11.11.2025
Справа № 359/12862/25
Провадження № 1-кп/359/893/2025
11 листопада 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 12025111100001882, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2025 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, з середньою освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2023 року за ч.1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 грн. 00 коп., із заміною на громадські роботи строком на 240 годин згідно ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2024 року; за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.12.2024 року за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. 00 коп., та вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.04.2025 року за ч.1 та ч. 4 ст. 358 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн. 00 коп., маючого непогашену та не зняту судимість, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
по обвинуваченню у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України,
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 382 КК України, за таких обставин.
Так, постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.02.2024 (справа №361/11214/23), яка набрала законної сили 12.03.2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (40800 гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Проте, 25.10.2024 року, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.02.2024 (справа №361/11214/23), умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи із прямим умислом, будучи особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, сів за кермо транспортного засобу «ВАЗ 2102», з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », та реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування останнім.
У подальшому 25.10.2024 о 09 год. 30 хв. ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом «ВАЗ 2102», з державним номерним знаком « НОМЕР_2 » по вулиці Броварська, 52 у с. Требухів Броварського району Київської області та був зупинений працівниками ВРПП Броварського РУП ГУНП в Київській області в порядку Закону України «Про Національну поліцію». При перевірці встановлено, що ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом, не маючи права керування таким, будучи позбавлений судом, вчинив правопорушення повторно протягом року. У зв'язку з чим, працівниками поліції складено на ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2024 року (справа №361/11353/24) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, яка набрала законної сили 03.01.2025.
Крім того, 01.10.2025 року ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом постановами Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.02.2024 (№361/11214/23) та від 23.12.2024 року (№ 361/11353/24), умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи із прямим умислом, будучи особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, сів за кермо транспортного засобу «ВАЗ 21013», з державним номерними знаками « НОМЕР_3 », та реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування останнім.
Далі, 01.10.2025 року, о 18 год. 19 хв. ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом «ВАЗ 21013», з державними номерними знаками « НОМЕР_3 », по вулиці Державна в селі Дударків Бориспільського району Київської області, та був зупинений працівниками ВРПП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області в порядку Закону України «Про Національну поліцію». При перевірці встановлено, що ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. У зв'язку з чим, працівниками поліції на ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив дії, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, тобто скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 382 КК України.
Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті показання ОСОБА_4 , надані ним в судовому засіданні.
З урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_4 , інкримінованих кримінальних правопорушень, крім допиту обвинуваченого та дослідження документів, що характеризують особу обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження обставини кримінального правопорушення не оспорювались. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні, інкримінованого кримінального правопорушення, визнав повністю, щиро розкаявся, фактичні обставини не оспорював та у судовому засіданні показав обставини вчинення кримінальних правопорушень, які відповідали зазначеним в обвинувальному акті та пред'явленому обвинуваченні. Обвинувачений зазначив, що попередні вироки суду виконані ним та надав додатково квитанцію про сплату штрафу на суму 1020 грн. 00 коп. Зобов'язувався більше не сідати за кермо транспортних засобів, зважаючи на відсутність у нього відповідних прав на їх керування.
Так, ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини, вчиненого ним кримінального правопорушення, відповідно до викладеного в обвинувальному акті, та показав, що він дійсно керував транспортним засобом за відсутності прав керування та маючи відповідні заборони керування транспортними засобами згідно ухвалених судових рішень. Проте, наголосив на тому, що такі дії його були вимушеними, зважаючи на необхідність заробляння коштів в інтересах родини, термінові виклики на об'єкти будівництва, де він підробляє виконуючи ремонті роботи.
Також обвинувачений зазначив, що у скоєному він щиро розкаюється та завіряв суд, що більше не порушуватиме закон в майбутньому. Він зробив відповідні висновки та дуже сильно жалкує, що так вчинив. Тому просив суд суворо його не карати та надати йому можливість виправитись.
У суду не викликає сумнівів добровільність та істинність позиції обвинуваченого ОСОБА_4 щодо наданих ним показань з приводу обвинувачення, оскільки його показання достовірні і послідовні, та знаходять своє відображення в рамках пред'явленого йому обвинувачення.
Також судом досліджено докази обвинувачення, що характеризують особу обвинуваченого, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні.
Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.
При встановлених обставинах, аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і досліджених доказів достатньо для визнання ОСОБА_4 винним, зважаючи на надані ним показання в ході судового розгляду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано: за ч.3 ст. 382 КК України, як умисне невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, особою, раніше судимою за злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.12.2024 року за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. 00 коп.
Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.
Тому суд вважає, що ОСОБА_4 повинен бути засудженим за ч.3 ст. 382 КК України в межах санкції даного кримінального закону.
Крім того, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, у межах санкції визначеного ч.3 ст. 382 КК України.
Так, судом враховується ступень тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке згідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, оскільки передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років. Також суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним кримінального правопорушення, яке є умисним.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставину, яка обтяжує відповідно ст. 67 КК України покарання при проведенні досудового розслідування та судового розгляду встановлено у вигляді рецидиву злочину, зважаючи на те, що останній має непогашену судимість за вчинення кримінальних правопорушень згідно оголошених раніше вироків судів.
При цьому, суд враховує, що: вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2023 року за ч.1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 грн. 00 коп., із заміною на громадські роботи строком на 240 годин згідно ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2024 року, - згідно повідомлення органу пробації ОСОБА_4 виконано; вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.12.2024 року за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. 00 коп. виконано шляхом оплати штрафу; вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.04.2025 року за ч.1 та ч. 4 ст. 358 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн. 00 коп. - виконано шляхом оплати штрафу 11.11.2025 року, безпосередньо в день розгляду даного кримінального провадження. Зазначене свідчить, що судимість у ОСОБА_4 є непогашеною.
Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , вказує на те, що він раніше судимий, офіційно не працевлаштований, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, має середню освіту.
За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень від головуючого не отримував, виконував покладені на нього обов'язки.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
Обвинувачений не є інвалідом та не досяг пенсійного віку.
З цього приводу, суд вважає за доцільне обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення злочину призначити покарання у виді у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений в санкції ч. 3 ст. 382 КК України.
Дана міра покарання щодо обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу.
Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.
Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця їх вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивації кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, та що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема: його вік, його стан здоров'я, його матеріальний та сімейний стан, спосіб та умов його життя, наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також наявність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, те, що з поведінки обвинуваченого вбачається, що він в повній мірі усвідомив свою провину, шкодував про скоєне, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, щодо можливості перевиховання та виправлення обвинуваченого залишається без ізоляції від суспільства під контролем державних органів, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в два роки (зважаючи на характеристику та особу обвинуваченого) з визначенням відповідних обов'язків судом.
Суд, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, їх тяжкість, обставин за яких вони вчинені, та особу обвинуваченого, а також застосовуючи принцип індивідуалізації та співмірності покарання, переконаний, що саме дане покарання, без ізоляції від суспільства ОСОБА_4 , але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, та саме за таких обставин буде досягнута мета покарання, яка полягає не тільки у покаранні, а й виправленні засуджених, а також запобіганні вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні не встановлені.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обраний, підстав для його обрання судом не встановлено.
На підставі викладеного та ст. 50, 65-67, 75, 76, ч. 3 ст. 382 КК України, та керуючись ст. ст. 100, 124, 318, ч. 3 ст. 349, ст. 342-351, 358, 363-368, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком терміном в 2 (два) роки з покладенням на нього, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку судом, тобто 11.11.2025 року.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Копія вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та надіслати потерпілій.
Суддя ОСОБА_1