Справа № 953/9776/25
н/п 2/953/4075/25
04 грудня 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Кошова О.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
17 вересня 2025 року представник АТ «Сенс Банк» Котницький І.О., який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість, розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання, встановленого рішенням суду у розмірі 212 982,67 грн та судовий збір 2555, 80 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02 березня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк»» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 825/2-40/1/7-017. На підставі рішення № 5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року припинено АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», який є правонаступником всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк». 12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», а державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу була проведена 30 листопада 2022 року. З огляду на викладене, позивач є законним правонаступником АТ «Укрсоцбанк».
Позивач зазначає, що Банк свої зобов'язання за кредитним договором № 825/2-40/1/7-017 від 02 березня 2007 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит, однак відповідачка належним чином взяті на себе зобов'язання не виконує, у результаті чого має заборгованість перед кредитором. 19 травня 2014 року Київським районним судом м. Харкова виданий виконавчий лист про стягнення з відповідачки на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором № 825/2-40/1/7-017 від 02 березня 2007 року у розмірі 296 858, 50 грн. Постановою державного виконавця від 24 червня 2015 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження № 47984901 з примусового виконання виконавчого листа № 640/3773/14-ц, виданого 19 травня 2014 року Київським районним судом м. Харкова, у зв'язку з тим, що відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуто нерухоме майно за споживчим кредитом, наданого в іноземній валюті. Оскільки відповідачка умови договору не виконала, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у порядку ст. 625 ЦК України. Заборгованість за кредитом, розрахована на підставі положень ст. 625 ЦК України, складає 212 982,67 грн, з яких: 44 138,39 грн - сума заборгованості по 3 % річних на кредитну заборгованість, 168 844,29 грн - сума заборгованості за інфляційними втратами.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2025 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали. У встановлений законом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачці запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Представник позивача АТ «Сенс Банк» у судове засідання не з'явився, на адресу суду від представника позивача Кравцової С.М. надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника позивача, в якому вона позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце судових засідань була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалася, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до ухвали суду від 15 жовтня 2025 року, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачки та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Суд встановив, що 02 березня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 825/2-40/1/7-017, відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 50 000 доларів США, зі сплатою 12,25% річних та встановленим цим договором порядком погашення суми основної заборгованості.
30 січня 2009 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту № 825/2-40/1/7-017 від 02 березня 2007 року.
09 березня 2010 року Загальними Зборами Акціонерів прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а з 10 червня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (скорочено - АТ «Укрсоцбанк»).
23 жовтня 2014 року Київським районним судом м. Харкова виданий виконавчий лист про звернення стягнення за іпотечним договором № 825/4-40/9/7-021 від 02 березня 2007 року на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 64,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за договором кредиту № 825/2-40/1/7-017 у сумі 296 858,50 грн, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 183 481,47 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 79 959,53 грн, пеня у розмірі 33 417,40 грн.
24 червня 2015 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Супрун А.О. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 23 жовтня 2014 року Київським районним судом м. Харкова про звернення стягнення за іпотечним договором № 825/4-40/9/7-021 від 02 березня 2007 року на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 64,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за договором кредиту № 825/2-40/1/7-017 у сумі 296 858,50 грн, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 183 481,47 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 79 959,53 грн, пеня у розмірі 33 417,40 грн, у зв'язку з тим, що відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуто нерухоме майно за споживчим кредитом, наданого в іноземній валюті.
12 серпня 2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статусу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції.
30 листопада 2022 року внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Зі змісту статуту АТ «Сенс Банк» вбачається, що він є правонаступником Акціонерного товариства «Альфа Банк».
Відповідно до наданого розрахунку вимог банку у зв'язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за договором кредиту № 825/2-40/1/7-017 від 02 березня 2007 року утворилась заборгованість в розмірі 212 982,67 грн, яка складається з: суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість - 44 138,39 грн, суми заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість - 168 844,29 грн.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного права.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України серед яких передбачено і відшкодування збитків.
Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) звертєа увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд встановив, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх зобов'язань за кредитним договором № 825/2-40/1/7-017 від 02 березня 2007 року, у зв'язку з чим банк звернувся до суду з вимогою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на іпотечне майно.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 травня 2014 року позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено в повному обсязі.
При цьому, виконання даного рішення відстрочено на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року.
Отже, судовим рішенням від 19 травня 2014 року у справі № 640/3773/14-ц підтверджено наявність грошового зобов'язання позичальника ОСОБА_1 перед банком у розмірі 296858,50 грн та його порушення, а також відстрочено виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 825/2-40/1/7-017 на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржницю від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і три проценти річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, розрахованої на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання за кредитним договором № № 825/2-40/1/7-017 у розмірі 212 982,67 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору у розмірі 2555,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість, розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 825/2-40/1/7-017від 02 березня 2007 року у розмірі 212 982 (двісті дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) гривні 67 (шістдесят сім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір в розмірі 2 555 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 80 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.
Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 04 грудня 2025 року.
Суддя С. В. Демченко