Справа № 297/3732/25
про призначення судового розгляду
05 грудня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000374 від 15.06.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,
В провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000374 від 15.06.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2025 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12023071060000374 від 15.06.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
03.12.2025 року прокурор Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області з клопотанням про продовження стоку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, за №12023071060000374 від 15.06.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України. Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 10.10.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 07.12.2025 року. Вважає, що ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували під час обрання запобіжного заходу не відпали. Тому, враховуючи, що строк запобіжного заходу спливає, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дані про особу обвинуваченого, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам необхідно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Крім цього, 04.12.2025 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з домашнього арешту на особисте зобов'язання. Клопотання мотивує тим, що на думку сторони захисту, ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, відсутні, обвинувачений позитивно характеризується, раніше не притягувався, має міцні соціальні зв'язки, є молодою особою, а також тим, що останній не має наміру ухилятись від суду. Тому на підставі вищезазначеного просить у задоволенні клопотання прокурора відмовити та змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 призначити справу до судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважала, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Також, клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримала повністю та просила задовольнити з підстав викладених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні не заперечила щодо призначення справи до судового розгляду, у задоволенні клопотання просила відмовити, оскільки вважає таке необґрунтованим та просить застосувати до обвинуваченого більш м'якший запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтримали позицію захисника.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, клопотання прокурора та захисника, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
За змістом статті 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
З метою підготовки до судового розгляду суд:
1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;
2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
4)розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Згідно з ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України.
При цьому, вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що 10 жовтня 2025 року ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області обрано запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 07 грудня 2025 року.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому запобіжний, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд при вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
При вирішенні клопотання про продовження застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує, що такий обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, і згідно ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а також враховує тяжкість покарання, що йому загрожує.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В ході розгляду клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, на думку суду, в судовому засіданні, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на вищезазначене, оцінуючи в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не відпали.
Враховуючи наведені у клопотанні доводи сторони захисту щодо молодого віку обвинуваченого ОСОБА_4 , його позитивні характеристики, відсутності судимостей, наявності соціальних зв'язків та тверджень про нібито відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд зазначає, що такі обставини самі по собі не свідчать про зміну фактичних обставин, які стали підставою для застосування цілодобового домашнього арешту.
Сторона захисту обґрунтовує клопотання тим, що обвинувачений не ухиляється від органів досудового розслідування та суду, має постійне місця проживання та немає наміру перешкоджати встановленню істини.
Разом із тим, доводи захисту про належну поведінку обвинуваченого та дотримання ним покладених обов'язків не спростовують наявність ризиків, а відтак не дають підстав вважати, що застосований запобіжний захід є надмірним чи необґрунтованими.
У зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а також те, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Разом з тим, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає покласти відносно останнього наступні обов'язки: заборонити залишати місце фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 ,без дозволу суду з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, щодня; прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.
Згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Отже, враховуючи викладене, оцінюючи сукупність обставин, суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов'язків під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 314-316, 331, 369, 395 КПК України, суд,-
Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні №12023071060000374 від 15 червня 2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, на 22 грудня 2025 року о 09 годині 45 хвилин.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_6 ..
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту без застосування електронних заходів контролю, з покладенням наступних обов'язків:
-заборонити залишати місце фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 ,без дозволу суду з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, щодня;
-прибувати до суду за першою вимогою;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
Строк дії ухвали до 03.02.2026 року включно.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Берегівський РВП ГУНП в Закарпатській області.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_8