04 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/11250/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Кірносов Олексій Олександрович в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач), відповідно до якого просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.10.2024 по 10.11.2024, з 12.11.2024 по 11.12.2024, з 11.12.2024 по 11.01.2025, з 15.01.2025 по 13.02.2025, з 13.02.2025 по 28.02.2025 та з 04.03.2025 по 19.03.2025;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з тяжким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.10.2024 по 10.11.2024, з 12.11.2024 по 11.12.2024. з 11.12.2024 по 11.01.2025, з 15.01.2025 по 13.02.2025, з 13.02.2025 по 28.02.2025 та з 04.03.2025 по 19.03.2025 (з урахування раніше виплачених сум).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 30.07.2023 ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією у в/ч НОМЕР_1 та з 05.04.2025 звільнений з військової служби наказом командира в/ч НОМЕР_1 відповідно пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я. Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 22.03.2025 №776, солдат ОСОБА_1 дійсно в періоди з 09.08.2024 по 31.08.2024 та у 01.09.2024 по 21.09.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Сумській області, Юнаківська сільська ТГр, Курська область та 22.09.2024 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час ураження ворожим FPV-дроном поруч з автомобілем в районі населеного пункту Черкасская Конопелька, Курської області, російської федерації, при виконанні бойового завдання пов'язаного із захистом Батьківщини з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України солдат ОСОБА_1 отримав закриту черепно-мозкову травму, рвану рану правої гомілки, контузію правого ока, садна лівої гомілки, забій грудної клітини та інше. У зв'язку з отриманою травмою позивач перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я. Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.04.2025 №23/25/953/В ОСОБА_1 було встановлено 2 групу інвалідності у зв'язку з пораненням, так, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Представник позивач зазначає, що під час проходження військової служби в в/ч НОМЕР_1 позивач неодноразово звертався до командування частини з рапортами та підтверджуючими документами щодо виплати додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень за періоди стаціонарного лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я, які залишились без реагування. 18.07.2025 позивач звернувся з заявою до відповідача про нарахувати та виплату йому недоотриманого грошового забезпечення збільшеного до 100000 гривень за періоди стаціонарного лікування та перебування у відпустці для лікування з 10.10.2024 по 11.11.2024, з 12.11.2024 по 12.12.2024, з 12.12.2024 по 12.01.2025, з 15.01.2025 по 13.02.2025 з 13.02.2025 по 28.02.2025 та з 04.03.2025 по 19.03.2025, однак відповіді не отримав (з урахування раніше виплачених сум). Однак, відповідач відповіді на вищезазначену заяву не надав.
Позивач вважає, що у зв'язку перебуванням на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини, набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн відповідно до абзацу третього пункту 1-2 Постанови №168. Проте, в/ч НОМЕР_1 безпідставно не проведено нарахування додаткової винагороди у збільшеному розмірі 100000,00 грн за спірні періоди. З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 29.10.2025 представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що заява позивача передана до уповноважених осіб, які розглядають дане звернення, попередньо прийнято рішення щодо виплати збільшеної грошової винагороди до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідач зазначає, що у разі прийняття остаточного рішення в/ч НОМЕР_1 буде нараховано та виплачено позивачу передбаченені постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.10.2024 по 10.11.2024, з 12.11.2024 по 11.12.2024, з 11.12.2024 по 11.01.2025, з 15.01.2025 по 13.02.2025, з 13.02.2025 по 28.02.2025 та з 04.03.2025 по 19.03.2025.
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 30.07.2023 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 та, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 звільнений у відставку за підпунктом «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) ВЛК про тимчасову непридатність до військової служби, з 05.04.2025 (а. с. 16).
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 22.03.2025 №776, солдат ОСОБА_1 дійсно в періоди з 09.08.2024 по 31.08.2024 та у 01.09.2024 по 21.09.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Сумській області, Юнаківська сільська ТГр, Курська область (а. с. 23).
