Справа №568/1784/25
Провадження №2/568/642/25
05 грудня 2025 року м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Кондратюк В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ», поданої представником - адвокатом Рудзей Юрієм Володимировичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, та
Зміст заявлених позовних вимог
23.10.2025 ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ»» подало до Радивилівського районного суду Рівненської області позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ»» заборгованість за договором позики № 64280 від 24.03.2019 у розмірі 22 667,63 грн; понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 423 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Як на підставу позовних вимог позивач вказує на те, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ» (23.06.2025 назву було змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ», надалі - Позивач) та ОСОБА_1 (надалі - Споживач/Відповідач) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики №64280 від 24.03.2019 в електронній формі (надалі - договір позики)
Стверджує, що ТОВ «ФК «ЕЛАЕНС» (ТМ «ФОНДІ») є компанією, що мала право на надання платіжних послуг, та на підставі договору №04/08-17-ПК від 04.08.2017 ТОВ «ФК «ЕЛАЕНС» (ТМ «ФОНДІ») надавало ТОВ ФК Гелексі послуги з переказу фізичним особам грошових коштів, без відкриття рахунку. Відповідно до змісту довідки наданої платіжним оператором, у результаті платіжної операції на картковий рахунок Позичальника, було успішно перераховано кошти у сумі 4700 грн.
Позивач зазначає, що Позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 4700 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності.
Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 0.01% в день, розмір комісії складає 1.9%, підвищена комісійна винагорода, у випадку прострочення терміну платежу становить 3.0%.
Стверджує, що відповідач не виконує свої грошові зобов'язання належним чином, довготривалий строк, а заборгованість відповідача перед позивачем на дату подання позову складає 22 667,63 грн, з яких 4 700 грн - заборгованість за позикою; 17 967,63 грн, - заборгованість по процентам та комісії за користування позикою.
Процесуальний хід справи
23.10.2025 позовна заява надійшла до Радивилівського районного суду Рівненської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Кондратюка В.В.
Ухвалою судді від 27.10.2025 позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27.10.2025 відповідачеві рекомендованим поштовим відправленням скеровано ухвалу від 29.07.2025 про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яка отримана відповідачем 06.11.2025
Копію позовної заяви з додатками відповідачеві надіслана 01.10.2025 позивачем рекомендованим поштовим відправлення (0505378738770), однак поштове відправлення 17.10.2025 повернуто відправнику "за відмовою адресата".
Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.
Позиції учасників справи
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи у визначений ухвалою судді від 27.10.2025 про відкриття провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін строк відзиву на позов в порядку передбаченому ст. 178 ЦПК України, не подав та своїм правом на подання заперечень проти позову не скористався.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, докази що їх підтверджують та зміст правовідносин, що встановлені судом
24.03.2019 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ», як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником, укладений Договір позики № 64280 (далі по тексту Договір позики), що підписний відповідачем по справі за допомогою одноразового ідентифікатору 47115458, п. 1. 1. якого передбачено, що за Договором Позикодавець надає Позичальнику позику (надалі за текстом іменується - «позика» в усіх відмінках), а Позичальник зобов'язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов Договору, в національній грошовій одиниці України - гривні, в сумі та строк: 1.1.1 сума позики 4 700,0 грн. (надалі за текстом іменується - «сума позики» в усіх відмінках); 1.1.2 плата за користування позикою у вигляді: 1.1.2.1 процентів (надалі за текстом іменується - «процентна ставка» в усіх відмінках) складає 0,01% (одна сота відсотка) в день від поточного залишку позики; 1.1.2.2 комісії (надалі за текстом іменується - «комісійна винагорода» в усіх відмінках) складає 1,1% (одна ціла одна десята відсотка) в день від початкового розміру позики відповідно пп.1.1.1. Договору; 1.1.3 нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. 1.1.4 нарахування комісії за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. 1.1.5 строк повернення позики (термін платежу): 12 квітня 2019р.
Відповідно до п. 1.2 Договору позики, Позика надається Позичальнику в сумі, що зазначена в пп.1.1.1. Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок Позичальника).
Положеннями п. 3.1.1. Договору позики передбачено, що Позикодавець має право вимагати від Позичальника повернення суми позики, процентів за користування позикою та виконання усіх інших зобов'язань передбачених цим Договором.
Згідно п. 3.4.1. Договору позики позичальник зобов'язаний не пізніше дати, вказаної в пп.1.1.5. Договору, повернути позику в повному обсязі, сплатити проценти та комісію за користування позикою в порядку, визначеному цим Договором та додатками до нього.
Позичальник зобов'язується повністю повернути Позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов'язання, встановлені Договором, не пізніше 12.04.2019 ( п. 4.1. Договору позики).
Положеннями п. 4.2. Договору позики визначено, що Сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів і комісійна винагорода за користування позикою здійснюватиметься згідно Графіка розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору та розміщується в Особистому кабінеті.
24.03.2029 між сторонами спору підписано графік платежів до Договору позики №64280 від 24.03.2019.
Графік платежів до Договору позики №64280 від 24.03.2019 підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 87246745.
З паспортом позик відповідач ознайомився, про що свідчить підписання такого останнім за допомогою одноразового ідентифікатора 47115458.
Відповідно до розрахунку заборгованості з 24.03.2019 по 30.07.2025 за договором позики №64280 від 24.03.2019 відповідачу нараховано станом на 09.09.2019 заборгованість у загальному розмірі 24 299,50 грн.
Положеннями п. 1.1., 1.2. з Витягу з договору №04/08-17ПК про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) від 04.08.2017 року укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛАЄНС" та ТОВ ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ», передбачено, що Фінансова Компанія бере на себе зобов'язання надавати Організації Послугу «Переказ на картку, що включає в себе приймання від Організації на поточний рахунок Фінансової Компанії грошових коштів, обробку Розпоряджень Організації відповідно до правил грошових переказів міжнародних платіжних систем "VISA" та "MASTERCARD", Переказ грошових коштів, прийнятих Фінансовою установою від Організації, на користь Банка-Еквайра для подальшого зарахування на Карткові рахунки Клієнтів відповідно до правил МПС. Види Платіжних карток, на якій можливо здійснити Переказ, а також розмір винагороди Фінансової компанії за надання Послуги «Переказ на картку» визначається Додатком №1.
Сторони дійшли згоди, що при здійсненні Переказів Фінансова Компанія зобов'язується дотримуватися правил відповідних МПС та чинного законодавства України, а також в письмовій формі інформувати Організацію щодо технічних, організаційних та інших вимог, необхідних для забезпечення і дотримання відповідності схеми співпраці Сторін правилам МПС та вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до листа ТОВ ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛАЄНС» № 64280 від 01.09.2025 ТОВ ФК «ЕЛАЄНС» (ТМ «ФОНДІ») мала право на надання платіжних послуг на території України на підставі відповідної ліцензії, дані про яку розміщені в Комплексній інформаційній системі Національного банку України за наступним посиланням: https://kis.bank.gov.ua/search-fu.
Також вказано, що ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» на підставі Договору № 04/08-17 ПК про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) від 04.08.2017 надавало ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» послуги з переказу грошових коштів фізичним особам, без відкриття рахунку. Повідомлено, що у результаті платіжної операції, ініційованої ТОВ “ФК “ГЕЛЕКСІ», на картковий рахунок отримувача було успішно перераховано грошові кошти. Деталі транзакції (платіжної операції): 1.) платник коштів: ТОВ “ФК “ГЕЛЕКСІ» (код ЄДРПОУ 41229318); 2.) отримувач коштів: ОСОБА_1 ; 3.) номер транзакції в системі: 1117535650; 4.) номер операції: 138423971; 5.) дата проведення платежу: 24.03.2019; 6.) сума платежу 4700; 7.) валюта платежу: гривня UAH; 8.) платіжний засіб (метод): карта; 9.) банк емітент платіжної картки отримувача коштів PRIVATBANK; 10.) номер банківської картки отримувача коштів НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 23.04.2025 передбачено вид економічної діяльності 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем (основний).
Судом встановлено, що змістом спірних правовідносин є вимога позивача про повернення суми споживчого кредиту, нарахованих відсотків та відшкодування понесених судових витрат.
Норми права, що застосовані судом при вирішенні справи
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При розгляді заявлених вимог, суд виходить з наступних положень національного законодавства, що врегульовують форму укладеного між сторонами спору договору.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Загальні умови виконання зобов'язання визначені ст. 526 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).
Разом з тим, форма правочину визначена ст. 205 ЦК України, частиною 1 якої передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронна комерція це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру
Електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Правила вчинення підпису у сфері електронної комерції визначено ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Нормативне правове врегулювання кредитних правовідносин визначено Главою 71 ЦК України «ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД».
