05 грудня 2025 рокуСправа №160/15697/25
Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
29 травня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.05.2025р. про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з наявністю трьох малолітніх дітей на забезпеченні ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025р. про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з наявністю трьох малолітніх дітей на забезпеченні ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що видати відповідний документ та зробити відповідний запис у військово-обліковому документі про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправном відмовив йому у наданні відстрочки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 р. відкрито провадження у цій справі.
23 червня 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшла заява про долучення доказів у справі.
04 липня 2025 року від представника позивача надійшла заява, в якій просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в дохід Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі 30280 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 р. у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу у справі 160/15697/25 відмовлено.
23 липня 2025 року ОСОБА_1 по справі № 160/15697/25 надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій змінив позовні вимоги, відповідно до змінених позовних вимог позивач просить
- визнати протиправною рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді протоколу засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 №637 від 22 травня 2025 року, яким відмовлено у наданні відстрочки ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за причини: документи не завірено відповідно до чинного законодавства;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025р. про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з наявністю трьох малолітніх дітей на забезпеченні ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з урахуванням прийнятого судового рішення в рамках справи №160/15697/25 про що видати відповідний документ та зробити відповідний запис у військово-обліковому документі про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
31 липня 2025 року від відповдача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному виді.
11 серпня 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 на дійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів зазначено, що Позивач з 07.04.2004 року перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_9 . Як вбачається, 20 травня 2025 року, засобами поштового зв'язку на адресу Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від імені Позивача надійшли заява та засвідчені нібито від імені Позивача документи (актові записи з Самарського ДРАЦС ГТУ юстиції Дніпропетровської області про народження дітей та інформація з Єдиного реєстру боржників) про розгляд та надання відстрочки від мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до Протоколу засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_10 № 4 від 22.05.2025 Позивачу відмовлено при наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з підстав того, що документи не завірено відповідно до чинного законодавства. Відповідно до ст. 75 Закону України від 02.09.1993 №3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон) нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування та посадові особи консульських установ України, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих юридичними особами, за умови що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Під час підготовки до засвідчення вірності копій документів і виписок з них нотаріус та інші уповноважені законодавством особи зобов'язані особисто звірити з оригіналом документа копію чи виписку з документа, вірність яких вони засвідчують. Пунктом 3 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі Порядок), визначено такі умови засвідчення вірності копій документів: - вірність копій документів, виданих юридичними особами, засвідчується за умови, що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом; - засвідчення копій офіційних документів, які видаються органами реєстрації актів цивільного стану і надалі використовуватимуться за кордоном, нотаріусами здійснюється лише після попередньої легалізації (консульської легалізації чи проставлення апостиля) оригіналів цих документів; - вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування або за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування фізичної особи. Крім того, Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV передбачений Порядок використання електронного підпису. Таким чином, у зв'язку з не наданням Позивачем для розгляду заяви про надання відстрочки від мобілізації оригіналів або завірених відповідно до чинного законодавства копій документів Комісія не в праві їх розглядати та прийняти остаточне рішення.
13 серпня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив, що користуючись Національним стандартом ДСТУ 4163:2020 оформив документи до заяви належним чином (завірена особистим підписом Позивача із зазначенням ПІБ). Вказане підтверджується документами наданими Відповідачем, а саме Заявою Позивача та додатками до неї, в яких чітко простежується ПІБ, підпис та дата завірення даних документів Позивачем.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 р. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі № 160/15697/25. Залучено комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 до участі у справі у якості другого відповідача.
Крім того, цією ухвалою зобов'язано комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до суду всі матеріали, які були підставою для винесення рішення у вигляді протоколу засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 №637 від 22 травня 2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 р. витребувано у комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 додаткові докази у справі №160/15697/25, а саме копію заяви ОСОБА_1 від 15.05.2025р. про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та копії всіх документів, які надані до цієї заяви.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Суд встановив, що 15 травня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та додатками.
Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.05.2025р. №4 позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, згідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з тим, що документи не завірені відповідно до чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (надалі - Закон №3543-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Мобілізація, за визначенням наведеним у ст. 1 Закону №3543-ХІІ, - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, п. 3 ч. 1 ст.23 Закону №3543-ХІІ передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі - Порядок №560), яким визначено, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до п. п. 56, 57 Порядку №560 (у редакції, чинній станом на момент прийняття спірного рішення), відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до п. 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п. 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Як встановив суд, 15 травня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки відстрочки від призову проте позивачу відмовлено у наданні відстрочки у зв'язку з тим, що документи не завірені відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 р. витребувано у комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 додаткові докази у справі №160/15697/25, а саме копію заяви ОСОБА_1 від 15.05.2025р. про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та копії всіх документів, які надані до цієї заяви.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 р. доставлена в електронний кабінет комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 20.11.2025 р., проте витребувані докази відповідач не надав.
Ненадання відповідачем витребуваних судом документів, свідчить про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав свій обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Поважних причин, що перешкоджали відповідачу надати витребувані судом документи відповідач не вказав та не обґрунтував, суд таких причин не встановив.
Відтак, причину, з якої позивачу відмовлено у надання відстрочки, відповідач не обгрунтував, оскільки не надав покет документів, поданих позивачем, та не обгрунтував, в чому полягає неправильність їх завірення.
Розглядаючи по суті цей спір суд дійшов висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав свій обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги належить задовольнити шляхом не лише визнання рішення протиправним, але й його скасування.
Щодо позовних вимог про зобовязання відповідача прийняти рішення про відстрочку суд зазначає таке.
Згідно з п. 4 ч. 2, ч. 4 ст. 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Отже, можливість суду зобов'язати відповідача вчинити певні дії, або прийняти певне рішення, може бути обмежена у зв'язку з такими обставинами: 1. для прийняття такого рішення, чи вчинення дій, виконано не всі умови, визначені законом; 2. прийняття такого рішення передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (дискреційні повноваження).
Умовами для прийняття рішення щодо відстрочки законодавство визначає цілком визначені матеріально-правові факти (подання заяви та необхідних документів), а не бажання та вільний розсуд (дискрецію) відповідача, тому повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
Разом з цим, суд зазначає, що встановлених у цій справі обставин не достатньо для висновку, що виконано всі необхідні умови для прийняття рішення на користь позивача, оскільки відповідач не здійснив усіх необхідних дій для перевірки відповідності поданого пакету документів вимогам законодавства.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов належить задовольнити частково та прийняти рішення про інший спосіб захисту прав позивача, а саме зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача, з урахуванням висновків суду.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав частково задовольнити позовні вимоги та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025р. про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та винести рішення з урахуванням висновків суду, а в решті вимог - відмовити.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Стягненню підлягає з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сума, яку належало сплатити з урахування звернення з позовом через електронний суд, тобто у розмірі 968,96 грн., а решта суми може бут повернута за заявою у порядку повернення надмірно або помилково сплачених коштів.
Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у формі протоколу засідання Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 №4 від 22 травня 2025 року.
Зобов'язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025р. про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та винести рішення з урахуванням висновків суду.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Савченко