Як слідує з довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) виданої в/ч НОМЕР_1 від 25.11.2024 №15261, позивач 22.09.2024 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час ураження ворожим FPV-дроном поруч з автомобілем в районі населеного пункту Черкасская Конопелька, Курської області, російської федерації, при виконанні бойового завдання пов'язаного із захистом Батьківщини, з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України отримав закриту черепно-мозкову травму, СГМ, рвану рану правої гомілки, контузію правого ока, садна лівої гомілки, забій грудної клітини (а. с. 24).
У зв'язку з отриманою травмою ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я.
Зокрема, з 22.09.2024 по 26.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у Сумській обласній клінічній лікарні з діагнозом: обширне корнеосклеральне поранення із повною втратою внутрішньоочного вмісту, множинні рани повік правого ока, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 09.2024 (а. с. 15).
В період з 26.09.2024 по 07.10.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Київській обласній клінічній лікарні з діагнозом: інший вид анофтальму, рвано-різані рани обох повік правого ока, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) №186464 від 07.10.2024 (а. с. 13).
Як вбачається із довідки військово-лікарської комісії від 10.10.2024 №1300, 10.10.2024 ОСОБА_1 проведено медичний огляд у позаштатній гарнізонній військово-лікарській комісії №3 НВМКЦ «ГВКГ», за яким діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): стан після травми (22.09.2024): контузії тяжкого ступеня правої орбіти, обширної корнеосклеральної травми із повною втратою внутрішньо очного вмісту, уламковий перелом латеральної та медіальної стінки правої орбіти, перелому по лобно-виличному шву зі зміщенням, уламкового перелому передньої, латеральної стінки правого максилярного синусу зі зміщенням, перелому правої виличної дуги, множинних рваних ран повік правого ока. Травма, так, пов'язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми не надана). Згідно Наказу №370 МОЗ України від 04.07.2007 - травма тяжка. На підставі ст. 32 графи II Розкладу хвороб - потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів (а. с. 20).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 12.11.2024 №6950 проведено медичний огляд ОСОБА_1 ВЛК гарнізонною при військовій частині НОМЕР_4 , за яким діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): стан після політравми (22.09.2024): ЗЧМТ, струсу головного мозку, тяжкої поєднаної травми правого вилично-орбітального комплексу з рваними ранами повік, множинними уламковими переломами кісток лицевого черепа, стінок правої орбіти зі зміщенням, руйнування правого очного яблука та інше. Травма, так, пов'язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня). Тяжкість отриманої травми: тяжка. На підставі ст. 81 графи II Розкладу хвороб - потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів (а. с. 22).
Крім того, згідно довідки військово-лікарської комісії від 11.12.2024 №7692 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за яким діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): стан після політравми (22.09.2024): ЗЧМТ, струсу головного мозку, тяжкої поєднаної травми правого вилично-орбітального комплексу з рваними ранами повік, множинними уламковими переломами кісток лицевого черепа, стінок правої орбіти зі зміщенням, руйнування правого очного яблука та інше. Травма, так, пов'язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня). Тяжкість отриманої травми: тяжка. На підставі ст. 81 графи II Розкладу хвороб - потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів (а. с. 21).
Також судом встановлено, що з 15.01.2025 по 13.02.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Нововолинський центральній міській лікарні періоди з діагнозом: вертеброгенна, правобічна торакалгія, з вираженим больовим та м'язево-тонічним синдромами, помірним статико-динамічними порушеннями хребта на грунті остеохондрозу, деформуючого спондилоартрозу, протрузії. Стан після політрами (22.09.2024), ЗЧМТ, струсу головного мозку, тяжкої поєднаної травми, контузії тяжкого ступеня правої орбіти, обширної корнеосклеральної травми із повною втратою внутрішньо очного вмісту, уламкового перелому передньої, латеральної стінки правого по лобно-виличному шву зі зміщенням та інше. Виписаний 13.02.2025 з незначним покращенням. Зменшилась інтенсивність болю. Утримуються помірні-статико-динамічні порушення хребта. Згідно рішення ВЛК КНП «НЦМЛ» на підставі наказу МОУ від 14.08.2008 ст. 24 графи II Розкладу хвороб рекомендовано подальше лікування в реабілітаційному відділенні терміном 14 днів, про що свідчить виписка з медичної карти стаціонарного хворого №125392 (а. с. 11).
