Справа № 761/19834/25
Провадження № 3/761/4371/2025
26 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савчук Ю.Н., розглянувши справу про порушення митних правил, яка надійшла від Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ "Тех Сервіс ЛТД" (03170, м.Київ, вул.Мельниченка, буд.13, код ЄДРПОУ 44140369), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України,
15 травня 2025 року до Шевченківського районного суду міста Києва з Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України надійшли матеріали справи за порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Із протоколу про порушення митних правил від 06.03.2025 року вбачається, що 25.09.2023 року на митну територію України з території Великобританії через пункт пропуску "Шегині-Медика" Львівської митниці разом з транспортним засобом з р.н.з НОМЕР_2 на адресу ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» (03170, м.Київ, вул.Мельниченка, буд.13, код ЄДРПОУ 44140369) переміщено товар "вантажний напівпричіп марки KOEGEL, модель S 24-1, номер шасі № НОМЕР_3 , 2017 року випуску заявленою вартістю 12 000 доларів США.
Підставою для переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України були наступні документи: попередня митна декларація одержувача ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» від 25.09.2023 року № UA209000795034U2, а також товаросупровідний документ: проформа-інвойс від 22.09.2023 року №2209232, згідно якого вартість напівпричепа складає 12 000 доларів США.
Згідно з вказаними документами продавцем та відправником напівпричіпу виступає компанія "KAIROS RAISON LIMITED" (71-75 Shelton Street, Covent Garden London, United Kingdom, WC2H9JQ), а одержувачем - ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» (03170, м.Київ, вул.Мельниченка, буд.13, код ЄДРПОУ 44140369)
27.09.2023 року товар "напівпричіп вантажний тентований 3-х вісний до сідельного тягача марки KOEGEL, модель S 24-1, номер шасі № НОМЕР_3 , 2017 року випуску заявлено до митного оформлення декларантом ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» ФОП ОСОБА_2 за митною декларацією типу IM40ДЕ № 23UA209180056435U9.
Разом із вказаною митною декларацією до Львівської митниці були надані такі документи: копія митної декларації країни відправлення- Польщі від 31.08.2023 року MRN 23PL341010E0262645, Статут ТОВ «Тех Сервіс ЛТД», рішення єдиного учасника ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» від 22.09.2023 року, та інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вказаної митної декларації.
Згідно з проформою-інвойсом від 22.09.2023 року № 2209232 компанія-інвестор "KAIROS RAISON LIMITED" (Великобританія) передає для компанії-отримувача ТОВ «Тех Сервіс ЛТД (Україна) товар KOEGEL S 24-1, production date 2017, VIN № НОМЕР_3 , Nr rej EWI4RV2 фактурною вартістю 12 000 доларів США.
Крім того, зазначені інші умови: 1) передавач (інвестор) безоплатно передає, а отримувач отримує зазначений в цьому інвойсі товар в якості інвестиції до статутного капіталу отримувача; 2) оплата не потрібна; 4) умови доставки CPT Львів, Україна.
27.12.2024 Координаційно-моніторинговою митницею до Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби направлено запит до митних органів Польщі (вих. № 26/26-04/11/70) з метою перевірки законності ввезення на митну територію України напівпричепу, одержувачем якого виступало ТОВ «Тех Сервіс ЛТД».
15.01.2025 до Координаційно-моніторингової митниці надійшла відповідь від митних органів Польщі (лист Департаменту міжнародної взаємодії № 26/26-04/7/109) на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України напівпричіпу на адресу компанії ТОВ «Тех Сервіс ЛТД».
За результатами опрацювання відповіді митних органів Польщі встановлено, що товар "напівпричіп вантажний тентований 3-х вісний; марки KOEGEL, модель S 24-1, номер шасі № НОМЕР_3 , переміщувався на підставі польської експортної декларації від 31.08.2023 року № 23PL341010E0262645.
Від митних органів Польщі отримано завірені копії: експортної декларації від 31.08.2023 року № 23PL341010E0262645, інвойсу № 24/2023 від 31.08.2023 року та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки KOEGEL, модель S 24-1, номер шасі № НОМЕР_3 .
Згідно з отриманими документами встановлено, що за вищезгаданою експортною декларацією з митної території Польщі переміщено товар "напівпричіп вантажний тентований 3-х вісний; марки KOEGEL, модель S 24-1, номер шасі № НОМЕР_3 .
Відповідно до відповіді митних органів Польщі від 15.10.2025 на запит № 26/26-04/11/1844 від 18.08.2025 року експортер Samochodovy Transport Drogowy M. Maciejski, Niwy 79,26-021 Daleszyce заявила, що не продавала бувший у використанні напівпричіп фірмі "KAIROS RAISON LIMITED" (71-75 Shelton Street, Covent Garden London, UK).
Під час співставлення відомостей, зазначених в документах, надісланих митними органами Польської Республіки з даними, які містяться у документах, що подавались до митного оформлення за митною декларацією від 25.09.2023 року № UA209000795034U2, встановлено невідповідність інформації щодо назви одержувача та вартості транспортного засобу. Відповідно до експортної декларації від 31.08.2023 року MRN 23PL341010E0262645 та інвойсу № 24/2023 від 31.08.2023 року, відправником напівпричепу виступає компанія S.T.D. Marek Maciejski, Niwy 79,26-021 Daleszyce a отримувачем - ТОВ «Оріон Про Систем» (Україна), вартість товару напівпричепу марка KOEGEL становить 31 000 польських злотих.
Згідно проформи-інвойсу від 22.09.2023 року № 2209232, виставленого компанією "KAIROS RAISON LIMITED" на адресу ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» та митної декларації від 25.09.2023 року № UA209000795034U2, поданими ФОП ОСОБА_2 , який діяв від імені ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» на підставі Довіреності № 25091 від 25.09.2023 року та Договору на надання послуг митного брокера від 16.01.2021 року, до митного оформлення, вартість товару напівпричепу марка KOEGEL, модель S 24-1, номер шасі № НОМЕР_3 становить 12 000 доларів США.
Отже, відомості щодо одержувача та вартості зазначеного товару у документах, отриманих від митних органів Польської Республіки, не відповідають даним, вказаним у документах, поданих ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» при переміщені через митний кордон України та митному оформленню.
Таким чином, за висновками митного органу, товар "напівпричіп вантажний тентований 3-х вісний; марка KOEGEL, модель S 24-1, номер шасі № НОМЕР_3 , митне оформлення якого здійснено за митною декларацією IM40ДЕ № 23UA209180056435U9 загальною вартістю 12 000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на дату переміщення товарів через митний кордон України (25.09.2023) складає - 438 823,20 грн., переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, проформу-інвойс від 22.09.2023 року №2209232, згідно якого вартість напівпричепа складає 12 000 доларів США. що містять неправдиві відомості щодо одержувача, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості.
У судовому засіданні представник Державної митної служби України Григораш Д.І. просив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, оскільки останнім допущено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Константинова О.М. заперечила з приводу обставин зазначених у протоколі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 та просила провадження відносно останньої про порушення митних правил закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України з огляду на те, що митним органом доказів надання документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару не подано. Щодо недостовірних, на думку митних органів, відомостей про одержувача товару, зазначила, що товар був придбаний ТОВ «Оріон Про Систем» у польської компанії S.T.D. Marek Maciejski на підставі договору комісії для "KAIROS RAISON LIMITED" та був переданий від ТОВ «Оріон Про Систем» до "KAIROS RAISON LIMITED" на території Польщі згідно актів приймання-передачі. В подальшому "KAIROS RAISON LIMITED" поставило товар ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» як внесок до статутного капіталу.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку про таке.
Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Згідно вимог ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності)дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Диспозицією ч. 1 ст.483 МК України визначено, що переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Отже, частина 1 статті 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, серед іншого, шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Зі змісту правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, слідує, що: об'єктом правопорушення за ч. 1ст. 483 МК України, пов'язаного з порушенням митних правил, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Об'єктивною стороною передбаченого ч. 1 ст.483 МК України правопорушення є: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Суб'єктом наведеного правопорушення є громадяни - декларанти, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Суб'єктивна сторона за ч. 1 ст.483 МК України передбачає прямий умисел, тобто, винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з конкретною метою порушення встановленого порядку.
Таким чином, правопорушення передбаченого ч. 1 ст.483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа свідомо використовує спеціально виготовлені сховища (тайники) та інші засоби або способи, що утруднюють виявлення товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших або знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробкою, чи містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.
Тобто , для притягнення до відповідальності за ст.483 МК необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 Митного кодексу України.
Згідно положень ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Пунктом 3.8 розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, ратифікованої Законом України від 05.10.2006 року N 227-V, визначено, що декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.
За змістом пункту 8 статті 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
Згідно з правилами ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме - під час подання органу доходів і зборів документів на митне оформлення товару як підстави для переміщення таких товарів. Склад правопорушення в даному випадку полягає саме в умисному переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документу, що містить неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.
При цьому не будь-які неточності документів, які надаються митному органу, щодо вищевказаних відомостей становлять склад передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України адміністративного правопорушення. Враховуючи характер передбачених вказаною нормою дій, об'єктивну сторону зазначеного правопорушення становить лише надання тих неправдивих відомостей, що мають наслідком уникнення належного митного контролю товарів, які переміщаються через митний кордон України.
За умови відсутності встановлених законом чи актом індивідуальної дії обмежень/заборон на переміщення товарів через митний кордон для конкретної особи відправника/одержувача товарів або конкретного виду товару, склад передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України правопорушення насамперед становить надання неправдивих відомостей, направлених на викривлення митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон (оскільки в даному випадку товар ввозився на митну територію України - заниження його митної вартості).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для ініціації притягнення керівника юридичної особи до відповідальності стало подання ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» для митного оформлення документів на товар, що ввозиться на митну території України, в яких вартість такого товару з точки зору митного органу є більшою, ніж реальна.
Такі висновки митним органом були зроблені на підставі співставлення відомостей, наданих декларантом, з відомостями отриманими від митних органів Польщі (лист Департаменту міжнародної взаємодії від 15.01.2025 № 26/26-04/7/109) на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України напівпричепу на адресу компанії ТОВ «Оріон Про Систем».
Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Підтвердженням вартості товару є інвойс від 31.08.2025 року № 24/2023, який відповідно до ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є однією із форм зовнішньоекономічного контракту, на підставі якого ТОВ «Оріон Про Систем» придбало напівпричіп у польської компанії Marek Maciejski за ціною 31 000 польських злотих, що станом на 25.09.2023 року становило 262 334,40 грн., які надані митними органами Польщі, в той час, коли декларантом ФОП ОСОБА_3 у проформі інвойсі 22.09.2023 року № 2209232 та митній декларації 25.09.2023року № UA209000795034U2 була вказана вартість товару в сумі 12 000 доларів США.
Твердження захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Константинової О.М. про те, що товар був придбаний ТОВ «Оріон Про Систем» у польської компанії S.T.D. Marek Maciejski на підставі договору комісії для "KAIROS RAISON LIMITED" та був переданий від ТОВ «Оріон Про Систем» до "KAIROS RAISON LIMITED" на території Польщі згідно актів приймання-передачі, а відтак, відомості, зазначені ФОП ОСОБА_2 в митній декларації та проформі-інвойсі є достовірними, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.
Як вбачається із пояснень ФОП ОСОБА_2 від 02.05.2025 року, напівпричіп марки KOEGEL, модель S 24-1, 2017 року випуску імпортувався на територію України в якості внеску нерезидента "KAIROS RAISON LIMITED" до статутного капіталу ТОВ «Тех Сервіс ЛТД». "KAIROS RAISON LIMITED" увійшов до складу учасників ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» шляхом внесення додаткового вкладу у негрошовій формі до статутного капіталу ТОВ «Тех Сервіс ЛТД». Напівпричіп належав "KAIROS RAISON LIMITED" на праві приватної власності, що підтверджується контрактом купівлі-продажу № 3123081 від 31.08.2023 року. Вартість згідно інвойсу складає 12 000 доларів США.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» від 22.09.2023 року затверджено збільшений розмір статутного капіталу в сумі 2 118 978,37 грн. в результаті додаткового вкладу у негрошовій формі "KAIROS RAISON LIMITED" за рахунок майна, в тому числі напівпричепу марки KOEGEL, модель S 24-1, грошова оцінка якого становить 4 388 23,20 грн. та затверджено перерозподіл часток у статутному капіталі: 4,72 %- ОСОБА_4 , 95,28 %- КАЙРОС РЕЙСОН ЛІМІТЕД.
Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» від 12.10.2023 року затверджено збільшений розмір статутного капіталу в сумі 4 119 880,17 грн. в результаті додаткового вкладу у негрошовій формі "KAIROS RAISON LIMITED" за рахунок майна, в тому числі напівпричепу марки KOEGEL, модель S 24-1 вартістю 447090,56 грн. та затверджено перерозподіл часток у статутному капіталі: 2,43 %- ОСОБА_4 , 97,57 %- КАЙРОС РЕЙСОН ЛІМІТЕД.
За змістом ч.2, 3 ст.18 Закону України «Про товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу.
Ч.10 цієї статті Закону передбачено, що протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про: 1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами; 2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів; 3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.
Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» про залучення додаткового вкладу у вигляді майна: напівпричепу марки KOEGEL, модель S 24-1 та збільшення за рахунок цього майна розміру статутного капіталу товариства, яке має передувати рішенню про затвердження збільшеного розміру статутного капіталу, особою, що притягується до адміністративної відповідальності, не подано.
Рішення про затвердження збільшеного розміру статутного капіталу від 22.09.2023 року та від 12.10.2023 року містять різну інформацію щодо вартості напівпричепу : 438 823,20 грн. та 447 090,56 грн і розміру часток учасників, в тому числі учасника, який вніс напівпричіп до статутного капіталу товариства: 95,28 % і 97,57 %. Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розмір частки учасника KAIROS RAISON LIMITED " у статному капіталі ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» складає 99,33%.
Отже, мало місце порушення встановленої законом процедури внесення майна до статутного капіталу, що ставить під сумнів реальність цієї господарської операції.
Наданий Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 20.10.2023 року, в якому зазначено напівпричіп марки KOEGEL, модель S 24-1, не може бути доказом постановки транспортного засобу на баланс товариства, оскільки є неналежно оформленим. Зокрема, його не затверджено, у графі «Затверджую» відсутній підпис та зазначення посади особи, яка його затвердила. Крім того, зі змісту вказаного документу вбачається, що його форма затверджена наказом Мінстату України від 29.12.1995 року № 352. Проте вказаний наказ скасовано наказом Державної служби статистики України «Про скасування та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державної служби статистики України, Міністерства статистики України та Державного комітету статистики України» від 22.10.2021 № 266.
Щодо поданого контракту комісійного обслуговування СМ2408 від 24.08.2023 року, укладеного між ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» та KAIROS RAISON LIMITED", на підставі якого, як стверджувала в судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Константинова О.М., напівпричіп було придбано ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» як комісіонером для комітента KAIROS RAISON LIMITED", суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Як вбачається із п.п. 1.1. п.1 Контракту комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду вчинити наступні правочини від свого імені : на користь та за рахунок комітента: придбати та надати у розпорядження комітенту транспортні засоби: причіпи, напівпричіпи, комплектуючі та запасні частини до них, визначені у додатках або додаткових угодах до цього Договору.
Відповідно до додаткової угоди № 24/2 від 24.08.2023 року до вказаного Контракту комітент доручив комісіонеру укласти контракт з третіми особами з метою придбання та подальшої передачі комітенту транспортних засобів, технічні характеристики, гранична ціна та умови придбання яких визначаються нижче: марка KOEGEL, модель S 24-1, 2017 року випуску на суму, що не перевищує 7200 доларів США.
Згідно з Актом приймання-передачі від 20.09.2023 року ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» передало KAIROS RAISON LIMITED" напівпричіп марки KOEGEL, модель S 24-1, 2017 року випуску, вартістю 4172,09 доларів США.
За змістом п. 6 Додаткової угоди № 24/2 від 24.08.2023 року комісійна винагорода за виконання доручення згідно цього додатку складає 500 доларів США, які комітент повинен сплатити на користь комісіонера не пізніше 45 днів з моменту отримання товару згідно акту приймання-передачі на підставі інвойсів, виставлених комісіонером в дату передачі товару.
Інвойсів, на підставі яких відповідно до умов контракту повинен передаватися товар від комісіонера до комітента не подано.
Відповідно до п. 8 Додаткової угоди № 24/2 від 24.08.2023 року умови та місце доставки : FCA, будь-яка країна Європи та Європейського союзу.
Згідно з умовами FCA (Free Carrier - Франко перевізник) Правил Інкотермс ( Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) продавець зобов'язаний: передати товар та інвойс перевізнику; сплатити за митне оформлення товару на експорт; нести відповідальність за вантаж до передачі його перевізнику.
Отже, Договір комісії передбачав поставку товару від комісіонера комітенту шляхом його експорту, однак товар було передано комітенту за місцем його придбання в Республіці Польща, в той час, коли місцезнаходження компанії KAIROS RAISON LIMITED"(71-75 Shelton Street, Covent Garden London, United Kingdom, WC2H9JQ), тобто Великобританія. У митній декларації UA209000795034U2 від 25.09.2023 року також зазначалося, що товар поставляється із території Великобританії.
Згідно з п. 5.2 Контракту розрахунок за придбаний товар здійснюється безпосередньо комітентом на рахунки продавця згідно контракту, укладеного між комісіонером та продавцем.
Відповідно до п. 6.1 Контракту товар, придбаний комісіонером за рахунок комітента,
П.4 Додаткової угоди також передбачено, що розрахунок за товар, визначений в п.1 цього Договору здійснюється комітентом безпосередньо на рахунок продавця.
Міжнародний переказ коштів здійснено з використанням Системи SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications - Співтовариство всесвітніх міжбанківських телекомунікацій).
Як вбачається із поданого платіжного доручення в іноземній валюті SWIFT від 01.04.2024 року, отримувачем грошових коштів в сумі 11 247,22 євро, сплачених KAIROS RAISON LIMITED" 01.04.2024 року, була компанія Marek Maciejski.
Для відправки SWIFT-переказів в іноземній валюті клієнт повинен надати банку наступні реквізити: назву банку-беніфіціара; SWIFT-код банку-беніфіціара; номер рахунку беніфіціара, найменування беніфіціара (для фізичної особи - прізвище, ім'я адресу отримувача).
Однак вказаний документ не містить банківських реквізитів сторін, зокрема номерів рахунків та найменувань банківських установ, де вони відкриті та інших необхідних відомостей, які повинні зазначатися у такого виду документах, також не заначено, що платіж проведено банком. Крім того, оплата мала місце 01.04.2024 року, в той час, коли інвойс, згідно якого придбано товар, датований 03.08.2023 року, а відтак суд приходить до висновку, що вказаний документ не може підтверджувати факту розрахунку за придбаний 31.08.2023 року напівпричіп.
Також, відповідно до інвойсу від 31.08.2023 року, який відповідно до ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є однією і з форм зовнішньоекономічного контракту, валютою контракту виступали польські злоти, вартість причепу складала 31 000 PLN, в той час, коли відповідно до поданого SWIFT KAIROS RAISON LIMITED" було сплачено грошові кошти в розмірі 11 247,22 євро. Додаткової угоди до зовнішньоекономічного контракту, яким би змінювалася валюта договору із польських злотих на євро та ціна договору особою, що притягується до адміністративної відповідальності, не подано.
Крім того, інвойс було виставлено польською компанією 31.08.2023 року, Акт приймання-передачі причепу від ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» до KAIROS RAISON LIMITED" складено 20.09.2023 року, а оплата за вказаний товар, якщо припустити, що така мала місце, відбулася 01.04.2024 року. Таким чином, станом на момент передачі спірного майна від комісіонера до комітента, товар не було оплачено на користь продавця.
Відповідно до ч.1 ст.265 МК України декларантом має право виступати: 1) особа, яка самостійно здійснює декларування у власних інтересах та від власного імені (утримувач митного режиму); 2) особа, в інтересах та від імені якої здійснюється декларування (утримувач митного режиму в разі прямого представництва); 3) особа, яка здійснює декларування в інтересах іншої особи (утримувача митного режиму), але від власного імені (непрямий митний представник).
За змістом п.2 ч.8 ст.257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про утримувача митного режиму, декларанта, митного представника декларанта, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору.
Таким чином, експортна декларація повинна містити інформації про сторону посередницького договору. Однак експортна декларація MRN 23PL341010E0262645, надана митними органами Польщі, таких відомостей не містить.
Також судом береться до уваги те, що Договір комісії укладено комісіонером ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» з комітентом-нерезидентом «KAIROS RAISON LIMITED», який передбачав проведення розрахунків між його сторонами в іноземній валюті.
За змістом ст.13 Закону України «Про валюту та валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.
Відповідно до п.5 розділу II постанови правління НБУ № 7 від 02.01.2019 року «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» Банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк. Згідно з п.п.3 п.9 розділу III цієї постанови Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).
Отже, у разі реальності господарської операції за посередницьким договором банком, у якому відкрито рахунок резидента-комісіонера, здійснювався б нагляд за додержанням граничних строків розрахунків за ним шляхом поставлення вказаних операцій на валютний контроль. Зняття вказаних операцій з валютного контролю було б можливим лише у разі здійснення поставки товару комісіонером комітенту та подання банку відповідної митної декларації.
Проте поставка товару не відбулася. Натомість товар було передано ТОВ «Оріон Про Систем» компанії «KAIROS RAISON LIMITED», якою ввезено вказаний товар на митну територію України на підставі митної декларації від 25.09.2023 року № UA209000795034U2 як внесок до статутного капіталу ТОВ «Тех Сервіс» ЛТД з метою ухилення від сплати митних платежів.
Відповідно до пояснень декларанта ФОП ОСОБА_2 від 02.05.2025 року напівпричіп було придбано компанією «KAIROS RAISON LIMITED» на підставі зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу №3123081 від 31.08.2023 року, однак вказаного контракту суду не подано.
Відповідно до пояснень ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» від 25.11.2025 року Macrosystem LTD (71-75 Shelton Street, Covent Garden London, United Kingdom) є материнською компанією ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ», що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких засновником ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» є компанія МАКРОСИСТЕМ ЛТД, місцезнаходження якої Сполучене Королівство, WC**H**JQ, МІСТО ЛОНДОН, КОВЕНТ-ГАРДЕН, ВУЛИЦЯ ШЕЛТОН СТРІТ, БУД. **-**
За цією ж адресою (71-75 Shelton Street, Covent Garden London, United Kingdom, WC2H9JQ), знаходиться і компанія «KAIROS RAISON LIMITED».
Вказане дає підстави дійти висновку, що компанії є пов'язаними.
Крім того, Договір комісії не містить обов'язкових для зовнішньо-економічних контрактів реквізитів, таких як найменування банків та номерів рахунків, відкритих у вказаних банківських установах сторонами.
