04 грудня 2025 рокусправа № 380/19158/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
встановив:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 102 543,39 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач заявляє, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб. Оскільки вказана заборгованість не сплачується відповідачем добровільно, позивач просить стягнути таку в судовому порядку.
Ухвалою від 24.09.2025 суддя відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач відзив на позовну заяву в строк, встановлений судом, як і станом на дату ухвалення рішення суду у цій справі не надав. Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 .
Однак, до суду повернувся не вручений конверт з відміткою поштового відділення зв'язку: “за закінченням терміну зберігання», у зв'язку із чим в силу ч. 11 ст. 126 КАС України відповідач вважається повідомленим належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Згідно з довідкою про суму податкового боргу станом на 28.08.2025 за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 102543,39 грн.
Зазначена заборгованість виникла у зв'язку із несплатою самостійно нарахованих коштів, які зазначені у податковій декларації платника єдиного податку- фізичної особи підприємця №9425675696 від 11.02.2025 на суму 50515,01 грн; податковій декларації платника єдиного податку- фізичної особи підприємця №9184950954 від 26.06.2025 на суму 52001,80 грн; пеня в сумі 26,58 грн.
Податковий борг, зазначений у довідці, відображений в інтегрованій картці платника податків.
Позивач сформував та надіслав на адресу відповідача податкову вимогу №0012975-1303-1301 від 24.06.2025.
Разом з тим вказану суму грошових зобов'язань відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
За приписами пп. 14.1.157 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно до п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
На підставі п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За приписами пп. 59.1. ст. 59 Кодексу у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.06.2017 №610 “Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків» (далі - Порядок), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 р. за №902/30770 визначено механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами доходів і зборів.
Зокрема, у п. 2 вказано, що податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
На адресу відповідача надсилалась податкова вимога №0012975-1303-1301 від 24.06.2025, але податкова заборгованість не погашалась.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 5425,00 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших пов'язаних з розглядом справи витрат не встановлено, питання щодо розподілу судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у розмірі 102 543,39 грн (сто дві тисячі п'ятсот сорок три гривні тридцять дев'ять копійок).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна