Справа № 420/26017/25
05 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом якого позивач просить:
визнати дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодів його роботи з 28.04.1988 по 21.07.1992 по 01.01.1994 та з 10.06.1996 по 01.11.1997 згідно трудової книжки від 06.06.1986 НОМЕР_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди його роботи з 28.04.1988 по 21.07.1992 по 01.01.1994 та з 10.06.1996 по 01.11.1997 згідно трудової книжки від 06.06.1986 НОМЕР_1 ;
стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Рішенням Відповідача у вигляді Листа № 17658-18932/Д-02/8-1500/25 від 25.06.2025 (додається) останній повідомив, що за результатом перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що згідно записів трудової книжки від 06.06.1986 НОМЕР_1 до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 28.04.1988 по 21.07.1992 - оскільки в даті наказу про зарахування начебто наявне виправлення, що є порушенням Інструкції про порядок введення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, яка затверджена Постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1971 №№ 162; з 10.06.1996 по 01.11.1997 оскільки дата наказу про звільнення та дата звільнення дописані іншими чорнилами, що є начебто порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №№ 58. Позивач вважає незарахування спірних періодів протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою суду від 06 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначивши що оскаржувані періоди до страхового стажу не зараховано правомірно.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
За заявою від 11.04.2025 та долученими документами з 11.05.2025 Позивачу рішенням від 18.04.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначено пенсію за віком відповідно до Закону при страховому стажі 27 років 4 місяці (стаж враховано по 31.03.2025).
За результатом перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що згідно записів трудової книжки від 06.06.1986 НОМЕР_1 до страхового стажу не зараховано періоди роботи:
- з 28.04.1988 по 21.07.1992, оскільки в даті наказу про зарахування наявне виправлення, що є порушенням Інструкції про порядок введення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, яка затверджена Постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1971 № 162;
- з 10.06.1996 по 01.11.1997 - оскільки дата наказу про звільнення та дата звільнення дописані іншими чорнилами, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58.
11.06.2025 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою щодо незарахування стажу.
За наслідками розгляду заяви відповідач листом від 25.06.2025 за вих. №17658-16932/Д-02/8-1500/25 було повідомлено, що за результатом перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що згідно записів трудової книжки від 06.06.1986 НОМЕР_1 до страхового стажу не зараховано періоди роботи:
- з 28.04.1988 по 21.07.1992, оскільки в даті наказу про зарахування наявне виправлення, що є порушенням Інструкції про порядок введення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, яка затверджена Постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1971 № 162;
- з 10.06.1996 по 01.11.1997 - оскільки дата наказу про звільнення та дата звільнення дописані іншими чорнилами, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58.
Додатково повідомлено, що при призначенні пенсії в розрахунок страхового стажу безпідставно зараховано період роботи з 17.06.1987 по 16.02.1988, оскільки в трудовій наголошено, що час відбування покарання на виправних роботах до трудового та безперервного стажу не зараховувати.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) є спеціальним законом, яким визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058, закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частина 1 ст.26 Закону № 1058 передбачає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Закону № 1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» (надалі Закон № 1788), відповідно до ст. 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст.62 Закону України № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На момент внесення у трудові книжку позивача записів була чинна Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах та організаціях, затверджених постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року (далі Інструкція № 162). Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції № 162, заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Пунктом 2.4 Інструкції № 162 передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 162, питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 13 вказаної постанови «Про трудові книжки робітників та службовців», при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
При цьому, відповідно до пункту 18 вказаної постанови, відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а, підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Основним документом, що підтверджує трудову діяльність Позивача є трудова книжка серії НОМЕР_1 від 06.06.1986.
Згідно запису № 9 трудової книжки Позивач був працевлаштований до кооперативу ЖС «Учитель» на посаду прибиральника кооперативу, а згідно запису № 10 від 21.07.1992 був звільнений із займаної посади за власним бажанням. Вказані записи містять посилання на номер та дату наказів, а також печатку підприємства.
Згідно запису № 11 від 10.06.1996 Позивач був працевлаштований на посаду директора в ТОВ «Промекс», а згідно запису № 12 від 01.11.1997 звільнений із займаної посади за власним бажанням. Вказані записи містять посилання на номер та дату наказів, а також печатку підприємства.
Також судом встановлено, що Позивач звертався до КУ «Тростянецький трудовий архів», яка листом № 01-24/34 від 17.04.2025 повідомила, що документи ТОВ «Промекс» до архівної установи на зберігання не передавалися.
Листом № 1 від 16.05.2025 ЖБК «Учитель» повідомив, що документи за період роботи Позивача з 28.04.1988 по 21.07.1992 відсутні.
Проте, не збереження ЖБК «Учитель» документі щодо позивача за період з 28.04.1988 по 21.07.1992 року не може позбавити права позивача на зарахування зазначеного періоду до страхового стажу.
Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 28.04.1988 по 21.07.1992 по 01.01.1994 та з 10.06.1996 по 01.11.1997 згідно трудової книжки від 06.06.1986 НОМЕР_1 є протиправними.
Вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди його роботи з 28.04.1988 по 21.07.1992 по 01.01.1994 та з 10.06.1996 по 01.11.1997 згідно трудової книжки від 06.06.1986 НОМЕР_1 належить до задоволення, як похідна.
Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 1211,20 грн. судового збору, які, з урахуванням ч.1 ст.139 КАС України, мають бути стягнуті з відповідача ГУ ПФУ в Одеській області на його користь.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодів його роботи з 28.04.1988 по 21.07.1992 по 01.01.1994 та з 10.06.1996 по 01.11.1997 згідно трудової книжки від 06.06.1986 НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), періоди його роботи з 28.04.1988 по 21.07.1992 по 01.01.1994 та з 10.06.1996 по 01.11.1997 згідно трудової книжки від 06.06.1986 НОМЕР_1 .
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко