Постанова
Іменем України
19 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 521/7199/20
провадження № 61-12406 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про нікчемність правочинів щодо відчуження майна, застосування наслідків нікчемності правочину, скасування записів про державну реєстрацію,
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2021 року, ухвалене суддею Роїк Д. Я.,та постанову Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
встановив
Короткий зміст вимог учасників справи
1. У травні 2020 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому, з урахуванням уточнень, просило:
- скасувати рішення державного реєстратора щодо припинення іпотеки (номер запису про іпотеку 23816640) та припинення обтяження заборони (номер запису обтяження 23815664), що були внесені державним реєстратором Шевченком М. О. Комунального підприємства «Департамент державної реєстрації» Одеської області щодо квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1431972051101, номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно (далі - РПВН) 21828166;
- скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та припинити право власності за ОСОБА_2 (номер запису про право власності 23823708), що здійснене на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1574, виданий 08 грудня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Буракова О. І., індексний номер рішення про реєстрацію 38611600 від 08 грудня 2017 року;
- скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та припинити право власності за ОСОБА_3 (номер запису про право власності 29714519), що здійснене на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 4176, виданий 28 грудня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О. Ю., індексний номер рішення про державну реєстрацію 44898131.
2. Позов мотивований тим, що 04 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11293501000, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в іноземній валюті в сумі 56 000,00 доларів США. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вищевказаним кредитним договором 04 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» був укладений та нотаріально посвідчений договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки іпотекодавцем передана в іпотеку квартира АДРЕСА_1 . Рішенням від 05 квітня 2016 року Суворовський районний суд м. Одеси з ОСОБА_1 стягнув заборгованість за кредитним договором, рішення звернуте до примусового виконання. 08 лютого 2017 року відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1 та 07 грудня 2017 року дане провадження закрито у зв'язку з повним виконанням. На підставі довідки від імені позивача № 09-86/96 від 15 листопада 2017 року - 08 грудня 2017 року державним реєстратором КП «Департамент державної реєстрації» знята заборона відчуження іпотечного нерухомого майна та вилучений запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а також вилучений запис з Державного реєстру іпотек про іпотеку нерухомого майна боржника. Надалі, 08 грудня 2017 року ОСОБА_1 продала спірну квартиру ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 в свою чергу 28 грудня 2018 року продав дану квартиру ОСОБА_3 . Однак, АТ «УкрСиббанк»зазначив, що заборгованість ОСОБА_1 не погашена, а тому права АТ «УкрСиббанк»як іпотекодержателя порушені продажем іпотечного майна, тож у зв'язку з вказаними обставинами АТ «УкрСиббанк»звернулося до суду.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням від 02 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, Малиновський районний суд м. Одеси у задоволенні позову відмовив.
4. Суд першої інстанції мотивував своє судове рішення тим, що АТ «УкрСиббанк» не обґрунтовано та не доведено, що довідку № 09-86/96 від 15 листопада 2017 року про погашення заборгованості за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 було підроблено. АТ «УкрСиббанк»не надано матеріалів службового розслідування, відсутні пояснення представників відділень банків, які підписували вищевказані довідки, що говорить про правомірність видачі ОСОБА_1 довідки про погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 перед ПАТ «УкрСиббанк», виданої 15 листопада 2017 року керівником відділення банку № 908. Крім того, АТ «УкрСиббанк» ніяк не спростовало змісту вказаної довідки, позивач не звертався до правоохоронних органів з заявою щодо підроблення даного документа, позивач не заявляв клопотання про призначення експертизи щодо ймовірної підробки документа. Під час розгляду справи суд не зміг пересвідчитись в обставинах, вказаних представником позивача, оскільки з безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачаються зміни назви організаційно-правової форми, а представником позивача не надано належних та допустимих доказів щодо заміни та знищення печаток. Крім того, подача нових доказів на стадії судових дебатів не передбачена нормами ЦПК України. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 виконала всі зобов'язання перед АТ «УкрСиббанк» в повній мірі та вказує на припинення всіх кредитних договорів та договору іпотеки, а зворотного АТ «УкрСиббанк» суду не довело.
5. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, які стосуються касаційного перегляду оскаржуваної ухвали апеляційного суду
6. 04 лютого 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11293501000, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в іноземній валюті в сумі 56 000,00 доларів США.
7. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вищевказаним кредитним договором 04 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» був укладений та нотаріально посвідчений договір іпотеки.
8. Згідно з договором іпотеки іпотекодавець передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
9. Рішенням від 05 квітня 2016 року Суворовський районний суд стягнув з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, рішення звернуте до примусового виконання.
10. 08 лютого 2017 року відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1 та 07 грудня 2017 року дане провадження закрито у зв'язку з повним виконанням.
