Житомирський апеляційний суд
Справа №277/533/25 Головуючий у 1-й інст. Заполовський В. В.
Категорія 39 Доповідач Борисюк Р. М.
04 грудня 2025 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Житомирі цивільну справу № 277/533/25 за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кривицької Валерії Сергіївни на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 03 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Заполовського В.В. у селищі Ємільчине,
У квітні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс», Товаристово, Позивач) звернувся з даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 980595 від 11 квітня 2023 року у розмірі 51 359,58 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,4 грн та 16 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Позов мотивувався тим, що 11 квітня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 980595, відповідно до умов якого кредитор надав відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання за договором кредиту виконало в повному обсязі.
31 січня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 31012025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 980595, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс».
Всупереч умовам кредитного договору відповідач частково виконав свої зобов'язання та загальний розмір заборгованості становить 51 359,58 грн, з яких: 27 540,28 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 22 498,88 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1320,42 грн. - заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).
Представник позивача також зазначав, що при поданні позову ним було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн.
Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 03 липня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 980595 від 11 квітня 2023 року в сумі 51 359,58 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2422,4 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник відповідача - адвокат Кривицька В.С. просить його скасувати в частині повного задоволення вимог та ухвалити нове рішення, яким Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» відсотки за користування кредитом, відповідно до Договору № 980595 про надання споживчого кредиту від 11 квітня 2023 року в розмірі 6 519,3 грн, 2 000 грн витрат на правову допомогу та судові витрати відповідно до задоволених позовних вимог. У задоволенні позову в іншій частині відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.
Представник вказує, що розмір нарахованих та встановлених процентів за весь період кредитування перевищує розмір основної заборгованості в два рази. Зазначає, що починаючи з 10 травня 2023 року ОСОБА_1 почав виплачувати кошти по кредиту у вказаному, відповідно до Додатку №1 розмірі.
ОСОБА_1 у період з 10 травня 2023 року по 08 грудня 2023 року погасив кредитні кошти на загальну суму 27 230,70 грн, з яких: 27 000 грн (тіло кредиту) - 22 881,39 (сума залишку тіла кредиту відповідно до Реєстру боржників) = 4 118,61 грн - було списано в погашення тіла кредиту 27 230,70 грн (сума погашення внесена позивачем) - 4 118,61 грн (сума списана на погашення тіла кредиту) = 23 112,09 грн - було списано на погашення відсотків, з яких: 6 750 грн (відсотки за перший день користування кредитом) - 4 658,89 грн (відсотки за перший день користування кредитом, які залишились до сплати відповідно до Реєстру боржників) = 2 091,11 грн - було списано з суми погашеної позивачем на відсотки, які були списані ТОВ «Слон Кредит» в перший день видачі кредиту і якими позивач не користувався. 23 112,09 грн (сума всіх відсотків, яка була списана з позивача під час погашення кредиту) - 2 091,11 грн (сума коштів, яка була списана за відсотки за перший день користування кредитом) = 21 020,98 грн - сума, яка була зарахована на погашення відсотків з другого дня користування кредитом.
Таким чином, ОСОБА_1 за 6 місяців погашення кредиту, відсотків заплатив в чотири рази більше ніж сама сума кредиту, що є несправедливими та обтяжуючими умовами кредитування, та які призвели до боргової кабали клієнта. Вказана умова договору по нарахуванню процентів є несправедливою, а розмір нарахованих відсотків непропорційно високий, що призводить до дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальнику, суперечить нормам Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, відповідач не заперечує отримання вказаних кредитних коштів, 6 місяців по яким здійснював погашення кредиту, відповідно до встановленого Графіку платежів, проте відсотки, які вдвічі перевищують тіло кредиту призводять до погіршення матеріального стану відповідача, дисбалансу сторін кредитування та кабальних відносин з боку Кредитора в сторону Боржника - відповідача по справі.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України ( частина 1 статті 368 ЦПК України).
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, наявні правові підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором, допустивши заборгованість. Неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.
Також, судом враховано, що представником відповідача заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу до 2000 грн. Врахував складність справи, яка є малозначною та однотипною, а також виконані адвокатом роботи (надані послуги) щодо складання позовної заяви та написання відповіді на відзив, розмір задоволених позовних вимог, тому дійшов висновку, що із відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.
Судом установлено, що 11 квітня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 980595 про надання споживчого кредиту, відповідно до пункту 1.2 якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (а.с.31-34).
Згідно пунктів 1.3, 1.4 договору сума кредиту складає 33 750,00 грн, тип кредиту - кредит; строк кредиту - 731 день з кінцевим терміном повернення 11 квітня 2025 року (включно). Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору (далі - Графік платежів).
Відповідно до пункту 1.5 даного договору тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить - за перший день користування кредитом - 25% в день (9125% річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту 100% річних.
Пунктами 1.7 та 1.8 договору встановлена орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 251,93% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 86221,88 грн.
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: - у розмірі 27 000 грн на поточний рахунок споживача № НОМЕР_1 в АТ «Аккорд Банк», через (транзитний рахунок) НОМЕР_2 в АТ «Аккорд Банк», код банку 380634; - у розмірі 6750 грн на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п.3.5 Договору (пункт 2.1 Договору).
Згідно пункту 3.5 сплата процентів за перший день користування кредитом здійснюється споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом споживач доручає товариству утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню споживачу.
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів (п.5.1 договору).
