04 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 357/7459/25
провадження № 51-4564 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року про повернення апеляційної скарги.
Суть питання та встановлені судом обставини
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2025 року ОСОБА_5 засуджено до покарання за: ч. 2 ст. 125 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік; ст. 128 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 рік, та покладено на нього обов'язки згідно зі ст. 76 цього Кодексу. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, у задоволенні іншої частини цивільного позову - відмовлено.
Київський апеляційний суд ухвалою від 19 вересня 2025 року на підставі ч. 1 ст. 399 КПК України залишив апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 на вказаний вирок суду першої інстанції без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 396 КПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року апеляційну скаргу представника потерпілого відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України повернуто, оскільки особою не усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
Потерпілий ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій не погоджується з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги його представника, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд не дотримався загальних засад кримінального провадження, порушив право потерпілого на апеляційне оскарження судового рішення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Статтею 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Цією ж статтею передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судом.
Із долучених до касаційної скарги матеріалів убачається, що представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 , не погодившись з вироком суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 , звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Разом з тим, суддя - доповідач, перевіривши її на відповідність вимогам ст. 396 КПК України, встановила, що представником потерпілого вимог, що ставляться до апеляційної скарги, не дотримано, та з наведенням відповідного обґрунтування залишила її без руху. Копію ухвали Київського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року згідно з ч. 1 ст. 399 КПК України було направлено апелянту.
На виконання цього судового рішення з метою усунення недоліків апеляційної скарги, представник потерпілого скерував заяву електронною поштою. При цьому вимог ст. 396 КПК України, як і попереднього разу, не виконав, тому Київський апеляційний суд ухвалою від 03 жовтня 2025 року повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України. У судовому рішенні, серед іншого, йшлося про те, що недотримання скаржником ч. 6 ст. 396 КПК України позбавляє апеляційний суд можливості виконати вимоги п. 1 ч. 1 ст. 401 КПК України.
Твердження потерпілого, що наведена позиція апеляційного суду є необґрунтованою, зважаючи на те, що копію ухвали про залишення скарги без руху було надіслано представнику потерпілого лише в одному примірнику, є безпідставними.
Рішення про залишення апеляційної скарги без руху та встановлення строку для усунення недоліків стосується безпосередньо особи, яка її подала, та згідно з ч. 1 ст. 399 КПК України саме їй направляється для виконання.
Тоді як положення ч. 6 ст. 396 КПК України носять імперативний характер для апелянта, оскільки спрямовані на подальше забезпечення прав сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга, що розглядатиметься у апеляційному порядку, контроль за чим вже покладається на суд.
Заслуговує на увагу й те, що за усталеною судовою практикою, на якій неодноразово наголошував Верховний Суд, виправлення недоліків апеляційної/касаційної скарги може здійснюватися шляхом складання нового тексту апеляційної/касаційної скарги, якщо зауваження суду стосувалися змістової частини, або шляхом подання додаткових документів, якщо скаржник, у порушення вимог КПК України, не надав усіх документів, які мають подаватися разом зі скаргою.
Тобто, виходячи з системного аналізу норм кримінального процесуального закону, виправлення недоліків апеляційної/касаційної скарги, які стосуються її змісту, має бути здійснено шляхом подачі нової скарги (а не заяви, доповнення чи уточнення до скарги), яка має відповідати усім вимогам, зазначеним у відповідних положеннях кримінального процесуального закону.
Підстав вважати рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2025 року на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України неправильним немає.
Суд акцентує увагу, що підставою для скасування судового рішення Верховним Судом, передбаченою п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, є не будь-яке процесуальне порушення, а лише таке, що істотно позначилося чи могло позначитися на результаті розгляду.
Доводи касаційної скарги потерпілого зводяться до незгоди з прийнятим апеляційним судом рішенням та його мотивами, жодних порушень, які в силу ст. 412 КПК України є істотними та тягнуть за собою безумовне скасування ухвали, скаржником не наведено.
Не вбачає таких порушень і колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Оскаржене судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Стосовно обмеження права на апеляційне оскарження, про яке йдеться у касаційній скарзі, то Суд зауважує, що відповідно до статей 392 - 394 КПК України у їх взаємозв'язку потерпілий є самостійним суб'єктом оскарження вироку в апеляційному порядку, а тому він вправі подати апеляційну скаргу в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на апеляційне оскарження, а у разі його пропуску з поважних причин - з доданим до неї вмотивованим клопотанням про поновлення строку, як це передбачено ст. 117 КПК України. Не позбавлений права повторного звернення до суду апеляційної інстанції з урахуванням ч. 7 ст. 399 КПК України й представник потерпілого.
Обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи викладене, Суд вважає, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілого слід відмовити.
З цих підстав Суд постановив:
Відмовити потерпілому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року про повернення апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3