Справа № 367/9499/25
Провадження №2/367/6071/2025
Іменем України
04 грудня 2025 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Білогруд О.О.,
при секретарі Гончаренко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
установив:
представником позивача адвокатом Махиніч Н.В. в інтересах ОСОБА_1 подано до суду позовну заяву про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.05.2023 Ірпінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 16.05.2023. Позивач та Відповідач спільних дітей не мають, проживають окремо, не ведуть спільного господарства, єдиного бюджету не мають. Позивач та Відповідач мають різні погляди на подальше життя. Можливість розірвання шлюбу через органи ДРАЦС у сторін відсутня, консенсусу щодо цього дійти не вдалося. Шлюб виявився невдалим, спільне сімейне життя стало неможливим через різні світогляди і накопичені розбіжності у поглядах стосовно основоположних сімейних цінностей та побудов сімейних відносин, які так і не вдалося подолати. У Позивача наразі відсутні будь-які почуття до Відповідача. Період спільного життя супроводжувався конфліктами, різного рівня суперечками, що негативно впливало на нормальне існування сторін. На переконання Позивача, шлюб між сторонами розпався остаточно та наразі носить формальний характер, а його збереження на майбутнє суперечитиме інтересам Позивача. Звертали увагу суду, що надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу. Тому, це лише продовжить їх перебіг в часі та знову потягне конфлікти і негативно впливатиме на нормальне проживання сторін. На підставі викладеного сторона позивача просили шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Білогруд О.О. Ухвалою судді від 22.09.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено до розгляду на 12.11.2025.
У судове засідання 12.11.2025 сторони не з'явилися.
06.11.2025 до суду надійшла заява, подана представником позивача, про розгляд справи у відсутність сторони позивача та представника позивача. 12.11.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про проведення судового засідання у її відсутність, проти розірвання шлюбу з ОСОБА_1 не заперечувала.
Враховуючи позицію сторін, керуючись статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
Частиною восьмою статті 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач звернувся до суду із заявою, в якій зазначив про визнання позовних вимог, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв'язку з чим є підстави для ухвалення судового рішення у справі.
За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
За таких умов відмінність між датою судового засідання про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання, що узгоджується з позицією Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження 61-175сво21).
Фактичні обставини встановлені судом.
ОСОБА_1 16.05.2023 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 у Ірпінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що 16.05.2023 складено відповідний актовий запис за № 184. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_3 , дружини - ОСОБА_4 . Указане підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Згідно з частиною першою статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина друга статті 104 СК України).
Відповідно до частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).
Відповідно до частини другої статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відповідно до частини другої статті 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до частини третьої статті 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно - сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи його розірвання, тобто шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування до шлюбу не допускається, враховуючи, що сторони ініціативи щодо примирення не проявили, навпаки на полягали на його розірванні, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного‚ на підставі статей 24, 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 12, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 16 травня 2023 року, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Суми Сумської області, Україна, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Перечин Перечинського району Закарпатської області, Україна, у Ірпінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 184, - розірвати.
Після набрання законної сили рішення суду про розірвання шлюбу направити до органу Державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.12.2025.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Білогруд