"05" грудня 2025 р. Справа № 363/7258/25
про залишення позовної заяви без руху
05 грудня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до держави російська федерація (суб'єкта міжнародних відносин) в особі міністерства юстиції російської федерації, як орган цієї держави, який має право здійснювати представництво про стягнення моральної шкоди,-
02.12.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом в якому просить стягнути з російської федерації 35 000,00 євро, еквівалент 1 704 685,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
При вирішенні питання щодо прийняття справи до провадження встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін (п. п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. п. 3 і 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
За змістом наведених приписів суд України, якому відомо про відсутність у нашої держави дипломатичних відносин із рф і якому відповідно відомо про неможливість використання каналів поштового зв'язку для інформування рф про провадження у справі за позовом про відшкодування нею шкоди, зобов'язаний:
роз'яснити стороні, яка ініціювала вирішення судом справи та може бути зацікавленою у подальшому виконанні судового рішення у разі задоволення позову, право (можливість) самостійно інформувати державу-відповідача в особі її органів державної влади про провадження у справі в українському суді (шляхом надсилання на відомі електронні адреси органів влади рф або на офіційні сторінки цих органів у соціальних мережах повідомлення щодо провадження у справі з відповідними додатками, за бажанням переклавши всі документи, починаючи з ухвали про відкриття провадження і позовної заяви, та долучення до матеріалів справи доказів такого повідомлення: роздруківок електронних листів, знімків екрана з повідомлень у соціальних мережах тощо);
попередити позивача про наслідки неповідомлення держави-відповідача про провадження у справі для можливості виконання судового рішення в іноземній юрисдикції (якщо ні позивач, ні суд, який не має юридичної та фактичної можливості, не інформують державу-відповідача про провадження у справі, судове рішення, ухвалене з таким порушенням засад цивільного судочинства, навряд чи може бути виконаним в іншій державі).
Суд звертає увагу позивача на те, що поінформованість іншої сторони спору про розгляд справи та наявність у неї можливості відреагувати на позовну заяву є важливою складовою справедливого судочинства. Сторона позивача має бути зацікавленою у тому, щоб у випадку необхідності виконання рішення національного суду в іноземній юрисдикції можна було отримати дозвіл на таке виконання. А це можливо лише за умови, що у національному суді були дотримані вимоги справедливого судочинства (зокрема принцип рівності сторін, згідно з яким сторона повинна знати про ініційоване проти неї провадження та мати можливість відреагувати на вимоги).
Відповідно до ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Пунктом 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54 (Інструкція) визначено, що у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Згідно з п. 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
Таким чином, у разі відкриття провадження у справі суд зобов'язаний надіслати відповідачу завірений переклад позовної заяви та доданих до неї документів на російську мову.
Проте, позивачем не надано суду завірений в установленому законом порядку (нотаріусом, перекладачем) переклад на російську мову позовної заяви та доданих до неї документів.
Отже позивач має визначитись з порядком повідомлення відповідача та перекладом документів на мову тієї держави, в якій буде заплановано визнання можливого рішення суду у справі та його виконання.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 4 Постанови Пленуми Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві повинно бути зазначено у чому полягає моральна шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та яким доказами це підтверджується.
Однак, позивачкою не наведено у позовній заяві обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди заявленої до стягнення. Розрахунки не зазначені і не містяться в окремому документі.
Разом з тим позивач не долучила до матеріалів справи доказів, які б підтверджували завдання їй моральної шкоди відповідачем у визначеному нею розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин позовну заяву слід залишити без руху із наданням строку для виправлення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави російська федерація (суб'єкта міжнародних відносин) в особі міністерства юстиції російської федерації, як орган цієї держави, який має право здійснювати представництво про стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя М.Б. Баличева