дій в с. Вірівка, Береславського р-ну, Херсонської обл. (ЄО ВП № 1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області від 15.03.2025 № 4561), тому опитати останнього в ході службового розслідування не видалось можливим.
В ході службового розслідування було опитано слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_30 , який пояснив, що « 03.03.2025 йому було доручено проведення обшуку за місцем мешкання гр. ОСОБА_1 , за оперативним супроводженням співробітників УСБУ в Одеській області та спецпідрозділу УСБУ «Альфа», у зв'язку з можливою причетність до кримінального провадження розпочатого за частиною третьою статті 332, статтею 114-1, статтею 366 КК України.
Тієї ж доби, приблизно о 09:00 посадові особи прибули за адресою: АДРЕСА_1 , двері відчинив ОСОБА_5 , добровільно надав згоду на проведення слідчих дій.
Крім того, ОСОБА_5 сказав, що йому необхідно зателефонувати адвокату, на що старший лейтенант поліції ОСОБА_16 надав таке право, та останній це зробив.
Так, з метою недопущення повідомлення ОСОБА_5 сторонніх осіб про проведення обшуку, у останнього було вилучено особистий мобільний телефон.
Водночас, в одній із кімнат у сумці ОСОБА_5 було виявлено посвідчення працівника поліції, старший лейтенант поліції ОСОБА_16 поцікавився чи це його службове посвідчення, на що останній відповів, що він є діючим працівником поліції, працює на посаді інспектора відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в області, та має спеціальне звання майор поліції. Також, майор поліції ОСОБА_5 сказав, що йому необхідно повідомити керівництво про обшуки, проте телефон вже було вилучено.
Надалі, під час обшуку, майор поліції ОСОБА_5 показав, що в нього є сейф, в якому знаходиться зброя на яку є всі дозвільні документи.
Також під час обшуку було виявлено сумку, в якій знаходилось багато пакетів із набоями військового призначення (бронебійні), приблизно 1500 патронів.
Водночас старший лейтенант поліції ОСОБА_16 поцікавився у майора поліції ОСОБА_5 звідки в нього стільки набоїв, та чи є на них дозвільні документи, на що поліцейський відповів, що придбав їх разом із зброєю.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_16 зауважив, що ці набої придбати у збройних магазинах не можливо.
Також, майор поліції ОСОБА_5 повідомив, що ці набої йому потрібні для відсічі збройного нападу рф, у разі бойових дій у м. Одесі.
Таким чином, в ході обшуку у майора поліції ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон, зброю, та набої.
Так, під час обшуку старший лейтенант поліції ОСОБА_16 зателефонував капітану поліції ОСОБА_17 , та повідомив, що ОСОБА_5 є діючим працівником поліції. Вказівок щодо припинення обшуку поліцейському не надходило.
Водночас, майора поліції ОСОБА_5 не затримували, та поліцейський добровільно попрямував до ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області для надання пояснень по вищевказаній ситуації.
В подальшому пояснення від майора поліції ОСОБА_5 приймав капітан поліції ОСОБА_18 .
Після обшуку старший лейтенант поліції ОСОБА_16 доповів полковнику поліції ОСОБА_19 , що під час проведення обушку було встановлено, що ОСОБА_5 є діючим працівником поліції.
Так, під час опитування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 членом дисциплінарної комісії було задано уточнюючі запитання.
Питання: Перед проведенням слідчих дій за місцем мешкання майора поліції ОСОБА_5 , чи повідомляв останній, що є діючим працівником поліції та надав для ознайомлення службове посвідчення працівника поліції?
Відповідь: Ні, службове посвідчення було знайдено в ході обшуку.
Питання: Чи було відомо ОСОБА_31 перед початком обшуків, що майор поліції ОСОБА_5 є діючим працівником поліції ?
Відповідь: Ні.».
Також, під час проведення службового розслідування було опитано старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_32 який пояснив, що «в ході досудового розслідування було проведено ряд заходів, в результаті яких було встановлено осіб, які мали відношення до кримінального провадження розпочатого за частиною третьою статті 332, частиною першою статтею 114-1, частиною першою статтею 366 КК України.
Було встановлено, що гр. ОСОБА_5 мав зв'язок із фігурантами по вищевказаному кримінальному провадженню, у зв'язку із чим, порядком визначеним КПК України було подано клопотання до Малиновського районного суду м. Одеси щодо надання дозволу про проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 .
Слідчим суддею Малиновського районного суду м. Одеси було встановлено наявність достатніх підстав для винесення ухвали про надання дозволу для проведення обшуку, як безпосередньо цьому слідчому та і групі слідчих.