Пунктом 5.3 договору передбачено, що споживач здійснює платежі за договором у такій черговості:
у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;
у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом;
у третю чергу здійснюється сплата інших платежів за договором.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується копією платіжної інструкції №19534 від 11 квітня 2023 року.
Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 980595 від 11 квітня 2023 року, що є Таблицею загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, стверджується, що ОСОБА_1 видається кредит за договором на 24 місяці в період з 11 квітня 2023 року по 11 квітня 2025 року в сумі 33 750 грн, з яких 27000 грн чиста сума кредиту, 6750 грн проценти за перший день користування кредитом. Даною Таблицею визначено суму щомісячних платежів, з яких частина йде на погашення процентів за користування кредитом, інша частина - на погашення суми кредиту. Загальна вартість кредиту становить 86 221,88 грн.
Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що отримав свій примірник Графіку.
Аналогічні положення зазначені і в паспорті споживчого кредиту, з якими відповідач ознайомився, що підтверджується його особистим підписом.
Із розрахунку заборгованості по кредитному договору, складеного ТОВ «Слон Кредит», слідує, що ОСОБА_1 здійснював погашення заборгованості щомісячними платежами в період з 10 травня 2023 року по 08 грудня 2023 року, сплативши кошти у сумі 27 230,70 грн, з яких було зараховано кошти на погашення: відсотків за перший день користування кредитом, відсотків за користування кредитом з другого дня, тіла кредиту. Станом на 11 квітня 2025 року загальна сума заборгованості становить 50 990,62 грн. Загальна сума на дату відступлення (31 січня 2025 року) становить 50 039,16 грн.
31 січня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) укладено договір факторингу № 31012025, згідно умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.7-13).
До фактора переходять права клієнта як первісного кредитора за кредитними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за кредитними договорами.
Згідно пункту 1.2 договору факторингу з дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною за укладеними кредитними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників та набуває всіх прав за ним.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 31012025 від 31 січня 2025 року фактор та клієнт уклали даний акт про те, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 2092, після чого з урахуванням умов договору факторингу від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.17, 18, 19).
Із Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 31012025 від 31 січня 2025 року слідує, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 980595 від 11 квітня 2023 року, сума заборгованості становить 50 039,16 грн (а.с.24-26).
На підставі частин 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Із правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, складеного ТОВ «Факторинг Партнерс», загальна заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №980595 від 11.04.2023 за період з 31.01.2025 року по 10.04.2025 року становить 1320,42 грн.
Згідно із частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Як було встановлено вище, кредитний договір підписаний споживачем ОСОБА_1 та представником товариства.
Згідно пункту 9.8 кредитного договору підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в частинах1, 2 статті 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
За таких обставин сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Своїм правом відмовитися від договору про споживчий кредит ОСОБА_1 не скористався.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 2.1. договору про надання споживчого кредиту № 980595 від 11 квітня 2023 року кошти товариство надало ОСОБА_1 у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 27 000 грн на користь споживача, призначення платежу UA27380634000002909596202001/перерахування за кредитним договором № 980595 від 11 квітня 2023 року ОСОБА_1 а в розмірі 6750 грн на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом згідно з пунктом 3.5. договору (а.с.31 зворот).
За змістом пункту 3.5. договору сплата процентів за перший день користування кредитом, здійснюється споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом споживач доручає Товариству утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню споживачу.
ТОВ «Слон Кредит» 11 квітня 2023 року перерахувало кошти у сумі 27 000 грн на рахунок з призначенням платежу UA27380634000002909596202001/перерахування за кредитним договором № 980595 від 11 квітня 2023 року ОСОБА_1 , що підтверджено платіжним дорученням № 19534 від 11 квітня 2023 року.
Інша частина із загальної суми кредиту в розмірі 6750 грн відповідно до наведених вище умов договору перерахована ТОВ «Слон Кредит» як виконання зобов'язань позичальника з оплати процентів за перший день користування кредитом.
Наявність заборгованості за договором підтверджується розрахунком позивача.
Обставини набуття ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором підтверджуються копіями договору факторингу, витягом з реєстру боржників для друку та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 0492440000 від 31 січня 2025 року (а.с.22).
Відповідно до реєстру боржників до договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31 січня 2025 року під номером 1737 значиться боржник ОСОБА_1 (а.с.25).
Розмір заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував. Проценти нараховані відповідно до умов договору.
З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у сумі 51 359,58 грн.
Крім того, місцевий суд вірно врахував складність справи, яка є малозначною та однотипною, а також обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розмір задоволених позовних вимог та дійшов обґрунтованого висновку, що із відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Приймаючи остаточне рішення у справі, суд апеляційної інстанції враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, серія A, N 303-A, § § 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland, N 49684/99, § 2)).
Доводи апеляційної скарги містять суб'єктивне тлумачення апелянтом як обставин справи, так і норм діючого законодавства, направлене на переоцінку доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим судом при ухваленні рішення були належним чином оцінені подані сторонами докази, повно встановлені фактичні обставини справи, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.
За приписами частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).
Відповідно до підпунктів «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у постанові, зокрема вирішує питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року було відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 2906,88 грн за подання апеляційної скарги.
Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга представника відповідача залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, із ОСОБА_1 підлягає стягненню у дохід держави судовий збір у розмірі 2906,88 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кривицької Валерії Сергіївни залишити без задоволення, а рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 03 липня 2025 року - без змін.
Стягнути із ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 2906,88 грн за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Судді