Провадження: 2/484/2458/25
Справа: 484/5635/25
05 грудня 2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Коваленко Н.А.,
секретар судового засідання - Голубкова Н.М.,
у відсутність сторін та їх представників згідно заяв,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ремський Євген Вікторович (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 499, дата видачі 21.06.2008), до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-
08.10.2025 до суду через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ремський Євген Вікторович, до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом. Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , про що 29.07.2019 Первомайським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області складено відповідний актовий запис № 619. Після смерті останнього відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається з житлового будинку та земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані по АДРЕСА_1 . За життя, а саме 04.06.2019, померлий склав заповіт, що був посвідчений Мовчаном А.С., приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області (далі - приватний нотаріус) за реєстровим номером 889, за умовами якого все своє майно ОСОБА_3 заповідав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повністю. Після смерті спадкодавця, позивач, як єдиний спадкоємець, спадщину прийняв шляхом подачі відповідної заяви приватному нотаріусу. Дружина спадкоємця ОСОБА_4 09.08.2019 подала приватному нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ще однією спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 є його донька - мати позивача - ОСОБА_2 - відповідачка у справі.
У вересні 2025 позивач звернувся до нотаріуса з метою отримати свідоцтво про право на спадщину, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що реєстрація права власності на житловий будинок не була проведена, а також тому, що в нього відсутній оригінал державного акту на земельну ділянку, про що 15.09.2025 приватним нотаріусом була винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно з даними технічного паспорту будинок, що розташований по АДРЕСА_1 споруджений ще у 1974 році, а всі інші господарські будівлі у 80-х роках. Крім того, відповідно до рішення №560 Виконкому Первомайської міської ради депутатів від 06 липня 1971 року, ОСОБА_3 була відведена земельна ділянка для індивідуального будівництва по АДРЕСА_2 (в подальшому, домоволодінню був присвоєний №32, про що свідчить відмітка міського відділу Комунального господарства Первомайської міської ради в домовій книзі.
За таких обставин представник позивача просить визнати за його довірителем право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайську Миколаївської області.
Ухвалою від 21.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання. Крім того, у Мовчана А.С., приватного нотаріуса Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка надійшла на адресу суду 25.10.2025 з Державного нотаріального архіву Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Учасники справи, які належним чином повідомлені про час, день та місце розгляду справи, в підготовче засідання не прибули. Через канцелярію суду подали відповідні заяви: представник позивача - заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутність та відсутність його довірителя, позов підтримують повністю та просять задовольнити його; відповідач - заяву, в якій позов визнала, не заперечувала проти його задоволення, справу просила розглядати без її участі. Будь-яких інших заяв і клопотань по суті позовних вимог учасниками справи не подавалося.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи в їх відсутність, суд вважає можливим здійснити судовий розгляд на підставі наявних у суду матеріалів, що відповідає вимогам ч.3 ст. 211 ЦПК України, та враховуючи визнання позову відповідачами ухвалити рішення по справі, що передбачено ч.3 ст. 200 ЦПК України.
Положенням ч.4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього кодексу. Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Так як визнання відповідачем позову у даному випадку не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачем та про винесення рішення по суті справи у підготовчому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі її фактичні обставини, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо оцінивши в сукупності та взаємозв'язку докази, та керуючись вимогами ч. 1 ст. 244 ЦПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення (05.12.2025, 12 год. 20 хв.).
Так, після дослідження доказів, наданих сторонами та витребуваних судом, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Первомайську Миколаївської області помер дідусь позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , про що 29.07.2019 Первомайським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області складено відповідний актовий запис № 619, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається з житлового будинку та земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані по АДРЕСА_1 .
За життя, а саме 04.06.2019, ОСОБА_3 склав заповіт, що був посвідчений Мовчаном А.С., приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області (далі - приватний нотаріус) за реєстровим номером 889, за умовами якого все своє майно ОСОБА_3 заповідав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повністю.
Після смерті спадкодавця, позивач ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець, спадщину прийняв шляхом подачі відповідної заяви приватному нотаріусу. Дружина спадкоємця ОСОБА_4 09.08.2019 подала приватному нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ще однією спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 є його донька - мати позивача - ОСОБА_2 - відповідачка у справі.
Постановою від 15.09.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеною ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Афтенюку М.О. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок та земельну ділянку, а також відсутня будь-яка інформація щодо реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Згідно з п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.
Як слідує із змісту роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 23 постанови № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" за відсутності умов для одержання свідоцтва про право на спадщину, або у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину спадкоємець має право пред'явити вимоги про визнання права на спадщину у судовому порядку за правилами позовного провадження.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч. 3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає в зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.
Порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність).
Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 15 липня 2019 року у справі № 263/8226/16-ц та від 01 квітня 2020 року у справі № 760/1651/16-ц.
У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
Таким чином, оскільки спірний об'єкт побудований спадкодавцем на відведеній для цієї мети земельній ділянці, на підставі відповідного дозволу, будівництво завершене, вказаний об'єкт набув характеристик окремого майна житлового будинку, прийняття якого в експлуатацію законом не передбачено, а тому увійшов до складу спадщини у якості окремого об'єкта нерухомого майна.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст.ст.1217,1223 ЦК України).
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк в порядку, передбаченому законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, як спадкоємець за законом, належним чином прийняв спадщину після смерті дідуся ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, оскільки на сьогоднішній день позивач не може оформити своє спадкове право власності на будинок, яке перейшло до нього в порядку спадкування після смерті його дідуся ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то єдиним способом захисту набутого ним права власності є визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 77-80, 89, ч.ч.3,4 ст. 200, ч.4 ст. 206, ч.3 ст. 211, ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Первомайську Миколаївської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 05.12.2025.
Суддя Н. А. Коваленко