з питань залишення позову без розгляду
04 грудня 2025 рокусправа № 640/38880/21
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С" про стягнення штрафу
до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла справа за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві код ЄДРПОУ 40414833, місцезнаходження: 03151, місто Київ, вулиця Волинська, 12 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С" код ЄДРПОУ 33587098, місцезнаходження: 02072, місто Київ, вул. Єлизавети Чавдар, будинок 32, кімната 6, у якому просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С" штраф згідно з Рішенням № 23 від 26.06.2020 у розмірі 34000,00грн до Державного бюджету України, Отримувач ГУК у Дарн.р-ні/Дарниц.р-н/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN) UA618999980313010106000026003; Код класифікації доходів бюджету 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи та інші санкції.
18.03.2025 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, у яких заявив клопотання про залишення позову без розгляду. Вказане клопотання мотивоване тим, що як вбачається з позовної заяви та документів доданих до неї, оскаржене рішення вручено відповідачу 17.07.2020. Таким чином, тримісячний строк для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень з цим позовом обчислюється після спливу 15-денного терміну з моменту отримання відповідачем такого рішення, а саме - з 02.08.2020. З огляду на викладене, виходячи з положень абзацу 2 частини статті 122 КАС України, позовна заява мала бути поданою до адміністративного суду у строк не пізніше 01.11.2020.
05.08.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що строк звернення до суду непропущений, оскільки такий починає перебіг з з дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду якою визнано правомрінсть рішення про застосування санкцій, тобто з 21.10.2021.
Суд, вирішуючи клопотання представника відповідача, дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частина друга статті 55 Конституції України визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.
Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Наприклад, у рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Інакше кажучи, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №640/2003/22.
У вказаній постанові колегія суддів зазначала, що у спірних правовідносинах перебіг тримісячного строку звернення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням указаного органу, оскарженого в судовому порядку, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб'єктом господарювання копії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
Суд встановив, що 30.07.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв рішення про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Промінь-С» про визнання протиправним та скасування Рішення від 26.06.2020 року № 23.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2021 року залишене без змін. Тобто постанова Шостого апеляційного адміністративного суду набула законної сили 21.10.2021, і саме з цієї дати у позивача виникло право на звернення до суду з позовом.
З огляду на це, суд погоджується із позивачем, що ним не пропущено строку звернення 22.12.2021 до суду з позовом про стягнення коштів у справі №640/38880/21, а тому доводи відповідача є помилковими.
Зважаючи на викладене, у клопотанні представника відповідача про залишення позову без розгляду необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 122, 123, 243, 248 КАС України, суд
у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя А.Г. Гулик