11. Згідно довідки від імені позивача № 09-86/96 від 15 листопада 2017 року - 08 грудня 2017 року державним реєстратором КП «Департамент державної реєстрації» знята заборона відчуження іпотечного нерухомого майна та вилучений запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а також вилучений запис з Державного реєстру іпотек про іпотеку нерухомого майна боржника.
12. 08 грудня 2017 року ОСОБА_1 продала спірну квартиру ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 в свою чергу 28 грудня 2018 року продав дану квартиру ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У серпні 2023 року АТ «УкрСиббанк» засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 серпня 2023 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 521/7199/20 визначено ОСОБА_4 , судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Русинчук М. М.
15. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ОСОБА_4 (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчук М. М. ухвалою від 12 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
16. 20 жовтня 2023 року справа № 521/7199/20 надійшла до Верховного Суду.
17. Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2023 року на підставі службової записки Голови Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_4 .
18. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 листопада 2023 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 521/7199/20 визначено Погрібного С. О., судді, які входять до складу колегії: Ступак О. В., Гулейков І. Ю.
19. Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 12січня 2024 року на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д. призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Погрібного С. О.
20. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2024 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 521/7199/20 визначений Пророк В. В. , судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Ситнік О. М.
21. Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2024 року напідставі службової записки судді Пророка В. В. призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
22. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2024 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 521/7199/20 визначений Пророк В. В. , судді, які входять до складу колегії: Петров Є. В., Литвиненко І. В.
23. Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2025 року на підставі службової записки судді Пророка В. В. призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
24. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 521/7199/20 визначений Пророк В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
25. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 12 листопада 2025 року призначив вказану справу до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
26. З урахуванням змісту касаційної скарги АТ«УкрСиббанк» оскаржує зазначені судові рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі ? ЦПК України).
27. АТ «УкрСиббанк» вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі № 910/73/17, Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 910/4989/18, від 10 лютого 2020 року у справі № 924/237/18, від 16 травня 2019 року у справі № 922/2250/16, щодо питання співвідношення іпотеки як правовідношення та записів про обтяження як елементу, що підтверджує права іпотекодержателя.
28. Крім того, АТ «УкрСиббанк» зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази у справі, а саме довідку № 09-86/96 від 15 листопада 2017 року про погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 перед ПАТ «УкрСиббанк», видану керівником відділення банку № 908, та наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості.
29. Верховний Суд не бере до уваги ті доводи, які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення, у тому числі в межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України.
Позиція інших учасників справи
30. У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Торган Л. М., у яких, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги та обґрунтованість і законність оскаржуваних судових рішень, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
31. Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що АТ «УкрСиббанк» намагається двічі стягнути грошові кошти з ОСОБА_1 за одним і тим самим кредитним договором № 11293501000 від 04 лютого 2008 року, вводячи суд в оману, заявляючи про встановлення факту підробки довідки відділення банку, яка не стосується даної справи.
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
32. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
33. Частинами першою, другою статті 400 ЦПК Українипередбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
34. Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
35. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ? ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
36. За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
37. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
38. Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
39. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
40. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в повній мірі не відповідають.
41. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
42. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
43. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
44. Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
45. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).
46. Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»закріплено, що іпотека ? це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
47. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону про іпотеку, пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).
48. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).
49. За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором припиняється як це зобов'язання, так і зобов'язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов'язання.
50. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
51. У справі № 711/4556/16-ц, яку розглядала Велика Палата Верховного Суду 27 березня 2019 року, встановлені обставини про те, що основне зобов'язання (зобов'язання за кредитним договором) припинилося у зв'язку з повним виконанням позичальником його обов'язків за цим договором перед банком. Верховний Суд виснував, що внаслідок повного виконання основного зобов'язання припиняється забезпечення його іпотекою, також припиняється обтяження земельної ділянки забороною її відчуження.
52. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
53. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).
54. При вирішенні справи суд має з'ясувати, у зв'язку з чим між сторонами виник спір та якими обставинами кожна із сторін конфлікту доводить обґрунтованість своєї позиції.
55. Звертаючись до суду з позовом, АТ «УкрСиббанк» обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що кредитна заборгованість ОСОБА_1 не погашена, довідка від 15 листопада 2017 року № 09-86/96, відповідно до якої заборгованість за кредитним договором від 04 лютого 2008 року № 11293501000 у ОСОБА_1 відсутня, є підробленою та не відповідає дійсності, а тому права АТ «УкрСиббанк», як іпотекодержателя, порушено продажем іпотечного майна.
56. У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2016 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором, та рішення звернуто до примусового виконання.
57. 08 лютого 2017 року державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Лугосор В. Г. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, та 26 грудня 2017 року дане виконавче провадження було закрито у зв'язку з повним виконанням.
58. Підставою закриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 стала довідка ПАТ «УкрСиббанк» від 15 листопада 2017 року № 09-86/96, відповідно до якої заборгованість за кредитним договором від 04 лютого 2008 року № 11293501000 у ОСОБА_1 відсутня.
59. На підставі довідки ПАТ «УкрСиббанк» № 09-86/96 від 15 листопада 2017 року - 08 грудня 2017 року державним реєстратором КП «Департамент державної реєстрації» знята заборона відчуження іпотечногонерухомого майна, а також вилучено запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та вилучено запис з Державного реєстру іпотек про іпотеку нерухомого майна боржника.
60. В подальшому, а саме 08 грудня 2017 року, ОСОБА_1 продала спірну квартиру відповідачу по даній справі ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 28 грудня 2018 року продав дану квартиру ОСОБА_3 .
61. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимогАТ «УкрСиббанк», суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходили з того, що згідно з довідкою № 09-86/96 від 15 листопада 2017 року, виданою відділенням 908 ПАТ «УкрСиббанк», станом на 15 листопада 2017 року ОСОБА_1 виконала всі зобов'язання перед ПАТ «УкрСиббанк», а тому припинили дію кредитний договір та договір іпотеки.
62. Проте колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.
63. У цій справі до предмета доказування входять обставини про те, чи виконала ОСОБА_1 зобов'язання перед ПАТ «УкрСиббанк» за кредитним договором від 04 лютого 2008 року № 11293501000.
64. Під час розгляду справи суди достеменно не встановили, чи відбувся факт погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11293501000 у розмірі, встановленому рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2016 року у справі № 523/18330/15-ц, та чи відповідає зміст наданої ОСОБА_1 від імені ПАТ «УкрСиббанк» довідки дійсним обставинам справи.
65. Верховний Суд звертає увагу на те, що надіслана ОСОБА_1 на електронну пошту суду довідка № 09-86/96 від 15 листопада 2017 року не може бути належним доказом підтвердження погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «УкрСиббанк», оскільки є електронною копією, а не оригіналом, відтак не може бути офіційним підтвердженням.
66. Судами попередніх інстанцій залишено цей факт поза увагою, оригінал судом не витребовувався та не оглядався в судовому засіданні, а АТ «УкрСиббанк» заперечувало проти достовірності такої довідки.
67. Крім того, суди не врахували той факт, що АТ «УкрСиббанк» звертало увагу судів на те, що довідка № 09-86/96 підписана від імені представника в.о. керівника відділення 908 ПАТ «УкрСиббанк», але скріплена печаткою відділення № 908 АКІБ «УкрСиббанк». Однак з 2009 року назва організаційно-правової форми «УкрСиббанк» була змінена з АКІБ на ПАТ, і всі печатки банку були змінені на нові, а з попередньою назвою печатки були виведені з використання та знищені, тоді як дата довідки зазначена 15 листопада 2017 року. На підтвердження представником АТ «УкрСиббанк» до матеріалів справи було долучено витяг статуту АТ «УкрСиббанк», затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «УкрСиббанк» тапогодженого Національним банком України.
68. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
69. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
70. Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
71. У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
72. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова ВС від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц).
73. У суді доводити погашення заборгованості повинен відповідач (боржник), який стверджує, що він сплатив борг. Позивач (кредитор) доводить факт виникнення заборгованості, а відповідач має довести факт її погашення або відсутність такої заборгованості, надаючи відповідні докази; наприклад, це може бути квитанція про оплату, виписка з банківського рахунку або інший документ, що підтверджує переказ коштів.
74. Разом із тим, судами залишено поза увагою, що представником АТ «УкрСиббанк» долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості, який містить інформацію щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.
75. Натомість в матеріалах справи відсутні будь-які інші належні докази, окрім електронної копіїдовідки № 09-86/96 від 15 листопада 2017 року про погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УкрСиббанк».
76. Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, виконання грошових зобов'язань.
77. За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ «УкрСиббанк», взяв до уваги лише довідку № 09-86/96 про відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УкрСиббанк» за відсутності у матеріалах справи інших належних доказів, таких як наявність розрахунків, квитанцій про оплату, виписки з банківського рахунку або іншого документа, що підтверджує ці обставини. Отже суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази, не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, та не перевірили доводи сторін.
78. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
79. За таких обставин суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
80. Усунути ці недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноважень Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.
81. А відтак, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів касаційної скарги, тому рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
82. Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК Українипідставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
83. Враховуючи, що суди обох інстанцій не дослідили належним чином зібрані докази, внаслідок чого не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалені ними судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.
2. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: /підпис/ В. В. Пророк
/підпис/ А. І. Грушицький
/підпис/ А. А. Калараш
/підпис/ І. В. Литвиненко
/підпис/ Є. В. Петров