В період з 04.03.2025 по 19.03.2025, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Нововолинській центральній міській лікарні, офтальмологічне відділення з діагнозом: ідіоматична ерозія рогівки лівого ока, вторинний кон'юктивіт лівого ока, правобічний гострий зовнішній отит з больовим синдромом. Стан після політрами (22.09.2024), ЗЧМТ, струсу головного мозку, тяжкої поєднаної травми правого вилично-орбітального комплексу з рваними ранами повік, множинними уламковими переломами кісток лицевого черепа, стінок правої орбіти зі зміщенням, руйнуванням правого очного яблука, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого офтальмологічного відділення №125392 від 19.03.2025 (а. с. 14).
Відповідно до Свідоцтва про хворобу №2 від 29.01.2025 госпітальною ВЛК при КНП «НЦМЛ» проведено медичний огляд ОСОБА_1 , з метою визначення ступеня придатності останнього до військової служби: діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: стан після політравми (22.09.2024): ЗЧМТ, струсу головного мозку, тяжкої поєднаної травми правого вилично-орбітального комплексу з рваними ранами повік, множинними уламковими переломами кісток лицевого черепа, стінок правої орбіти зі зміщенням, руйнуванням правого очного яблука; операції: (22.09.2024) - первинна хірургічна обробка забійних ран повік, евісцерація правого ока; (10.2024) - реконструкція правої орбіти, репозиція МОС правого вилицевого комплексових вигляді рубцевої деформації повік, анофтальму праворуч, множинних уламкових консолідуючих переломів кісток лицевого черепа, МОС правого вилицевого комплексу, парастезії шкіри обличчя справа, стійкої цефалгії. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка 5 №152261 від 25.11.2024, видана командиром в/ч НОМЕР_1 ). Остеохондроз грудного відділу хребта з правобічною вертеброгенною торакоалгією з помірним стійким больовим синдромом. Протрузії Th3-Th4, Th4-Th5, Th5- Th6. Деформуючий спондилоартроз, спондильоз, гіперкіфоз. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби Гіпертонічна хвороба перша стадія, перший ступінь. ССР помірний. СН нуль ст. Ангіопатія сітківки лівого ока. Повна вторинна адентія верхньої та нижньої щелепи. Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статей 31-А, 75-А графи II Розкладу хвороб - непридатний до військової служби (а. с. 31).
У відповідності до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.04.2025 № 23/25/953/В ОСОБА_1 було встановлено 2 групу інвалідності у зв'язку з пораненням, так, пов'язаним із захистом Батьківщини (а. с. 17-18).
Як вбачається з виписки по картковому рахунку АТ КБ «Приватбанк» від 17.07.2025, позивачу з 10.10.2024 по 19.03.2025 нарахування та виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі 100 000 грн не здійснювалась (а. с. 19).
18.07.2025 позивач звернувся з заявою до відповідача про нарахувати та виплату йому недоотриманого грошового забезпечення збільшеного до 100000 гривень за періоди стаціонарного лікування та перебування у відпустці для лікування з 10.10.2024 по 11.11.2024, з 12.11.2024 по 12.12.2024, з 12.12.2024 по 12.01.2025, з 15.01.2025 по 13.02.2025 з 13.02.2025 по 28.02.2025 та з 04.03.2025 по 19.03.2025, однак відповіді не отримав (з урахування раніше виплачених сум) (а. с. 26-27). Однак, відповідач відповіді на вищезазначену заяву не надав.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся із даним позовом до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку №260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги).
У пункті 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168.
У пункті 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Також пункт 1 Постанови №168 передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.
Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Пунктом 1-1 вказаної Постанови (зі змінами, у редакції від 20.06.2024) установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналіз пункту 1-2 Постанови №168 дозволяє зробити висновок, що нарахування та виплата військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн здійснюється за таких умов:
а) пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини;
б) факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
в) факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Повертаючись до обставин цієї справи, судовим розглядом встановлено, що 22.09.2024 позивач отримав поранення тяжкого ступеня тяжкості пов'язане із захистом Батьківщини та у зв'язку з цим проходив лікування.
Суд наголошує, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.
