Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у роз'ясненні судового рішення
05 грудня 2025 року Справа №200/1127/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення у справі № 200/1127/25, за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №200/1127/25, яке набрало законної сили 23.07.2025 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані 91 день невикористаних щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток з урахуванням сум виплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
25 листопада 2025 року до суду надійшла заява представника Військової частини НОМЕР_1 , у якій заявник просить суд роз'яснити рішення в частині порядку врахування виплаченої додаткової винагороди, з метою проведення перерахунку компенсації за невикористані дні щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток.
Заява обґрунтована тим, що у рішенні суду (як в описовій, так і в мотивувальній чи резолютивній частині) не зазначено механізм щодо врахування виплаченої додаткової винагороди з метою проведення перерахунку компенсації за невикористані дні щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток (періоди, які необхідно врахувати для перерахунку, розмір додаткової винагороди тощо).
Розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення, вивчивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви.
За заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання ( ч.2 та ч. 3 ст. 254 КАС України).
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
На переконання суду, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Разом із тим, суд зазначає, що алгоритм дій відповідача під час та після виконання судового рішення, а також наслідки такого виконання не може визначатись як роз'яснення судового рішення у розумінні частини першої статті 254 КАС України.
Суд, дослідивши зміст рішення від 20.05.2025, яке просить роз'яснити заявник, вважає, що воно є зрозумілим за змістом, оскільки винесене у межах заявлених позовних вимог та додаткового роз'яснення судом не потребує. Резолютивна частина містить чіткі вимоги щодо зобов'язання вчинення певних дій відповідачем та не викликає труднощів для її розуміння та виконання.
Окрім того, подана представником військової частини НОМЕР_1 заява про роз'яснення судового рішення за своїм змістом є заявою про роз'яснення порядку та способу його виконання, тобто заявник фактично просить вказати, як виконати рішення суду від 20.05.2025, що не є роз'ясненням його змісту.
Таким чином, наведені відповідачем у заяві обставини не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення судового рішення, а свідчать про прохання роз'яснити порядок виконання рішення суду, що не є роз'ясненням у розумінні статті 254 КАС України. При цьому, здійснення роз'яснення судового рішення за вимогою заявника призведе до викладення резолютивної частини судового рішення в іншій редакції, що є неприпустимим у порядку його роз'яснення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що резолютивна частина рішення суду від 20.05.2025 є чіткою та зрозумілою, а тому розширеному тлумаченню шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення.
На підставі вище наведеного, керуючись статтями 248, 254, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення у справі № 200/1127/25, за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.М. Чучко