Справа № 761/28256/25
Провадження № 2/761/8643/2025
(заочне)
12 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участі секретарі: Лишняк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за Кредитним договором № 2981201742-506506 від 01.11.2021 у розмірі 18404,30 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2981201742-506506 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «КОШЕЛЬОК» 01.11.2021 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Кредитний договір № 2981201742-506506. ТОВ «КОШЕЛЬОК» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника.
Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 18404,30 грн.
Відповідач правом на подання відзиву не скористалась.
До судового засідання сторона позивача не з'явилась, в позові просила проводить розгляд справи за відсутності свого представника, та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про дату і час розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення поштового відправлення, яке повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, про що свідчать матеріали справи.
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи судом встановлено, що 01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2981201742-506506 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Кредитного Договору, TOB «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах:
-сума кредиту, становить 10000,00 грн. ( п. 1,1. договору, р. 3., паспорту кредиту);
-початковий строк кредитування, становить 30 днів (п. 2,1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків);
-Дисконтна відсоткова ставка, становить 2,15% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків);
-Базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків).
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит, відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказала в особистому кабінеті.
На підтвердження факту видачі кредиту, в матеріалах справи наявні копія платіжного доручення та копія довідки-повідомлення про перерахування коштів від фінансово- розрахункової установи.
Згідно з п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 01.12.2021 до 28.02.2022, за ставкою 2,2% на добу.
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 2981201742-506506 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 2981201742-506506, відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 2981201742-506506 на загальну суму 13745,00 грн.
Згідно наданих представником позивача відомостей, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 18404,30 грн, яка складається з:
- заборгованість за сумою кредиту: 7840,00 грн;
- заборгованість за відсотками за користування позикою: 10564,30 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Обставини, наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, яка не скористалась своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.
Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні встановлено невиконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором, а тому з останньої на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 18404,30 грн.
Крім того, на підставі ч. 2-4 ст. 137, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України (із урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20)) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з: судового збору у розмірі 2422,40 грн та з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
На підставі ст. 509, 526, 546, 612, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (ЄДРПОУ: 40842831) заборгованість за Кредитним договором у розмірі 18404 (вісімнадцять тисяч чотириста чотири) грн 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (ЄДРПОУ: 40842831) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: