Справа № 199/289/17-ц
(6/199/336/25)
05.12.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі: головуючої судді Руденко В.В., за участі секретаря Мацак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання судового рішення, -
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення порядку виконання судового рішення, в якій просив суд встановити спосіб виконання Постанови Верховного Суду від 19 березня 2025 року (касаційне провадження № 61-9951св24) у справі № 199/289/17-ц, шляхом реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України, а саме пунктом 5 частини 2 цієї статті - примусити Державну казначейську службу України виконати обов'язок списання коштів з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 104000 гривень 00 копійок в натурі. Встановити порядок виконання Постанови Верховного Суду від 19 березня 2025 року (касаційне провадження № 61-9951св24) у справі № 199/289/17-ц, конкретизувавши до якої дати (число, місяць, рік) має відбутись списання коштів з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 104000 гривень 00 копійок. Допустити негайне виконання Постанови Верховного Суду від 19 березня 2025 року (касаційне провадження № 61-9951св24) у справі № 199/289/17-ц про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 104000 (сто чотири тисячі) гривень 00 копійок, шляхом постановлення відповідного судового рішення передбаченого Цивільним процесуальним кодексом України.
Свою заяву мотивує тим, що Постановою Верховного Суду від 19 березня 2025 року ухвалено постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року в такій редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 104 000 (сто чотири тисячі) гривень 00 копійок».
14 квітня 2025 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська був виданий виконавчий лист по справі №199/289/17-ц.
Боржником у виконавчому листі вказано Державну казначейську службу України.
17 квітня 2025 року він подав до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за вхідним № 10-9408 пакет документів по справі № 199/289/17-ц щодо стягнення з Державного бюджету України на мою ( ОСОБА_1 ) користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 104000 (сто чотири тисячі) гривень.
ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області здійснило відповідно до законодавчих норм необхідні перевірки.
28 квітня 2025 року від Дніпропетровської обласної прокуратури до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області надійшла відповідь про відсутність підстав для безспірного списання коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_1 .
Та незважаючи на це, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області почало вживати протиправних дій з метою затягування і фактичного невиконання Постанови Верховного Суду від 19 березня 2025 року.
Головне управління ДКСУ у Дніпропетровській області зловживаючи своїм становищем, будучи наділеним владними управлінськими функціями, почало вживати протиправних дій з метою затягування виконання Постанови Верховного Суду від 19 березня 2025 року (касаційне провадження № 61- 9951св24) - шляхом ініціювання судових проваджень без правових підстав для таких звернень, зокрема: 17 квітня 2025 року за вхідним № 10-9408 до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області надійшов пакет документів по справі № 199/289/17-ц щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 104000 гривень. Заявник зазначає, що при перевірці наданого пакету документів Казначейством виявлені обставини, котрі унеможливлюють виконання рішення суду у вказаній справі, оскільки боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є Держава Україна як учасник цивільних відносин. Просив виправити помилку щодо зазначення боржника у виконавчому листі, а саме зазначити боржником Державу Україну.
Суд першої інстанції, дослідивши заяву про виправлення описки, дослідивши матеріали справи, не знаходить підстав для виправлення описки в виконавчому листі, оскільки в ньому правильно зазначено боржником - Державну казначейську службу, виходячи з того, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Крім того, Держава Україна не була учасником справи, а тому не може бути боржником у даній справі.
Головне управління ДКСУ у Дніпропетровській області, зловживаючи своїм становищем, будучи наділеним владними управлінськими функціями, перешкоджає виконанню Постанови Верховного Суду від 19 березня 2025 року.
Головне управління ДКСУ у Дніпропетровській області як територіальний підрозділ Державної казначейської служби України, зловживаючи своїм становищем, будучи наділеним владними управлінськими функціями, будучи єдиним розпорядником бюджетних коштів з яких мені має бути відшкодована моральна шкода у сумі 104000 (сто чотири тисячі) гривень - висловлює відкриту, неприховану зацікавленість у невиконанні Постанови Верховного Суду від 19 березня 2025.
У зв'язку з тим, що орган, який Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» зобов'язаний виконати Постанову Верховного Суду від 19 березня 2025 року заявляє, що він не уповноважений виконувати таке судове рішення - ОСОБА_1 звернувся до суду який розглядав справу № 199/289/17-ц, як суд першої інстанції, у порядку статті 435 ЦПК України із заявою про встановлення способу виконання рішення суду.
Суд, розглянувши заяву про встановлення порядку виконання судового рішення в порядку письмового провадження без виклику сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз'яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Суд зазначає, що на стадії виконання рішення, суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Визначення порядку виконання рішення - це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб'єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.
Порядок виконання включає в себе визначення способу (заходів) виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов'язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Згідно із судової практики Європейського суду, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, №2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).
Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті16 ЦК України способів захисту цивільних прав, якими можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди (немайнової шкоди).
Чинним законодавством не передбачений спосіб захисту цивільних справ «примушення» вчинити певні дії.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника, зазначені у заяву, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки ОСОБА_1 не надано доказів наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у спосіб, визначений саме Постановою Верховного Суду від 19 березня 2025 року.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання судового рішення залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В.В. Руденко