про залишення позовної заяви без руху
05 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/13485/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смокович В.І., вивчивши позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач 3) про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо встановлення посадового окладу при призначенні на посаду, окладу за військовим званням «Солдат» та з 31.07.2022 «Старший солдат», присвоєного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 28.11.2022 №295- РС ОСОБА_1 , зарахованому до списків особового складу та призначеному наказом військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 15.06.2022 №8, без застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, за період з 19.07.2022 по 21.01.2023; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 19.07.2022 по 21.01.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 в сумі 2481 грн та на 01 січня 2023 року в сумі 2684 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням у відповідності до тарифного розряду (коефіцієнта), згідно Додатків 1,14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з утриманням належних податків та зборів з врахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо не нарахування та невиплати, ОСОБА_1 , одноразових виплат - грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік (серпень 2022 року) та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових потреб за 2022 рік (грудень 2022) із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 до відповідного тарифного розряду (коефіцієнта) при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 , нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 одноразові виплати - грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових потреб за 2022 рік із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 в сумі 2481 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням у відповідності до тарифного розряду (коефіцієнта) з утриманням належних податків та зборів та врахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення з посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 без застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01.01.2023, за період з 22.01.2023 по 28.02.2023; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 22.01.2022 по 28.02.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 в сумі 2684 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням у відповідності до тарифного розряду (коефіцієнта), згідно Додатків 1,14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з утриманням належних податків та зборів з врахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразових виплат - грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік (лютий 2023 року) із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 до відповідного тарифного розряду (коефіцієнта) при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 одноразову виплату - грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 в сумі 2684 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням у відповідності до тарифного розряду (коефіцієнта) з утриманням належних податків та зборів та врахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з посадового окладу та окладу за військовим званням без застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, який складав 2684 грн., за період з 01.03.2023 по 19.05.2023; зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.03.2023 по 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 в сумі 2684 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням у відповідності до тарифного розряду (коефіцієнта), згідно Додатків 1,14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з утриманням належних податків та зборів з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Судом також зазначалось, що питання дотримання строку звернення до суду буде вирішено судом після отримання відзиву та письмових доказів від відповідача.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог слід залишити без руху, з огляду на таке.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 19.07.2022 №2352-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин; далі - Закон №2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом №2352-ІХ, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Дія статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX поширюється на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Тобто, з 19.07.2022 для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк (частини перша статті 233 КЗпП України).
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків: Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023 (підпункти 65.1 - 65.2 пункту 65 постанови).
З доданих до позовної заяви документів убачається, що відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.02.2025 №58 старшого солдата ОСОБА_1 , бухгалтера розрахункової групи фінансово-економічної служби в/ч НОМЕР_1 , відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільненого наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по особовому складу) від 12.02.2025 №65-PC з військової служби у запас за підпунктом «б» за станом здоров'я - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), вважати таким, що вибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 . 3 26.02.2025 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Суд зазначає, що чинна на момент виникнення спірних правовідносин редакція статті 233 КЗпП України передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні/ виключенні зі списків особового складу частини.
При цьому, початок перебігу тримісячного строку для подання позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, суд зазначає, що таке ознайомлення відбувається шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні/виключенні зі списків особового складу частини).
Пунктом 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22.05.2017 №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 № 104) грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках:
- вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини;
- зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої;
-звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби);
- відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.
Згідно з абзацом першим пункту 11.3 розділу 11 Правил № 280 грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації.
Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий залишається в діловодстві фінансового органу військової частини (абзац п'ятий пункту 11.3 розділу 11 Правил № 280).
Відповідно до пункту 11.2 розділу 11 Правил № 280 у грошовому атестаті зазначаються, зокрема та невиключно, дані про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на день видання цього атестата.
Форма грошового атестата встановлена додатком 16 Правил № 280. Ця форма передбачає відображення в атестаті всіх складових грошового забезпечення військовослужбовця, які йому нараховані та виплачені у день виключення зі списків особового складу військової частини.
Крім цього, форма грошового атестата передбачає пункт 14 такого змісту:
«14. Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую (підпис військовослужбовця)».
Відтак про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який вибуває до нового місця служби, або який звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті.
Водночас слід наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Отже, позивач, отримавши в день виключення зі списків особового складу військової частини (26.02.2025) перший примірник грошового атестата володів інформацією про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення.
Наведене підтверджується і його листом датованим 07.06.2025 та адресованим в/ч НОМЕР_1 щодо незастосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2023 рік, який визначений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» при нарахуванні грошового забезпечення.
Аналогічного змісту заяви, щодо необхідність застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня календарного року, при нарахуванні грошового забезпечення, датовані 07.06.2025, були адресовані як до ІНФОРМАЦІЯ_6 , так і ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Оцінюючи доводи позивача, важливо зазначити, що грошове забезпечення є регулярним щомісячним платежем, а тому враховуючи, що ОСОБА_1 перебував на посаді бухгалтера розрахункової групи фінансово-економічної служби в/ч НОМЕР_1 , позивачу був відомий розмір та складові його грошового забезпечення.
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №380/893/20, від 04.07.2023 у справі №620/4707/22 та від 27.03.2024 у справі №380/1105/23).
Отже, обмеження строку на звернення до адміністративного суду не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя; такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Також суд звертає свою увагу, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №140/11358/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за періоди з 19.07.2022 по 21.01.2023, з 19.07.2022 по 28.02.2023 та з 01.03.2023 по 28.02.2025 - повернуто позивачу.
Вказана ухвала набрала законної сили та не була оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
На переконання суду, у заяві про поновлення строку звернення до суду жодних поважних причин, які об'єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на звернення до суду протягом тримісячного строку після виплати йому грошового забезпечення у неналежному розмірі не зазначено, тому відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до приписів частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом після закінчення строку, установленого частини другої статті 233 КЗпП України, а підстави, зазначені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, чим не виконав приписи частини шостої статті 161 КАС України, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші поважні причини пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Керуючись статтями 160-161, 169, 122, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші поважні причини пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви в частині позовних вимог у встановлений судом строк позовну заяву в частині позовних вимог буде залишено без розгляду на підставі частини п'ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Смокович