Приблизно за одну добу до проведення санкціонованих обшуків в межах вказаного кримінального провадження було здійснено розподіл (розстановка) слідчих, які будуть проводити санкціоновані обшуки. Так, ухвали на дозвіл про проведення обшуків, з метою забезпечення конфіденційності та витоку інформації надавались слідчим в день проведення обшуку.
03.03.2025 за місцем мешкання ОСОБА_5 обшук здійснював старший лейтенант поліції ОСОБА_16 спільно з посадовими особами УСБУ в Одеській та співробітниками НОМЕР_1 прикордонного загону.
Водночас, старший лейтенант поліції ОСОБА_16 повідомив капітану поліції ОСОБА_17 , що ОСОБА_5 є діючим співробітником поліції, та під час обшуку було знайдено зброю з наявними дозвільними документами та предмети ззовні схожі на набої (більше 1000), також у останнього було вилучено мобільний телефон.
Крім того, після проведення огляду мобільного телефону, який було вилучено в ході обшуку у ОСОБА_22 , наступного дня останньому його було повернуто, адже інтересу для слідства він не мав, інформацію, яка була на мобільному телефону було оглянуто відповідно до норм КПК України.
Водночас, після проведення обшуку та передачі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_23 протоколу обшуку та вилученого майна капітану поліції ОСОБА_17 , останнім було проінформовано підполковника поліції ОСОБА_24 про те, що обшук було проведено у ОСОБА_5 , який є діючим працівником поліції, та було виявлено зброю та предмети ззовні схожі на набої, для подальшого інформування ним полковника поліції ОСОБА_25 .
Надалі, капітан поліції ОСОБА_18 направив предмети ззовні схожі на набої на експертизу.
Також, Малиновська районна прокуратура м. Одеси направила запит до ГУНП в області з метою встановлення, чи дійсно ОСОБА_5 є діючим працівником поліції. Після підтвердження даного факту, капітану поліції ОСОБА_17 було надано вказівку направити матеріали до Малиновської районної прокуратури м. Одеси, для виділення матеріалів для окремого кримінального провадження, для направлення для досудового розслідування до ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві.».
В ході службового розслідування було опитано начальника відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області полковника поліції ОСОБА_26 , який пояснив, що «в ході досудового розслідування підлеглим особовим складом було проведено ряд заходів, в результаті яких було встановлено осіб, які мали відношення до кримінального провадження розпочатого за частиною третьою статті 332, частиною першою статтею 114-1, частиною першою статтею 366 КК України.
Також за оперативною інформацією співробітників СБУ, які здійснювали оперативний супровід вказаних матеріалів кримінального провадження, було встановлено, що гр. ОСОБА_5 мав зв'язок із фігурантами по вищевказаному кримінальному провадженню, у зв'язку із чим, порядком визначеним КПК України слідчим капітаном поліції ОСОБА_17 було подано клопотання до Малиновського районного суду м. Одеси щодо надання дозволу про проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 .
Одночасно полковник поліції ОСОБА_27 додав, що при ініціюванні перед районним судом проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_5 про те, що останній є діючим працівником поліції, відомо не було.
Так, 03.03.2025 за місцем мешкання ОСОБА_5 обшук здійснював старший лейтенант поліції ОСОБА_16 спільно з посадовими особами УСБУ в Одеській та співробітниками НОМЕР_1 прикордонного загону.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_16 повідомив, що ОСОБА_5 є діючим співробітником поліції, наче працює в УОАЗОР ГУНП в області, також під час обшуку було знайдено зброю з наявними дозвільними документами та предмети ззовні схожі на набої (більше 1000), також у останнього було вилучено мобільний телефон.
Так, полковник поліції ОСОБА_27 зателефонував полковнику поліції ОСОБА_13 та поцікавився чи дійсно у нього в управління працює працівник з прізвищем « ОСОБА_28 », на що полковник поліції ОСОБА_13 відповів, що є такий поліцейський, який призначений на посаду інспектора відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в області.
Водночас, полковник поліції ОСОБА_27 повідомив полковнику поліції ОСОБА_13 , що слідчий ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області спільно з посадовими особами УСБУ в Одеській області проводять обшуки за місцем мешкання майора поліції ОСОБА_5 в межах кримінального провадження за статтею 332 КК України, при цьому зазначив, що на скільки відомо вказаний поліцейський проходить в цьому кримінальному провадженні в якості свідка.
Також полковник поліції ОСОБА_27 повідомив, що під час обшуку у майора поліції ОСОБА_5 знайшли зброю з дозвільними документами, та сумку в якій знаходились набої у великій кількості.