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно з ч. 7 ст. 1056-1 ЦК України, особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначенні Законом України «Про споживче кредитування».
Так п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття договору про споживчий кредит, згідно кого це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Разом з тим, споживчий кредит (кредит) це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»).
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до ч. 4. ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Згідно із ч. 5 вказаної статті, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Мотиви та висновки суду, щодо заявлених вимог
Судом встановлено, що 24.03.2019 між позивачем як кредитодавцем та відповідачем як позичальником укладений Договір позики № 64280 (далі по тексту Договір позики), що підписний відповідачем по справі за допомогою одноразового ідентифікатору 47115458.
Таким чином, з огляду на дотримання сторонами спору вимог ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію» при вчиненні електронних правочинів суд дійшов висновку, що між сторонами спору укладений Договір позики № 64280 від 24.03.2019 у формі електронного договору.
Разом з тим, відповідно до п.1.1 Договором позики № 64280 від 24.03.2019, аз Договором Позикодавець надає Позичальнику позику (надалі за текстом іменується - «позика» в усіх відмінках).
Обов'язок надати кошти відповідачу за кредитом передбачений і ст. 1054 ЦК України, за змістом якої, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Дослідивши додані позивачем докази судом встановлено, що такі не містять підтвердження виконання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ» власного обов'язку із переказу відповідачеві коштів за Договором позики № 64280 від 24.03.2019.
Так, при дослідженні Довідки від 01.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс», як доказу здійснення переказу коштів від позивача до відповідачу, судом встановлено що така не містить призначення платежу - Договору позики № 64280 від 24.03.2019.
Разом з тим, така довідка місить відомості про номер банківської карти на яку здійсненний переказ - НОМЕР_1 .
При цьому, згідно п. 1.2. Договору позики № 64280 від 24.03.2019, позика надається Позичальнику в сумі, що зазначена в пп.1.1.1. Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок Позичальника).
Матеріали судової справи не містять доказів того, що відповідач в Договорі позики № 64280 від 24.03.2019 вказав будь-які банківські рахунки чи банківські картки.
Суд констатує, що Договір позики № 64280 від 24.03.2019 не містить відомостей про банківські реквізити відповідача, в тому числі про номер банківської карти на яку здійсненний переказ НОМЕР_1 , як такої що належить відповідачу, а так само що саме на цю банківську карту слід здійснити переказ позивачем кредитних коштів за Договором позики № 64280 від 24.03.2019.
Суд критично оцінює зміст розрахунку заборгованості з 24.03.2019 по 30.07.2025 за договором позики №64280 від 24.03.2019, оскільки такий складений позивачем, та не є первинним документом в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» чи іншим доказом який підтверджує факт проведення безготівкових розрахунків (платіжною інструкцією, банківською випискою, квитанцією тощо).
Інших доказів, які підтверджують фінансову операцію з переказу коштів відповідачу за Договором позики № 64280 від 24.03.2019 матеріали справи не містять.
При оцінці Додаткової угоди № 1 від 24.04.2019 до Договору позики № 64280 від 24.03.2019 суд виходить з того, що наданий примірник суду вказаного документу не містить підпису сторін - позивача та відповідача.
У постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) та від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21) викладено правовий висновок, про те що підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Згідно із ч. 1. ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відтак, Додаткова угода № 1 від 24.04.2019 до Договору позики № 64280 від 24.03.2019, є нікчемною, адже недотримана письмова форма, так як відсутні підписи сторін.
За приписами ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 5 ,6 ст. 81 ЦПК України).
Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення коштів за Договором позики № 64280 від 24.03.2019, оскільки позивачем не доведено існування заборгованості відповідача перед позивачем, в силу відсутності належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів отримання коштів відповідачем за кредитним договором.
Судові витрати
Щодо судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, то понесені позивачем судові витрати слід залишити за останнім.
Щодо витрат на правову допомогу.
Позивач просить стягнути понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн, які обґрунтовує Договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025, Актом № 64280 від 01.09.2025 наданих послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, то понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу слід залишити за останнім.
На підставі ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 05 грудня 2025 року, що в силу положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України є датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справ.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ», ЄРДПОУ 41229318, адреса вул. В'ячеслава Липинського, 10/1, м.Київ, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.
Представник позивача: адвокат Рудзей Юрій Володимирович, РНОКПП НОМЕР_2 , а/с 25, м.Житомир-30, 10030, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет в ЄСІТС.
Суддя Володимир КОНДРАТЮК