При цьому суд бере до уваги те, що вказаний договір подано суду лише 17.11.2025 року, в той час, коли справа перебуває в провадженні суду з 15.05.2025 року. На неодноразові звернення Координаційно-моніторингової митниці ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» та її керівник ОСОБА_1 жодних пояснень та документів в підтвердження достовірності зазначеної в митній декларації та проформі-інвойсі інформації, в тому числі контракту комісійного обслуговування, не подано. Пояснення ТОВ « Оріон Про Систем» надано лише 25.11.2025 року.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що правовідносини за договором комісії між ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» та KAIROS RAISON LIMITED" не мали місця, а контракт комісійного обслуговування від 24.08.2023 року №СМ2408 носить фіктивний характер.
Вказане підтверджується і тим, що у разі, якби договір комісії було укладено, компанія Marek Maciejski як продавець напівпричепу володіла б інформацію про те, що ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» діє на підставі посередницького договору як комісіонер, оскільки оплата за умовами договору комісії повинна була проводитися продавцю комітентом як майбутнім власником товару. Однак компанія повідомила, що не продавала вказаний товар KAIROS RAISON LIMITED".
З врахування наведеного суд приходить до висновку про те, що ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» придбало напівпричіп у польської компанії Marek Maciejski на підставі інвойсу від 31.08.2025 року безпосередньо, а не на підставі Договору комісії та з метою ухилення від сплати митних платежів передало вказаний товар на території Польщі KAIROS RAISON LIMITED", яким було поставлено вказаний товар на територію України та задекларовано як внесок до статутного капіталу ТОВ «Тех Сервіс ЛТД». Засновником компанії KAIROS RAISON LIMITED" та ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» є одна і та ж особа ОСОБА_4 . Крім того, встановлена процедура передачі майна до статутного капіталу не дотримана, у поданих рішеннях загальних зборів учасників ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» є невідповідності. За таких обставин суд приходить до висновку, що передача напівпричепу до статутного капіталу та, відповідно, прийняття KAIROS RAISON LIMITED" в учасники товариства носила лише формальний характер та була проведена з метою ухилення від сплати митних платежів ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» за придбаний згідно інвойсу від 31.08.2023 року напівпричіп у польської компанії Marek Maciejski.
Судом не беруться до уваги пояснення директора ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» від 25.11.2025 року, у яких зазначено про те, що правовідносини на підставі договору комісії між ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» та KAIROS RAISON LIMITED" мали місце та описуються всі дії, які були вчинені товариством як комісіонером за договором комісії.
До вказаних пояснень додано Factura VAT ( value added tax -податок на додану вартість), тобто рахунок-фактура або інвойс № 24/2023 від 31.08.2023 року, який містить відмінну інформацію від тієї, яка зазначена в інвойсі № 24/2023 від 31.08.2023 року польської компанії Marek Maciejski та яка була надана митними органами Польщі, зокрема, щодо одержувача товару- KAIROS RAISON LIMITED", а не ТОВ «Про Систем ЛТД» та валюти контракту- яка зазначена не у польських злотих, а у доларах США.
З цього приводу суд зазначає, що оскільки, як було встановлено судом, контракт комісійного обслуговування № СМ2408 від 24.08.2023 року носить фіктивний характер, Factura VAT ( рахунок-фактура або інвойс) № 24/2023 від 31.08.2023 року також є фіктивною, оскільки компанія KAIROS RAISON LIMITED не могла бути одержувачем товару, а таким отримувачем повинно було виступати ТОВ «ОРІОН ПРО СИСТЕМ» як покупець товару.
Клопотання захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Константинової О.М. про визнання доказів недопустимими, зокрема інвойсу та експортної декларації, наданої митними органами Польщі з врахування того, що текст вказаних документів не перекладено українською мовою не береться судом до уваги з огляду на наступне.
За змістом ст.254 Митного кодексу документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Відповідь, надана митними органами Республіки Польща , а також додані до неї документи, складені іноземною мовою та не мають перекладу. Проте, чинне законодавство не передбачає обов'язкового долучення до протоколу про порушення митних правил перекладу тих документів, що складені не державною мовою.
Так, нормами МК України передбачено обов'язкову участь перекладача у судовому провадженні виключно у випадках коли, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не володіють або недостатньо володіють державною мовою (ст.1, 2 ст. 492 МК України.)
Крім того, не перекладаються на українську мову документи, які складені іноземною мовою, за умови, що вони відрізняються лише цифровою інформацією та/або даними щодо конкретних фізичних осіб чи юридичних осіб ( найменування, місцезнаходження).
Зі змісту документів, наданих митними органами Республіки Польща, вбачається, що інформація зазначена у них, необхідна для встановлення наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме інформація щодо транспортного засобу та його ціни, не є двозначною та зрозумілою, оскільки містять відомості про ціну автомобіля при його купівлі.
Тож, на переконання суду, докази, які підтверджують числові значення митної вартості автомобіля, не дають підстав для сумніву щодо їх повноти та правильності.
Таким чином, викладення документів польською мовою не суперечить ст.254 МК України.
Відсутність в матеріалах справи витягу з офіційного сайту НБ України щодо курсу валюти, станом на 25.09.2023 року, не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні митних правил.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 як директором ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» були вчинені дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом подання митному органу документів, як підстави для переміщення товару, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару та його вартості.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України підтверджується відповіддю митних органів Польщі від 15.10.2025 на запит № 26/26-04/11/1844 від 18.08.2025 року; експортною декларацією MRN 23PL341010E0262645від 31.08.2023 року; декларацією UA209000795034U2 від 25.09.2023 року; проформою-інвойсом від 22.09.2023 року № 2209232 та іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до статті ч. 2 ст. 459 МК України, суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
З облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» вбачається, що на момент митного оформлення вказаного товару ОСОБА_1 обіймала посаду керівника ТОВ «Тех Сервіс ЛТД».
У картці обліку особи, яка здійснює операції з товарами, що міститься в матеріалах протоколу, зазначено, що керівником «Тех Сервіс ЛТД» є ОСОБА_1 .
Згідно з п.7 ч.2 ст.30 Закону України «Про товариства з обмежено та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Відповідно до ст.39 цього Закону виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» про призначення на посаду директора товариства ОСОБА_1 в матеріалах протоколу відсутнє.
Однак подання такого рішення державному реєстратору для державній реєстрації юридичної особи або для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в силу приписів ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» є обов'язковою.
З 01.01.2013 року в органах державної податкової служби усіх рівнів наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 за №1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" введено в експлуатацію ІС "Податковий блок".
Система "Податковий блок" передбачає чотири сегменти операційної діяльності податкової служби: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит. Підсистема "Реєстрація платників податків" відображає принцип отримання ДПС реєстраційних даних суб'єктів господарювання та зміни до них від уповноваженого органу з питань державної реєстрації, на який покладено функцію ведення Єдиного державного реєстру.
Відповідно до п.13 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24), зазначила, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє через певну особу. Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, підстави додатково підтверджувати ці повноваження іншими документами відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.
Отже, відповідно до вказаної правової позиції Великої Палати Верховного Суду дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника юридичної особи є офіційними та додаткового підтвердження не потребують.
Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2024 року у справі № 751/2284/20.
Відомості щодо керівника ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» до інформаційної системи "Податковий блок" надійшли з офіційного реєстру «Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а інформація до вказаного Реєстру була включена державним реєстратором на підставі поданого йому рішення загальних зборів учасників ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» про призначення ОСОБА_1 на посаду директора.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, визначеного ч.1 ст.483 МК України як керівник юридичної особи.
Протокол про порушення митних правил складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до відповідальності. У разі відмови особи одержати примірник протоколу, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох днів надсилається особі, яка притягується до відповідальності (ч. 7, ст. 494 Митного кодексу України).
Як передбачає ч. 9 ст. 494 Митного кодексу України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).
Згідно ч. 10 ст. 494 Митного кодексу України, протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.
Протокол про порушення митних правил від 06.03.2025 року містить інформацію про те, що його складено за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Той факт, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи про порушення митних правил підтверджується супровідним листом Координаційно-моніторингової митниці від 27.02.2025 року №7.9-3/20-5/13/630 від 27.02.2025 року; списком згрупованих відправлень «рекомендований лист» АТ «Укрпошта від 27.02.2025 року, серед яких вказано отримувача ТОВ «Тех Сервіс ЛТД», ОСОБА_7 ; прінтскріном інформації з перевірки статусу відстеження рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0601117893379 сайту АТ «Укрпошта».
В матеріалах справи наявні письмові відомості щодо вручення директору ТОВ «Тех Сервіс ЛТД» протоколу про порушення митних правил: супровідний лист «Щодо направлення примірнику протоколу про порушення митних правил; список згрупованих відправлень «рекомендований лист» АТ «Укрпошта від 07.03.2025 року, серед яких вказано отримувача ТОВ «Тех Сервіс ЛТД», номер відправлення 0601120596423; прінтскрін перевірки статусу відстеження рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0601120596423.
Згідно ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності суперечностей, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України доведена повністю наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст.467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Ч.2 ст.522 МК України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, частиною третьою статті 471, статтями 472, 473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-485 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).
Отже, строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, що встановлений ст. 483 МК України, складає шість місяців з дня виявлення правопорушення, який зупиняється на час розгляду справи судом.
