04 грудня 2025 р.Справа №160/34482/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/34482/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20а, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії
03 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 03.11.2025 року № 1532 о/с в частині переведення капітана поліції ОСОБА_1 (0047996) на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), звільнивши з посади начальника сектору адміністративної практики Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 (0047996) на посаді начальника сектору адміністративної практики Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області з 04 листопада 2025 року.
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 40108866) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) різницю в грошовому забезпеченні за період з 04.11.2025 по день ухвалення судового рішення по даній справі включно, у зв'язку з поновленням на посаді начальника сектору адміністративної практики Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить:
- зупинити дію наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 03.11.2025 року № 1532 о/с в частині переведення капітана поліції ОСОБА_1 (0047996) на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), звільнивши з посади начальника сектору адміністративної практики Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області до набрання законної сили рішенням суду у справі.
- заборонити Головному управлінню Національної поліції у Дніпропетровській області, а також будь-яким іншим посадовим (службовим) особам Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на переміщення, переведення та/або звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0047996) з посади начальника сектору адміністративної практики Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області до набрання законної сили рішенням суду у справі.
В обґрунтування позовної заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що виконання оскаржуваного наказу про переведення позивача на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), звільнивши його з посади начальника сектору адміністративної практики Дніпровського районного управління поліції № 2, внаслідок чого він має приступити до виконання нових обов'язків за іншою посадою, може завдати інтересам позивача непоправної шкоди, зокрема, шкоди його здоров'я, оскільки стан здоров'я позивача унеможливлює належне виконання ним посадових обов'язків на новій посаді.
Невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позову, на підставі цього, заявник звернувся з заявою про забезпечення позову.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Згідно з ч.6 ст.154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.
З матеріалів справи суд встановив, що заявник не надав до суду будь-яких доказів наявності очевидної небезпеки його правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення їх захисту без вжиття заходів забезпечення позову.
Так позивач в обґрунтування заяви про забезпечення позову вказав, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу не врахував стан здоров'я позивача, не встановив придатності до несення служби, тощо. Проте ці докази мають значення для вирішеня справи по суті.
Надані позивачем докази до заяви про забезпечення позову не можуть бути достатніми доказами для доведення наявності ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача та ускладнення чи унеможлення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову.
З долучених до позовної заяви додатків не встановлено підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.
Слід зауважити, що надання оцінки правомірності дій та рішень відповідача можливо лише під час розгляду справи по суті на підставі оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто на даному етапі суддя позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності дій та рішень відповідача. Крім того, встановлення ознак протиправності дій відповідача є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
З огляду на викладене, враховуючи специфіку та умови воєнного стану, введеного на всій території України, мотиви, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози правам та законним інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору, а також не зумовлюють настання внаслідок невжиття таких заходів обставин, які б переважали пов'язані із цим наслідки, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).
Таким чином, позивач не довів наявності у цій заяві хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
З огляду на зазначене вище суд зробив висновок, що відсутні передбачені ч.1 ст.150 КАС України обставини для вжиття заходів забезпечення позову, тому подана заява є такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/34482/25 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя С.В. Ніколайчук