04 грудня 2025 рокусправа № 640/3888/20
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» про застосування заходів реагування, -
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (надалі змінено назву на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) супермаркету «Вопак» Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» за адресою: вул. Галицька, 21 Б, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час проведення позивачем позапланового заходу на об'єкті відповідача виявлено ряд порушень вимог пожежної та техногенної безпеки. У зв'язку з існуючою, на думку позивача, небезпекою він звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П. від 24.02.2020 в справі №640/3888/20 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято до розгляду адміністративну справу №640/3888/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» про застосування заходів реагування та вирішено, що розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
В матеріалах справи наявний відзив відповідача, в якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що порушення, які встановлені позивачем в акті № 295 від 26.12.2019 відповідачем усунуті. Просив у задоволенні позову відмовити.
В матеріалах справи також наявна відповідь на відзив в якій навів доводи аналогічні тим, які викладені в позовній заяві.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
З 16.12.2019 по 26.12.2019 працівниками Тисменицького районного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки супермаркету «Вопак» Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» (далі - супермаркет «Вопак» ТзОВ «ГІППО») (код ЄДРПОУ: 32650231) за адресою: вул. Галицька, 21 Б, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область.
В ході перевірки будівель (споруд, приміщень) супермаркету «Вопак» ТзОВ «ГІППО» за адресою: вул. Галицька, 21 Б, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область було встановлено, що експлуатація даного об'єкту здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей (підтверджується актом перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту № 295 від 26.12.2019), а саме:
1. не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п. 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417);
2. не забезпечено мінімальну ширину евакуаційних проходів,(не менше 3 м) до евакуаційних виходів в приміщенні супермаркету (п. 2.24 розділу III та п. 4.5 розділу VI Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);
3. на шляхах евакуації влаштовано розсувні двері (п. 2.37 розділу III та п. 4.5 розділу VI Наказ МВС від 30.12.2014 № 1417);
4. на шляхах евакуації допускається зберігання товарів у горючій упаковці (п. 4.11 розділу VI Наказ МВС від 30.12.2014 № 1417);
5. допускається закладання віконних отворів торгівельним обладнанням, не забезпечено димовидаленням на об'єкті (п. 4.11 розділу VI Наказ МВС від 30.12.2014 № 1417);
6. тип прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає вимогам (приміщення пекарні не відділено від торгового залу сертифікованими протипожежними дверима 1-го типу) (п. 2.3 розділ III; п.1.24 розділ IV Наказ МВС від 30.12.2014 № 1417).
Вказані порушення зафіксовані в акті від 26.12.2019 № 295, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Оскільки при експлуатації супермаркету «Вопак» за адресою: вул. Галицька, 21 Б, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область виявлено грубі та численні недотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, позивач на виконання наданих законом повноважень звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V).
Згідно з статтею 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України даний правовий акт регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, яке реалізує повноваження відповідного центрального органу виконавчої влади.
Згідно із Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України № 20/2013 від 16.01.2013 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Згідно із підпунктом 63 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.
Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
В силу ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень слідує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Судом встановлено, що актом позапланової перевірки № 94 від 25.06.2020, складеним головним інспектором Тисменського РВ Управління ДСНС в Івано-Франківській області майором служби цивільного захисту Дзьомбаком Михайлом Михайловичем порушення вимог законодавства за результатами проведення вказаного заходу не встановлено.
Вказані обставини свідчать про усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, встановлених актом № 295 від 26.12.2019.
Ураховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Ураховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» про застосування заходів реагування відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.