До того ж, майор поліції ОСОБА_5 під час обшуку повідомив слідчому, що придбав ці набої разом із зброєю. Так, слідчим було направлено набої на експертизу.».
Ураховуючи викладене, а також зважаючи на вимоги пункту 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, та керуючись статтями 13, 14, 19, 20, 26, 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (зі змінами), дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, абзацу другого пункту 12.23 глави 12 розділу II Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС від 21.08.1998 № 622, підпунктів 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до майора поліції ОСОБА_1 (0064544), інспектора сектору диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, слід застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Відповідач зазначив, що приймаючи рішення за результатами даного службового розслідування дисциплінарною комісією надано оцінку діям ОСОБА_5 виключно в контексті дотримання ним присяги поліцейського, службової дисципліни, у тому числі, з урахуванням, але не виключно, внесених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, так і дотримання ним інших покладених на нього обов'язків в цілому. Дисциплінарною комісією фактично не бралося до уваги доведеність чи недоведеність вини позивача у вчиненні ним кримінального правопорушення, а аналізувався саме вплив таких подій на авторитет та довіру до Національної поліції зі сторони населення, сутність й призначення правоохоронних інституцій, та вчинення дій позивачем всупереч інтересів служби в поліції, та чи суперечать такі дії покладеним на поліцейського обов'язкам, а також чи підриває це довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Наявність чи відсутність факту притягнення позивача в судовому порядку до кримінальної відповідальності не спростовують за наявності відповідних підстав можливості притягнення його до дисциплінарної відповідальності, за результатами проведеного службового розслідування. Своїми діями, встановленими у ході проведеного службового розслідування, позивач проігнорував вимоги ст.18 Закону №580-VIII, у частині обов'язку неухильно дотримуватися положення Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, і Присяги поліцейського, тобто вчинив дисциплінарний проступок, за що підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Як наслідок, дисциплінарна комісія зазначила, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок не сумісний із подальшим проходженням служби в поліції, оскільки його поведінка не відповідає вимогам, які пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського та дискредитує звання поліцейського, підриває рівень довіри громадян до Національної поліції України загалом та, зокрема, й авторитет поліцейського як уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, яка служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Окрім зазначеного, в ході службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 будучи обізнаним в силу займаної посади та роду діяльності про передбачений законодавством України особливий порядок поводження зі зброєю та бойовими припасами, зберігав бойові припаси за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , без передбаченого законом дозволу.
Пунктом 9.17.2 глави 9 розділу II Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, визначено, що зберігання, облік, перевезення і використання пристроїв та патронів до них здійснюються в порядку, установленому цією Інструкцією.
Відповідно до абзацу другого пункту 12.23 глави 12 розділу II Інструкції придбання, зберігання і перевезення боєприпасів до зброї, патронів до пристроїв дозволяється без отримання додаткового дозволу органів (підрозділів) поліції за умови наявності у власника чинного дозволу на зберігання, носіння мисливської вогнепальної зброї, пристрою, до яких придбаваються боєприпаси чи патрони.
Тож, діючи всупереч положень Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощенної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, відповідно до яких обіг бойових припасів без спеціального передбаченого цим наказом дозволу заборонений, позивач почав зберігати бойові припаси за місцем проживання.
В ході службового розслідування встановлено, що майор поліції ОСОБА_5 не повідомив про те, що Особа 1 надала йому на зберігання 1398 військових проміжних патронів калібру 5,56х45 мм NATO іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HK416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та ін., на спецлінію « 102», про подію не проінформував та не склав відповідний письмовий рапорт на ім'я свого безпосереднього керівника, чим грубо порушив вимоги пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 (далі -Порядок).
Так, відповідно до вимог розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, зокрема:
пункт 6 - поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події;
пункт 7 - поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в Одеській області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» поліцейські зобов'язані сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені та вчинені порушення, у тому числі іншими працівниками поліції.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що йому було не відомо про вміст сумки, яку залишив у нього ОСОБА_7 , оскільки законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що, зокрема, пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки та порядку.
Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Через повномасштабне вторгнення рф в Україну Національна поліції України перейшла на посилений режим несення служби. У зв?язку із цим на поліцейських покладені додаткові завдання задля попередження правопорушень. Поліцейськими здійснюються заходи з перевірки документів та транспортних засобів, виявленні підозрілих осіб, що своїми діями можуть нести загрозу національній безпеці.
Тож для підтримання забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки та порядку позивач як поліцейський повинен був пересвідчитись в тому, що знаходиться у сумці, залишеній у нього вдома військовослужбовцем ОСОБА_29 на зберігання.
