25 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 914/3104/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Кулі В. С. (адвокат),
відповідача - не з'явилися,
розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Жук Марії Іванівни
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Жук Марії Іванівни
до Мостиської міської ради Львівської області
про визнання незаконною бездіяльності Мостиської міської ради Львівської області та зобов'язання виконати рішення №15 Мостиської міської ради Львівської області від 05.08.2019.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У грудні 2024 року фізична особа-підприємець Жук Марія Іванівна (далі - ФОП Жук М. І.) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Мостиської міської ради Львівської області про визнання незаконною бездіяльності Мостиської міської ради Львівської області та зобов'язання виконати рішення № 15 Мостиської міської ради Львівської області від 05.08.2019 в частині, що стосується обов'язків відповідача.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своєю бездіяльністю протиправно не реалізує продаж земельної ділянки позивачу.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 (суддя Петрашко М. М.) позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Мостиської міської ради Львівської області щодо невиконання рішення № 15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії VII-го скликання від 05.08.2019 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду для розширення території наданої для розміщення та обслуговування магазину в с. Годині по вул. П. Сагайдачного, 9А"; зобов'язано Мостиську міську раду Львівської області виконати рішення № 15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії VII-го скликання від 05.08.2019 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду для розширення території наданої для розміщення та обслуговування магазину в с. Годині по вул. П. Сагайдачного, 9А"; відмовлено у решті позовних вимог.
4. Суд першої інстанції виснував, що безпідставність невиконання прийнятого Мостиською міською радою рішення від 05.08.2019 № 15 підтверджується як матеріалами цієї справи, так і рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/18340/23, а відтак дійшов висновку про часткове задоволення позову. У рішенні суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає критеріям ефективності, процесуальної економії, оскільки визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача виконати рішення, яким визначено його обов'язок продати земельну ділянку на затверджених умовах, повністю відновлює порушене право позивача, виключає необхідність повторного звернення до суду.
5. Ухвалою від 23.05.2025 суд виправив описку в пунктах 2 та 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 у справі № 914/3104/24, виклавши пункти 2 та 3 рішення суду в такій редакції:
"2. Визнати протиправною бездіяльність Мостиської міської ради Львівської області щодо невиконання рішення № 15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії VII-го скликання від 05.08.2019 "Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в с. Годині по вул. Сагайдачного, 9А ".
3. Зобов'язати Мостиську міську раду Львівської області виконати рішення № 15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії VII-го скликання від 05.08.2019 "Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в с. Годині по вул. Сагайдачного, 9А ".
6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 (судді: Зварич О. В. - головуючий, Панова І. Ю., Скрипчук О. С.) рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено через обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зазначених позивачем вимогах не конкретизовано, які саме дії слід вчинити Мостиській міській раді Львівської області у випадку задоволення позову, що у свою чергу не призведе до ефективного захисту порушеного права, а враховуючи обґрунтування позову та встановлені у справі № 914/3104/24 обставини, належним способом захисту у цій справі є вимога про визнання укладеним договору купівлі-продажу в редакції позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі ФОП Жук М. І. просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 у справі № 914/3104/24 повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду з питань можливості застосування альтернативних способів захисту порушеного права позивача у спорі про вчинення перешкод органом місцевого самоврядування у виконанні власного рішення, яке передбачає продаж земельної ділянки у власність позивача.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Мостиська міська рада Львівської області своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
Розгляд справи Верховним Судом
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Жук М. І. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 у справі № 914/3104/24 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 25.11.2025.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
11. Рішенням Годинівської сільської ради Мостиського району Львівської області від 10.12.2008 № 10 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду для розширення території наданої для розміщення та обслуговування магазину в с. Годині по вул. П. Сагайдачного, 9А підприємцю Жук Марії Іванівні" вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду для розширення території наданої для розміщення та обслуговування магазину; передати підприємцю Жук Марії Іванівні в оренду земельну ділянку площею 400 м2 терміном на 10 років; встановлено підприємцю Жук Марії Іванівні орендну плату у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки; зобов'язано підприємця Жук Марію Іванівну укласти договір оренди земельної ділянки та подати його на державну реєстрацію.
