справа № 380/27329/23
з питань зміни способу і порядку виконання рішення суду
03 грудня 2025 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Коморний О.І.,
секретар судового засідання Рудницька Ю.С,
позивач не прибув
представника відповідача Данилюк О.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії
встановив :
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 18 грудня 2023 року позов задоволено повністю (дата набрання законної сили 22.4.2024).
Позивач подав до суду заяву в якій просить суд : змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом : стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Львівській області перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення; з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ТЦК та СП від 03.02.2022 №С/859 про розмір грошового забезпечення виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення; за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 виходячи із 100% сум підвищення пенсії за рішенням суду від 18 грудня 2023 року у справі №380/27329/23 в сумі 78383,62 грн. (сімдесят вісім тисяч триста вісімдесят три грн. 62 коп.). В обґрунтування заяви заявник посилається на тривале невиконання судового рішення з боку Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Ухвалою від 19 листопада 2025 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник відповідача подав до суду заперечення на заяву, яке підтримав у судовому засіданні та вказав, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення. Водночас змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача. Мета зміни способу та порядку виконання рішення суду в усуненні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання такого судового рішення. Вказує, що статтею 8 Закону України №2262 обумовлено здійснення таких виплат виключно за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно із положеннями частина 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіхДослідивши зміст заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення та додані до неї матеріали, судом встановлено наступне.
Частинами першою, третьою статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувала чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 КАС України).
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, а у разі відсутності добровільного виконання судових рішень воно забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону № 1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
При цьому, заявником не надано докази, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.
Суд зауважує, що поняття "спосіб і порядок виконання судового рішення" має спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Натомість порядок виконання судового рішення означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Мета зміни способу та порядку виконання рішення суду полягає у тому, щоб усунути обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання такого судового рішення.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Суд зазначає, що під час прийняття рішення у цій справі не досліджувалося питання та не визначався розмір перерахованої пенсії. А тому задоволення заяви у такий спосіб, про який просить заявник, не узгоджується з приписами статті 378 КАС України.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що у разі зміни способу і порядку виконання судового рішення на стягнення рішення суду буде виконане.
Суд зауважує, що враховуючи дискреційність повноважень відповідача щодо здійснення розрахунку на виконання рішення суду у цій справі, зміна застосованого судом способу захисту (зобов'язання вчинити вказані дії без визначення сум виплат) на фактично стягнення конкретних сум (які хоча і були розраховані відповідачем при проведенні перерахування пенсії позивача на підставі та на виконання судового рішення у цій справі, але безпосередньо судом не присуджувалися у конкретних розмірах), не відповідатиме юридичній сутності та змісту інституту, регламентованому статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Дійсно, положення як процесуального так і матеріального закону вказують на те, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення однак лише за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.
Так, з'ясовані в ході розгляду поданої заяви обставини свідчать про те, що фактична неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії обумовлено відсутністю відповідного бюджетного фінансування на здійснення таких виплат.
Відтак, оскільки виконання рішення суду залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і в такий спосіб як зобов'язання виплатити позивачеві пенсію (здійснити виплату донарахованої суми пенсії), хоча і за певних умов (такими умовами є здійснення належного фінансування на виплату заборгованості з Державного бюджету України).
Тобто, зміна способу виконання судового рішення у такому випадку не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті заборгованості з пенсійних виплат позивачу.
Також суд зазначає, що у даному випадку має місце часткове виконання судового рішення у даній справі, оскільки відповідачем вчиняються дії на виконання цього рішення, зокрема, донараховані позивачу кошти в сумі 78383,62 грн включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України, а отже, посилання заявника на абзац 2 частини третьої статті 378 КАС України є безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення по даній справі.
Керуючись ст.ст. 248, 378, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
постановив:
1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Повний текст ухвали складений 03.12.2025
Суддя Коморний О.І.