05 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/21535/25
категорія 109010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
з участю секретаря судового засідання Федорчук Д.В.,
позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Лях І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та нечинним нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування (рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 23.10.2018 №210 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради в новій редакції»).
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем при прийнятті спірного акту не дотримано принципів та регуляторних процедур, встановлених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Ухвалою від 08.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку звернувся до міської ради для отримання дозволу на розміщення тимчасового павільйону по продажу непродовольчих товарів для здійснення підприємницької діяльності та укладення, відповідно. Договору на пайову участь, добровільно взяв на себе зобов'язання та в подальшому, отримуючи дохід від підприємницької діяльності, частково виконав взяте на себе зобов'язання; Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (надалі - Держаудит) відповідно до Плану проведення заходів державно-фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на 3 квартал 2024 року, проведено державний фінансовий аудит бюджету Коростишівської міської територіальної громади Житомирської області за період з 01 січня 2020 року по 30 червня 2024 року, яким виявлено факти прийняття неефективних рішень, що призвели до упущення територіальною громадою можливості отримання додаткових доходів, нераціонального використання майна та додаткового навантаження на видаткову частину бюджету, фінансових порушень та недоліків; за результатами державного фінансового аудиту, Коростишівську міську раду було зобов'язано усунути виявлені порушення, які виникли, в тому числі і внаслідок неоплати ФОП ОСОБА_1 боргу в сумі 78853,00 грн, разом з тим Держаудит при проведенні перевірки діяльності міської ради та прийнятих нею рішень, не встановив, що оскаржуване Рішення №210 прийнято з будь якими порушеннями; на виконання акту перевірки Держаудиту, міська рада звернулась до господарського суду щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Отже, з викладеного вище можна зробити висновок, що до моменту відкриття провадження у справі №906/863/25 та винесенням ухвали Господарським судом Житомирської області, ОСОБА_1 не рахував, що його права якимось чином порушено, у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення №210, а рішення №210 прийнято з порушенням рішення №210 було прийнято виконавчим комітетом Коростишівської міської ради в межах компетенції, оприлюднено на сайті міської ради як проект рішення так і саме рішення.
Позивач відповіді на відзив не подав.
Ухвалою від 17.11.2025 (а.с.86) суд Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.78-82).
В судовому засіданні:
- позивач просив позов задовольнити в повному обсязі;
- представник відповідача щодо задоволення позову заперечував, вказавши, що спірне рішення не є регуляторним актом та не потребувало спеціальної процедури для його прийняття.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договори № 465 від 11.07.2019 (а.с. 60) та № 255 від 31.10.2022 (а.с. 59) про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради, обсяги пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою визначені згідно рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 23.10.2018 № 210 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради" (пункт 1.3 договору).
Позивач стверджує, що рішення Коростишівської міської ради від 23.10.2018 № 210 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради в новій редакції» (а.с. 11-13) є протиправним, оскільки ухвалено з порушенням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до частини другої статті 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Таким чином, суд здійснює перевірку рішень суб'єктів владних повноважень на предмет їх відповідності вимогам закону, дотримання меж повноважень та встановленого порядку, а також забезпечення принципу пропорційності.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб'єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.
Представницький орган місцевого самоврядування (Рада), відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР), в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки (частина одинадцята статті 59 Закону № 280/97-ВР).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (частина дванадцята статті 59 Закону № 280/97-ВР).
Стаття 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 1160-ІV) визначає регуляторний акт як прийнятий уповноваженим регуляторним органом:
нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Таким чином, акт вважається регуляторним, якщо він прийнятий уповноваженим органом (зокрема, органом місцевого самоврядування), встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово до невизначеного кола осіб і спрямований на регулювання господарських відносин або адміністративних взаємодій між владою та суб'єктами господарювання (аналогічний висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 160/3064/22).
У статті 1 Закону № 1160-ІV також наводиться визначення терміну: аналіз регуляторного впливу - документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.
Стаття 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначає принципи державної регуляторної політики, одним з яких є: прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Стаття 5 цього ж Закону передбачає, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає, окрім іншого, оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю.
Права громадян, суб'єктів господарювання, їх об'єднань, наукових установ та консультативно-дорадчих органів у здійсненні державної регуляторної політики визначені у статті 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
За нормами вказаної статті громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право:
подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду;
у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів;
подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;
бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;
самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;
одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.
Частинами першою, четвертою, шостою - восьмою Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено таке.
Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Стаття 9 Закону № 1160-ІV визначає, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
План діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих медіа цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих медіа, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих медіа розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих медіа, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих медіа регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих медіа, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет (стаття 13 Закону № 1160-ІV).
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1160-ІV регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:
- відсутній аналіз регуляторного впливу;
- проект регуляторного акта не був оприлюднений.
Таким чином, за загальним правилом невиконання встановленої законом процедури підготовки, аналізу, оприлюднення та прийняття регуляторних актів органом місцевого самоврядування свідчить про порушення вимог Закону № 1160-IV та статті 59 Закону № 280/97-ВР, що може бути підставою для визнання такого акта протиправним.
Виняток щодо незастосування деяких вимог регуляторної політики пов'язані із запровадженням та здійсненням заходів правового режиму воєнного стану.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.11.2025 у справі № 160/34098/24.
Суд звертає увагу, що ні до відзиву на позовну заяву ні в судове засідання відповідачем не було надано доказів проведення аналізу та оприлюднення проекту спірного регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю.
Неврахування відповідачем вказаних вимог законодавства та недотримання ним принципів державної регуляторної політики під час розроблення, розгляду та прийняття спірного рішення унеможливило реалізацію позивачем прав у здійсненні державної регуляторної політики, гарантованих йому нормами статті 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 320/44099/23.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивач належить до кола осіб, які мають право оскаржити вищезгадане рішення Коростишівської міської ради нормативного характеру протягом всього строку їх чинності в судовому порядку, у тому числі з підстав порушення визначеної законом процедури їх прийняття як регуляторних актів, оскільки позивач належить до суб'єктів правовідносин, у яких цей акт може бути застосований та суб'єктом, щодо якого таке рішення фактично застосовано, тобто має право відповідно до статті 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» подавати відповідні зауваження та пропозиції щодо проектів таких регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю Коростишівської міської ради та її органів.
Відповідачем ніяких доказів того, що спірне рішення приймалось з дотриманням процедури, передбаченої Законом № 1160-ІV, не надано, тобто не доказано, як то передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України, правомірність цього рішення.
З вказаних вище підстав суд констатує, що спірне рішення належить до регуляторного акту та наявне порушення відповідачем встановленої законом процедури його підготовки, розроблення і прийняття, що призвело до порушення прав позивача, на захист яких спрямоване подання позову у справі, що розглядається, а тому суд визнає спірне рішення протиправним те нечинним.
Наданий відповідачем до відзиву на позовну заяву акт Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 06.01.2025 (а.с.34-57) не є достовірним доказом в розумінні ст. 75 КАС України, оскільки на його підставі не можливо встановити обставин прийняття спірного рішення відповідачем з дотриманням процедури, передбаченої Законом № 1160-ІV.
Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в сумі 1211,20 грн (а.с.15-16), за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Суд звертає увагу відповідача на ст. 265 КАС України, в якій зазначено:
"1. Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
2. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду."
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 264, 265 КАС України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Коростишівської міської ради (вул. Дарбіняна,11, м. Коростишів, Житомирська область, 12501, код 04053660) задовольнити.
Визнати протиправнм та нечинним рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 23.10.2018 №210 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради в новій редакції".
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Коростишівської міської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя М.М. Семенюк
05.12.25