Згідно з ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Ст.488 цього Кодексу передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Таким чином, моментом виявлення правопорушення є час складення протоколу про порушення митних правил.
Протокол про порушення митних правил №0028/UA126000/25 складено Координаційно-моніторинговою митницею Державної митної служби України 06.03.2025 року.
Відповідно до супровідного листа № 50704 від 12.05.2025 року, вказаний протокол з додатками було направлено Шевченківському районному суду м.Києва.
Отже, станом на момент надходження справи до суду встановлений ст.467 МК України строк накладення адміністративного стягнення не сплив.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 року справу було передано на розгляд судді Савчук Ю.Н.
Отже, на час перебування справи на розгляді суді з 15.05.2025 року по момент завершення її розгляду вказаний строк зупинявся.
З врахуванням того, що станом на момент направлення матеріалів протоколу до суду 15.05.2025 року встановлений ст.467 МК України шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення з моменту виявлення адміністративного правопорушення не минув, а положенням вказаної статті МК України передбачено зупинення такого строку на час розгляду справи судом, строк накладення адміністративного стягнення на момент винесення постанови судом не закінчився.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкція ч.1 ст.483 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України викладену в рішенні від 05 липня 2023 року по справі № 3-46/2022(95/22, 170/22, 233/22) щодо відповідності Конституції України(конституційності) абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України.
Так, згідно з вищезазначеним рішенням, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) абзац другий частини першої статті 483 Митного кодексу України(щодо санкції частини даної статті).
Конституційний Суд України дійшов висновку, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності через: відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов'язковість застосування конфіскації. Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом.
Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення щодо Брумареску (Brumaresku), параграф 78).
Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, перш за все виходить із оцінки дотримання принципу правомірності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном та оцінки забезпечення «справедливого балансу», дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п. 31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року).
Зазначена позиція Європейського Суду щодо необхідності забезпечення необхідного справедливого балансу між захистом права власності та вимогами загального інтересу з огляду на свободу розсуду, якою наділена держава в цій сфері, також відображена у справі «Садоча проти України».
Європейський суд з прав людини вказав, що для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають. Принцип домірності має бути дотриманий не лише під час визначення норм, які стосуються суворості санкції, а й під час оцінювання тих факторів, що їх має бути взято до уваги, коли визначають санкції (рішення у справі Imeri v. Croatia від 24 червня 2021 року (заява № 77668/14), §84).
Окрім цього, на думку Європейського суду з прав людини, «стаття 1 Першого протоколу вимагає, щоб будь-яке втручання було виправдано домірним стосовно визначеної мети. Тобто потрібно досягти «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та потребами захисту основоположних прав людини. Потрібного балансу не буде досягнуто, якщо особі або особам, яких це стосується, доведеться нести індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справах The Former King of Greece and Others v. Greece від 28 листопада 2002 року (заява № 25701/94), ECHR 2000-ХІІ, § 79, § 82; Jahn and Others v. Germny від 30 червня 2005 року (заяви №№ 46720/99, 72203/01, 72552/01), ECHR 2005-УІ, § 81-94» рішення у справі Gogitidze and Others v. Gejrmany від 12 травня 2015 року (заява № 36862/05), § 97).
Суд вважає, що у даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов'язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановлених ст.483 Митного кодексу (справа «Краєва проти України» (заява №72858/13)).
За таких обставин накладення адміністративного стягнення у виді конфіскації суперечитиме положенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, а також висновкам, викладеним у рішенні КСУ від 05.07.2023 року та у рішеннях ЄСПЛ, які наведені вище, не забезпечить справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи, буде непропорційним і не узгоджуватиметься з принципом верховенства права.
Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 483 МК України, а саме у вигляді штрафу в розмірі 70 відсотків вартості товару, що складає 183 634,08 грн. (вартість товару відповідно до експортної декларації від 31.08.2023 року MRN 23PL341010E0262645 та інвойсу № 24/2023 від 31.08.2023 року, становила 31 000 польських злотих, що станом на 25.09.2023 року відповідно до офіційного курсу НБУ складало 262 334,40 грн.)
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 483, 486, 489, 495, 522, 527, 531 Митного кодексу України, ст.ст. 247, 283 КУпАП України, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ "Тех Сервіс ЛТД" (03170, м.Київ, вул.Мельниченка, буд.13, код ЄДРПОУ 44140369), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 70 відсотків вартості товару, що становить 183 634,08 грн. (сто вісімдесят три тисячі шістсот тридцять чотири гривні 08 копійок)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ "Тех Сервіс ЛТД" (03170, м.Київ, вул.Мельниченка, буд.13, код ЄДРПОУ 44140369), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Повний текст складено 02.12.2025 року.
Суддя