12. 29.01.2009 між Годинівською сільською радою та Жук Марією Іванівною укладено договір оренди землі строком на 10 років, згідно з яким в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,0400 га, яка розташована на території с. Годин на
вул. Сагайдачного, 9А, Мостиського району. 13 . Як вбачається з копії акта прийому-передачі земельної ділянки, орендодавець (Годинівська сільська рада в особі голови сільської ради Шийки Івана Йосиповича) передав, а орендар (Жук Марія Іванівна) прийняв у платне тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку для розширення території, наданої для розміщення та обслуговування магазину, площею 0,0400 га, із земель, не наданих у власність чи користування Годинівської сільської ради.
14. В матеріалах справи міститься копія рішення від 05.08.2019 № 15 "Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в с. Годині по вул. Сагайдачного, 9А " із таким змістом:
"Керуючись Конституцією України, Земельним Кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Указами Президента України "Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності" від 12.07.1995 № 608/95, "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" від 19.01.1999 за №3299, та розглянувши звіт про експертну оцінку земельної ділянки в с. Годині по вул. Сагайдачного, 9А , для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,04 га, сесія Мостиської міської ради вирішила:
1. Затвердити Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки з метою визначення її ринкової вартості. Ринкова вартість земельної ділянки становить 33 368 грн (тридцять три тисячі триста шістдесят вісім гривень) без ПДВ, в розрахунку на один квадратний метр земельної ділянки 83,42 грн (вісімдесят три гривні 42 копійки).
2. Продати гр. Жук Марії Іванівні у власність земельну ділянку площею 0,04 га (кадастровий номер 4622481000:01:007:0006) в с. Годині по вул. Сагайдачного, 9 А для будівництва і обслуговування будівель торгівлі.
3. Гр. Жук Марії Іванівні провести оплату за придбання земельної ділянки на рахунок міського бюджету.
4. Доручити голові Мостиської міської ради укласти від імені ради договір купівлі-продажу зазначеної в п. 2 даного рішення земельної ділянки на затверджених умовах, також оформити інші необхідні для вчинення цієї угоди документи.
5. Зобов'язати гр. Жук Марію Іванівну після сплати за землю оформити права власності на земельну ділянки у встановленому законом порядку".
15. 20.05.2019 між виконавчим комітетом Мостиською міською радою в особі голови ради Сторожука Сергія Степановича та Жук Марією Іванівною укладено договір № 49 про сплату авансового внеску, предметом якого є сплата авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки площею 0,040 га, яка перебуває в користуванні Жук Марії Іванівни і розташована за адресою: Львівська обл., с. Годині.
Пунктом 2.2 договору № 49 про сплату авансового внеску сторонами погоджено, що за цим договором Жук Марія Іванівна зобов'язується сплатити авансовий внесок в сумі 10608,46 грн.
Відповідно до пункту 4.2 договору № 49 про сплату авансового внеску у разі укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, її ціна визначається експертною грошовою оцінкою, а сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки.
16. Платіжним дорученням від 21.05.2019 № 157 ФОП Жук М. І. сплачено 10 608,46 грн авансового внеску за договором від 20.05.2019 № 49.
17. 23.03.2023 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо виконання рішення Мостиської міської ради від 05.08.2019 № 15.
18. На запит адвоката листом від 03.04.2023 № 2.15-890 Мостиська міська рада Львівської області відповіла, що земельна ділянка, кадастровий номер №4622484000:01:004:006, в с. Годині не продана з невідомих причин, зазначивши, що рішення не має обмеженого строку для його виконання та потрібно звернутись до нотаріуса для укладення договору купівлі продажу.
19. Рішенням Мостиської міської ради Львівської області від 26.05.2023 № 29 відмінено рішення Мостиської міської ради від 05.08.2019 № 15 "Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в с. Годині по вул. Сагайдачного, 9А ".
20. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ФОП Жук М. І. звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Мостиської міської ради Львівської області з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення XLIII позачергової сесії VIII-го скликання Мостиської міської ради Львівської області від 26.05.2023 № 29 "Про відміну рішення Мостиської міської ради № 15 від 05 серпня 2019 року "Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в с. Годині по вул. Сагайдачного, 9А ".
21. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 380/18340/23 визнано протиправним та скасовано рішення Мостиської міської ради Львівської області від 26.05.2023 № 29 "Про відміну рішення Мостиської міської ради №15 від 05 серпня 2019 року "Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в с. Годині по вул. Сагайдачного, 9А ".
22. При цьому, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 380/18340/23 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Мостиської міської ради Львівської області укласти із Жук Марією Іванівною договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 4622481000:01:007:0006, в с Годині на вул. Сагайдачного, 9А для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та зобов'язання Мостиської міської ради Львівської області продати Жук Марії Іванівні земельну ділянку, кадастровий номер 4622481000:01:007:0006, в с. Годині на вул. Сагайдачного, 9А для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Позивачу роз'яснено, що розгляд спору в цій частині позовних вимог має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
23. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 апеляційну скаргу Мостиської міської ради Львівської області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 380/18340/23 без змін.
24. Рішенням Мостиської міської ради Львівської області від 25.09.2024 № 15 "Про скасування рішення Мостиської міської ради від 26.05.2023 № 29 "Про відміну рішення Мостиської міської ради №15 від 05.08.2019 "Про затвердження Звіту про експертну оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в с. Годині по вул. Сагайдачного, 9А ", керуючись пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" та статті 12 Земельного кодексу України, враховуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 380/18340/23, Мостиська міська рада вирішила скасувати рішення Мостиської міської ради від 26.05.2023 № 29 "Про відміну рішення Мостиської міської ради № 15 від 05.08.2019 "Про затвердження Звіту про експертну оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в с. Годині по вул. Сагайдачного, 9А ".
25. Після набрання законної сили рішенням адміністративного суду, Жук М. І. повторно звернулася із заявою від 05.11.2024 до Мостиської міської ради, в якій просила, на виконання рішення № 15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії VII-го скликання від 05.08.2019, підготувати проект договору купівлі-продажу зазначеної в пункті 2 цього рішення земельної ділянки та направити їй на погодження; надати реквізити для оплати за придбання земельної ділянки на рахунок міського бюджету; призначити дату та місце укладання договору купівлі-продажу зазначеної в пункті 2 цього рішення земельної ділянки на затверджених умовах; укласти від імені ради договір купівлі-продажу зазначеної в пункті 2 цього рішення земельної ділянки на затверджених умовах, а також оформити інші необхідні для вчинення цієї угоди документи.
26. У відповіді від 20.11.2024 на заяву позивачки Мостиська міська рада рекомендувала їй звернутись до Господарського суду Львівської області "для виконання рішення №15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії VII-го скликання від 05 серпня 2019 року".
27. З огляду на викладене, ФОП Жук М. І., з метою захисту права на набуття земельної ділянки у власність, у цій справі заявила такі позовні вимоги:
- визнати незаконною бездіяльність Мостиської міської ради Львівської області щодо невиконання Рішення №15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії VII-го скликання від 05.08.2019, чим порушується суб'єктивне цивільне право позивача на набуття земельної ділянки у власність;
- зобов'язати Мостиську міську раду Львівської області виконати рішення № 15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії VII-го скликання від 05.08.2019 в частині, що стосується обов'язків відповідача.
Позиція Верховного Суду
28. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
30. Предметом спору у цій справі є вимога позивача визнати незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язати останнього виконати своє рішення.
У справі, яка розглядається, позивач прагне захистити своє право на придбання земельної ділянки, оскільки вважає, що таке право виникло у нього внаслідок прийняття Мостиською міською радою Львівської області рішення від 05.08.2019 №15, однак відповідач безпідставно ухиляється від завершення процедури купівлі-продажу.
31. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
32. Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
33. Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.01.2025 у справі № 910/7625/23.
34. Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23).
35. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63).
36. Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективна можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.01.2025 у справі № 910/7625/23.
37. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50).
38. Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який, виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи, здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні). Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.01.2025 у справі № 910/7625/23.
39. У постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об'єктивно неможливо буде виконати. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19.
40. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)).
41. У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102).
Таким чином, розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та / або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги у такому разі не підлягають задоволенню. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 920/309/23.
42. Наведене також узгоджується з положеннями статті 2 ГПК України, відповідно до яких, зокрема, завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які би спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв'язку із судовим рішенням тощо.
43. Метою поданого позивачем позову в межах приватноправового спору, враховуючи обраний спосіб захисту і наведені фактичні обставини, є саме зобов'язання відповідача укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.
44. Апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові обґрунтовано виснував, що у зазначених позивачем вимогах не конкретизовано, які саме дії слід вчинити Мостиській міській раді Львівської області у випадку задоволення позову, що у свою чергу не призведе до ефективного захисту порушеного права.
Враховуючи обґрунтування позову та встановлені у справі № 914/3104/24 обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом захисту у цій справі є вимога про визнання укладеним договору купівлі-продажу в редакції позивача.
45. Верховний Суд звертає увагу на те, що вимогу позивача про зобов'язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що відповідає способам захисту, визначеним пунктом 6 частини 2 статті 16 ЦК України. За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною 9 статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 та постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/6138/20, від 02.06.2021 у справі № 910/6139/20, від 07.03.2023 у справі № 910/4847/21.
46. Сам по собі такий спосіб захисту як визнання укладеним договору на запропонованих позивачем умовах, не потребує вжиття додаткових способів захисту у випадку її обґрунтованості, оскільки з моментом набрання чинності рішенням суду (укладенням договору) пов'язується початок дії договору (якщо рішенням суду не визначено інше), відбувається набуття сторонами договору цивільних прав та обов'язків, встановлюється відповідальність сторін - правовідносини фактично регулюються на майбутнє.
47. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 у справі № 304/284/18 зазначила, що у справі про визнання укладеним договору (зобов'язання укласти договір) позивачем є особа, яка бажає укласти договір, а відповідачем має бути сторона договору, яка відмовляється укласти договір, чим порушує права позивача.
48. Отже, за обставин ухилення/відмови відповідача від укладення спірного договору з позивачем, ефективним та повним способом захисту порушеного права, який буде відповідати принципу процесуальної економії, у цьому випадку є саме позовна вимога про визнання укладеним договору.
49. Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148) та інші), що в свою чергу виключає відмову в задоволенні позову в зв'язку з його необґрунтованістю.
50. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову з підстав обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України
51. У касаційній скарзі позивач підставою касаційного оскарження визначив пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду з питань можливості застосування альтернативних способів захисту порушеного права позивача у спорі про вчинення перешкод органом місцевого самоврядування у виконанні власного рішення, яке передбачає продаж земельної ділянки у власність позивача.
52. Відповідно до приписів пункту 3 частини 3 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
53. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики, шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
54. Колегія суддів вбачає підстави для формування висновку щодо застосування норм статті 16 ЦК України та статті 5 ГПК України в подібних правовідносинах. У спорі про вчинення перешкод органом місцевого самоврядування у виконанні власного рішення, яке передбачає продаж земельної ділянки у власність позивача, Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності ефективного способу захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача, а саме визнання укладеним договору за рішенням суду з викладенням редакції такого договору в резолютивній частині рішення, виключається можливість застосування судами альтернативних способів захисту порушеного права, які не забезпечують захист прав позивача та не призводять у такий спосіб до досягнення мети правосуддя та принципу процесуальної економії.
55. Отже, зміст оскаржуваної постанови переконливо свідчить про те, що висновки суду апеляційної інстанції фактично відповідають наведеному висновку Верховного Суду.
За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваної постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
56. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
57. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
58. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
59. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
60. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Жук Марії Іванівни залишити без задоволення.
Постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 у справі № 914/3104/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай