01 грудня 2025 року (16:25)Справа № 280/8469/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення,
26.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000281/2 від 12.09.2025.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 30.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
14.10.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №51454), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
05.12.2022 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро, Покупець) укладено з компанією SHANDONG WEICHAI LOVOL INTERNATIONAL TRADING CO. LTD., CHINA (Китай, Продавець) зовнішньоекономічний контракт №FT/15 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
В подальшому, компанією-продавцем SHANDONG WEICHAI LOVOL INTERNATIONAL TRADING CO. LTD. відповідно до зовнішньоекономічного Контракту №FT/15 від 05.12.2022, Специфікацій від 02.04.2025 №2025-3 та 2025-3-z, рахунку-фактури від 20.05.2025 за №FT2025-3 здійснено поставку товарів (трактори, запчастини).
Товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».
13.08.2025, декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв'язку митну декларацію в режимі ІМ40 за №25UA403070007216U3 на товар, що зазначений в гр. 31 МД:
Товар 1. «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 16шт., марка - LOVOL, модель - FT504SCA, тип двигуна - дизельний, - робочий об'єм циліндрів - 3170см3, потужність двигуна - 36,8кВт/50к.с, номери шасі/заводські номери:М300861SS (двигун № НОМЕР_1 ); НОМЕР_2 (двигун № НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун № НОМЕР_5 ) ; НОМЕР_6 (двигун № НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 (двигун № НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 (двигун № НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 (двигун № НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 (двигун № НОМЕР_15 ); НОМЕР_16 (двигун № НОМЕР_17 ); НОМЕР_18 (двигун № НОМЕР_19 ); НОМЕР_20 (двигун № НОМЕР_21 ); НОМЕР_22 (двигун № НОМЕР_23 ); НОМЕР_24 (двигун № НОМЕР_25 ); НОМЕР_26 (двигун № НОМЕР_27 ); НОМЕР_28 (двигун № НОМЕР_29 ); НОМЕР_30 (двигун № НОМЕР_31 ). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування у пластиковому кейсі. Виробник: Shandong Weichai Lovol International Trading Co., Ltd.»;
Товар №2 «Фурнітура з пластмас для кузовів та транспортних засобів. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Кліпса-утримувач проводки FT504CN/CNC - 384шт. Хомут-кліпс пластиковий FT504CN/CNC - 50шт.»;
Товар №3 «Вироби з чорних металів з різьбою, з головками. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Болт фланцевий М5х12 FT 504CN/CNC - 100шт. БолтМ6х16-98шт. ГвинтМ3х10FT504CN/CNC-192шт.»;
Товар №4 «Вироби з чорних металів з різьбою, гайки діаметром не більше 12мм. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Гайка із фланцем М5 FT 504CN/CNC - 96шт. Гайка М10 - 55шт.»;
Товар №5 «Кріпильні вироби з чорних металів без різьби, шайби. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Шайба М3 - 200шт.»;
Товар №6 «Арматура кріплення з недорогоцінних металів, що використовуються для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення: Кронштейн камери заднього огляду FT 504CN/CNC - 48шт. Кронштейн монітора заднього виду FT 504CN/CNC 48шт. Перехідник кріплення монітора заднього виду FT 504CN/CNC - 48 шт.»;
Товар №7 «Перетворювачі статичні, що перетворюють змінний струм в постійний, зарядний пристрій для смартфонів та інших гаджетів від акумулятору трактора: Комплект для заряджання та підключення телефону до монітора FT 504CN/CNC - 72шт.»;
Товар №8 «Монітори кольорові, з екраном, які виготовлено за технологією рідкокристалічних дисплеїв, до складу яких не входить приймальна телевізійна апаратура. Дисплеї, призначені для візуалізації зображення з камери заднього огляду: Монітор задньої камери FT 504CN/CNC - 48шт»;
Товар №9 «Частини та пристрої для кузовів моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Облицювання панелі приладів (під електронну панель) FT240/244; DW244AN/AC - 52шт.».
Митна вартість зазначеного товару декларантом визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації №25UA403070007216U3 від 13.08.2025, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №FT/15 від 05.12.2022; специфікації від 02.04.2025 №2025-3 та 2025-3-z; додаткова угода №15 від 17.07.2025; рахунок - фактура від 20.05.2025 за №FT2025-3; пакувальний лист; платіжна інструкція №1616 від 17.07.2025.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надано митниці: договір ТЕО №84 від 04.01.2023; заявка на ТЕО №198 від 28.05.2025; коносамент №ZJSM25060108 від 04.06.2025; рахунок №2025/PF/249 від 12.08.2025; акт виконаних робіт №52 від 12.08.2025; довідка про транспортні витрати від 12.08.2025; накладні від 01.08.2025 №№592048, 592063, 592097, 592121.
Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) в договорі про транспортно- експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84, експедитором зазначено «Imogate Solution Sp.Z.o.o.», а в залізничних накладних від 01.08.2025 №№592048, 592063, 592097, 592121 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA Leszno 12 01-192 Warszawa». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Imogate Solution Sp.Z.o.o. та «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA». Пунктом 4.2 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84 передбачено виставлення рахунку-фактури експедитором протягом 2-х робочих днів з моменту судозаходу, якщо інше не перебачено Заявкою. Надана до митного оформлення фактура №2025/PF/249 датована 12.08.2025, у наданій до митного оформлення Заявці на перевезення № 198 від 28.05.2025 інформація щодо змін в термінах виставлення рахунку відсутня. Відповідно до даних з відкритих інтернет-джерел www.searates.rom морські контейнери HASU5097559, MRKU2477280, MRSU7415812, MRSU6712863 прибули до порту призначення 25.07.2025, вибули з порту призначення 01.08.2025. До митного оформлення надано супровідні документи Т1 від 29.07.2025 №№25PL322080NSNDAXK1, 25PL322080NSNDAIK7, 25PL322080NSNDL8K6, 25PL322080NSNDEMK5 та залізничні накладні від 01.08.2025 №№592048, 592063, 592097, 592121. Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. Пунктом 2.1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84 передбачено, що витрати, пов'язані з розміщенням та зберіганням вантажу відшкодовуються за рахунок Клієнта. Проте, у наданих до митного оформлення фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг №2025/PF/249 від 12.08.2025, Заявці на перевезення №198 від 28.05.2025 та Акті виконаних послуг №52 від 12.08.2025 наявні відомості щодо плати за фрахт з урахування перевалки на НРР (навантажувально-розвантажувальні роботи) та відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг.
2) Специфікацією (Додатком) №2025-3 від 02.04.2025 до зовнішньоекономічного договору №FT/15 від 05.12.2022 перебачено 100% передоплату на товар у розмірі 99680 доларів США, але у наданому до митного оформлення банківському платіжному документі №1616 від 17.07.2025, який містить посилання на Специфікацію (Додатком) №2025-3 від 02.04.2025 вказана сума переоплати 35143,75 доларів США.
Враховуючи викладене, згідно вимог ч.2 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Листом №120901 від 12.09.2025, позивачем додатково надано банківську виписку з за липень 2025 року, комерційну пропозицію та прайс-лист, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
12.09.2025 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000281/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.
У рішенні зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості: Товар №1 за ЕМД від 04.06.2025 №UA504170/2025/002349 на рівні 3,8524 дол. США/кг. (10594,1 дол. США/шт.), товар - трактори колісні для с/г робіт: Трактор LOVOL ТВ504-1шт. Номер кузову - НОМЕР_32 . Номер шасі - НОМЕР_32 . Номер двигуна - Т25061513. Тип двигуна - дизельний. Робочий об'єм циліндрів, см3 - 3168 Календарний рік виготовлення - 2025. Модельний рік виготовлення - 2019, потужність двигуна 36,8кВт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. .Виробник Shandong Weichai Lovol. Торговельна марка LOVOL. Країна виробництва CN. Умови поставки: FOB Qingdao. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. (а.с.11).
Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №25UA403070007216U3 від 13.05.2025 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2025/000479 (а.с.17).
ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» задекларовано зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №25UA403070008311U9 від 17.09.2025 із застосуванням індивідуальної гарантії №25UA120012002WSR9 від 17.09.2025, реквізити котрої вказані в графі 47 "В" "Подробиці розрахунків" даної ЕМД.
Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 486411,34 грн. На дану суму ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» застосовано індивідуальну гарантію №25UA120012002WSR9 від 17.09.2025, видану гарантом АТ «ПУМБ». Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та 47 "В" "Подробиці розрахунків" зазначеної вище ЕМД.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000281/2 від 12.09.2025 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Твердження митниці про ненадання товариством транспортних перевізних документів не відповідає дійсності, оскільки до митного оформлення були надані транспортні (перевізні) документи, зокрема: договір ТЕО №84 від 04.01.2023; заявка на ТЕО №198 від 28.05.2025; коносамент №ZJSM25060108 від 04.06.2025; рахунок №2025/PF/249 від 12.08.2025; акт виконаних робіт №52 від 12.08.2025; довідка про транспортні витрати від 12.08.2025; накладні від 01.08.2025 №№592048, 592063, 592097, 592121.
На підтвердження вартості транспортування митниці надані всі наявні у товариства документи, передбачені ч.2,3 ст.53 МК Укрпїни, які не мають розбіжностей і в своїй сукупності підтверджують транспортні витрати як складову митної вартості.
Щодо тверджень митниці відносно ненадання банківських платіжних документів та, за наявності, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, слід зазначити, що до митного органу, крім платіжної інструкції №1616 від 17.07.2025, наданої на підтвердження часткової оплати товару в розмірі 35143,75 дол.США, поставленого за специфікацією №2025-3 від 02.04.2025 в редакції додаткової угоди №15 від 17.07.2025, також була надана в якості інших бухгалтерських/платіжних документів і виписка з банківського рахунку за липень 2025 року, що підтверджується листом товариства №120901 від 12.09.2025.
Залишок суми у розмірі 64536,25 дол.США за специфікацією №2025-3 від 02.04.2025 в редакції додаткової угоди №15 від 17.07.2025 не сплачено, оскільки строк в 180 днів з моменту фактичного отримання товару на день декларування не сплинув (спливає у лютому 2026 року), а відтак у позивача відсутні інші платіжні документи.
Разом з цим, за специфікацією №2025-3-z від 02.04.2025 визначений у п.6 строк для оплати товару також не сплинув, а відтак у товариства відсутні платіжні документи на підтвердження факту оплати.
Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.
Митна декларація країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, контрактом №FT/15 від 05.12.2022 (п. 3.5. та п. 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, товариство, відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Також, з приводу ненадання декларації країни відправлення, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу України.
Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв'язку з чим надання її було неможливим.
Щодо покликань митного органу на те, що в договорі про транспортно- експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84, експедитором зазначено «Imogate Solution Sp.Z.o.o.», а в залізничних накладних від 01.08.2025 №№592048, 592063, 592097, 592121 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA Leszno 12 01-192 Warszawa». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Imogate Solution Sp.Z.o.o. та «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA». Пунктом 4.2 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84 передбачено виставлення рахунку-фактури експедитором протягом 2-х робочих днів з моменту судозаходу, якщо інше не перебачено Заявкою. Надана до митного оформлення фактура №2025/PF/249 датована 12.08.2025, у наданій до митного оформлення Заявці на перевезення № 198 від 28.05.2025 інформація щодо змін в термінах виставлення рахунку відсутня. Відповідно до даних з відкритих інтернет-джерел www.searates.rom морські контейнери HASU5097559, MRKU2477280, MRSU7415812, MRSU6712863 прибули до порту призначення 25.07.2025, вибули з порту призначення 01.08.2025. До митного оформлення надано супровідні документи Т1 від 29.07.2025 №№25PL322080NSNDAXK1, 25PL322080NSNDAIK7, 25PL322080NSNDL8K6, 25PL322080NSNDEMK5 та залізничні накладні від 01.08.2025 №№592048, 592063, 592097, 592121. Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. Пунктом 2.1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84 передбачено, що витрати, пов'язані з розміщенням та зберіганням вантажу відшкодовуються за рахунок Клієнта. Проте, у наданих до митного оформлення фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг №2025/PF/249 від 12.08.2025, Заявці на перевезення №198 від 28.05.2025 та Акті виконаних послуг №52 від 12.08.2025 наявні відомості щодо плати за фрахт з урахування перевалки на НРР (навантажувально-розвантажувальні роботи) та відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Так, в даному випадку міжнародне перевезення задекларованого товару здійснювалось відповідно до укладеного договору ТЕО №84 від 04.01.2023, згідно якого Експедитором виступала компанія «IMOGATE SOLUTION Sp.Z.o.o».
Відповідно до п.п. 2.1.2 договору ТЕО №84 Експедитор, яким є компанія «IMOGATE SOLUTION Sp.Z.o.o», має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов'язані з виконанням даного договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.
Діючи на підставі п.п. 2.1.2 договору ТЕО №84, Експедитор і залучав інші компанії як безпосередніх перевізників до перевезення вантажу залізничним транспортом.
Договором ТЕО №84 не передбачено обов'язків Експедитора надавати будь-які комерційні та інші документи своїх стосунків з третіми особами. Декларант не має права вимагати від Експедитора надання таких документів.
Умовами договору ТЕО №84 передбачено, що розрахунки за надані послуги Клієнт здійснює на підставі виставленого Експедитором рахунку, який підтверджує вартість наданих послуг.
З третіми особами, які долучались Експедитором до виконання послуг, розрахунок здійснює сам Експедитор у межах договорів, укладених Експедитором від свого імені з цими третіми особами.
Декларант ніяких господарських стосунків з цими третіми особами не мав, так як господарські відносини були виключно з Експедитором, якому і будуть перераховані кошти для компенсації його витрат, понесених під час виконання умов договору ТЕО.
На підставі зазначеного можна дійти висновку, що для декларанта транспортні витрати утворюються виключно згідно взаємодії з Експедитором. В свою чергу залучення Експедитором будь-яких суб'єктів (на виконання обов'язку "організувати перевезення") характеризує лише обраний Експедитором спосіб виконання наявних у нього зобов'язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який розрахунки здійснював виключно з Експедитором.
З приводу залучення Експедитором для виконання послуг з ТЕО інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «…Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти.
Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом № GCL/MER/0DS/160091 від 05.03.2016, а саме "GLC International Transportation Logistics Contaner Servces Co.Ltd", адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією- перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ «Фосдайк Груп».
Отже, договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» наявні виключно компанією-експедитором, якою товариству було виставлено єдиний рахунок на оплату усіх послуг № 2025/PF/249 від 12.08.2025, в якому чітко розмежовані вартість перевезення вантажу морським транспортом та наземним транспортом до митного кордону України.
У товариства відсутні будь-які інші транспортні документи, крім наданих, про що митниця неодноразово повідомлялася під час консультацій.
Зауваження митниці щодо відсутності у заявці на перевезення, рахунку та акту виконаних робіт плати за зберігання вантажу в пору Гданськ до завантаження на потяг не може бути взяте до уваги оскільки протирічить наданим документам.
Заявка на перевезення №198 була оформлена сторонами 28.05.2025, тобто до моменту початку морського перевезення (04.06.2025).
Рахунок №2025/PF/249 виставлено 12.08.2025, тобто після доставлення вантажу у кінцевий пункт призначення (м.Тернопіль), що підтверджується відповідними відмітками Тернопільської митниці на інвойсі та залізничній накладній.
Вантаж з порту Гданськ був оформлений для відправлення 01.08.2025, що підтверджується датою оформлення польських транзитних декларацій та фактично відправлений 01.08.2025, що підтверджується відповідною відміткою у залізничній накладній.
Оплата зберігання контейнерів в порту не здійснювалась, оскільки таке зберігання здійснювалось у межах термінів нормативного (безоплатного) зберігання, встановленого адміністрацією порту. У наданих транспортних та комерційних документах щодо вартості транспортних витрат відсутня будь-яка інформація щодо вартості таких витрат, оскільки таких витрат у Експедитора не має.
Висуваючи таке припущення митниця не навела ніяких об'єктивних даних, які б підтверджували нарахування портом плати за наднормативне зберігання контейнера.
Щодо покликань митного органу на те, що Специфікацією (Додатком) №2025-3 від 02.04.2025 до зовнішньоекономічного договору № FT/15 від 05.12.2022 перебачено 100% передоплату на товар у розмірі 99680 доларів США, але у наданому до митного оформлення банківському платіжному документі № 1616 від 17.07.2025, який містить посилання на Специфікацію (Додатком) №2025-3 від 02.04.2025 вказана сума переоплати 35143,75 доларів США», суд зазначає наступне.
Зазначені підстави для коригування є необґрунтованими, оскільки до митного органу на підтвердження часткової оплати товару у розмірі 35143,75 дол.США, поставленого за специфікацією №2025-3 від 02.04.2025 в редакції додаткової угоди №15 від 17.07.2025, була надана платіжна інструкція №1616 від 17.07.2025, що підтверджується графою 44 ЕМД № 25UA403070007216U3 від 13.08.2025.
Залишок суми у розмірі 64536,25 дол.США за специфікацією №2025-3 від 02.04.2025 в редакції додаткової угоди №15 від 17.07.2025 не сплачено, оскільки строк в 180 днів з моменту фактичного отримання товару на день декларування не сплинув (спливає у лютому 2026 року), а відтак у товариства відсутні інші платіжні документи.
Таким чином, всупереч твердженням митниці відсутні будь-які порушення та суперечності з умовами специфікації №2025-3 від 02.04.2025 в редакції додаткової угоди №15 від 17.07.2025 при здійсненні оплати за товар, а здійснена оплата піддається математичному обчисленню.
Верховний Суд щодо умов оплати неодноразово висловлював правові позиції, виклавши їх у ряді Постанов, а саме:
«…У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 Митного кодексу України платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).
Ухвалюючи рішення, суди виходили з того, що у розумінні статті 53 Митного кодексу України банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачено рахунок за такий товар; відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати, не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості; дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару; тобто, строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару» (Постанова від 02.03.2021 у справі №380/842/20).
«…У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта» (Постанова від 11.04.2018 у справі №804/4680/16).
«…Крім того, судами попередніх інстанцій доречно зауважено, що уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб'єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей.» (Постанова від 20.03.2018 у справі №815/4132/17).
«….Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не має будь яких підстав вважати, що дати здійснення оплати за товар впливають на ідентифікацію товару і визначення його митної вартості.» (Постанова від 19.11.2019 у справі №804/911/14).
Відповідно ж до правової позиції Верховного суду, висловленій у постанові від 22.10.2020 у справі №320/2455/19 щодо відомостей платіжного доручення, судом визначено: «Квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв'язку між відомостями із квитанції/платіжного доручення та митною вартістю товару не існує».
Таким чином, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» виконані вимоги діючого митного законодавства (ч. 2 ст. 53 МК України) щодо надання усіх наявних у нього банківських платіжних документів, у разі здійснення оплати коштів за товар, які повною мірою ідентифікуються зі специфікацією, задекларованими товарами та у сукупності з іншими наданими митниці документами первинного бухгалтерського обліку підтверджують заявлену товариством вартість товару за Контрактом та факт здійснення оплати за товар.
Зауваження в даній частині необґрунтоване та свідчить про формальний підхід митниці до аналізу документів, котрі декларант подає на підтвердження заявленої митної вартості.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості в самому рішення зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Приймаючи оскаржене рішення про коригування митної вартості митницею у графі 33, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядного методу.
Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000281/2 від 12.09.2025 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5836,94 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000281/2 від 12.09.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5836,94 грн. (п'ять тисяч вісімсот тридцять шість гривень 94 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.12.2025.
Суддя Ю.В. Калашник