Пункт 11 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ передбачає, що військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров'я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 №745/32197; далі - Порядок №260).
На підставі наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV, що застосовується з 01.02.2023 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 9 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини.
Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (пункт 12 розділу XXXIV Порядку №260).
Із аналізу наведених норм Постанови №168, Порядку №260 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. При цьому Постанова №168 не містить такої обов'язкової умови, як безперервне перебування особи на стаціонарному лікуванні, як і не містить обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку із пораненням, одержаним під час захисту Батьківщини, за які виплачується збільшена винагорода. Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі до 100000,00 грн.
Наявна в матеріалах справи довідка військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2024 №15261 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) яку видано на підставі наказу командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від 20.11.2024 №2962, підтверджує, що позивач 22.09.2024 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час ураження ворожим FPV-дроном поруч з автомобілем в районі населеного пункту Черкасская Конопелька, Курської області, російської федерації, при виконанні бойового завдання пов'язаного із захистом Батьківщини, з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України отримав закриту черепно-мозкову травму, СГМ, рвану рану правої гомілки, контузію правого ока, садна лівої гомілки, забій грудної клітини (а. с. 24).
У зв'язку з отриманою травмою позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довідкою військово-лікарської комісії від 10.10.2024 №1300 (а. с. 20), довідкою військово-лікарської комісії від 11.12.2024 №7692 (а. с. 21), довідкою військово-лікарської комісії від 12.11.2024 №6950 (а. с. 22), випискою з медичної карти стаціонарного хворого №125392 (а. с. 11), випискою з медичної карти стаціонарного хворого офтальмологічного відділення №1251814 від 19.03.2025 (а. с. 14).
Суд звертає увагу, що відповідач у відзиві на позов не заперечує не нарахування та не виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно з Постановою №168 за період 10.10.2024 по 11.11.2024, з 12.11.2024 по 12.12.2024, з 12.12.2024 по 12.01.2025, з 15.01.2025 по 13.02.2025 з 13.02.2025 по 28.02.2025 та з 04.03.2025 по 19.03.2025. При цьому вказує, що заява позивача передана до уповноважених осіб, які розглядають звернення щодо виплати додаткової винагороди, попередньо прийнято рішення щодо виплати збільшеної грошової винагороди до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини відповідно до постанови №168.
Разом з тим, станом на час винесення судом рішення відповідачем будь-яких письмових доказів про нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, яка передбачена постановою №168, збільшеної до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з тяжким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.10.2024 по 10.11.2024, з 12.11.2024 по 11.12.2024, з 11.12.2024 по 11.01.2025, з 15.01.2025 по 13.02.2025, з 13.02.2025 по 28.02.2025 та з 04.03.2025 по 19.03.2025 (з урахування раніше виплачених сум) та її зарахування на картковий рахунок - не надано.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не спростував доводи позивача про порушення його права на отримання додаткової винагороди згідно з Постановою №168 за вказаний період.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини відповідно до постанови №168 у зв'язку з отриманим 22.09.2024 травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, а відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не проведення нарахування та виплати вказаної додаткової винагороди.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, взаємопов'язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за період з 10.10.2024 по 10.11.2024, з 12.11.2024 по 11.12.2024, з 11.12.2024 по 11.01.2025, з 15.01.2025 по 13.02.2025, з 13.02.2025 по 28.02.2025 та з 04.03.2025 по 19.03.2025 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідно до Постанови №168 додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяці пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.10.2024 по 10.11.2024, з 12.11.2024 по 11.12.2024, з 11.12.2024 по 11.01.2025, з 15.01.2025.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з тяжким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.10.2024 по 10.11.2024, з 12.11.2024 по 11.12.2024, з 11.12.2024 по 11.01.2025, з 15.01.2025 по 13.02.2025, з 13.02.2025 по 28.02.2025 та з 04.03.2025 по 19.03.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з тяжким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.10.2024 по 10.11.2024, з 12.11.2024 по 11.12.2024, з 11.12.2024 по 11.01.2025, з 15.01.2025 по 13.02.2025, з 13.02.2025 по 28.02.2025 та з 04.03.2025 по 19.03.2025 (з урахування раніше виплачених сум).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.А. Лозовський