Також варто взяти до уваги, що своїми діями позивач, наражав на небезпеку членів своєї родини, оскільки вилучені набої відносяться до вибухонебезпечних. Більш того враховуючи обсяг вилучених предметів цілком можливо, що своєю бездіяльністю позивач наражав на небезпеку не тільки свою родину а і інших громадян.
Слід також звернути увагу, що позивач продовжував зберігати бойові припаси за місцем свого мешкання без передбаченого законом дозволу після смерті ОСОБА_8 ще протягом року.
Водночас в ході службового розслідування було опитано старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 , який проводив обшук за місцем проживання позивача, який повідомив, що під час обшуку поцікавився у майора поліції ОСОБА_5 звідки в нього стільки набоїв, та чи є на них дозвільні документи, на що поліцейський відповів, що придбав їх разом із зброєю.
Також, майор поліції ОСОБА_5 повідомив, що ці набої йому потрібні для відсічі збройного нападу рф, у разі бойових дій у м. Одесі, що протирічить поясненням наданим позивачем в ході службового розслідування.
У зв'язку з вищевикладенним за для виконаня покладених на позивача, зокрема як на поліцейського повноважень та обов?язків визначених законом цілком правомірно з урахуванням того, що в Україні введено воєнний стан, було б встановити вміст сумки з метою запобігання правопорушенням з боку інших осіб і насамперед дотриманням службової дисципліни і норм чинного законодавства самим ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Отже, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Отож порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Суд наголошує, що позивач, перебуваючи на службі у Національній поліції України, повинен бути взірцем та прикладом для громадян як в робочий так і позаробочий час, та в силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
Аналіз нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, дає підстави дійти висновку, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
В контексті встановлених у даній справі обставин, нехтування позивачем вимогами Закону № 580-VIII, Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та Правилами поведінки, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до порушення атовритету поліції, порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним своїх обоаязків і проходження служб у Національній поліції України.
Крім того, суд доходить висновку, що факт пред'явлення підозри поліцейському, його можливе притягнення до кримінальної відповідальності також призводить до підриву авторитету та довіри громадян до поліції в цілому.
Відсутність ж вироків суду про визнання позивача винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування спірних наказів, оскільки позивача фактично було звільнено не за вчинення вказаного вище злочину, а за порушення службової дисципліни та підрив авторитету і довіри громадян до органів поліції.
Аналогічні висновки з цих спірних питань були викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2024р. у справі №420/9503/22, від 15.08.2024р. у справі №420/5700/23 та від 06.02.2025р. у справі №420/17186/22, які підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.
З висновку службового розслідування вбачається, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення відносно майора поліції ОСОБА_1 комісією враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби тощо. У ході проведення службового розслідування встановлено, що обставин, які пом'якшують або ж обтяжують відповідальність у відповідності до ч.ч.4 та 6 ст.19 Дисциплінарного статуту, у діях майора поліції ОСОБА_1 немає.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд погоджується з висновками відповідача про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку.
Враховуючи тяжкість дисциплінарного проступку, його наслідки, які беззаперечно підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції України, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді його звільнення зі служби в поліції. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок полягає у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Суд, враховуючи наведені вище релевантні та актуальні висновки Верховного Суду (постанови від 15.08.2024р. у справі №420/5700/23 та від 06.02.2025р. у справі №420/17186/22) зазначає про те, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , хоч і прийнято, в тому числі, на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно нього за ознаками кримінального правопорушення, однак таке рішення ґрунтується на самостійних правових підставах (подібні за змістом висновки також викладені Верховним Судом у постановах від 11.07.2023р. у справі №1.380.2019.002223, від 03.08.2023р. у справі №160/7157/19, від 14.09.2023р. у справі №200/1018/21-а, від 19.07.2024р. у справі №480/7443/22 тощо)
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що застосовуючи найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Одеській області від 12.06.2025 року № 1439 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 та від 21.06.2025 року № 739о/с про звільнення зі служби в поліції інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 , відсутні.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою у позові, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДОРПОУ: 40108740) про визнання протиправними і скасування наказів №1439 ГУНП в Одеській області від 12.06.2025 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УОАЗОР ГУНП в Одеській області» та № 739 о/с від 21.06.2025 року ГУНП в Одеській області в частині звільнення інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до Закону України від 2 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію» за п.6 ч.1 ст.77 ( у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), поновивлення на посаді - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений та підписаний судом 05.12.2025 року.
Суддя Г. В. Лебедєва